Рішення № 1289631, 15.01.2008, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2008 р. Справа № 20/329

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Салют”

до відповідача Дочірнього підприємства „Шанс” Бережницького споживчого товариства

про стягнення в сумі 2 662 грн. 59 коп.

за участю представників сторін:

позивача: не з’явився;

відповідача: не з’явився.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Салют” (надалі –Позивач) звернулося в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з Дочірнього підприємства „Шанс” Бережницького споживчого товариства (надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість за поставлений, на виконання договору купівлі-продажу № 2924 від 11 листопада 2005 року, товар, в сумі 1 614 (одна тисяча шістсот чотирнадцять) грн. 59 коп., інфляційні в сумі 341 (триста сорок одна) грн. 97 коп., три проценти річних від простроченої суми в сумі 57 (п’ятдесят сім) грн. 51 коп., штраф за від суми неоплаченого товару в сумі 322 (триста двадцять дві) грн. 92 коп., та пеню за несвоєчасну оплату вартості товару в сумі 325 (триста двадцять п’ять) грн. 60 коп..

В судовому засіданні від 25 грудня 2007 року представник Позивача подав клопотання про уточнення позовних вимог (а.с. 20), в якому зменшує позовні вимоги на суму сплаченого Відповідачем основного боргу, та просить стягнути з Відповідача інфляційні в сумі 341 (триста сорок одна) грн. 97 коп., три проценти річних від простроченої суми в сумі 57 (п’ятдесят сім) грн. 51 коп., штраф за від суми неоплаченого товару в сумі 322 (триста двадцять дві) грн. 92 коп., та пеню за несвоєчасну оплату вартості товару в сумі 325 (триста двадцять п’ять) грн. 60 коп..

Представник Відповідача в судове засідання двічі не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16, 29). У відзиві на позовну заяву (а.с. 17) Відповідач вказує, що сплатив суму основного боргу платіжним дорученням № 538 від 13 грудня 2007 року (а.с. 18), та просить відмовити в решті позовних вимог вказуючи на те, що: штрафні санкції які просить стягнути Позивач не відповідають вимогам закону; зобов’язання зі сплати вартості товару Відповідачем виконано повністю; тривалість невиконання зобов’язання становить незначний проміжок часу; у період невиконання зобов’язання у Відповідача були фінансові труднощі.

Суд вважає можливим розгляд справи без участі представників Позивача та Відповідача за наявними матеріалами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені судом докази, суд прийшов до висновку, що позов підставний, обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 11 листопада 2005 року Позивач і Відповідач уклали договір купівлі-продажу № 2924 (надалі –Договір; а.с. 7), згідно пункту 1.1 якого: Позивач зобов’язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) товар згідно з заявкою Відповідача, а Відповідач прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

У відповідності до пункту 1.2 Договору: кількість, асортимент, ціна товару, а також сума кожної партії вказується у накладній (накладних), які є невід’ємною часиною Договору.

Згідно накладної на реалізацію товару для покупців № РН-0011755 від 8 червня 2007 року (а.с. 8), Позивач поставив Відповідачу товар вказаний у даній накладній на суму 2 962 (дві тисячі сімсот дев’ятсот шістдесят дві) грн. 50 коп..

Відповідно до накладної на реалізацію товару для покупців № РН-0012700 від 20 червня 2007 року (а.с. 9), Позивач поставив Відповідачу товар вказаний у даній накладній на суму 2 070 (дві тисячі сімдесят) грн. 00 коп..

Відповідно накладної на реалізацію товару для покупців № РН-0013436 від 30 червня 2007 (а.с. 10), Позивач поставив Відповідачу товар вказаний у даній накладній на суму 1 674 (одна тисяча шістсот сімдесят чотири) грн. 30 коп..

Згідно пункту 3.1 Договору: розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача або внесенням готівки у касу Позивача.

У відповідності до пункту 3.2 Договору: форма оплати попередня, проте допускається відгрузка товарів з відстрочкою оплати на 7 (сім) банківських днів з моменту отримання товару (дати виписки накладної).

Відповідач частково оплатив заборгованість за отриманий товар. Станом на 5 грудня 2007 року (момент подачі позовної заяви до господарського суду Рівненської області) заборгованість Відповідача за отриманий від Позивача товар складала 1 614 (одна тисяча шістсот чотирнадцять) грн. 59 коп..

Після порушення справи № 20/329 (ухвала на а.с. 1) та отримання копії ухвали про порушення справи та прийняття позовної заяви до розгляду (повідомлення отримано 12 грудня 2007 року; а.с. 16) –13 грудня 2007 року Відповідач сплатив суму основної заборгованості платіжним дорученням № 538 (а.с. 18).

В судовому засіданні від 25 грудня 2007 року представник Позивача подав клопотання про уточнення позовних вимог (а.с. 20), в якому Позивач зменшив позовні вимоги на суму сплаченого Відповідачем основного боргу, та просить стягнути з Відповідача інфляційні в сумі 341 (триста сорок одна) грн. 97 коп., три проценти річних від простроченої суми в сумі 57 (п’ятдесят сім) грн. 51 коп., штраф за від суми неоплаченого товару в сумі 322 (триста двадцять дві) грн. 92 коп., та пеню за несвоєчасну оплату вартості товару в сумі 325 (триста двадцять п’ять) грн. 60 коп..

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно розрахунку позовної суми (а.с. 3) сума річних за період з 20 червня 2007 року по 26 листопада 2007 року склала 57 (п’ятдесят сім) грн. 51 коп..

Згідно розрахунку позовної суми (а.с. 3) сума інфляційних за період з 20 червня 2007 року по 31 жовтня 2007 року склала 341 (триста сорок одна) грн. 97 коп..

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків пов’язаних з інфляційним процесом в сумі 341 (триста сорок одна) грн. 97 коп., та три проценти річних від простроченої суми в сумі 57 (п’ятдесят сім) грн. 51 коп..

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України: штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Даною нормою спростовується твердження Відповідача наведене у відзиві (а.с. 17), про те, що неустойка є штрафом та пенею. З даної норми вбачається, що неустойка, штраф та пеня у господарських правовідносинах є окремими видами штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 4.1 Договору: у випадку порушення терміну оплати за товар, передбаченому пунктом 3.2 Договору (попередня оплата або 7 банківських днів з моменту отримання товару), Відповідач несе відповідальність шляхом сплати Позивачу: штрафу в розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості поставленого та неоплаченого товару; пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Згідно розрахунку позовної суми (а.с. 3) сума штрафу склала 322 (триста двадцять дві) грн. 92 коп..

Відповідно до пункту 4.1 Договору, статтей 230-232 Господарського кодексу України та статтей 546-551, 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 322 (триста двадцять дві) грн. 92 коп. штрафу.

Згідно розрахунку позовної суми (а.с. 3) сума пені за період з 20 червня 2007 року по 26 листопада 2007 року склала 325 (триста двадцять п’ять) грн. 60 коп..

У відповідності до пункту 4.1 Договору, статті 232 Господарського кодексу України та статтей 546-551, 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 325 (триста двадцять п’ять) грн. 60 коп. пені.

Заперечення Відповідача висвітлені у відзиві (а.с. 17) суд вважає безпідставними, а висновки які наводить Відповідач у даному відзиві хибними. Сплата суми основного боргу під час розгляду судової справи не звільняє Відповідача від сплати передбачених Договором та чинним Законодавством пені, штрафу, інфляційних та річних. При цьому не є важливим тривалість невиконання зобов’язання чи фінансове становище сторони у господарських правовідносинах. Головне, наявність самого факту невиконання стороною зобов’язання передбаченого Договором.

Оскільки спір виник з вини Відповідача, суд, у відповідності до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього державне мито по справі.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити. Стягнути з Дочірнього підприємства „Шанс” Бережницького споживчого товариства, Рівненська область, Дубровицький район, с. Берестя, код 30946480 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Салют”, 33005, м. Рівне, вул. Боярка, 28, р/р 26007137 в РФ ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 333692, код 22573529 –322 (триста двадцять дві) грн. 92 коп. штрафу, 325 (триста двадцять п’ять) грн. 60 коп. пені, 341 (триста сорок одна) грн. 97 коп. інфляційних, 57 (п’ятдесят сім) грн. 51 коп. трьох процентів річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 21.01.2008р.

Суддя Василишин А.Р.