Ухвала суду № 128964825, 17.07.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4898/25

Провадження № 1-кс/487/3397/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2025 м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному проваджені № 12025150000000535 від 03.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області, лейтенант поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025150000000535 від 03.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 без визначення розміру застави.

У клопотанні слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України та зазначає про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, на думку слідчого, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких, не має ані тимчасового, ані постійного місця роботи, не має громадянства України, тому може безперешкодно виїхати за кордон або на непідконтрольні Україні території. Підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даному етапі досудового розслідування ще проводяться необхідні слідчі дії, направлені на відшукання слідів та можливих знарядь вчинення злочину, встановлення інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, місця зберігання наркотичних засобів, а також джерела придбання насіння роду коноплі для їх подальшого вирощування, інші можливі місця зберігання наркотичних засобів. Слідчий вважає, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки вже притягувався до кримінальної відповідальності за примушування потерпілих до відмови від давання показань шляхом погрози насильством. Також підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, та на даний час в Заводському районному суді м. Миколаєва та у Вознесенському міськрайонному суді Миколаївської області на розгляді перебувають обвинувальні акти, складені відносно підозрюваного. Крім того, протиправна діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів була припинена не самим підозрюваним, а правоохоронними органами, що, на думку слідчого, свідчить про сталий умисел на продовження здійснення вказаної злочинної діяльності з метою отримання незаконного прибутку. Слідчий зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 без визначення розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, заперечував свою причетність до обставин, викладених в повідомленні про підозру.

Захисник підзорюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, або визначити розмір застави.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положеньстатті 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 5 частиною 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, судом встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025150000000535 від 03.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що в порушення вимог ст. ст. 7, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», у невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше 15.07.2025 року, ОСОБА_5 , умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, здійснили незаконний посів насіння коноплі у кількості не менше 677 шт., на полі поблизу населеного пункту Новогорожене (Ворошилово) Баштанського району Миколаївської області (за координатами 47.4806808,32.5280147).

Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел у період часу з травня 2025 року по 15.07.2025 у порушення вимог ст. ст. 7, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» виконали дії, спрямовані на незаконне вирощування рослин конопель, які виразились в тому, що вищевказані особи, систематично відвідували вказану ділянку та здійснювали її оброблення, очищаючи від бур`янів, підпушуючи та зволожуючи землю, та виконували інші сільськогосподарські роботи по нагляду за рослинами роду коноплі, тобто, не створюючи юридичної особи та не маючи спеціального дозволу (ліцензії), до моменту їх вилучення працівниками поліції.

15.07.2025 в ході проведення огляду місця події на полі поблизу населеного пункту Новогорожене (Ворошилово) Баштанського району Миколаївської області (координати 47.4806808,32.5280147) на земельних ділянках, засіяних сільськогосподарською культурою - соняшником, виявлено та вилучено 677 рослин коноплі.

Крім того, 14 липня 2025 року у другій половині дня, всупереч врегульованих законами суспільних відносин у сфері обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, а саме: всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», який визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також всупереч Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (із наступними змінами), якою канабіс віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено (таблиця № 2 список № 1 Постанови), достовірно знаючи про те, що збут на території України наркотичних засобів заборонено, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання незаконних прибутків від незаконної діяльності, пов`язаної з незаконним збутом наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні їх наслідки та бажаючи їх настання, обравши в якості джерела доходу діяльність, пов`язану із незаконним збутом наркотичного засобу канабісом, перебуваючи на вищезазначеному полі, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою між собою, придбали шляхом зрізання рослин конопель (масою в перерахунку на висушену речовину не менше 17114,940 г), які були попередньо ними посіяні та вирощені на полі поблизу населеного пункту Новогорожене (Ворошилово) Баштанського району Миколаївської області (за координатами 47.4806808,32.5280147), з метою подальшого незаконного збуту. Після цього, перенісши вказані рослини конопель, помістили їх в автомобіль марки ГАЗ2705-34, державний номерний знак НОМЕР_1 , для подальшого їх перевезення та зберігання до невстановленого в ході досудового розслідування місця, з метою збуту. Після цього ОСОБА_10 , перебуваючи за кермом вищевказаного транспортного засобу почав перевозити вищевказаний наркотичний засіб до невстановленого в ході досудового розслідування місця. В подальшому 15.07.2025 близько 03:00, на відстані близько 5 км від вищевказаного поля поблизу с. Тарасівка Баштанського району Миколаївської області вищевказаний транспортний засіб був зупинений працівниками поліції, та в ході його огляду виялено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 17114,940 г, що є особливо великим розміром.

