Постанова № 128957031, 17.07.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2025 Справа №607/13616/25 Провадження №3/607/5447/2025

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Мостецька А.А., за участю прокурора Нюні А.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 206 від 27.06.2025, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 24.03.2024 о 15:39 год подала на офіційний вебсайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 207 від 27.06.2025, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 05.04.2025 о 16:05 год подала на офіційний вебсайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 205 від 27.06.2025, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 24.03.2024 о 15:08 год подала на офіційний вебсайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що повністю розуміє зміст роз`яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнала, щиро розкаялася у вчиненому та підтвердила про факт несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022, 2024 роки. Водночас зазначила, що наміру приховати доходи в неї не було, невчасна подача декларацій зумовлена поважними причинами: хворобою її доньки, її власною хворобою та перебуванням закордоном. Просила вирішити питання про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Окрім того просить суд визнати вчинені нею адміністративні правопорушення малозначними і звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо заявлених клопотань, вказав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у повній мірі доведена матеріалами справи, а тому просить визнати її винною у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та визначити покарання у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заслухавши пояснення прокурора та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КупАП, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами, які досліджені у судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 206 від 27.06.2025, де викладені обставини вчинення нею адміністративного правопорушення; скріншотами з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 подала декларацію за 2022 рік 24.03.2024 о 15 год 39 хв; даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 207 від 27.06.2025, де викладені обставини вчинення нею адміністративного правопорушення; скріншотами з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 подала декларацію за 2024 рік 05.04.2025 о 16 год 05 хв; даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 205 від 27.06.2025, де викладені обставини вчинення нею адміністративного правопорушення; скріншотами з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 подала декларацію за 2021 рік 24.03.2024 о 15 год 08 хв; копіями повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щодо ОСОБА_1 за 2022, 2024; копією наказу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 28.12.2019 року № 319/03 «Про особовий склад»; копією наказу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 13.07.2021 року № 1266/03 «Про особовий склад»; копією наказу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 18.06.2018 року № 516/8 «Про присвоєння рангу державного службовця»; копією наказу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.12.2022 року № 993/03 «Про найменування посад»; копією наказу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.08.2023 року № 3120/03 «Про переведення ОСОБА_1 »; копією посадової інструкції на посаді головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиії (м. Івано-Франківськ); копією особової картки державного службовця (крім відомостей, які містять персональні дані) та інформацію про присвоєння ранку і категорії державного службовця; копією попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції» щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби; копією табелю обліку робочого часу за період з 12.10.2023 року по 31.01.2024 року та з 01.01.2025 року по 31.01.2025 року, з яких вбачається що ОСОБА_1 перебуває у декретній відпустці; наказу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 28.12.2019 року № 319/03 «Про особовий склад».

Статтею 8 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 5 Закону України «Про державну службу»зазначено, що на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Так, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», державні службовці є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Відтак ОСОБА_1 є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», та суб`єктом декларування, яка зобов`язана щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за минулий рік.

Також, відповідно до пункту 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Отже, ОСОБА_1 зобов`язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: за 2021 рік до 00:00 год. 01.02.2024 року; за 2022 рік до 00:00 год. 01.02.2024 року; за 2024 рік до 00:00 год. 01.04.2025 року, проте вказаних вимог закону не дотрималась.

Відповідно до роз`яснень, викладених в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Поважних причин щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за періоди 2021, 2022, 2024 роки у ОСОБА_1 не встановлено.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Крім того, суд не вбачає підстав у закритті провадження у справі у зв`язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки у складених стосовно ОСОБА_1 протоколах про адміністративне правопорушення уповноваженою особою зазначено, що датою виявлення правопорушення є дата складення протоколу, 27 червня 2025 року, так як на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності свідчать про всі ознаки правопорушення. Відтак у задоволенні клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, слід відмовити.

За данихобставин,суд вважає,що вдіях ОСОБА_1 наявні ознакиадміністративних правопорушень,передбачених ч.1ст.172-6КУпАП,тобто несвоєчасне поданнябез поважнихпричин деклараціїособи,уповноваженої навиконання функційдержави абомісцевого самоврядування,а томуїї слідпритягнути доадміністративної відповідальностіта накластина неїадміністративне стягнення.

При обранні адміністративного стягнення, суд виходить з вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При накладенні стягнення, суд виходить з вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП та враховує санкцію статей, характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_2 , ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, наближеного до мінімального, оскільки саме таке стягнення буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.

Також відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.7,251,172-6,280,283,284Кодексу Українипро адміністративніправопорушення, Закону України «Про запобігання корупції», суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян,що становить 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,а вразі оскарженнятакої постанови-не пізнішяк черезп`ятнадцять днівз дняповідомлення прозалишення скаргибез задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті307цього Кодексу,постанова пронакладення штрафунадсилається дляпримусового виконаннядо органудержавної виконавчоїслужби замісцем проживанняпорушника,роботи абоза місцезнаходженнямйого майнав порядку,встановленому законом.

У порядкупримусового виконанняпостанови простягнення штрафуза вчиненняадміністративного правопорушенняз ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушенняперебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Головуючий суддяА. А. Мостецька