Рішення № 128953007, 04.06.2025, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року Справа № 915/184/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Благодійної організації "Українська освітня платформа", вул. Політехнічна, 4, кв. 6, м. Львів, 79013 (код ЄДРПОУ 25254440)

до відповідача Громадської спілки "Футбольний клуб Миколаїв", вул. Слобідська 6, буд. 130, офіс 1, м. Миколаїв, 54034 (код ЄДРПОУ 44287959)

про розірвання договору та стягнення коштів у розмірі 550 000, 00 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Шаповал О.В. (поза межами суду)

від відповідача: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулась Благодійна організація "Українська освітня платформа" з позовною заявою до відповідача Громадської спілки "Футбольний клуб Миколаїв", в якій просить суд:

1. Розірвати договір про надання благодійної допомоги (пожертви) № DCAM - 34/2024 від 17.07.2024, укладений між Благодійною організацією "Українська освітня платформа" та Громадською спілкою "Футбольний клуб "Миколаїв".

2. Стягнути з відповідача Громадської спілки "Футбольний клуб "Миколаїв" на користь позивача Благодійної організації "Українська освітня платформа" суму благодійної допомоги у розмірі 550 000, 00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з поданням цього позову, у розмірі 11 278, 00 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.03.2025.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2025 задоволено заяву представника позивача - адвоката Шаповал О.В. про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В підготовчому засіданні 17.03.2025 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 30.04.2025.

В підготовчому засіданні 30.04.2025 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті в судовому засіданні на 26.05.2025 в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 26.05.2025 судом відповідно до ст. 219 ГПК України оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та про проголошення скороченого (вступна та резолютивна частини) рішення в судовому засіданні 04.06.2025 в режимі відеоконференції.

Відповідач в жодне підготовче / судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку ст. 120 ГПК України.

Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 11.02.2025 про відкриття провадження направлена судом на адресу місцезнаходження відповідача Громадської спілки "Футбольний клуб Миколаїв", вул. Слобідська 6, буд. 130, офіс 1, м. Миколаїв, 54034 із проставлянням на ній відмітки "Судова повістка" та повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвали суду від 17.03.2025, від 30.04.2025, від 26.05.2025, направлені судом на адресу відповідача Громадської спілки "Футбольний клуб Миколаїв", вул. Слобідська 6, буд. 130, офіс 1, м. Миколаїв, 54034, повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2025, від 30.04.2025, від 26.05.2025 направлені судом на електронну адресу відповідача, яка відома суду та зазначена в ЄДРЮОФОПГФ, та доставлені 18.03.2025, 01.05.2025 та 27.05.2025, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Крім того, судом вжито додаткові заходи шляхом направлення відповідачу телефонограми від 18.03.2025.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи; інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон та/або адреса електронної пошти (п. 10, 18 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто на адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Неотримання вищенаведених ухвал у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками дій (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2024 у справі № № 914/3445/23).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

В рішеннях від 28.10.1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття всіх належних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Крім того, судом також враховано, що відповідачем в порушення ст. 6 ГПК України не зареєстровано електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

В судовому засіданні 04.06.2025 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову зазначено наступні обставини.

17.06.2024 року між БО "Українська освітянська платформа" та ГС "Футбольний клуб Миколаїв" укладено договір про надання благодійної допомоги (пожертви) № DCAM-34/2024 від 17.06.2024, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу пожертву (грошові кошти в сумі 550 000, 00 грн.) для використання виключно з метою, передбаченою умовами договору, а також для досягнення мети та виконання завдань Проєкту, визначених у додатках до цього Договору (реалізація Проєкту «Шлях до мрії», метою якого було забезпечення розвитку спорту та соціалізації дітей, які проживають на території Миколаївщини, а також дітей переселенців).

Позивач, посилаючись на приписи ст. 651 ЦК України, зазначає про наявність правових підстав для розірвання договору та повернення грошових коштів, оскільки відповідачем допущено істотне порушення умов договору, а саме невиконання передбаченого умовами договору обов`язку щодо використання пожертви виключно для реалізації Проєкту, не надання звітності про цільове використання пожертви разом з підтверджуючими документами (п. 3.3.1, п. 3.3.2, п. 3.3.3, п. 3.3.4, п. 3.3.6, п. 4.1, п. 4.2, п. 4.3, п. 4.4, п. 4.10 договору).

Позивач зазначає, що невиконання відповідачем умов договору спричинило позивачу значну шкоду, яка має як фінансовий, так і нефінансовий характер, зокрема: 1) грошові кошти, виділені на реалізацію Проєкту, втратили свою купівельну спроможність через інфляцію; 2) позивач не зміг досягти мети, задля якої було укладено договір, а саме реалізації соціально значущого Проєкту; 3) шкода включає репутаційні ризики, втрату довіри, неможливість реалізації інших подібних проєктів.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 6, 202, 509, 525, 526, 530, 627, 651, 653, 720, 725, 729, 730 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про благодійну діяльність», судовою практикою та умовами договору.

2.2. Правова позиція відповідача.

Відповідачем не подано суду в порядку ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

17.07.2024 між Благодійною організацією "Українська освітня платформа" (благодійник) та Громадською спілкою "Футбольний клуб Миколаїв" (бенефіціар) було укладено договір про надання благодійної допомоги (пожертви) № DCAM-34/2024 від 17.07.2024.

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 6.2 договору договір припиняє дію в таких випадках:

6.2.1. Неможливості використання пожертви відповідно до цілей передбачених даним договором, якщо благодійник не дасть згоди на використання пожертви з іншою метою.

6.2.2. Розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду.

Додатками до договору є:

- Додаток № 1 «Правила інформаційної співпраці»;

- Додаток № 2 «Проєктна заявка»;

- Додаток № 3 «Взірець документу «Фінансовий звіт»;

- Додаток № 4 «Взірець документу «Описовий звіт».

Договір та додатки до договору підписано та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору благодійник в порядку і на умовах визначених даним договором надає бенефіціару пожертву для використання останнім даної пожертви відповідно до цілей, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору пожертвою відповідно до умов даного договору є грошові кошти в сумі (цифрою та прописом) 550 000 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору пожертва надається бенефіціару на реалізацію схваленого благодійником проекту бенефіціара, що оформлений відповідно до проектної заявки за взірцем наведеному в додатку № 2 до договору та підлягає використанню бенефіціаром відповідно до бюджету вказаного в проектній заявці та погодженого благодійником. Бенефіціар зобов`язується використати пожертву виключно на цілі, визначені проектом та згідно до положень договору і його додатків, при цьому всі заплановані проектом заходи, результати набувають характеру зобов`язань бенефіціара перед благодійником і можуть бути змінені лише за письмовим погодженням останнього.

Відповідно до п. 1.4 договору пожертва підлягає використанню бенефіціаром протягом строку реалізації проєкту, та відповідно до бюджету, що погоджені сторонами цього договору.

Відповідно до п. 3.1.1 договору благодійник має право здійснювати контроль цільового використання пожертви.

Відповідно до п. 3.1.2 договору благодійник має право вимагати від бенефіціара надання звіту про використання пожертви та первинних бухгалтерських документів на підтвердження її цільового використання.

Відповідно до п. 3.3.1 договору бенефіціар зобов`язаний використовувати пожертву виключно на реалізацію проєкту.

Відповідно до п.п. 3.3.2 договору бенефіціар зобов`язаний у строки і порядку, передбаченими даним договором, надавати благодійнику звіти про цільове використання пожертви разом з підтверджуючими документами.

Відповідно до п.п. 3.3.3 договору бенефіціар зобов`язаний надавати благодійнику за його запитом додаткові звіти та інформацію про цільове використання пожертви, в т.ч. банківську виписку про рух грошових коштів за період, в якому реалізується проєкт, у строки, визначені благодійником.

Відповідно до п.п. 3.3.4 договору бенефіціар зобов`язаний надати благодійнику належним чином засвідчені копії первинних документів на підтвердження цільового використання пожертви.

Відповідно до п.п. 3.3.6 договору бенефіціар зобов`язаний у разі неможливості використання пожертви за цільовим призначенням, негайно, у строк, що не перевищує 5 робочих днів з дати виникнення відповідних обставин, повідомити про це благодійника та повернути невикористану частину пожертви благодійнику.

Відповідно до п.п. 3.3.9 договору бенефіціар зобов`язаний повідомляти благодійника та сприяти йому в отриманні інформації щодо перебігу та результатів використання пожертви.

Відповідно до п.п. 3.3.11 договору бенефіціар зобов`язаний надати благодійнику звіти по реалізації проєкту у встановленому порядку.

Відповідно до п.п. 3.4.1 договору бенефіціар має право використовувати пожертву на реалізацію проєкту в межах затвердженого бюджету.

Відповідно до п. 4.1 договору бенефіціар в строк передбачений даним договором зобов`язаний надати благодійнику для затвердження фінансові та описові звіти.

Відповідно до п. 4.2 договору описовий звіт має містити детальну інформацію використання бенефіціаром пожертви з наданням відповідних підтверджуючих документів, фотографій, відеоматеріалів, тощо.

Відповідно до п. 4.3 договору фінансовий звіт в обов`язковому порядку має подаватися на електронному та паперовому носіях інформації за формою передбаченою благодійником.

Відповідно до п. 4.4 договору до фінансового звіту бенефіціар зобов`язаний надати копії документів на підтвердження цільового використання пожертви.

Відповідно до п. 4.10 договору при надходженні запиту благодійника про надання додаткових документів, бенефіціар зобов`язаний надати копії таких документів протягом 10 днів з дати отримання запиту.

