Рішення № 12896448, 02.12.2010, Іршавський районний суд Закарпатської області

Рішення

Іменем України

02 грудня 2010 року Іршавський районний суд

Закарпатської області

В особі головуючого судді : Беламут П.М.

при секретарі : Матьола В.Ю.

за участю позивача : ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

третьої особи без самостійних вимог: Іванишинець В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іршавської міської ради про визнання права власності на спадкове майно

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду 17.11.2010 року з даним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її брат ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку та надвірних споруд, розташованих в АДРЕСА_2 та квартири, розташованої в АДРЕСА_1. ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу Закарпатської області від 02.03.2010 року та зареєстрований в реєстрі за №358, в якому все своє майно заповів на імя позивачки як єдиного спадкоємця після смерті брата. Як спадкоємець за заповітом позивач ОСОБА_1 своєчасно прийняла спадщину, подавши заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, розпоряджалася рухомим майном спадкодавця. З часу відкриття спадщини позивач оплачувала всі комунальні послуги, страхові внески за спірний будинок та проводила похорон брата за власний рахунок, однак при зверненні до нотаріальної контори про отримання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом їй було відмовлено, оскільки брат позивача ОСОБА_1 за життя не зареєстрував у бюро технічної інвентаризації свій будинок і свідоцтво про право власності на нього не отримував. Спірний будинок був побудований спадкодавцем та його дружиною за час шлюбу. Відповідно до довідки Іршавського міськвиконкому за №1994, ОСОБА_5 фактично постійно проживав в АДРЕСА_2. Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Мукачівської міської ради 18 травня 1993 року на підставі рішення №102 Мукачівського міськвиконкому від 12 травня 1993 року та зареєстрованого в КП «Мукачівське міське БТІ» за реєстраційним номером 31909033 квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Оскільки частка спадкоємців у спільній сумісній власності не визначена, позивач ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, не може отримати у встановленому законом порядку свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом. У звязку з викладеним, просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті брата ОСОБА_5, а саме на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_2 та квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 в суді позов підтримала, з мотивів, що викладені в позовній заяві, просить суд позов задоволити.

Представник позивача ОСОБА_2 для участі в розгляді справи зявилася, позов підтримала, з мотивів, що викладені в позовній заяві, та просить суд позов задовільнити повністю.

Представник відповідача Іршавської міської ради для участі в розгляді справи не зявився, подав суду заяву, просить суд справу розглядати в їх відсутність, позов підтримують, проти задоволення позову не заперечують, а тому відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України судове засідання проведено у відсутність представника Іршавської міської ради.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача приватний нотаріус Іванишинець В.І. для участі в розгляді справи зявилася, проти задоволення позову не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено: ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер брат позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 (свідоцтво НОМЕР_1), після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку А з надвірними спорудами: літня кухня Б, сарай В, вбиральня Д, огорожа №1-4, розташовані в АДРЕСА_2 та квартири №14 загальною площею 45,30 кв.м., що розташована в будинку №АДРЕСА_1.

ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу Закарпатської області від 02.03.2010 року та зареєстрований в реєстрі за №358, в якому все своє майно заповів на імя позивачки як єдиного спадкоємця після його смерті. З часу відкриття спадщини позивач оплачувала всі комунальні послуги, страхові внески за спірний будинок та проводила похорон брата за власний рахунок. Спадкодавець за життя не зареєстрував у бюро технічної інвентаризації свій будинок і свідоцтво про право власності на нього не отримував, хоча такий був зданий в експлуатацію. Відповідно до довідки Іршавського міськвиконкому за №1994, ОСОБА_5 фактично постійно проживав в АДРЕСА_2. Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Мукачівської міської ради 18 травня 1993 року на підставі рішення №102 Мукачівського міськвиконкому від 12 травня 1993 року та зареєстрованого в КП «Мукачівське міське БТІ» за реєстраційним номером 31909033 квартира №АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_6. ОСОБА_7, дружина заповідача, померла 16.01.2003 року, що підтверджується витягом №00006105293 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, дітей у подружжя не було, тому заповідач ОСОБА_5 був єдиним спадкоємцем за законом частки покійної жінки у їх спільній сумісній власності, однак не оформив прийняття спадщини. Після смерті ОСОБА_5, у відповідності до заповіту, складеного останнім, його сестра ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею всього майна, що належало ОСОБА_5 та на що за законом він мав право на день смерті. Як спадкоємець за заповітом позивач ОСОБА_1 своєчасно прийняла спадщину, подавши заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, про що свідчить витяг №24450952 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, розпоряджалася рухомим майном спадкодавця.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання прав.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.1223 право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Керуючись ст. 10, 131, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 16, 386, 392, 1216, ч.1 ст.1223, ч.1 ст. 1268, ч.1 ст. 1269 ЦК України, суд, -

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Іршавської міської ради задовільнити повністю. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування право власності на спадкове майно після померлого ОСОБА_5, яке складається з житлового будинку А з надвірними спорудами: літня кухня Б, сарай В, вбиральня Д, огорожа №1-4, розташовані в АДРЕСА_2 та квартири №АДРЕСА_1 в цілому.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя Беламут П.М.