Рішення № 128960391, 21.07.2025, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3662/25

Провадження № 2/357/2768/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2025 року позивач звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений 18 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі №8149, та відшкодувати судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з єдиного реєстру боржників дізналася, що вона є боржником у виконавчому провадженні № 66323993, яке перебуває на примусовому виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелик Є.Б. У відповідь на адвокатський запит б/н від 04.03.2025 року, повідомлено, що перевіркою бази даних АСВП встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин О.С. перебувало виконавче провадження № 66323993. Згідно інформації, оприлюдненої в Єдиному реєстрі приватних виконавців України, діяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин О.С. припинена, та рішенням Ради приватних виконавців України від 22.08.2024 № 73, приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. призначено тимчасовим приватним виконавцем для здійснення заходів щодо припинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин О.С. На підставі заяви стягувача виконавче провадження було передано на виконання приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Горелику Є.Б.

Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження № 66323993 від 30.07.2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Микитин О.С. було розглянуто заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого напису № 8149 виданого 18.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_2 , яка є боржником за кредитним договором № 2008554096 від 02.04.2014 року укладеним з АТ «ОТП Банк» на користь ТОВ ФК «ПРАЙМ АЛЬЯНС» заборгованості в розмірі 24772,32грн. Проте, жодних кредитних договорів з ТОВ ФК «ПРАЙМ АЛЬЯНС» позивачем не укладалось, між позивачем та відповідачем відсутні будь-яікі договірні відносини.

Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, так як вчинений нотаріусом на борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, що суперечить Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172. Пункт 2 Переліку , з 22.02.2017р. визнаний в судовому порядку нечинним.

Також, позивач стверджує, що письмову вимогу від відповідача вона не отримувала, кредитними коштами не користувалася. Крім того, нарахована до стягнення сума боргу є спірною, оскільки сплинули строки позовної давності, тому нотаріус повинен був відмовити Товариству у видачі такого виконавчого напису.

Ухвалою судді від 28.03.2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження, призначено судове засідання на 29.04.2025 року (а.с24).

15.04.2025 року представник позивача, адвокат Прохацька Т.О. через підсистему «Електронний суд» направила суду клопотання про долучення доказів по справі (а.с.30-32).

21.05.2025 року представник ТОВ ФК «ПРАЙМ АЛЬЯНС» Галенко О.А. через підсистему «Електронний суд» направила заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу (а.с.42-46).

23.05.2025 року представник позивача, адвокат Прохацька Т.О. через підсистему «Електронний суд» направила суду клопотання про витребування доказів по справі (а.с.52-54); відповідь на заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу (а.с.62-64); заяву про розгляд справи про витребування доказів без участі сторони позивача.

Ухвалою судді від 27 травня 2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Прохацької Т,О. про витребування доказів.

19.06.2025 року представник ТОВ ФК «ПРАЙМ АЛЬЯНС» Галенко О.А. через підсистему «Електронний суд» направила клопотання про долучення доказів.

Позивач в судове засідання не з`явилася, представник позивача, адвокат Прохацька Т.О. 29.04.2025, 21.07.2025 направила суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач не направив в судове засідання свого представника, по день та час розгляду спарви були повідомлені належно, направили суду клопотання про долучення доказів по справі.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Є.Б. в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, жодних клопотань чи заперечень суду не подав.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 18.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було вчинено виконавчий напис, який було зареєстровано в реєстрі за № 8149, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2008554096 від 02.04.2014 року, укладеним з АТ «ОТП Банк», право вимоги за яким було відступлено до нового кредитора ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відповідно до договору факторигнгу №13/06/16 від 13.06.2016 року. В подальшому, 29.01.2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» і ТОВ Фінансова компанія «ПРАЙМ АЛЬЯНС» було укладено договір факторингу № 29/01/19-2 від 29.01.2019 відповідно до якого ТОВ ФК «ПРАЙМ АЛЬЯНС» набуло права нового кредитора до позичальника зка кредитним договором.

За вказаним виконавчим написом було запропоновано задовольнити вимоги ТОВ ФК «ПРАЙМ АЛЬЯНС» та стягнути з боржника, за період з 04.03.2018 р. по 18.02.2019р., включно, суму заборгованості, яка складає: 24 322,32 грн., 13725,35 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10596,97 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам; 0,00 грн. - заборгованість по несплаченим комісіям. Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить - 24772,32 грн.

Встановлено, що 30.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Микитин О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66323993 з примусового виконання виконавчого напису № 8149 вчиненого 18.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «ПРАЙМ АЛЬЯНС» заборгованості в розмірі 24772,32 грн. (а.с.6).

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою бази даних АСВП встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин О.С. перебувало виконавче провадження № 66323993.

Згідно інформації, оприлюдненої в Єдиному реєстрі приватних виконавців України, діяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин О.С. припинена згідно наказу Міністерства юстиції України від 15.08.2024 № 2072/7. Рішенням Ради приватних виконавців України від 22.08.2024 № 73, приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. призначено тимчасовим приватним виконавцем для здійснення заходів щодо припинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин О.С. На підставі заяви стягувана виконавче провадження було передано на виконання приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Горелику Є.Б.

Крім того, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Є.Б. повідомив, що в наслідок військової агресії російської федерації, офіс приватного виконавця Микитин О.С., що знаходився за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, 193, оф. 7, повністю знищено, в тому числі згоріли всі оригінали виконавчих документів, матеріали виконавчих проваджень, архіви, номенклатури справ тощо (а.с.8).

З відповіді Київського державного нотаріального архіву від 18.03.2025 року вих. № 758/01-21, вбачається, що відповідно до протоколу № 1061/14-24 Засідання експертної комісії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 09.04.2024 року, було погоджено Акт № 2 від 05.03.2024 року про вилучення до знищення (документів), не внесених до Національного архівного фонду приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С., серед справ внесених в акт є 308 томів «Копії виконавчих написів та документи на підставі яких вони вчинені» за період з 19 січня по 15 березня 2021 року (а.с.34).

З матералів справи вбачається, що 28.08.2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на « ОСОБА_4 », що стверджується свідоцтвом про зміну імені /Серія НОМЕР_1 / (а.с.5).

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п.2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, що стверджується листом за вих. № 22/01-16 приватного нотаріуса Гамаль І.М. (а.с.66).

Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису по стягненню заборгованості за кредитними договорами, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Суду не надано доказів, що стягувачем та нотаріусом було дотримано вимоги необхідні для вчинення виконавчого напису.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Так, в постанові Верховного Суду (справа №310/9293/15ц від 23.01.2018) зазначено, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція було висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність такого боргу, а також, враховуючи той факт, що заборгованість виникла за період з 04.03.2018 р. по 18.02.2019р. на підставі договору, який діяв лише до 02.04.2017 року.

Суду не надано відповідачем доказів тому, що приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., для вчинення виконавчого напису стягувачем були надані: - оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору; - засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, повідомлення боржника про борг.

З долученої до матеріалів справи копії договору про надання споживчого кредиту № 2008554096 від 02.04.2014 року, вбачається, що договір було укладено в простій письмовій формі та нотаріально не посвідчений, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса. Наведене узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 12 березня 2020 року по справі №757/24703/18-ц, від 15 квітня 2020 року по справі №158/2157/17, від 21 жовтня 2020 року по справі №172/1652/18.

Суду не надано доказів, що боржник ОСОБА_1 була повідомлена за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення нею кредитних зобов`язань з пропозицією ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору.

Отже, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, який перевищує загальну позовну давність, тобто включає вимоги, з дня виникнення яких минуло більше трьох років.

Відповідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

В той же час, вимога позивача про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 6000,00грн.

Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду було надано: копію договору про надання правничої допомоги (а.с.16); копію додаткової угоди № 1/3 від 14.03.2025 до Договору 03/03/2 про надання правничої допомоги від 03.03.2025 року; ордер на надання правової допомоги №АІ№1839063 від 04.03.2025р.(а.с.38); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

У пункті 3.1. договору № 03/03/2 про надання правової допомоги зазначено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 1/3 від 14.03.2025 вартість послуг адвоката, за послуги підготовки процесуальних документів по ВП № 66323993: запитів, позову, заперечення на відзив, інших процесуальних документів по даній справі становить 6000 грн.

Отже, розмір витрат на правову допомогу, який обумовлений сторонами склав 6 000 гривень.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в Постанові від 01 серпня 2019 року по справі № 915/237/18 дійшов висновку, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості й верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, завищений щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, і не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

А тому, суд враховуючи, що розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача не приймав участі у жодному судовому засіданні, з огляду на невелику складність справи, характер правовідносин, за наявності заперечення сторони відповідача щодо стягнення витрат на адвоката, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, наявність чисельної практики в даній категорії спорів, дійшов висновку про зменшення розміру зазначених витрат та, стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 гривень.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн., за розгляд позовної заяви, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням положення ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на корсить позивача розмір судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 81, 89,141, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 8149, вчинений 18.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості за кредитним договором № 2008554096 від 02.04.2014 в сумі 24772,32 грн. ( двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят дві гривні, 32 копійок) таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (ЄДРПОУ 41677971) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати по справі в розмірі 4211,20 грн. ( чотири тисячі двісті одинадцять гривень, 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», адреса місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 77, м. Київ, 04053.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович, адреса: вул. Нове шосе, 3, офіс 73, м. Буча, Київська область, 08292.

Повний текст рішення суду виготовлений 21.07.2025 року.

Суддя О. Я. Ярмола