Рішення № 128966773, 21.07.2025, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/2420/24

Провадження № 2/188/763/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Фесик Ю.В.

справа №188/2420/24

позивач:

ОСОБА_1

відповідачі:

Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області;

Східне міжрегіональне управління МЮУ

про визнання права приватної власності

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог зазначено, ОСОБА_1 , отримала у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами ( житловий будинок Ф1Ж,а,а1; літня кухня 3,3,31; сараї Ж, Е, Д; гараж Г; погріб П; убиральня У; душ Б; споруди № 1-3,7,6 І ) АДРЕСА_1 загальною площею 57,7 кв. м., житловою площею 40,2 кв.м. у спадщину, згідно свідоцтва про спадщину серія номер 640 від 20.04.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Жихар Н.П., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1535690144118.

Оригінал свідоцтва про спадщину № 640 від 20.04.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом по Лисичанського міському нотаріальному округу Жихар Н.П., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1535690144118 перебував у будинку АДРЕСА_1 , в якому проживала позивачка і власником якого вона була, що підтверджується відомостями з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта прав власності на нерухоме майно, зазначеними в інформаційній довідці № 380487857 від 28г05.2024.

Правовстановлюючий документ, а саме свідоцтво про спадщину, № 640 від 20.04.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Жихар Н.П., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1535690144118 вона зберігала у зазначеному будинку. У березні 2022 при посиленні обстрілів була вимушена евакуюватись і згодом їй повідомили, що в будинок було влучання і трапилась пожежа. Під час обстрілу та внаслідок пожежі згорів будинок АДРЕСА_1 , в якому знаходився оригінал свідоцтва про спадщину № 640 від 20.04.2018 року, у зв`язку з чим правовстановлюючий документ є втраченим.

Звернувшись до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про видачу дублікату свідоцтва про спадщину серія номер 640 від 20.04.2018 року, останнім було повідомлено у зв`язку з неможливістю його видачі так як архів приватного нотаріуса по Лисичанському міському нотаріальному округу Жихар Н.П. не було передано до Луганського обласного державного нотаріального архіву, який знаходиться на окупованій території.

З метою реєстрації права власності на нерухоме майно позивач 29 травня 2024 року звернулась до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, отримала 03.06.2024 відповідь , в якій зазначено, що обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 01 січня 2013 року були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи оцифровані не були, зберігались у приміщенні ЛКП "БТІ" у паперовій формі та до моменту окупації 03.07.2022 року з міста евакуйовані не були. Внаслідок неможливості отримання підтвердження від Лисичанського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" щодо проведення ними державної реєстрації права власності до 01 січня 2013 року згідно свідоцтва про спадщину № 640 від 20.04.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Жихар Н.П., реєстрації номер об`єкта нерухомого майна 1535690144118, через те, що архіви зберігались у паперовій формі у приміщенні Лисичанського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" та не були оцифровані до моменту окупації 03 липня 2022 року м.Лисичанська Луганської обл., евакуйовані не були, саме підприємство не релоковане та діяльність на підконтрольній території України не провадить, тому позивачка позбавлена можливості у позасудовому порядку підтвердити своє право власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і таким чином захистити своє право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та відновити втрачені документи, а саме свідоцтво про спадщину.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, зазначене рішення необхідне їй для захисту її майнових прав.

В судове засідання сторона позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Сторона відповідача в особі Лисичанської міської військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області про розгляд справи належним чином неодноразово повідомлена, від відповідача не надійшло відзиву, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи .

Східне міжрегіональне управління МЮУ надало суду відзив, в якому зазначили, що не є належним відповідачам.

Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до паспорту позивачка зареєстрована та проживала на тимчасово окупованій території.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна довідка №380487857 ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами ( житловий будинок Ф1Ж,а,а1; літня кухня 3,3,31; сараї Ж, Е, Д; гараж Г; погріб П; убиральня У; душ Б; споруди № 1-3,7,6 І ) АДРЕСА_1 загальною площею 57,7 кв. м., житловою площею 40,2 кв.м.

Відомості у Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження щодо зазначеного майна відсутні.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.

Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.

Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.

Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права приватної власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 рнокпп НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з житловий будинок Ф1Ж,а,а1; літня кухня 3,3,31; сараї Ж, Е, Д; гараж Г; погріб П; убиральня У; душ Б; споруди № 1-3,7,6 І загальною площею 57,7 кв. м., житловою площею 40,2 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна