Вирок № 128954776, 21.07.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.07.2025

Справа № 334/1340/25

Провадження № 1-кп/334/459/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), кримінальне провадження №22025080000000131 від 27.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, Запорізької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який має на утриманні дитину 2014 року народження, який не є особою щодо якого, згідно ст. 480 КПК України, передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Військовослужбовці збройних сил та інших воєнізованих формувань російської федерації шляхом збройної агресії 24.02.2022 незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, інших об`єктів цивільного сектору соціального забезпечення, та здійснили застосування оперативно-тактичних ракет (включаючи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) по позиціям Збройних сил України та об`єктах цивільної інфраструктури, що призвело до тяжких наслідків, в тому числі на території Запорізької області. З метою відсічі військовій агресії рф 24.02.2022 Указами Президента України у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України до 09 травня 2025 року.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Енергодарська міська територіальна громада внесена до вказаного переліку територіальних громад, як така, що тимчасово окупована російською федерацією з 04.03.2022.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупаціяросійською федерацієютериторій України,визначених частиноюпершою статті3цього Закону,незалежно відїї тривалості,є незаконноюі нестворює дляросійської федераціїжодних територіальнихправ.За державоюУкраїна,територіальними громадамисіл,селищ,міст,розташованих натимчасово окупованійтериторії,органами державноївлади,органами місцевогосамоврядування таіншими суб`єктамипублічного правазберігається правовласності,інші речовіправа намайно,у томучислі нанерухоме майно,включаючи земельніділянки,що знаходитьсяна тимчасовоокупованій території.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Так після повної військової окупації території міста Енергодар, Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області, представниками рф держави-агресора рф всупереч порядку установленого Конституцією України, продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військових шляхом територіях Василівського району Запорізької області, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до збройних формувань держави-агресора верств місцевого населення, створено незаконний правоохоронний орган мовою оригіналу «межрайонное управление милиции в г. Энергодар», яке у подальшому було змінено на, мовою оригіналу «отдел полиции №1 (дислокация г. Энергодар) Управления внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району» (в подальшому, а саме з 21.02.2023 зареєстрований в «реестре юридических лиц, осуществляющих деятельность в Запорожской области» з повним найменуванням «Отдел министерства внутренних дел российской федерации «Энергодарский») створеного на захопленій матеріально-технічній базі Енергодарського міського відділу Національної поліції України в Запорізькій області, наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями, необхідними для здійснення поліцейського контролю місцевого населення.

Так, громадянин України ОСОБА_5 будучи проросійськи налаштованою особою, маючи критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, перебуваючи у місті Енергодар, Енергодарської міської територіальної громади, Василівського району Запорізької області, яке з 04.03.2022 і на час складення обвинувального акту є тимчасово окупованою територією, представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (далі за текстом зф держави-агресора рф), діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання негативних наслідків, погодився на пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників окупаційної влади держави-агресора рф та починаючи з 13 липня 2022 добровільно зайняв посаду, мовою оригіналу «полицейского (водитель) 3-го отделения отдельного взвода патрульно-постовой службы полиции» в незаконному правоохоронному органі - мовою оригіналу «отделение полиции №1 (дислокация г. Энергодар) Управления внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району» (в подальшому, а саме з 21.02.2023 зареєстрований в «реестре юридических лиц, осуществляющих деятельность в Запорожской области» з повним найменуванням «Отдел министерства внутренних дел российской федерации «Энергодарский») створеному на тимчасово окупованій території міста Енергодар Енергодарської міської територіальної громади, за фактичним місцем розташування: Запорізька область, м. Енергодар, проспект Будівельників,буд. 17.

Перебуваючи на незаконно займаній посаді в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Енергодар, ОСОБА_5 , починаючи з 13 липня 2022 діючи умисно, на виконання покладених на нього окупаційної владою держави-агресора рф обов`язків, здійснював заходи щодо охорони правопорядку під час проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Василівського району Запорізької області, здійснював патрулювання на тимчасово окупованій території міста Енергодар та інших тимчасово окупованих міст Запорізького регіону, вчиняв протиправні дії в інтересах окупаційної влади, шляхом затримання осіб, з числа місцевих мешканців, громадян України, здійснював їх доставлення до незаконного правоохоронного органу, а також вчиняв дії пов`язані з охороною правопорядку, що здійснюються від імені та за стандартами держави-агресора рф на тимчасово окупованій території Енергодарської міської територіальної громади, реалізація яких в свою чергу забезпечує становлення та зміцнення окупаційної влади держави-агресора рф шляхом утворення і функціонування незаконного правоохоронного органу на тимчасово окупованій території України.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.04.2025 року кримінальне провадження №22025080000000131 від 27.01.2025 року відносно ОСОБА_5 , за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України призначено до судового розгляду та ухвалено здійснювати спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Повістки (повідомлення) про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 , надсилались та публікувались відповідно до вимог ч.8 ст.135 та ст.323 КПК України шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр», а також шляхом розміщення повісток про виклик до суду на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на веб-сайті Дніпровського районного суду міста Запоріжжя).

Обвинувачений ОСОБА_5 до суду жодного разу не з`явився, жодних заяв чи клопотань не подавав, показів суду не надавав, у зв`язку з чим судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.

Під чассудових дебатів,прокурор просивсуд визнати ОСОБА_5 винним увчинені кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.7ст.111-1КК України,та призначитийому покаранняу виглядіпозбавлення волістроком 13 (тринадцять) років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги, на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду, здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого, приймав участь у допиті свідків та дослідженні доказів, та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення вживалися достатні заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був проінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.

Суд, вислухавши покази свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши доводи сторони обвинувачення та захисту вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, підтверджується належними та допустимими наступними доказами.

Показами, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що знає ОСОБА_5 , та особисто бачила, що він був одягний у форму поліції окупаційної влади, був озброєний, у нього на поясі висіла кобура. Він ходив та займався патрулюванням. Можливість була виїхати із ОСОБА_7 , однак на думку свідка ОСОБА_8 пішов за грошима.

Оскільки начас розглядусправи свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виїхали замежі України,про щобуло надановідповідні документи,судом булидосліджені у судовому засіданні в порядку ч.11 ст.615 КПК України, зафіксовані відповідним протоколом та за допомогою доступних технічних засобів відео фіксації допит свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час досудового розслідування.

Свідок ОСОБА_9 повідомила, що вона носила передачі майже щодня у відділ поліції для затриманих. ОСОБА_11 постійно ходив у форменому одязі зі зброєю біля відділу поліції та отримував передачі для затриманих.

Свідок ОСОБА_10 повідомила, що знає зі слів матері ОСОБА_5 , їй відомо , що ОСОБА_11 з травня 2022 року працює в незаконному правоохоронному органі окупаційної влади та перебуває на посаді співробітника.

Відповідно до ч.11 ст.615КПК України показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

З огляду на те, що допит свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час досудового розслідування фіксувався за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, суд вважає показання зазначених свідків допустимими доказами.

Також вина ОСОБА_5 у скоєному злочині, передбаченому ч.7 ст.111-1КК України підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:

- протоколом огляду від 09.01.2024 року у кримінальному провадженні №22022080000000065 від 16.03.2022 року, проведеним за участю спеціаліста ОСОБА_12 , відповідно до якого проведено огляд інформації, яка розміщена на каналі «ДШК Друзья майора Селиванова» у додатку «Телеграм». (т.1 а.с. 128-133)

- протоколом огляду від 06.08.2024 року з додатком №1 у кримінальному провадженні № 22022080000000065 від 16.03.2022 року, відповідно до якого проведено огляд Інтернет сайту «Федеральна налоговая служба россии». (т.1 а.с. 134-147)

- протоколом огляду від 06.08.2024 року у кримінальному провадженні № 22022080000000065 від 16.03.2022 року, проведеним за участю спеціаліста ОСОБА_12 , відповідно до якого проведено огляд інформації, яка розміщена на каналі «СКЕЛЕТИ ШЕВЧИКА І КО» у додатку «Телеграмю (т.1 а.с. 148-153)

