Рішення № 128965096, 21.07.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1706/25Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Джабраїлової В. В.

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/1706/25

за позовом: Заступника керівника Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області

до відповідача: Фермерського господарства "Маранта"

про стягнення заборгованості, розірвання договорів, повернення водного об`єкту та земельної ділянки

за участю представників:

від прокуратури: Шафарчук О. В.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області звернувся з позовом до Фермерського господарства «Маранта», в якому просить Господарський суд Одеської області:

- стягнути з Фермерського господарства «Маранта» на користь Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (далі також Куяльницька сільська рада) заборгованість за користування водним об`єктом, відповідно до договору оренди водного об`єкту загальнодержавного значення (Гор`ївський ставок №1), укладеного 21.07.2010 (далі - договір оренди водного об`єкта), в сумі 477,82 грн;

- стягнути з Фермерського господарства «Маранта» на користь Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області заборгованість за користування земельною ділянкою, відповідно до договору оренди землі № 547, укладеного 01.02.2011 (далі - договір оренди землі), в сумі 29 775,14 грн;

- розірвати договір оренди водного об`єкту укладеного між Котовською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Маранта», який 16.08.2010 погоджено з Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству;

- розірвати договір оренди землі, укладений між Петрівською сільською радою Котовського району Одеської області та Фермерським господарством «Маранта», який зареєстровано у Котовському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за № 512290004000547 від 29 жовтня 2011 року, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.10.2013 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 165521451229, номер запису про інше речове право 2738028).

- зобов`язати Фермерське господарство «Маранта» повернути Куяльницькій сільській раді Подільського району Одеської області земельну ділянку водного фонду площею 4,8460 га, кадастровий номер 5122986000:06:001:0001 з розташованим на ній водним об`єктом - Гор`ївський ставок №1;

- стягнути з Фермерського господарства «Маранта» на користь Одеської обласної прокуратури (реквізити: отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3), код отримувача (код ЄДРПОУ) - 03528552, рахунок отримувача - UA808201720343100002000000564, банк отримувача - ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820172, код класифікації доходів бюджету - 22030101) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 12 112 грн

Позов обґрунтований невиконанням зобов`язання з боку відповідача щодо сплати орендної плати за період з 01.05.2022 по 01.03.2025: за користування водним об`єктом в сумі 477,82 грн, за користування землею - в сумі 29 775,14 грн, що є підставою для розірвання договорів оренди водного об`єкта та землі.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

05.05.2025 господарський суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву Заступника керівника Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області до розгляду та відкрив провадження у справі. Справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження ті підготовче засідання призначив на 02.06.2025 о 09:45, із повідомленням учасників справи та представника прокуратури про підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 02.06.2025 за участі прокурора, судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою підготовче засідання відкладено на 02.07.2025 о 16:30, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

05.06.2025 за вх.№17891/25 господарський суд одержав клопотання позивача про здійснення розгляду справи без участі представника позивача за наявними матеріалами.

02.07.2025 у підготовчому засіданні за участі прокурора, судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.07.2025 о 14:30, із викликом учасників справи у судове засідання.

У судовому засіданні 21.07.2025 за участі прокурора, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення.

Відповідач як у підготовчі та і у судові засідання щодо розгляду справи по суті не з`явився, відзиву на позов до суду не надав.

При цьому, ухвали суду не було направлено відповідачу за адресами місця реєстрації, у зв`язку із тим, що поштові відділення не працюють в умовах воєнного стану, про що у справі наявна відповідна інформація.

Разом з тим, на виконання вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України № 1207-VII від 15.04.2014 "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" відповідача про дату, час і місце судового засідання повідомлено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Тобто, в силу вимог абз. 3 ч. 1 ст. 12-1 вказаного Закону України відповідач вважається повідомленим про розгляд даної справи судом.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечення відповідачу реалізації права на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, враховуючи строки розгляду справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України

Обставини справи встановлені судом

Котовська районна державна адміністрація (далі - Котовська РДА) (Орендодавець) та ФГ «Маранта» (Орендар) уклали договір оренди водного об`єкту, який 16.08.2010 погоджено з Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди водного об`єкту Орендодавець надає у користування на умовах оренди, а орендар приймає в оренду водний об`єкт загальнодержавного значення - Гор`ївський ставок №1 загальною площею водного дзеркала 1,8738 га, який розташований на землі Петровської сільської ради Котовського району Одеської області.

Згідно з п. 1.2 договору оренди водного об`єкту водний об`єкт загальнодержавного значення надається на умовах оренди терміном на 49 років для рибогосподарських потреб.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди водного об`єкту річна орендна плата за користування загальнодержавним водним об`єктом становить 90 грн за 1 га площі, в рік - 168,64 грн, в місяць - 14,05 грн.

Орендна плата вноситься до загального фонду Державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 22120000 «Плата за надання в оренду водні об`єкти загальнодержавного значення» на розрахунковий рахунок № 31113101700294 в банку УДК в Одеській області МФО 828011, ОКПО 23214672 (п. 2.2 договору оренди водного об`єкту).

Орендна плата вноситься щомісячно у термін до 10 числа за звітним періодом (п. 2.4 договору оренди водного об`єкту).

Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках із моменту: зміни умов використання, передбачених Договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану водного об`єкту не з вини орендаря, що підтверджено документально, при наявності акту обстеження комісією; збільшення розмірів орендної плати у разі невиконання встановлених зобов`язань Орендаря перед Орендодавцем; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п. 2.5 договору оренди водного об`єкту).

На виконання вимог законодавства для належного користування водним об`єктом укладено між Петрівською сільською радою Котовського району Одеської області та ФГ «Маранта» договір оренди землі, який зареєстровано у Котовському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за № 512290004000547 від 29 жовтня 2011 року.

Відповідно до п. 8.4 договору оренди водного об`єкту за ініціативою однієї із сторін договір оренди може бути розірвано за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Актом прийому-передачі довгострокових договорів оренди водних об`єктів підтверджується, що Подільська районна державна адміністрація передала пакет документів та таблиці, а Куяльницька сільська рада отримала такі документи, у тому числі щодо договору оренди водного об`єкту, укладеним з ФГ «Маранта».

Окрім того, згідно з п. 2 договору оренди землі Орендарю надано в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку водного фонду під Гор`ївським ставком №1 площею 1,8738 га, розташовану на території Петрівської сільської ради Котовського району Одеської області для рибогосподарських потреб.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі - 905,64 грн за 1 га. Загальна сума орендної плати - 1697 грн в рік, щомісячно - 141,41 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, орендна плата вноситься щомісячно (п. 10, 11 договору оренди землі).

Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п. 13 договору оренди землі).

Відповідно до п. 14 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення.

28.03.2012 укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою внесено зміни:

- в п. 2, який викладено в такій редакції: «В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,8460 га в тому числі 1,8737 га під ставками, 0,0844 га під гідротехнічними спорудами та 2,8879 га прибережна захисна смуга»;

- в п. 8, який викладено в такій редакції: «Договір укладено на 25 років».

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру земельна ділянка, яка передана ФГ «Маранта» на підставі договору оренди землі зареєстрована 29.10.2011, кадастровий номер 5122986000:06:001:0001.

За ФГ «Маранта» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також зареєстровано право оренди земельної ділянки, зареєстровано в реєстрі 04.10.2013 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 165521451229, номер запису про інше речове право 2738028).

Відповідно до п. 38 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін зокрема унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

14.08.2022 Куяльницька сільська рада звернулася до голови ФГ «Маранта» з листом про необхідність укладення додаткових угод через зміну власника земельної ділянки та перегляду орендної плати земельної ділянки згідно з нормативною грошовою оцінкою землі. Окрім того, у вказаному листі сільська рада вказала про необхідність розроблення технічної документації для встановлення меж земельної ділянки та паспорта водного об`єкта.

26.08.2024 Куяльницька сільська рада звернулася з листом за № 02-33/1917 до відповідача про те, що за відомостями Головного управління ДПС в Одеській області (лист від 18.07.2024 № 15845/5/15-32-04-10-05 від 18.07.2024) з 28.07.2021 (з моменту передачі довгострокових договорів оренди водних об`єктів Куяльницькій сільській раді) ФГ «Маранта» не сплачує орендну плату та не подає звітність з плати за землю з 2018 року.

