Рішення № 128954187, 09.07.2025, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/896/25

2-а/195/11/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

09.07.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:головуючого судді Омеко М.В., за участі секретаря судових засідань Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа поліцейський СРПП ВП №3 НІкопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції Овчаренко Данііл Олександрович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 277949 від 02.06.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121, ч.2 ст.126 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом до відповідачів Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа поліцейський СРПП ВП №3 НІкопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції Овчаренко Данііл Олександрович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 277949 від 02.06.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121, ч.2 ст.126 КУпАП.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 277949 від 02.06.2025 року , яка була винесена СРПП ВП№3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Овчаренком Д.О., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121, ч.2 ст. 126 КУпАП.

З вказаної постанови вбачається, що 02.06.2025 року о 15 год. 10 хв. позивач у с-щі Томаківка, по вул.Ярослава Мудрого, буд.21, керував транспортним засобом мопедом L501 без номерних знаків та не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п.23б та 2.1а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121, ч.2 ст.126 КУпАП.

Позивач вважає що вчинення ним адміністративного правопорушення не підтверджується належними, допустими та достатніми доказами, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення яка недоводить його инуватість.

Оскільки сержантом поліції Очаренком Д.О. не було доведено факт вчинення ним адміністративного правопорушення та не надано доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваної постанови.

Позивач посилається на те, що відповідно до ПДР посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії для електроскутера "L501", на якому позивач рухався, не є обовязковим, оскільки потужність двигуна даної моделі становить1200 Вт, а посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії необхідне для електроскутерів з потужністю понад 3 000 Вт. І тому він не є субєктом адміністративного правопорушення. передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.

Оскільки адміністративну відповідальність за порушення п.2.1а ПДР може нести виключно водій механічного транспортного засобу, до якого електроскутер ""L501" не належить.

Позивач будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове заідання не зявився, проте надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити посилаючись направову позицію Верховного СУду у постанові від 01.03.2018 року справа № 278/3362/15-к.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надіслали до суду відзив на позовні вимоги. Проти позову заперечують та вказують, що відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511) (далі Положення) особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Згідно п. 3 Положення транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Тому вважають, що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02.06.2025 року серії ББА № 277949 складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Просять справу розглянути без участі їх представника.

Третя особа, поліцейський СРППВП №3НІкопольського РУПГУНП вДніпропетровській областісержант поліціїОвчаренко ДаніілОлександрович всудовому засіданнізаперечує протизаявлених позовнихвимог,оскільки вважаєїх необгрунтованими,так як постанова про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02.06.2025 року серії ББА № 277949 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши третю особу, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 277949 від 02.06.2025 року, яка була винесена СРПП ВП№3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Овчаренком Д.О., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121, ч.2 ст. 126 КУпАП.

З вказаної постанови вбачається, що 02.06.2025 року о 15 год. 10 хв. ОСОБА_1 у с-щі Томаківка, по вул.Ярослава Мудрого, буд.21, керував транспортним засобом мопедом L501 без номерних знаків та не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п.23б та 2.1а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121, ч.2 ст.126 КУпАП.

Згідно з ст. 285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо правомірності притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності

Відповідно до ч.5ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.2.3.6 Правил дорожньогоруху України,водій зобов`язанийбути уважним,стежити задорожньою обстановкою,відповідно реагуватина їїзміну,стежити заправильністю розміщеннята кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.1ч.1ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.

Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х (КУпАП), а саме: ч. 1 ст. 222встановлено,що органиНаціональної поліціїрозглядають справипро адміністративніправопорушення правилдорожнього руху,правил,що забезпечуютьбезпеку рухутранспорту,правил користуваннязасобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Сержант поліції Овчаренко Д.О. представився Позивачу та відповідно до порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядаєдану справу (ч. 1 ст. 279 КУпАП).

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, поліцейським було роз`ясненопозивачеві його права як громадянина України, передбачені ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП та відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП винесено постанову по праві про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, і

Відповідно до п. 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», «контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)».

Відповідно до п.п. 16 п. 4 «Положення про національну поліцію» затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 877, «Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань: регулює дорожній рух та здійснює контроль за додержанням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі».

Також, відповідно до п. 3, 6, 10, 11 розділу III, Положення про Департамент патрульної поліції затверджене наказом Національної поліції від 06.11.2015 р. № 73 у редакції Наказу Національної поліції України 14.08.2017 р. № 857, передбачено, що відповідно до покладених завдань Департамент патрульної поліції: «вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за додержанням законів з питань безпеки дорожнього руху та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі».

На обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що обов`язок мати при собі посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ виникає лише у водія механічного транспортного засобу, а тому, для нього, як для водія електричного скутера, що має двигун потужністю менше 3 кВт, такого обов`язку не встановлено.

Проте, у п. 1.10. ПДР надано наступні визначення:

транспортний засіб-пристрій,призначений дляперевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів мопед -двоколісний транспортнийзасіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідно до п. 2.13 ПДР транспортні засоби належать до таких категорій:

А1 - мопеди, моторолери та іншідвоколісні транспортнізасоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Також, Порядок видачі посвідчень водія та допуску громадяндо керуваннятранспортними засобами врегульовано «Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою КМУ № 340 від 08.05.1993 (надалі - Положення).

Відповідно до п. 2 Положень особи допускаютьсядо керуваннятранспортними засобамиза наявностіу нихнаціонального посвідченняводія Українина правокерування транспортнимизасобами відповідноїкатегорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно з п. З Положень керувати мопедами, моторолерами та іншими двоколісними (триколісними) транспортними засобами, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт, дозволяється за наявності посвідчення водія категоріїА1.

Диспозицією ч. 2 ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Отже, наведеними положеннями встановлений обов`язок водія мати посвідчення водія категорії А1 при керуванні мопедами, моторолерами та іншими двоколіснимитранспортними засобами, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Таким чином, транспортний засіб, мопед " L501", яким керував позивач, хоч і не є механічним, адже обладнаний електродвигуном потужністю менше 3 кВт, проте являється транспортним засобом, який за своїми технічними характеристиками прирівняний до мопеду.

При цьому, за наведеними вище визначеннями водіями вважаються не лише особи, які керують механічними транспортними засобами, тобто, які обладнані електродвигуном потужністю понад 3 кВт, а й тими транспортними засобами, які не перевищують таких параметрів потужності.

З огляду на вищевикладене, відповідно до п. 2.13. ПДР, п. 3 Положень, позивач для керуваннятранспортним засобом,обладнаним електродвигуномпотужністю до 4кВт, зобов`язаний матипосвідчення водіякатегорії «А1», та відповідно до п.2.4.а ПДР, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки таке посвідчення водія.

Слід зазначити, що питання поширення певних обов`язків, встановлених Правилами дорожнього руху, на водіїв транспортних засобів, що приводяться у рух за допомогою електродвигуна потужністю менше 3 кВт, неодноразово було предметом розгляду Судами апеляційної інстанції. зокрема у справах № 712/8597/21 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022), № 712/8087/20 (постановаШостого апеляційногоадміністративного судувід 01.03.2021), № 525/551/20 (постанова Полтавського апеляційного суду від 06.07.2020), № 520/13283/19 {постановаОдеського апеляційногосуду від27.09.2019), № 521/5633/21 (постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021), № 521/11373/21 (постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022), № 946/1488/23 (постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023, № 522/9232/23-Е (постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023), у яких суди дійшли висновків про те, що водії таких транспортних засобів є повноцінними суб`єктами правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Крім того, коли електросамокат, електромопед чи електроскутер служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.

Також, у постанові Верховного Судувід 15березня 2023року усправі № 127/5920/22 вказано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Після встановлення анкетних даних особи позивача, поліцейським Овчаренком Д.О. розпочато процедуру розгляду справи про адміністративні правопорушення та ознайомлено із правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідності до вимог ст. 63 КУ та ст. 268 КУпАП.

Таким чином, з огляду на все вищезазначене, в діях позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП. Поліцейський патрульної поліції мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу, пред`явив законну та обґрунтовану вимогу щодо надання документів передбачених законодавством, ним дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова серії ББА № 277949 від 02.06.2025 року обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Доводи Позивача є безпідставними та необгрунтованими.

Отже, оскаржувана постанова є законною та скасуванню не підлягає.

Щодо посилання позивача на правовоу позицію Верховного Суду у постанові від 01.03.2018 року справа № 278/3362/15-к.

То суд зауважує на тому, що дана позиція стосується кримінальної справи та вказує що, Верховний Суд вважає, мопед з об`ємом двигуна 49 см3 у розумінні примітки ст. 286 КК є транспортним засобом, а отже є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК.

Доводи позивача суд не приймає до уваги, адже вони є необґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи та є такими, що свідчать про те, що позивач бажає уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа поліцейський СРПП ВП №3 НІкопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції Овчаренко Данііл Олександрович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 277949 від 02.06.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121, ч.2 ст.126 КУпАП такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 72-77, 99, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа поліцейський СРПП ВП №3 НІкопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції Овчаренко Данііл Олександрович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 277949 від 02.06.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121, ч.2 ст.126 КУпАП відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 40108866, м.Дніпро, вул. Троїцька, 20А, поштовий індекс 49101.

Третя особа:поліцейський СРПП ВП №3 НІкопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції Овчаренко Данііл Олександрович

Апеляційна скаргана рішеннясуду першоїінстанції подаєтьсядо Третьогоапеляційного адміністративногосуду через Томаківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 21.07.2025.

Суддя: М. В. Омеко