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2024 року в якому зафіксовано, що свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_14 ,який ранішепрацював впатрульні поліції,а післяфактичної окупаціїміста почавпрацювати вокупаційному правоохоронномуоргані м.Енергодар. (т.1 а.с. 154-157)

- ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 05.02.2025 року про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій, отриманих і складених у рамках кримінального провадження № 22022080000000102 від 29.03.2022 року. (т.1 а.с. 158-160)

- клопотанням від 11.12.2023 року про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 22022080000000102 від 29.03.2022 року. (т.1 а.с. 161-164)

- ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10.01.2024 року про надання дозволу проведення передбачених ст.ст.263, 264 КПК України негласних слідчих (розшукових) дій, у рамках кримінального провадження № 22022080000000102 від 29.03.2022 року. (т.1 а.с. 165-166)

- протоколом від 29.01.2024 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем, у рамках кримінального провадження № 22022080000000102 від 29.03.2022 року. (т.1 а.с. 167-250)

- протоколом огляду від 07 лютого 2025 року з додатками у кримінальному провадженні №22025080000000131 від 27.01.2025 року,відповідно до якого проведено огляд оптичного носія інформації диску «DVD-R» №59/14/493т від 29.01.2024, який є додатком до копії протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/14/219т від 29.01.2024. Оглядом встановлено інформацію щодо призначення ОСОБА_5 на відповідну посаду у правоохоронному органі рф, наступного змісту: (мовою оригіналу) « ОСОБА_15 на должность полицейского (водитель) 3-го отделения отдельного взвода патрульно-постовой службы полиции отдела полиции № 1 Управления внутренних дел по г. Васильевке и Васильевскому району по контракту, с 13 июля 2022 года, вновь принятого по заявлению, установив должностной оклад по 7-му тарифному разряду в размере 12745рублей. Основание: заявление ОСОБА_5 »; (т.2 а.с. 2-20)

- клопотанням старшого слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 12.09.2022 року у кримінальному провадженні №22022080000000102 від 29.03.2022 року. (т.2 а.с. 21)

- ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 14.09.2022 року у кримінальному провадженні №22022080000000102 від 29.03.2022 року, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , пов`язаних із втручанням у приватне спілкування громадянки й інших видів негласних слідчих (розшукових) дій; (т.2 а.с.22)

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 13.11.2022 року з додатком (диск №59/14/1031т від 13.11.2022 року) до нього у кримінальному провадженні №22022080000000102 від 29.03.2022 року, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем - відомостей з мобільного додатку «Telegram» який зареєстрований на абонентський номер телефон оператора стільникового зв`язку НОМЕР_1 , під обліковим записом з ім`ям « ОСОБА_17 », що належить та яким особисто користується представник «народної поліції» м. Енергодар, громадянин України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також до всієї наявної у додатку інформації, яка зберігається у відповідних чатах з іншими користувачами додатку; (т.2 а.с. 23-120)

- протоколом огляду від 07 лютого 2025 року з додатками у кримінальному провадженні №22025080000000131 від 27.01.2025 року, відповідно до якого проведено огляд протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/14/1031 т від 13.11.2022 з додатком DVD-R диском №59/14/545т від 13.11.2022 року, що проводилась на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 14.09.2022 року відносно громадянина України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оглядом встановлено інформацію щодо перебування ОСОБА_5 на відповідній посаді у правоохоронному органі рф. (т.2 а.с. 121-159)

- клопотанням слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.05.2023 року у кримінальному провадженні №22022080000000102 від 29.03.2022 року. (т.2 а.с. 160 -163)

- ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 03.05.2023 року у кримінальному провадженні №22022080000000102 від 29.03.2022 року, якою клопотання слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області було задоволено. Надано дозвіл на проведення передбачених ст.ст. 260, 263, 264, 268, 269 КПК України негласних слідчих (розшукових) дій відносно громадянина України ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; (т.2 а.с.164-165)

- протоколом про результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 17.05.2023 року з додатком (флеш носій №55/14/1623т від 13.09.2022 року) до нього у кримінальному провадженні №22022080000000102 від 29.03.2022 року, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем - відомостей з мобільного додатку «Telegram», які передаються ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за допомогою мобільного терміналу з номером мобільного зв`язку НОМЕР_2 в інтернет-мессенджері «Telegram». (т.2 а.с. 169-199)

- протоколом огляду від 10 лютого 2025 року з додатками у кримінальному провадженні №22025080000000131 від 27.01.2025 року , відповідно до якого проведено огляд

флеш носія (microSD) №55/623т від 13.09.2022 року, а саме додатку до копії інформації з електронних інформаційних систем №55/2-3473т від 17.05.2023 року, що проводилась на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 03.05.2023 року відносно громадянина України ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (т.2 а.с. 200-219)

Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючі обвинуваченого ОСОБА_5 відомості, а також досліджені такі документи:

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні за № 22022080000000131 від 27.01.2025 року. (т.1 а.с. 39)

- повідомлення про підозру від 16.01.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено до підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України. (т.1 а.с. 40- 44)

- постанова про доручення на призначення адвоката для здійснення захисту за призначенням у кримінальному провадженні № 22022080000000065 від 16.03.2022. (т.1 а.с.52-53);

- постанова про оголошення у розшук підозрюваного від 27.01.2025 року, відповідно до якої підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було оголошено розшук. (т.1 а.с.56-59)

- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 31.01.2025 року, відповідно до якої надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022080000000131 від 27.01.2025, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч.7 ст. 111-1 КК України. Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування. Зобов`язано прокурора у кримінальному провадженні внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (т.1 а.с. 61-62)

- постанова про виділення матеріалів досудового в окреме кримінальне провадження від 27 січня 2025 року, відповідно до якої виділено з матеріалів кримінального провадження № 22022080000000065 від 16.03.2022 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_19 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.111-1, ч. 1 ст.14, ч. 1 ст. 258 та ч.2 ст.111 КК України, в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування за епізодом вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України. (т.1 а.с.80-84)

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні за № 22022080000000065 від 16.03.2022 року. (т.1 а.с. 85)

- постанова від 17.03.2022 року про створення групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022080000000065 від 16.03.2022 (т.1 а.с.90-91);

- постанова від 16.03.2022 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22022080000000065 від 16.03.2022 року. (т.1 а.с.92-93);

- постанова від 27.12.2022 року про зміну групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022080000000065 від 16.03.2022 року.(т.1 а.с.92-93);

- постанова від 14.11.2022 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22022080000000065 від 16.03.2022 року. (т.1 а.с.96-97);

- постанова від 14.06.2022 року про зміну викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 22022080000000065 від 16.03.2022 року. (т.1 а.с.98-99);

- постанова від 14.06.2022 року про зміну кваліфікації складу кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 22022080000000065 від 16.03.2022 року. (т.1 а.с.100-101);

- постанова від 28.12.2023 року про об`єднання матеріалів досудового розслідування, відповідно до якої матеріали кримінального провадження № 22022080000000066 від 16.03.2022 року та матеріали кримінальному провадженні № 22022080000000065 від 16.03.2022 року об`єднати в одне кримінальне провадження № 22022080000000065 від 16.03.2022 року. (т.1 а.с.102-103);

- постанова від 09.01.2024 року про зміну групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022080000000065 від 16.03.2022 року.(т.1 а.с.104-106);

- постанова від 13.02.2024 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22022080000000065 від 16.03.2022 року. (т.1 а.с.107-108);

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні за № 22022080000000066 від 16.03.2022 року. (т.1 а.с. 109)

- постанова від 16.03.2022 року про створення групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022080000000066 від 16.03.2022 (т.1 а.с.112-113);

- постанова від 17.03.2022 року про створення групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022080000000066 від 16.03.2022 (т.1 а.с.114-115);

- постанова від 27.12.2022 року про зміну групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022080000000066 від 16.03.2022 року.(т.1 а.с.116-117);

- постанова від 16.03.2022 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22022080000000066 від 16.03.2022 року. (т.1 а.с.118-119);

- постанова від 13.02.2022 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22022080000000066 від 16.03.2022 року. (т.1 а.с.120-121);

- постанова від 27.01.2025 року про створення групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025080000000131 від 27.01.2025 (т.1 а.с.122-123);

- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2025 року про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (т.1 а.с. 124-126)

- постанова про залучення спеціаліста у кримінальному провадженні №22022080000000065 від 16.03.2022 року. (т.1 а.с.127);

- постанова про доручення проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 03.05.2023 року у кримінальному провадженні №22022080000000102 від 29.03.2022 року. (т.2 а.с. 166-168)

Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України. Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

У кримінальних правопорушеннях за ч. 7 ст.111-1КК України важливе значення має добровільність (якщо особа здійснювала відповідні дії не добровільно, а під примусом (байдуже яким), склад правопорушення відсутній).

Наведеними вище доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема дослідженими судом показаннями свідків, які спілкувались та спостерігали за ОСОБА_5 під час його роботи на окупаційну владу, підтверджується беззаперечне свідчення невимушеності його поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності його дій.

Окупація території міста Енергодара Запорізької області та встановлення на цій території окупаційних органів влади, мала відкритий характер, а тому ОСОБА_5 відповідно, очевидно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання. Також суд враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_5 заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, не вживав та не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій та можливості завдання своїми умисними діями шкоди державі Україна.

Згідно зі ст.24КК України умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльність), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст.111-1КК України характеризується прямим або непрямим умислом. Крім того, важливе значення має добровільність дій обвинуваченого.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86). Вищевказані показання свідків та письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними чи недопустимими. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

У даному кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування, у подальшому спеціальне судове провадження, що передбачає можливість відповідно до ст.323КПК України проведення його за відсутності обвинуваченого. Крім того, під час як досудового розслідування, так і під час судового розгляду захист інтересів підозрюваного здійснював захисник, який був ознайомлений із матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, а тому порушень прав обвинуваченого на захист не встановлено. (аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2021 року у справі № 326/1385/18, провадження № 51-2018 км 21).

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, судом поза розумним сумнівом, достовірно встановлено, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 12 КК України, скоєний ОСОБА_5 злочин за ч.7 ст.111-1 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

ОСОБА_5 раніше не судимий, вчинив особливо тяжкий злочин, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину 2014 року, мешкає на тимчасово окупованій території України.

На підставі вищевикладеного, враховуючим що, ОСОБА_5 вчинено особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України та такі злочини є найбільш суспільно небезпечними посяганнями, враховуючи відомості про його особу, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.7 ст.111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, з конфіскацією всього належного йому майна, що на думку суду буде справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Санкцією ч.7 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті.

Суд при винесенні вироку враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.

Крім того, санкцією ч.7 ст.111-1 КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна, яке в даному випадку не є обов`язковим і може не призначатися судом.

Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що досудовим розслідуванням встановлено і доведено у судовому засіданні належними і допустимими доказами, що в діях ОСОБА_5 мав місце у тому числі і корисливий мотив злочину добровільне зайняття посади у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, він вчиняв протиправні дії і отримував за це майнові блага, тобто скоїв злочин, передбачений ч.7 ст.111-1КК України, тому суд призначає йому покарання з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.

У той же час суд ураховує, що не виявлення на момент постановлення вироку майна, що підлягає конфіскації, не може слугувати підставою для відмови суду від призначення цього додаткового покарання, передбаченого у відповідній санкції статті Особливої частини КК, і не є перешкодою для його застосування, оскільки таке майно може бути виявлене у процесі виконання вироку.

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи та особи обвинуваченого, суд, враховуючи обставини справи, які не лише характеризують особу винного і вчинений ним злочин, а й дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_5 , як особа, відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов`язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до нього саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2025 року застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили суд вважає за доцільне залишити без змін.

Процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст. ст. 297-1, 368-371, 373-376, 395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винниму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишити без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Речові докази: DVD-R диски - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та захиснику.

Суддя: ОСОБА_1