10.09.2024 за № 61-6878вих-24 Подільська окружна прокуратура для з`ясування наявності підстав звернення до суду в порядку ст. 23 «Про прокуратуру» направила лист на адресу Куяльницької сільської ради з проханням надати відповідні документи згідно з переліком.

Подільська окружна прокуратура 15.01.2025 за № 61-305вих-25 направила на адресу Куяльницької сільської ради звернення з проханням надати розрахунки заборгованості з орендної плати за договорами оренди водного об`єкта та землі.

21.01.2025 Куяльницька сільська рада направила на адресу Подільської окружної прокуратури лист № 02-36/211, в якому повідомила, що, не дивлячись на зміну власника землі, зміни до договорів, з вини Орендаря, не внесені, паспорт водного об`єкта не розроблений, що унеможливлює розрахувати розмір орендної плати згідно встановленої Методики.

Згідно з листом фінансового управління Куяльницької сільської ради від 16.01.2025 № 03-17/16 з 01.03.2022 по 31.12.2024 ФГ «Маранта» орендної плати за договорами не прераховувало.

29.01.2025 Подільська окружна прокуратура направила лист № 61-69вих-25 на адресу Куяльницької сільської ради щодо надання розрахунку останньою інформації про недоотримані кошти з оренди водного об`єкта та землі.

06.02.2025 листом № 02-36/437 Куяльницька сільська рада повідомила, що через відсутність укладених змін до договорів надає прогнозований розрахунок втрат з орендної плати.

21.03.2025 Подільська окружна прокуратура повторно звернулася до Куяльницької сільської ради з витребування документів: розрахунку недоотриманих коштів з орендної плати, рішення щодо реорганізації сільських рад.

25.03.2025 за № 02-36/928 Куяльницька сільська рада направила на запит прокуратури зазначені документи.

У квітні 2025 року Подільська окружна прокуратура звернулася з відповідним позовом до суду.

Висновки суду

Згідно зі ст. ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, у тому числі, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Частиною 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Статтею 327 Цивільного кодексу України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності наземлю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Статтями 319 та 386 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Петрівською сільською радою Котовського району Одеської області зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5122986000:06:001:0001.

Так, рішенням Куяльницької сільської ради від 21.11.2017 № 9-VII «Про початок реорганізації Борщівської, Бочманівської, Великофонтанської, Гоноратської, Качурівської, Климентівської, Косівської, Липецької, Любомирської, Мардарівської, Нестоїтської, Новоселівської, Олексіївської, Петрівської, Станіславської, Старокульнянської, Ставківської сільських рад шляхом приєднання до Куяльницької сільської ради» почато процедуру реорганізації вказаних рад шляхом приєднання до Куяльницької сільської ради.

Згідно з пунктом 18 вказаного рішення Куяльницька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків, зокрема і Петрівської сільської ради.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Одеської області» до Куяльницької територіальної громади Подільського району Одеської області ввійшли наступні територіальні громади (населені пункти), території яких входять до складу території територіальних громад - Куяльницька (у складі с. Куяльник, с. Вестерничани, с. Малий Куяльник) (без с. Олександрівка), Борщівська, Бочманівська, Великофонтанська, Гоноратська, Качурівська, Климентівська, Косівська, Любомирська, Мардарівська, Нестоїтська, Новоселівська, Олексіївська, Петрівська, Ставківська, Станіславська, Старокульнянська.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» (далі - Постанова), яка набула чинності з 19.07.2020, в Одеській області утворено Подільський район (з адміністративним центром у місті Подільськ) у складі територій Ананьївської міської, Балтської міської, Долинської сільської, Зеленогірської селищної, Кодимської міської, Куяльницької сільської, Любашівської селищної, Окнянської селищної, Піщанської сільської, Подільської міської, Савранської селищної, Слобідської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Зі зміною законодавства, прийняттям Закону України «Про аквакультуру» та внесенням змін до Водного кодексу України повноваження щодо передачі в оренду водних об`єктів перейшли до органів, що здійснювали розпорядження земельними ділянками. Зокрема, ч. 4 ст. 51 Водного кодексу України України передбачено, що водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Відповідно до ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За наведених підстав, Куяльницька сільська рада є власником об`єкту водного фонду (ставка) і земельної ділянки, що передбачає право останньої на звернення до суду щодо стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договорів оренди та повернення водного об`єкту та земельної ділянки.

