Ухвала суду № 128971128, 17.07.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4917/24

1-кп/583/125/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2025 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представниці потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 липня 2024 року за №12024200460000640, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Целінограда Целіноградської області Казахстан, громадянина України, з професійно технічною освітою, розлученого, фізичної особи-підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області з 27 вересня 2024 року перебуває на розгляді вказане кримінальне провадження.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 липня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 вересня 2024 року включно без визначення розміру застави, який було продовжено ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 вересня 2024 року до 16 жовтня 2024 року, ухвалами Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2024 року - на 60 днів до 07 грудня 2024 року включно, від 04 грудня 2024 року на 60 днів до 01 лютого 2025 року включно, від 30 січня 2025 року до 30 березня 2025 року, від 28 березня 2025 року до 26 травня 2025 року, від 22 травня 2025 року до 20 липня 2025 року включно без визначення розміру застави.

В судовому засіданні 24 червня 2025 року прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, яке мотивує тим, що відносно нього є обґрунтована підозра, яка підтверджена матеріалами кримінального провадження, злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які існували при застосуванні йому відповідного запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, в тому числі, що обвинувачений може ухилятися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом створення штучних доказів та підбурювання осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань, на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. В судовому засіданні досліджено докази сторони обвинувачення, наразі досліджуються докази сторони захисту, то завершити судовий розгляд до 20 липня 2025 року не вбачається за можливо. Тому просив клопотання задовольнити, так як інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам /Т. 5 а.с. 152-154/.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 заперечили проти клопотання прокурора, захисник вказав, що ним подано клопотання про скасування запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_6 є невинуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Потерпіла ОСОБА_4 , та її представник, адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора, та заперечили проти задоволення клопотання захисника про скасування запобіжного заходу, потерпіла категорично заперечує, щоб обвинувачений перебував на свободі.

Оскільки для розгляду клопотання захисника про скасування запобіжного заходу необхідно викликати для допиту свідків та експертів, вивчати додаткові докази, то суд дійшов висновку, що воно не може бути розглянуто в межах розгляду клопотання прокурора.

Вивчивши матеріали справи /в межах заявленого клопотання/, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду.

Ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватись від суду, пов`язаний з тим, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку з чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, він може переховатись від суду з метою уникнення понесення покарання. Окрім цього цей ризик підтверджується тим, що на території України введено воєнний стан, а не стабільний рівень безпеки на території Сумської області надає можливість обвинуваченому переховуватись від суду.

Ризик незаконного впливу на потерпілу обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 фактично мешкає в одному населеному пункті разом з нею та може вчинити дії, пов`язані з незаконним впливом на неї шляхом насильницьких дій, залякування, вмовляння або підкупу з метою надання нею недостовірних показань.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, крім іншого, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд, розглядаючи клопотання прокурора враховує те, що стороною захисту на теперішній час не надано до суду переконливих доказів того, що наведені в ухвалі суду за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 ризики на теперішній час суттєво зменшились або перестали існувати.Суд не сприймає доводи сторони захисту про невинуватість обвинуваченого, оскільки судовий розгляд триває, не всі докази досліджені, а тому висновок про винуватість чи невинуватість обвинуваченого суд вирішує в нарадчій кімнаті після закінчення судового розгляду.

Приведені обставини, на думку суду, беззаперечно свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Завершити судовий розгляд до 20 липня 2025 року не можливо, оскільки судом досліджуються докази сторони захисту.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».

Суд наголошує, що сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для продовження дії обраного раніше запобіжного заходу, але при цьому, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сінькова проти України» роз`яснив, що питання стосовно розумності строку тримання під вартою не може оцінюватися in abstracto. Воно має оцінюватись у кожній справі згідно з її конкретними обставинами, причинами та належно задокументованими фактами. Тривале тримання під вартою може бути виправданим у конкретній справі тільки за наявності чітких ознак існування суспільного інтересу, який, незважаючи, на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої свободи.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, враховуючи сукупність досліджених судом обставин та тяжкість покарання за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти вказаним ризикам та буде належною мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Запобіжний захід у вигляді його тримання під вартою є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості цього кримінального провадження. Виключно застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілу, свідків.

Встановлені дані в сукупності вказують на підвищену небезпеку як самого діяння, так і особи обвинуваченого, а також на те, що обставини, які враховувалися судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не змінилися та не перестали існувати.

Крім того відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Оскільки злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , пов`язаний із спричиненням загибелі людини, суд не вбачає підстав для визначення йому розміру застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315, 331, 393, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотанняпрокурора пропродовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою без визначення розміру застави.

Продовжити у кримінальному провадженні за №12024200460000640 від 15 липня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з 17 липня 2025 року до 14 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави з утриманням в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Визначити строк дії цієї ухвали до 24 години 00 хвилин 14 вересня 2025 року.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Сумського слідчого ізолятору та вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє судовий розгляд в суді першої інстанції.

Повний текст ухвали проголошено 21 липня 2025 року об 11 год 30 хв.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1