Рішення № 128957365, 18.07.2025, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2153/25

Провадження № 2-а/740/34/25

РІШЕННЯ

іменем України

18 липня 2025 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пучка М.С.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

22 квітня 2025року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовомдо ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №44від 07 березня 2025року пройого притягненнядо адміністративноївідповідальності зач.3 ст.210-1КУпАП знакладенням адміністративного стягнення у виді 17000 грн штрафу. Позов обґрунтований тим, що оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що він, як військовозобов`язаний не прибув за викликом до ТЦК для оновлення своїх облікових даних, вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки його незаконно було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки повістки про виклик для розгляду справи він не отримував. А притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності призвело до порушення реалізації прав, передбачених ст. 268 КУпАП, зокрема і права на захист. При цьому, відповідачем не було дотримано встановленого законом порядку накладення адміністративного стягнення та приписів ст. 278 КУпАП. Постанова не містить посилань на конкретні факти та докази, а також повістку № 1664164 від 03 січня 2025 року не отримував. Розгляд справи про адміністративне правопорушення без складання протоколу у такому випадку є неправомірним, що є підставою для скасування постанови. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що заперечення сторін під час судового розгляду відсутні.

У відзиві від 28 травня 2025 року, отриманого судом засобами поштового зв`язку 05 червня 2025 року, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 просить відмовити у позові з посиланням на те, що позивач допустив порушення абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де перебуває на загальному військовому обліку, він не з`явився, будучи належним чином сповіщеним про необхідність явки для оновлення своїж облікових даних.

Відповідно ч.4ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Позивачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання в АДРЕСА_1 , який перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Засобами поштового зв`язку «Укрпошта» ОСОБА_1 за місцем проживання в АДРЕСА_1 , направлялася повістка №1664164 від 03 січня 2025 року з вимогою прибуття на 14 год 00 хв 16 січня 2025 року для уточнення своїх персональних даних. Для підтвердження направлення вказаної повістки представник відповідача долучив до відзиву на позовну заяву копію рекомендованого повідомлення № 0610219683149, яке повернуто з позначкою адресат відсутній за вказаною адресою.

20 січня 2025 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у присутності свідків складено акт про неприбуття військовозобов`язаного ОСОБА_1 за повісткою (офіційним повідомленням, викликом).

Крім того, за вищевказаною адресою проживання позивачу засобами поштого зв`язку «Укрпошта» направлялося повідомлення про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.3 ст.210-1 КУпАП відбудеться в 15 год 00 хв 07 березня 2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_2 . Представником відповідача долучено до відзиву копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке останній не отримував, оскільки згідно з довідкою воно повернулося до відправника з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

07 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 винесено постанову № 44 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Приписами ст.65 Конституції України та ч.1 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до положень ст.1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією рф проти України постановлено з 24 лютого 2024 року ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частиною 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено обов`язки громадян під час мобілізації, зокрема: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Відповідно до абз 8 ч.3 ст.22 Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Положеннями ч. 3 ст. 210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, є бланкетною нормою, а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті цього правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила, за порушення яких особа притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Як вбачається з матеріалів справи, дії позивача кваліфіковано, як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, визначальним в якому є факт неявки позивача ТЦК та СП за повісткою, без поважних причин. При цьому повідомлення про розгляд справи на 07 березня 2025 року направлено йому 21 лютого 2025 засобом поштового зв`язку, яке вручено не було та повернулося відправнику 28 лютого 2025 року з відміткою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Повістка є формою запрошення (сповіщення, повідомлення) особи про необхідність явки до територіального центру комплексування та соціальної підтримки.

Згідно з п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: - 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Після набрання чинності змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ТЦК, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ТЦК, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов`язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відповідну відмітку: «відмова отримати поштове відправлення» чи «відсутність адресата за адресою».

Відповідно до п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разівідсутності адресата(одержувача)за зазначеноюна рекомендованомулисті адресоюпрацівник об`єктапоштового зв`язкуінформує адресата(одержувача)за наявнимномером телефонута/абовкладає доабонентської поштовоїскриньки повідомленняпро надходженнярекомендованого листаз позначкою"ПовісткаТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Як вбачається з роздруківки трекінгу відстеження поштового відправлення за номером №0610219683149 поштове відправлення 03 січня 2025 року було прийнято до відправки у відділенні Бахмач 16501. Будь-яких інших відомостей про те, що працівниками Укрпошти здійснювалася спроба вручення повістки, здійснювався вихід за адресою, зазначеною у поштовому відправлені, про відмову отримання поштового відправлення, про відсутність адресата за зазначеною адресою, за номером трекінгу №0610219683149 не відображено, як і не вказано цього на самій повістці та довідці Ф-20. Жодних доказів на підтвердження вчинення необхідних дій працівниками об`єкта поштового зв`язку відповідачем не надано.

У конкретному випадку не вбачається, що працівниками пошти здійснювалася спроба вручити судову повістку позивачу. Матеріали справи не містять доказів про те, що позивач був обізнаний про те, що на його адресу надійшла судова повістка взагалі.

Суд виходить з того, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Сам по собі той факт, що повістка прибула до відділення 03 січня 2025 року та 13 січня 2025 року повернена відправнику, не дає підстав констатувати належність повідомлення відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати-чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Встановлені обставини засвідчують те, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було враховано те, що на момент розгляду справи були відсутні докази належного підтвердження оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Враховуючи те, що поштовий конверт був повернутий з довідкою про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою», без жодної іншої інформації, як визначено в постанові КМУ від 5 березня 2009 року № 270, а тому відсутнє підтвердження, того, що вказане повідомлення було отримано позивачем.

Згідно з позицією Великої Палати ВС у справі № 752/11896/17 повернення повістки про виклик до суду з причин не вручення, не є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи та не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її не перебування за адресою.

Урішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 Конституційний Суд Українидійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1).

За принципом презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення залишається недоведеним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не підтверджено правомірність прийнятої ним постанови щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі-закриттю.

Відповідно ч. 1 ст.139КАСУкраїни при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн, сплачений при зверненні до суду із позовною заявою.

Керуючись ст.ст.5,6,9,72-78,139,241-248,250,268,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову № 44 від 07 березня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст. 210-1 КУпАПз накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн та провадження у справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційногоадміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Олійник