Суд також звертає увагу, що згідно з пункту 24 розділу X Перехідних положень ЗК України перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Щодо представництва прокурора

Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3- рп/99 із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Отже, визначення інтересів держави та у чому вбачається їх порушення або загроза порушення, як на законодавчому рівні, так і на рівні правової позиції судів, віднесена до компетенції прокурора і оцінюється судом у кожному конкретному випадку звернення прокурора до суду.

Аналіз ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави дійти до висновку що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Тобто, інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Узагальнюючи наведені у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що: 1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; 2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

Звертаючись до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, прокурор визначив останню як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Подільською окружною прокуратурою під час встановлення підстав для представництва інтересів держави, що передували зверненню до суду, встановлено, що Куяльницькою сільською радою направлявся 26.08.2024 лист № 02-33/1917 на адресу ФГ «Маранта» щодо невиконання договірних зобов`язань, тобто, саме з цього моменту сільській раді було відомо про порушення умов договорів оренди, однак остання протягом 8 місяців заходів для їх усунення не здійснювала, що свідчить про невжиття заходів протягом розумного строку.

Зазначене листування між прокуратурою та позивачем, наведене судом вище, свідчить про виконання завдань першою в розумінні ст. 23 «Про прокуратуру».

Прокурор зауважує, що несплата орендної плати за користування водним об`єктом та земельною ділянкою під ним порушує право територіальної громади на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй; призводить до втрати доходів місцевого бюджету.

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав, передбачених ст. 53 ГПК України та ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом.

Щодо заборгованості з орендної плати за договорами

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Статтями 4, 51 Водного кодексу України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами. У користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки озера та замкнені природні водойми.

Відповідно до ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526 та 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Відповідно до ч. 1 ст.6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

За умовами ст. 51 Водного кодексу України (станом на момент укладання договору оренди водного об`єкта) у користування на умовах оренди водні об`єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Орендодавцями водних об`єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

Розподіл повноважень щодо передачі водних об`єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства. Умови, строки і збір за оренду водних об`єктів (їх частин) визначаються в договорі оренди за згодою сторін. Користування водними об`єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

01.07.2013 набув чинності Закон України "Про аквакультуру".

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України «Про аквакультуру» договір оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, що визначаються за згодою сторін, є: об`єкт оренди; строк дії договору; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання частини рибогосподарського водного об`єкта, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України; умови і строки передачі об`єкта оренди суб`єкту аквакультури; умови збереження стану об`єкта оренди; умови повернення суб`єктом аквакультури об`єкта оренди; встановлені обмеження (обтяження) щодо використання об`єкта оренди; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Згідно з матеріалами справи, усупереч чинному законодавству відповідач не привів у відповідність укладені договори.

Водночас відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити закону.

Суд також установив, що усупереч умовам договору (п. 2.4. договору оренди водного об`єкта) відповідач не сплачував орендну плату за користування водним об`єктом з 28.07.2021.

Доказів оплати матеріали справи не містять.

Прокурор заявив до стягнення суму орендної плати за договором оренди водного об`єкта за період з 01.05.2022 по 01.03.2025.

За наведених обставин, враховуючи принцип диспозитивності, відсутність заперечення з боку позивача, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості з ФГ «Маранта» за договором оренди водного об`єкта в сумі 477,82 грн

Відповідно до приписів ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 13 Конституції України, зокрема, визначає, що земля, яка знаходиться в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця на своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Згідно з матеріалами справи, усупереч умовам договору (п. 11. договору оренди землі) відповідач не сплачував орендну плату за користування водним об`єктом з 28.07.2021.

Доказів оплати матеріали справи не містять.

Прокурор заявив до стягнення суму орендної плати за договором оренди землі за період з 01.05.2022 по 01.03.2025.

За наведених обставин, враховуючи принцип диспозитивності, відсутність заперечення з боку позивача, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості з ФГ «Маранта» за договором землі в сумі 29 775,14 грн та задовольняє позов в цій частині.