15 липня 2025 року ОСОБА_5 затримано та повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

На даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження та були досліджені в судовому засіданні, а саме: в протоколі огляду місця події від 15.07.2025; протоколах допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; протоколах обшуку від 15.07.2025; протоколі проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_9 від 15.07.2025; протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_7 ; висновку експерта № СЕ-19/115-25/11476-НЗПРАП від 16.07.2025.

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Санкцією ч. 2 ст. 310 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а ч. 3 ст. 307 КК України - позбавлення волі на строк від від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Підозрюваний ОСОБА_5 не має громадянства України, а тому може безперешкодно виїхати за кордон або на непідконтрольні Україні території з метою уникнення відповідальності.

Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує, даних щодо його особи, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оскільки на даному етапі досудового розслідування ще проводяться необхідні слідчі дії, направлені на відшукання слідів та можливих знарядь вчинення злочину, встановлення інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, місця зберігання наркотичних засобів, а також джерела придбання насіння роду коноплі для їх подальшого вирощування, інші можливі місця зберігання наркотичних засобів, існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість у підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обстаивн кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України: підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. Отже, слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з ними, ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою спонукання до ненадання показань або їх зміни. При цьому, ОСОБА_5 вже притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 386 КК України, за примушування потерпілих до відмови від давання показань шляхом погрози насильством.

Також підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на інших підозрюваних, оскільки зацікавлений в узгодженні показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого ч. 5 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі і у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Так, підозрюваний не працевлаштований, не має офіційного законного джерела доходу, а за версією органу досудового розслідування займався протиправною діяльністю з метою отримання прибутку, яка була припинена працівниками поліції. Крім того, ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на даний час на розгляді в Заводському районному суді м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263 КК України, а у Вознесенському міськрайонному суді Миколаївської області - за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України, що свідчить про стійку антисоціальну направленість підозрюваного.

При розгляді даного клопотання, крім наявності вищенаведених ризиків, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, слідчий суддя також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , має задовільний стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який є громадянином РФ, одружений, проживає в АДРЕСА_1 з дружиною та двома повнолітніми доньками; його репутацію: підозрюваний ОСОБА_5 не працює, джерелом доходу зазначив заробіток дружини та неофіційну посередницьку діяльність; має подяки за період 2018-2019 років за благодійну діяльність; раніше притягувався до кримінальної вдповідальності, на даний час на розгляді в інших судах перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 ; підозрюваний перебуває під санкціями на підставі Указу Президента України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з огляду на обставини кримінального провадження, характер та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_5 на свободу.

Наявні в матеріалах клопотання докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, та забезпечення його належної процесуальної поведінки.

При цьому, слідчий суддя вважає, що тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою у конкретному випадку виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В даному випадку слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 пред`явлено підозру у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, зокрема і в незаконному вирощуванні конопель, яких виявлено і вилучено у кількості 677 штук, при цьому, за версією органу досудового розслідування, підозрюваний діяв за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, що сідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК УКраїни).

Отже, зважаючи на ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, суспільна небепечність яких полягає у завданні шкоди здоров`ю населенню, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави до підозрюваного ОСОБА_5 відповідає суспільному інтересу, спрямоване на забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення можливого незаконного впливу на інших підозрюваних і свідків у цьому ж кримінальному провадженні, переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 12 вересня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текстухвали оголошено 21.07.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1