Вирок № 128964732, 21.07.2025, Березанський районний суд Миколаївської області

21.07.2025 Справа № 469/614/21

1-кп/469/55/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021150000000154 від 12 травня 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великий Дальник Біляївського району Одеської області, громадянина України, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина та мати-пенсіонерка, самозайняту особу, жителя АДРЕСА_1 , інвалідності не має, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3 .

Суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 11 травня 2021 року близько 23.10 год., у темний час доби, керуючи технічно справним автомобілем "HYUNDAI ACCENT", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по неосвітленій, сухій асфальтованій проїзній частині автодороги М-14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ", що має дві смуги руху, призначені для руху в обох напрямках (по одній смузі руху в кожному напрямку), на території Миколаївського (колишнього Березанського) району Миколаївської області у напрямку від м.Одеса до м.Миколаєва, з увімкненим світлом головних фар даного транспортного засобу у режимі ближнього світла, зі швидкістю 140 км/год.

У цей час, при наближенні до повороту на с.Українка Миколаївського (колишнього Березанського) району Миколаївської області, в районі 64 км. вказаної автодороги водій ОСОБА_3 виконав маневр обгону автомобіля "OPEL ZAFIRA", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , що рухався разом з пасажиром ОСОБА_6 у попутному з ним напрямку. Тоді водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.1.3, 2.3 "б", 10.1, 12.1, 12.2 та 12.6 "ґ" Правил дорожнього руху України, а саме: будучи зобов"язаним знати і неухильно виконувати вимоги цих правил, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, не обрав в установлених межах безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу та мати змогу зупинити його в межах видимості дороги, а навпаки, продовживши рух по ділянці вказаної автодороги зі швидкістю 140 км/год., де транспортним засобам дозволено рух зі швидкістю не більше 90 км/год., перед перестроюванням і зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, та, повертаючись на смугу свого руху після маневру обгону транспортного засобу, що рухався у попутному з ним напрямку, не впорався з керуванням свого транспортного засобу, унаслідок чого допустив виїзд керованого ним автомобіля праворуч за межі проїжджої частини з подальшим наїздом на нерухому перешкоду у вигляді дерева.

Унаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_7 ,що знаходився на передбному пасажирському місці в автомобілі "HYUNDAI ACCENT", реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.

Зазначене діяння ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обвинувачений під час судового розгляду повністю визнав свою винуватість та не заперечував обставини, викладені в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся, пояснивши, що 11 травня 2022 року він виїхав з м.Одеси до м.Миколаїв, керуючи автомобілем "HYUNDAI ACCENT", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на передньому пасажирському сидінні якого перебував ОСОБА_7 , алкоголь не вживає, обставини ДТП не пам"ятає в силу отриманих внаслідок ДТП травм, бо втратив свідомість і прийшов до тями у автомобілі у лісосмузі на повороті до с.Українка, коли з ОСОБА_7 зрізали ремені безпеки, автомобіль був перевернутий та вщент розбитий, з пасажирського боку було дерево, інші особи вже викликали поліцію та швидку, з машини зрізали дах, щоб їх дістати. Пояснив, що просив пробачення у потерпілої, допомагав їй матеріально, періодично з 2021 року до цього року перераховуючи кошти за їх наявності.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд за відсутності заперечень учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо викладених у обвинувальному акті обставин, які ніким не оспорюються, враховуючи, що зміст цих обставин зрозумілий учасникам судового провадження, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, та вирішив обмежитись дослідженням доказів у частині понесених судових витрат та долі речових доказів, а також документів, що характеризують обвинуваченого і впливають на покарання.

Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обставиною, що пом"якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, яке є не умисним, відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, та що наслідком його стала смерть людини, відомості про особу обвинуваченого, який повністю визнав свою винуватість у вчиненому, добровільно відшкодував потерпілій завдану шкоду у загальному розмірі 169778,75 грн., про що надав банківські квитанції, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має утриманців, інвалідності не має, є несудимим.

