Рішення № 128958812, 11.07.2025, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 202/10866/24

Провадження 2/206/649/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Тимченко Ю.А.,

представника позивача Мовмига О.В.,

представника відповідача Горобець Ю.В.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуміста Дніпроцивільну справуза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Моторне (транспортне) страхове бюро України, Приватне акціонерне товариство "Страховагрупа "ТАС", ОСОБА_4 , про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, яка була підписана та подана її представником адвокатом Мовмига О.В., до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позову вказує на те, що 03липня 2023 року в м. Дніпро, по вул. Гаванській в районі заїзду до С/К «Комунальник», водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем Nissan Note державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з прилеглої території на вул. Гаванська не надав перевагу в русі автомобілю BMW державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Самарського районного суду м. Дніпра від 20.09.2023 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 дата реєстрації 03.02.2023 власником легкового автомобіля BMW X3 реєстраційний номер НОМЕР_2 вказано ОСОБА_2 .. З метою визначення розміру збитку, завданого автомобілю BMW Х3 реєстраційний номер НОМЕР_2 було заключено договір з ФОП ОСОБА_5 на проведення незалежної експертної оцінки КТЗ у вказаному вище ДТП. Згідно висновку експерта № 11/08/23, складеного засобу легкового автомобіля BMW Х3 реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 293298 грн 54 коп. На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Nissan Note державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , була застрахована у АТ «СГ «ТАС», за полісом внутрішнього страхування № 210049200, внаслідок чого позивачем було подано письмову заяву до АТ «СГ «ТАС» про виплату страхового відшкодування. 21.11.2023 року АТ «СГ «ТАС» проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 157450 грн, які перераховано на розрахунковий рахунок позивача. Таким чином позивач вважає, що відповідач зобов`язаний відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди і виплатою страхового відшкодування у розмірі 135848 грн 54 грн ( 293298 грн 54 коп ( вартість матеріального збитку) 157450 грн ( виплата страхового відшкодування АТ «СГ «ТАС» по полісу № 210049200).

Посилаючись на ст.ст.22, 23, 1167, 1187, 1194 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача завдані йому збитки в загальному розмірі 135848,54 грн., 4500 грн витрати на проведення незалежної експертної оцінки у розмірі 4500 грн, моральну шкоду у розмірі 10000 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1503,49 грн, а також судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 38000 грн.

Ухвалою суду від 25.02.2025 справу прийнято до провадження суддею Малихіною В.В. та розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

04 квітня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що звіт про оцінку транспортного засобу складений оцінювачем не є висновком експерта, а тому не є допутисмим доказом, також звіт про оцінку транспортного засобу складений за законодавством, яке не діяло на момент проведення такої оцінки, у зв`язку з чим є необґрунтованим, неналежним доказом, і таким чином, ринкову вартість КТЗ на момент пошкодження визначена невірно.( а.с.120-123).

Ухвалою суду від 12.03.2025 року за клопотанням представника відповідача до участі у справі в якості третіх осіб було залучено Моторне (транспортне) страхове бюро України, приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС» та ОСОБА_4 .

28.03.2025 року на адресу суду надійшов відзив МТСБУ відповідно до якого, останній просив відмовити у задоволенні вимог позивача до Моторного (транспортного) страхового бюро України( 146-148).

Ухвалою суду від 07.05.2025 року підготовче провадження у справі закрито, та призначено до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити на підставі викладених обставин.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засідання заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві до позовної заяви, поясненнях.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві до позовної заяви, поясненнях.

Представник третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, відповідно до ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.ч. 1-4ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.ч. 1, 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 6 статті 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1ст. 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 03 липня 2023 року в м. Дніпро, по вул. Гаванській в районі заїзду до С/К «Комунальник», водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем Nissan Note державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з прилеглої території на вул. Гаванська не надав перевагу в русі автомобілю BMW державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Самарського районного суду м. Дніпра від 20.09.2023 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 дата реєстрації 03.02.2023 власником легкового автомобіля BMV X3 реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_2 ..

З метою визначення розміру збитку, завданого автомобілю BMW Х3 реєстраційний номер НОМЕР_2 було укладено договір з ФОП ОСОБА_5 на проведення незалежної експертної оцінки КТЗ у вказаному вище ДТП.

Згідно висновку експерта № 11/08/23, складеного засобу легкового автомобіля BMW Х3 реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 293298 грн 54 коп.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Nissan Note державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , була застрахована у АТ «СГ «ТАС», за полісом внутрішнього страхування № 210049200, внаслідок чого позивачем було подано письмову заяву до АТ «СГ «ТАС» про виплату страхового відшкодування.

21.11.2023 року АТ «СГ «ТАС» проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 157450 грн, які перераховано на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до договору № 11/08/23 в рахунок проведення незалежної експертної оцінки транспортного засобу від 11.03.2023 року було сплачено 4500 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Крім того, позивач посилається на ті обставини, що з вини відповідача йому була задана моральна шкода, а саме, він втратив можливість користуватися автомобілем, порушився його нормальний стан життя тощо. Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 10000 грн, яку також просив стягнути з відповідача.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 показав, що при виїзді з дачного кооперативу, йому необхідно було перетнути полосу, він побачив BMW що летить на великій швидкості приблизно за 50 метрів. В результаті він вдарив його в крило, та машину віднесло на іншу сторону у конструкцію. Він перебував на своїй полосі, удар прийшовся у ліву фару. Вважає що водієм BMW були порушені правила дорожнього руху.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збиткамиє: 1)втрати,яких особазазнала узв`язкузі знищеннямабо пошкодженнямречі,а такожвитрати,які особазробила абомусить зробитидля відновленнясвого порушеногоправа (реальнізбитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.1 ст 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

З оглядуна встановлені усудовому засіданніобставини,суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на день ДТП) визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно звіту №11/08/23 від 11.08.2023р., виконаного ФОП ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу BMW НОМЕР_2 визначено як 1060330,93грн., що перевищує вартість зазначеного транспортного засобу до ДТП 293298,54 грн. Зазначене свідчить про те, що ремонт транспортного засобу BMW НОМЕР_2 є економічно необґрунтованим, а тому повинна бути визначена вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до листа від 02.04.2025р. №762 ПАТ «Страхова група «ТАС» було повідомлено про те, що «Вартість автомобіля BMW НОМЕР_2 до ДТП зазначено у Звіті №11/08/23 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля ФОП ОСОБА_5 (даний звіт є в матеріалах справи № 202/10866/24). Вартість автомобіля BMW НОМЕР_2 у пошкодженому стані, згідно Дослідження фахівця щодо можливої вартості пошкодженого колісного транспортного засобу №36509 ТОВ «ЕК «Фаворит-Ассистанс» від 23.10.2023р. виконаного на замовлення АТ «СГ «ТАС», становить 96579,29грн.

Згідно листа від 03.04.2025р. Регіональним СЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях було повідомлено про те, що автомобіль BMW НОМЕР_2 було перереєстровано 19.09.2023р. з ОСОБА_2 на ОСОБА_8 .

Таким чином, якщо брати до уваги Звіт №11/08/23 виконаний оцінювачем ОСОБА_5 та Дослідження фахівця щодо можливої вартості пошкодженого колісного транспортного засобу №36509 ТОВ «ЕК «Фаворит-Ассистанс» від 23.10.2023р. виконаного на замовлення АТ «СГ «ТАС», враховувати положення ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд приходить до висновку про те, що позивачу має бути відшкодована різниця між вартістю транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та після неї з урахуванням 157450 грн вже відшкодованої позивачу страховою компанією АТ «СГ «ТАС», що складає 23047,08 грн.

Щодо посилання представника відповідача на те, що Звіт №11/08/23 виконаний оцінювачем ОСОБА_5 не є висновком експерта та не є належним доказом по даній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судову експертизу», виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

З огляду на вказане, враховуючи те, що товарознавча експертиза не відноситься до тих видів експертиз, що здійснюються виключно державними спеціалізованими експертними установами, то до її проведення можуть залучатися також інші фахівці з відповідних галузей знань. Таким чином, складання відповідного висновку оцінювачем, який є кваліфікованим та сертифікованим фахівцем і якому дозволена практична оціночна діяльність з такого напрямку оцінки майна як оцінка об`єктів у матеріальній формі, суд вважає правомірним, а наявний звіт про оцінку належним та допустимим доказом.

Тому судження відповідача, що звіт про незалежну оцінку не є висновком експерта та не встановлює розмір шкоди, а визначає лише вартість ремонтних робіт для відновлення наявних в приміщені пошкоджень, без встановлення дати і причин їх виникнення, безпідставне.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. то суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 1167 ЦК України м оральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пунктах 3, 4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

У рішенні від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.

Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди, та при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Визначаючи розмір моральної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача, суд вважає, що неправомірні дії відповідача, пов`язанні із вчиненням ним ДТП, дійсно спричинили позивачу певні моральні та душевні страждання та враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про можливість стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу, витрат, пов`язаних з витребуванням доказів (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, договір про надання правничої допомоги не містить ідентифікуючі ознаки, за яких можливо було б визначити, що послуги надаються саме по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягненя матеріальнї та моральної шкоди.

Відповідно до рахунку від 13.04.2025 року неможливо встановити до якого договору виписано такий рахунок. Так, зі змісту рахунку вбачається найменування послуги: «супровід справи № 202/10866/24 про відшкодування матеріальної шкоди» вартістю 38000 грн, в той же час, зі змісту додатку до Договору встановлено, що «судовий супровід справи про відшкодування матеріальної шкоди» становить 20000 грн. Наданий акт приймання передачі наданих послуг свідчить лише про надання адвокатом клієнту правових послуг, без ідентифікації справи.

Таким чином враховуючи вищенаведене, а також те, що ордер на ведення справи адвокатом Мовмига О.В. на представлення інтересів ОСОБА_2 при розгляді справи в Самарському районному суді міста Дніпра було видано 26.05.2025 року, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу.

При підготовці до справи позивачем було сплачено 4500 грн ФОП ОСОБА_5 , за проведення незалежної експертної оцінки, які суд вважає за необхідне стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 255,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст.ст.4,12,13,19,81,141,259,263-265, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Моторне (транспортне) страхове бюро України, Приватне акціонерне товариство "Страховагрупа "ТАС", ОСОБА_4 , про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 23047,08 грн (двадцять три тисячі сорок сім грн 08 коп), витрати на проведення незалежної експертної оцінки у розмірі 4500 грн, моральну шкоду у розмірі 2000 грн, а також суму судового збору пропорійно розмріу задоволених позовних вимог у сумі 255,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників провадження:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місце прожвиання: АДРЕСА_2 .

Суддя В.В. Малихіна