Ухвала суду № 128958567, 21.07.2025, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1741/25

Провадження № 4-с/177/7/25

У Х В А Л А

Іменем України

21.07.2025 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.

за участю секретаря судового засідання Антонінок А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі цивільну справу №177/1741/25 за скаргою адвоката Кафтасьєвої Ганни Володимирівни яка діє в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна при примусового виконанні виконавчого листа №2-282 від 07 квітня 2003 року виданого Криворізьким районним судом Дніпропетровської області,

встановив:

У липні 2025 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із вказаною скаргою, посилаючись на те, що ОСОБА_1 при зверненні до нотаріуса дізнався про наявний запис про обтяження, а саме арешту майна. Заявник звернувся до відділу виконавчої служби та отримав відомості, що на виконанні Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі раніше перебувало виконавче провадження про стягнення із заявника боргу на користь ВАТ « КРИВОРІЖГАЗ» на суму 2014, 92 гривень, але борг сплачений. На заяву про скасування арешту майна, ОСОБА_1 отримав відповідь від Криворізького відділу державної виконавчої служби , що матеріали виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 2014, 92 гривень відсутні, оскільки знищені за терміном зберігання та рекомендовано було звернутися до суду З метою отримання постанови на підставі якої було внесено та зареєстровано арешт нерухомого майна, заявник звертався до Криворізької філії Нотаріального архіву Дніпропетровської області, отримав копію постанови державного виконавця від 14 травня 2003 року про оголошення арешту майна та заборони його відчуження, надав й виконавцю, але отримав відповідь, що арешт не може бути знятий, бо виконавче провадження знищене.

У зв`язку з чим, ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просить суд визнати неправомірною бездіяльність Криворізького районного відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області щодо не зняття арешту з майна заявника та скувати арешт, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АЕ №934133 від 14 серпня 2003 року, внесений за номером №3857263 від 09 жовтня 2006 року стосовно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 07.07.2025 скаргу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду, запропоновано державному виконавцю та стягувачу подати письмові заперечення проти скарги та докази, якими вони обґрунтовуються.

Скаржник та його представник в судове засідання не з`явилися, згідно заяви просили справу розглядати у їх відсутність, задоволенні скарги наполягали.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд скарги у його відсутність. Згідно письмових пояснень зазначають, що перевіркою автоматизованою системою виконавчих проваджень встановлено, що станом на 10.06.2025 року відкритих виконавчих проваджень, де є боржником ОСОБА_1 на виконані у Криворізькому відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не виявлено. Перевіркою спецрозділу ЄДРВП (архів) встановлено наявність двох завершених виконавчих проваджень в Криворізькому РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області на підставі п.8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (21.04.1999№ 606-XIV в редакції, діючої на момент вчинення відповідних дій).

Згідно наявної інформацію у спецрозділу ЄДРВП (архів): виконавче провадження № 12759409 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф в сумі 34 грн, згідно постанови №127 від 19.03.2009 виданої Рибінспекцією закінчено Криворізьким РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області 20.05.2009 року у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі; виконавче провадження № 41986792 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф 102 грн, згідно постанови №ПС1 095600 від 18.01.2014 виданого ВДАІ закінчено Криворізьким РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області 25.03.2014 року у зв`язку з фактичним виконанням виконавчого документу в повному обсязі.

Згідно даних Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, міститься запис з номером обтяження №3857263 від 09.10.2006, вчинений відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження АЕ № 934133, від 14.08.2003 року ВДВС Криворізького РУЮ. Ідентифікувати даний запис про обтяження не можливо, оскільки він не містить жодного посилання на виконавчі провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно боржника.

Відповідно до п. 8.19 Порядку діловодство з виконання рішень в органах державної виконавчої служби № 2274/5 від 25.12.2008р було визначено, що завершені виконавчі провадження підлягали знищенню відповідно до цього Порядку після закінчення строків їх зберігання. Відповідно до п.9.9 Порядку строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становив 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становив 1 (один) рік. Завершені виконавчі провадження включались в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення та виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягали знищенню.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника. Відтак, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є в тому числі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Таким чином, відсутні підстави для заняття арешту з майна, обтяження № 3857263 від 09.10.2006 р.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Криворіжгаз» в судове засідання не з`явився, заявою від 21.07.2025 просив справу розглядати у його відсутність.

Дослідивши матеріали скарги, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

З відомостей Криворізької філії Держаного нотаріального архіву в Дніпропетровській області вбачається, що 18 серпня 2003 року державним реєстратором Першої криворізької нотаріальної контори, згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 14.08.2003 ОСОБА_3 , державним виконавцем ВДВС Криворізького управління юстиції Дніпропетровської області при примусовому виконанні виконавчого листа №2-282 від 07.04.2003 Криворізького районного суду Дніпропетровської області було накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на загальну суму 2014, 92 грн. Відомості щодо зняття зазначеного арешту нерухомого майна відсутні.

З відповіді Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 10.06.2025 вбачається, що згідно з інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна виявлено обтяження №3857263 від 09.10.2006, вчинений відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження АЕ № 934133, від 14.08.2003 року ВДВС Криворізького РУЮ. Ідентифікувати даний запис про обтяження не можливо, оскільки він не містить жодного посилання на виконавчі провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно боржника.

Відповідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Спеціальним законом, котрий визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.04.1999 року за№ 606-ХІV, котрий діяв станом на дату примусового виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.38 Закону №606-ХІV зазначено, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, вищевказаними положеннями закону на державного виконавця покладено обов`язок щодо зняття (скасування) арешту майна боржника у випадку закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 4.10.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158 (далі - Інструкція №74/5) (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувану чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту накладеного на майно боржника.

Таким чином, відповідно до зазначеної статті та положень Інструкції №74/5 головний державний виконавець, завершуючи виконавче провадження, зобов`язаний був зняти накладений на майно позивачки арешт

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, а саме: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, арешт з майна ОСОБА_1 , накладений постановою від АА №934133 від 14.08.2003 року державним виконавцем знятий не був.

02.06.2016 року було прийнято Закон України «Про виконавче провадження» в новій редакції № 1404-VIII.

Згідно з п.7 Розділу 13 Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 07.03.2018 року (надалі Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Виконавче провадження, у рамках якого державним виконавцем накладено арешт на майно скаржника, давно завершені та знищені, що не заперечується і підтверджується листом Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області.

А отже, його відновлення неможливе, тоді як в силу вимог закону накладений органом ДВС арешт на майно боржника підлягає зняттю (скасуванню) саме в рамках виконавчого провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

За таких обставин суд вважає доцільним зняти арешт, накладений на майно боржника для забезпечення виконання вже виконаного судового рішення, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність.

При цьому суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу (більше 20 років) не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Таким чином, судом встановлено, що порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов`язання Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з майна боржника.

Зважаючи на те, що матеріали виконавчого провадження знищені, внаслідок чого Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позбавлений можливості вчиняти будь-які дії щодо вказаного виконавчого провадження, тому скарга в частині визнання неправомірною бездіяльності зазначеного Відділу не підлягає задоволенню.

За вказаних обставин, скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

постановив:

Скаргу ОСОБА_2 якадіє вінтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скувати арешт, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АЕ №934133 від 14 серпня 2003 року, внесений за номером №3857263 від 09 жовтня 2006 року стосовно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В.Лященко