Підстави для незастосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами судом не встановлені.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, позицію прокурора та потерпілої щодо можливості виправлення обвинуваченого протягом іспитового строку за умови виконання обов"язків, передбачених ст.76 КК України, щире каяття обвинуваченого та вжиті ним заходи до відшкодування потерпілій завданої кримінальним правопорушенням шкоди, аналогічні висновки органу пробації, викладені у досудовій доповіді, про низький ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства та середній ризик вчинення нового кримінального правопорушення і можливість у зв"язку з цим виправлення особи без позбавлення волі, наявність у обвинуваченого утриманців, зазначені вище обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, і вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов"язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжні заходи не застосовано та підстав для їх застосування судом не встановлено.

Як вбачається з обвинувального акта та реєстру матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування слідчим суддею арешт на транспортний засіб "HYUNDAI ACCENT", реєстраційний номер НОМЕР_1 , не накладався, проте вказаний транспортний засіб актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 12 травня 2021 року поставлено на спеціальний майданчик по вул.Лагерне поле, 5 у м.Миколаїв та прийнято на тимчасове зберігання під розписку поліцейським відділу забезпечення роботи спеціальних майданчиків управління забезпечення ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 .

Відповідно до вимог ст.100 КПК України вказане майно підлягає поверненню володільцю ОСОБА_3 .

На підставі ст.ст.122, 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експертів при проведенні судових експертиз, розмір яких становить 4118,88 грн., у тому числі:

1.Витрати на залучення експерта на проведення судово-автотехнічної експертизи визначення технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/115-21/6589-ІТ у сумі 1372,96 грн.

2.Витрати на залучення експерта на проведення судової транспортно-траспологічної експертизи № СЕ-19/115-21/6542-ІТ у сумі 1372,96 грн.

3.Витрати на залучення експерта на проведення судово-автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин ДТП " СЕ-19/115-21/812-ІТ у сумі 1372,96 грн.

4.

Відомості про наявність інших процесуальних витрат, у тому числі понесених потерпілою, у матеріалах справи відсутні.

Потерпіла ОСОБА_9 заявила цивільний позов до обвинуваченого та Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення заподіяних кримінальним правопорушенням майнової шкоди та моральної шкоди, просила стягнути на свою користь з МТСБУ відшкодування витрат на організацію і проведення поховання її чоловіка ОСОБА_7 та облаштування місця поховання у розмірі 30600 грн., стягнути з МТСБУ на свою користь відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю ОСОБА_7 , у розмірі 72000 грн., стягнути з ОСОБА_3 відшкодування витрат, понесених на оренду приміщення та організацію проведення поминального заходу, у розмірі 9700 грн., та витрати за надання правової допомоги 15000 грн., а також стягнути з ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_7 , у розмірі 428000 грн.

20 травня 2025 року потерпіла ОСОБА_9 подала до суду заяву, у якій просила залишити заявлений нею цивільний позов без розгляду.

На підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Тому позовну заяву потерпілої ОСОБА_9 слід залишити без розгляду, що не перешкоджає потерпілій заявити позов у порядку цивільного судочинства та звернутися за страховим відшкодуванням до відповідача МТСБУ у порядку, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п"ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного судом основного покарання у вигляді позбавлення волі на строк п"ять років з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки періодично з"являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експертів, у розмірі 4118,88 грн.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 та Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення заподіяних кримінальним правопорушенням майнової шкоди та моральної шкоди залишити без розгляду за заявою цивільного позивача.

Документи, надані суду, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ - транспортний засіб "HYUNDAI ACCENT", реєстраційний номер НОМЕР_1 , поставлений на спеціальний майданчик по вул.Лагерне поле, 5 у м.Миколаїв та прийнятий на тимчасове зберігання під розписку поліцейським відділу забезпечення роботи спеціальних майданчиків управління забезпечення ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , повернути володільцю ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: