Ухвала суду № 128953295, 17.07.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/10309/25

Провадження №2/521/5402/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17.07.2025 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Борщенко В.В. звернулась до суду з позовом стягнення аліментів.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, в п.4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 року указано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Крім того, до заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію/розірвання шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

Однак, позивачем не викладено обґрунтування та не зазначено доказів стосовно стану здоров`я відповідача, наявності чи відсутності у останнього інших утриманців та отримуваного ним доходу, обставини чого підлягають з`ясуванню судом у відповідності до вимог чинного законодавства при визначенні розміру аліментів, які є предметом заявленого спору.

На виконання п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

У позовнійзаяві позивачвказує,що сторониразом непроживають. Також позивачка вказала, що з відповідачем шлюб розірвано, 06.02.2025, позивач та відповідач не досягли згоди щодо розміру аліментів, які відповідач має сплачувати на утримання дитини. участі у вихованні та утриманні спільної дитини не бере. Однак, доказів на підтвердження перебування сина на її утриманні позивачка не надала. Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять відомостей, які б підтверджували зареєстроване місце проживання позивачки на день звернення до суду, а також доказів того, що малолітня дитина сторін зареєстрована та проживає разом із матір`ю (акт обстеження житлово-побутових умов або інші документи, що підтверджують спільне проживання дитини з позивачкою).

Згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

В позовіпозивачка зазначиласвої місцереєстрації : АДРЕСА_1 ,надавши копіюпаспорта Однак , згідно Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (прийнято Верховною Радою України 05.11.2021 року № 1871-IX (дата набрання чинності 1 грудня 2021 року) документом, що підтверджує декларування (реєстрацію) місця проживання є витяг з Єдиного демографічного реєстру, в тому числі в електронній формі, а не відмітка у паспорті.

За змістомст.181 СК України: аліменти стягуються на вимогу того з батьків, з ким проживає дитина.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.В порушенняп. 3 ч. 1 ст. 175 ЦПК Українипозовна заява не міститьціни позову.

Як установлено, до позовної заяви додані документи (а.с. 13-19)які як зазначає позивач підтверджують оренду житла, оплату за харчування, та сплату комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто обставин, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, при зверненні із позовною заявою разом з документами, що складені іноземною мовою, позивач має подати належним чином засвідчений переклад таких документів державною мовою для належної їх оцінки судом як доказу, зокрема, і на стадії вирішення питання про відкриття провадження в справі.

Разом з тим, при вивченні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивачем до позовної заяви ряд копій документів іноземною мовою без перекладу, який відповідає вимогам чинного законодавства.

Відсутність належного перекладу документів, викладених іноземною мовою, позбавляє суд можливості встановити дійсний зміст таких документів та визначити, чи містять вони інформацію щодо обставин, які підтверджують вимоги позивача, встановити дійсні обставини у справі у відповідності до поданих доказів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що зазначені документи не відповідають вимогам до письмових доказів, що подаються до суду, а позивачем не було дотримано вимог ч. 5ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998р. та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001р.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків у строк який не може перевищувати 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.Я. Роїк