Рішення № 128953027, 18.07.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1608/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Солдатенка Олексія Євгеновича, м. Харків до Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", м. Харків про стягнення 418 931,48 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Солдатенко Олексій Євгенович (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (надалі - відповідач) про стягнення 418931,48грн., з яких: 333200,00грн. основного боргу, 23324,00грн. пені, 11972,08грн. 3% річних, 50435,40грн. інфляційних нарахувань.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати робіт за договором на виконання робіт № 8191-16-16-ФОП-ПЗАБ від 11.11.2022.

Ухвалою від 19.05.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.

Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

В той же час учасники справи скористалися своїм правом на подання наступних заяв по суті справи.

02 червня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що відповідно до пункту 2.2 договору № 8191-16-16-ФОП-ПЗАБ від 11.11.2022 оплата виконаних робіт здійснюється на підставі підписаного обома сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 45-ти банківських днів з дати підписання обома сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт за умови отримання Замовником відповідних грошових коштів від Генерального Замовника - ВП "Атомпроектінжиніринг". Оплата за відповідні роботи від Генерального Замовника надійшла лише 28 лютого 2024 року. Таким чином, у період часу 27 - 28 лютого 2024 року включно відсутнє прострочення з боку відповідача за умови відсутності фінансування з боку Генерального замовника. У зв`язку з цим, відповідачем здійснено відповідний контррозрахунок позовних вимог, який відповідач просить врахувати при вирішенні спору.

Також, 02.06.2025 від відповідача надійшло клопотання про зменшення пені та 3% річних, в якому він просить зменшити вказані суми на 50 відсотків, а саме: розмір пені до суми 11662,00грн., розмір 3 % річних до суми 5958,73грн.

У строк, встановлений судом в ухвалі від 19.05.2025 позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив в порядку статті 166 ГПК України.

Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

11 листопада 2022 року між відповідачем, як Замовником, та позивачем, як Виконавцем, укладено договір на виконання робіт № 8191-16-16-ФОП-ПЗАБ (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець взяв на себе обов`язок виконати роботи згідно наданих Замовником вихідних даних, а Замовник взяв на себе обов`язок прийняти й оплатити виконані роботи на тему: "ВП "Южно-Українська АЕС". Енергоблок №3. Cистема контролю газів в ГО. Розробка попереднього звіту з аналізу безпеки".

Згідно з п.1.2 Договору роботи виконуються згідно Технічного завдання №09-119/04 (Додаток №1 до договору) в обсязі календарного плану (Додаток №2 до договору), та дотримуючись умов, передбачених Договором.

Так, відповідно до додатку № 2 до Договору "Календарний план" - розробка попереднього звіту з аналізу безпеки мала бути здійснена Виконавцем через 1 місяць після надання вихідних даних у повному обсязі.

Пунктом 2.1 Договору визначено вартість робіт за цим договором визначається відповідно до протоколу погодження договірної ціни, що є невід`ємною частиною цього договору, та складає 333200,00грн. без ПДВ (Виконавець не є платником ПДВ).

Відповідно до пункту 3.10 договору належним виконанням робіт за договором є підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

25 грудня 2023 року між сторонами підписано без заперечень та зауважень Акт №1 на суму 333200,00грн., відповідно до змісту якого виконана робота задовольняє умовам договору та належним чином оформлена.

Між сторонами відсутній спір щодо обсягу та вартості виконаних позивачем робіт за Договором.

Відповідно до пункту 2.2 договору оплата виконаних робіт здійснюється на підставі підписаного обома сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 45-ти банківських днів з дати підписання обома сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт за умови отримання Замовником відповідних грошових коштів від Генерального Замовника - ВП "Атомпроектінжиніринг".

Звертаючись з даним позовом, позивач зазначає, що останнім днем виконання грошового зобов`язання для Замовника є 26 лютого 2024 року (понеділок) - 45 банківських днів з дати, наступної за днем підписання Акту здачіприймання виконаних робіт № 1 від 25 грудня 2023 року. Отже, оскільки Замовник ані у вказаний строк, ані до даного часу свій обов`язок не виконав, у нього виникла заборгованість за Договором у розмірі 333200,00грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 333200,00грн. основного боргу, 23324,00грн. пені, 11972,08грн. 3% річних, 50435,40грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач факту невиконання своїх зобов`язань у відзиві не заперечує, однак звертає увагу на те, що п.2.2 Договору містить вказівку на те, що оплата виконаних позивачем робіт здійснюється за умови отримання Замовником відповідних грошових коштів від Генерального Замовника - ВП "Атомпроектінжиніринг".

З наданої відповідачем платіжної інструкції №312 від 28.02.2024 вбачається, що ВП "Атомпроектінжиніринг" (код 36469530) здійснив платіж в розмірі 571200,00грн. з призначенням платежу: "Оплата за роботи (послуги, товари) зг.дог. № 2-123-08-16-02570 вiд 01.07.2016 та акту № 2 вiд 27.12.2023, в т.ч. ПДВ - 95 200,00 грн".

За таких обставин, відповідач вважає, що період його прострочення розпочався не з 27.02.2024, як вважає позивач, а з 29.02.2024. У зв`язку з цим, відповідачем здійснено контррозрахунок спірних сум.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Зокрема, згідно з частиною 1 статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Пунктом 1 частини 1 статті 889 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач за Договором виконав роботи на суму 333200,00грн., які без зауважень були прийняті відповідачем за актом №1 від 25.12.2023.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, сторони в п.2.2 Договору на власний розсуд погодили наступний порядок оплати виконаних робіт - протягом 45-ти банківських днів з дати підписання обома сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт за умови отримання Замовником відповідних грошових коштів від Генерального Замовника - ВП "Атомпроектінжиніринг".

З наданих відповідачем доказів вбачається, що Генеральний замовник ВП "Атомпроектінжиніринг" сплатило грошові кошти лише 28.02.2024.

Отже незважаючи на те, що передбачений п.2.2 Договору 45-денний строк закінчувався 26.02.2024, слід врахувати, що строк виконання відповідачем свого зобов`язання був обумовлений настанням узгодженої сторонами додаткової події - "отримання Замовником відповідних грошових коштів від Генерального Замовника".

Відповідно, відповідач був зобов`язаний сплатити вартість виконаних позивачем робіт не пізніше 28.02.2024.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріали справи не містять доказів оплати виконаних позивачем робіт за Договором в сумі 333200,00грн. Відповідач наявність даної заборгованості не заперечує.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 333200,00грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що за порушення строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 7 % від вартості простроченого платежу.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 23324,00грн. пені за період з 27.02.2024 по 27.08.2024, 11972,08грн. 11972,08грн. 3% річних за період з 27.02.2024 по 09.05.2025, а також 50435,40грн. інфляційних нарахувань за період з березня 2024 року по березень 2025 року.

Суд частково не погоджується зі здійсненими позивачем розрахунками, оскільки ним було неправильно визначено період прострочення. Так, позивач вважає, що даний період розпочався з 27.02.2024, проте, як зазначалося вище, відповідач згідно з умовами п.2.2 Договору повинен був здійснити плату не пізніше 28.02.2024. Отже, фактично прострочення виконання відповідачем свого зобов`язання розпочалося з 29.02.2024.

Між тим, зазначена обставина вплинула лише на неправильне визначення суми 3% річних, яка за розрахунком суду дорівнює 11917,46грн. за період 29.02.2024-09.05.2024.

Інші заявлені позивачем суми пені та інфляційних нарахувань визначені позивачем правильно, а саме:

- розмір інфляційних нарахувань за період з березня 2024 року по березень 2025 року становить 50435,40грн.;

- розмір пені за період 29.02.2024-27.08.2024 дорівнює: 333200,00грн. * 0,1 * 181 / 100 = 60309,20грн., але згідно з умовами п.4.2 Договору розмір пені не можу перевищувати 7% від вартості простроченого платежу, тобто 23324,00грн. (333200 * 7 / 100).

Суд зазначає, що відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру пені та 3% річних на 50%.