Щодо розірвання договорів оренди водного об`єкта та землі та повернення об`єктів оренди

Відповідно до частини 1 статті 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, з огляду на наведене, порядок припинення права користування землями водного фонду встановлено земельним законодавством, в т.ч. частиною 1 статті 22 Закону України "Про оренду землі", у якій чітко розмежовано випадки розірвання договору за рішенням суду.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 902/760/17.

Прокурор указав у позові як підставу для розірвання договорів пункт "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, аналізуючи питання розірвання договору оренди землі на підставі пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, виснувала, що для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, суд має встановити такі обставини, як "систематичність" та "несплату", зокрема, орендної плати.

Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Щодо поняття "несплата", вжите у пункті "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

Такий висновок є логічним та виправданим, оскільки поняття "несплата" та "недоплата" не є тотожними. Оскільки в конструкції згаданої правової норми не наведено жодного означення до слова "несплата", можна виснувати, що законодавець у згаданій правовій нормі не передбачив жодної альтернативи повної несплати, тобто не визначив, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є не лише систематична несплата, а й систематична недоплата орендної плати.

У зв`язку з чим Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 Цивільного кодексу України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Пунктом 21 договору оренди землі передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Крім того, згідно пункту 3.4 договору оренди водного об`єкту орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендований водний об`єкт у належному стані, не гіршому ніж у момент надання його на умовах оренди та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану з вини орендаря.

Оскільки суд встановив, що факт несплати орендної плати за договором оренди водного об`єкта та договору оренди землі за період з 01.05.2022 по 01.03.2025 відповідає поняттю, зазначеному в пункті "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, то такий факт, з урахуванням наведеної позиції Великої Палати Верховного Суду, є підставою для розірвання договорів.

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку, що заявлений позов в частині розірвання договорів оренди водного об`єкта та договору оренди землі та повернення об`єктів законному володільцю є правомірним, а тому позов в цій частині задовольняє.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За наведених умов господарський суд задовольняє позов повністю.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Маранта» (код ЄДРПОУ 34780830, Одеська область, Подільський район, с. Гор`ївка, 66371) на користь Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ: 04379835, вул. Соборна, 105, м. Подільськ, Одеська область, 66300, р/ р UA468999980334189859000015608, код 37607526, банк Казначейство України (ЕАП), ГУК в Од.обл./отг с.Куял./22130002) заборгованість за користування водним об`єктом, відповідно до договору оренди водного об`єкту загальнодержавного значення (Гор`ївський ставок №1), укладеного 21 липня 2010 року, в сумі 477,82 грн та заборгованість за користування земельною ділянкою, відповідно до договору оренди землі № 547, укладеного 01.02.2011 в сумі 29 775,14 грн.

3. Розірвати договір оренди водного об`єкту загальнодержавного значення (Гор`ївський ставок №1), укладеного 21 липня 2010 року між Котовською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Маранта», який 16.08.2010 погоджено з Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству.

4. Розірвати договір оренди землі № 547, із змінами, внесеними додатковою угодою від 28.03.2012, укладеного 01.02.2011 між Петрівською сільською радою Котовського району Одеської області та Фермерським господарством «Маранта», який зареєстровано у Котовському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за № 512290004000547 від 29 жовтня 2011 року, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.10.2013 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 165521451229, номер запису про інше речове право 2738028).

5. Зобов`язати Фермерське господарство «Маранта» (код ЄДРПОУ 34780830, Одеська область, Подільський район, с. Гор`ївка, 66371) повернути Куяльницькій сільській раді Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ: 04379835, вул. Соборна, 105, м. Подільськ, Одеська область, 66300) земельну ділянку водного фонду площею 4,8460 га, кадастровий номер 5122986000:06:001:0001 з розташованим на ній водним об`єктом - Гор`ївський ставок №1.

6. Стягнути з Фермерського господарства «Маранта» (код ЄДРПОУ 34780830, Одеська область, Подільський район, с. Гор`ївка, 66371) на користь Одеської обласної прокуратури (реквізити: отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3), код отримувача (код ЄДРПОУ) - 03528552, рахунок отримувача - UA808201720343100002000000564, банк отримувача - ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820172, код класифікації доходів бюджету - 22030101) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 12 112 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 21 липня 2025 р.

Суддя Т.Г. Деркач