При цьому, відповідач посилається на те, що відповідач є генеральним проектувальником Запорізької АЕС. Захоплення Запорізької АЕС окупаційними військами призвело до того, що з вересня 2022 припинено відпуск електроенергії в мережу. На сьогодні, АТ "НАЕК "Енергоатом" (головне підприємство) не виконує грошових зобов`язань за філію, що перебуває у тимчасовій окупації. У Запорізької АЕС наявна перед АТ ХІ "Енергопроект" заборгованість, що складає більше 9 млн.грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків №102 від 28.02.2023. Наразі діє норма щодо зупинення у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у провадженнях, за якими боржником є АТ НАЕК "Енергоатом". Так, відповідно до вимог статті Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" (пункт 102) зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім…), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 №95 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану. Таким чином, навіть за умови ухвалення судових рішень про стягнення грошових коштів на користь АТ ХІ "Енергопроект" у період дії наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 № 95, відповідні рішення виконати неможливо. Така ситуація із розрахунками між Запорізькою АЕС та АТ ХІ "Енергопроект" негативно вплинули на фінансовий стан відповідача та спроможність належним чином виконувати свої грошові зобов`язання перед своїми контрагентами.

До того ж відповідач звертає увагу й на те, що АТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (код ЄДРПОУ 14078902) входить до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 р. № 83). АТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (код ЄДРПОУ 14078902) є акціонерним товариством, акціонером якого є Держава в особі Міністерства енергетики України, яка є власником 1 009 401 шт. простих іменних акцій Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", що становить 50,000049 відсотків у статутному капіталі Товариства. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2022 року №1125-р "Деякі питання управління акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" припинена приватизація державного пакета акцій АТ ХІ "Енергопроект"; передано Міністерству енергетики повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі АТ ХІ "Енергопроект". Крім того, відповідач залучений до виконання робіт, пов`язаних із збереженням нормального режиму роботи системи атомних електростанцій, що є гарантією забезпечення економіки та забезпечення населення держави електроенергією в умовах втрат, завданих країною-агресором.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд виходить з наступного.

Щодо зменшення пені.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, враховуючи вищенаведене, зважаючи на обґрунтованість наведених у клопотанні про зменшення розміру пені обставин, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах, суд доходить висновку щодо необхідності зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає до стягнення з відповідача, на 50% від заявленої позивачем суми пені.

Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Аналогічна правова позиція суду знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 6-1120цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц, від 20.03.2019 у справі №761/26293/16-ц, постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №916/2283/18, від 12.06.2019 у справі №904/4085/18.

Отже з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 11662,00грн. (23324,00грн. х 50%).

Щодо заяви про зменшення суми 3% річних суд звертає увагу на постанову Великої Палати від 02.07.2025 у справі №903/602/24, в якій зазначено наступне.

Передбачені статтею 625 ЦК України три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.

Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.

У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду визнала за необхідне конкретизувати правовий висновок, викладений в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та зазначити, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача в частині зменшення на 50% заявленої позивачем до стягнення суми 3% річних.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення нарахованих позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань в наступних розмірах:

- 11662,00грн. пені;

- 11917,46грн. 3% річних;

- 50435,40грн. інфляційних нарахувань.

В іншій частині вказаних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, частиною 9 статті 129 ГПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У даному випадку спір у справі в частині вимог про стягнення пені виник внаслідок неправильних дій відповідача, а тому, незважаючи на зменшення розміру пені на 50%, судовий збір, який підлягав сплаті за дану позовну вимогу, слід покласти на відповідача у повному обсязі.

У зв`язку з цим, на відповідача покладається судовий збір у розмірі: (333200,00грн. + 11662,00грн. + 11917,46грн. + 50435,40грн.) * 1,5% * 0,8 = 5026,52грн.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (61003, м.Харків, пр.Героїв Харкова, буд.10/12, код 14078902) на користь Фізичної особи-підприємця Солдатенка Олексія Євгеновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 333200,00грн. основного боргу, 11662,00грн. пені, 11917,46грн. 3% річних, 50435,40грн. інфляційних нарахувань, 5026,52грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "18" липня 2025 р.

СуддяМ.В. Калантай