Відповідно до п. 7.4 договору повідомлення вважаються надісланими належним чином у випадку, якщо вони направлені на поштові адреси або адреси електронної пошти зазначені в даному договорі. У випадку зміни реквізитів одна сторона зобов`язана повідомити іншу сторону протягом десяти днів про такі зміни.

Відповідно до п. 1.1 додатку № 2 до договору назва проєкту "Шлях до мрій".

Відповідно до п. 1.2 додатку № 2 до договору назва організації Громадська спілка "Футбольний клуб "Миколаїв".

Відповідно до п. 1.3 додатку № 2 до договору ПІБ керівника проєкту та контактної особи, е-мейл, телефон: Керівник проєкту ОСОБА_1, НОМЕР_1 , Ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , телеграм НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 1.5 додатку № 2 до договору загальна вартість проєкту 805 000 грн.

Відповідно до п. 1.6 додатку № 2 до договору очікуване фінансування від гранту: 550 000 грн.

Відповідно до п. 1.8 додатку № 2 до договору термін реалізації проєкту (до 5 місяців): 5 місяців.

Відповідно до п. 2.5 додатку № 2 до договору мета проекту - це забезпечення розвитку спорту і соціалізації дітей, які проживають на території Миколаївщини, а також дітей переселенців. Крім того, забезпечення соціальної підтримки для дітей з інвалідністю і вадами, з можливістю їх розвитку та реабілітації. Реалізація відбуватиметься за рахунок організації кваліфікованого тренувального процесу, участі у заходах та івентах, які проводить клуб та забезпечення за рахунок транспорту можливостей участі в турнірах і заходах інших областей і громад.

В розділі 7 додатку № 2 до договору "Бюджет проєкту" передбачено статті витрат, зокрема, кошти, які направлені на реалізацію цілей проєкту; адміністративні витрати; закупівлю техніки. Так, відповідно до переліку статей витрат передбачено витрати на заробітню плату працівників, оплату оренди офісу з комунальними послугами, оплату послуг тренерів, оплату рекламних послуг, придбання обладнання, техніки, канцелярського знаряддя, інвентар для роботи, послуг, меблі тощо. Так, погоджено, зокрема, придбання техніки, обладнання (з урахуванням оформлення документів), а саме: автобусу (мікроавтобусу) для здійснення трансферу дітей на тренування і участі в турнірах вартістю 385 000, 00 грн. та на оформлення транспортного засобу.

Відповідно до розділу 8 додатку № 2 до договору сторони погодили очікуваний результат.

Ціль 1. Кількісні показники: Придбати один автобус для трансферу дітей на тренування і змагання. Якісні показники: Забезпечення доступу для занять футболом.

Ціль 2. Кількісні показники: Залучення мінімум 3 ОТГ до програми розвитку футболу в Миколаївському районі. Залучення до тренувань близько 350-400 дітей. Якісні показники: Розвиток спортивних навичок у дітей, формування здорового суспільства, розширення географії філій для занять футболом в миколаївському районі.

Ціль 3. Кількісні показники: Проведення 10 відкритих тренувань і 2 відкритих турнірів серед дітей різних вікових груп. Формування 1 спеціальної групи для тренувань дітей з вадами. Якісні показники: Популяризація здорового способу життя, футболу на території Миколаївського району. Проведення заходів реабілітації дітей з вадами.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем на рахунок відповідача здійснено оплату в сумі 550 000, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 207 від 18.07.2024 на 550 000, 00 грн. із зазначенням призначення платежу «Добровільні пожертвування згідно договору про надання благодійної допомоги (пожертви) № DCAM-34/2024 від 17.07.2024, UG-DCA508K-047, дог. DCAM-34/2024 від 17.07.2024, сума 550 000, 00 грн. без ПДВ».

20.11.2024 позивачем на адресу відповідача направлено лист № 440 від 20.11.2024 в якому позивач зазначає, що відповідно до умов договору Громадською спілкою "Футбольний клуб Миколаїв" було заплановано придбання транспортного засобу для здійснення трансферу дітей на тренування і участі у турнірах, очікуваною вартістю 385 000, 00 грн.

Однак, станом на 20.11.2024 зазначений транспортний засіб не придбано. У зв`язку з чим змушені ініціювати часткове повернення невикористаних грантових коштів у розмірі 385 000, 00 грн. Кошти повинні бути повернуті до 01.12.2024.

Лист № 440 від 20.01.2024 направлено на електронну пошту відповідача, зазначену в п. 1.3 додатку № 2 до договору, fcmykolaiv.1920@gmail.com, що підтверджується скріном екрану сторінки електронної пошти.

16.12.2024 адвокатом Шаповал О.В. направлено відповідачу адвокатський запит № 01 від 16.12.2024, яким просив надати:

1. Копії договорів, укладених ГС «Футбольний клуб Миколаїв» із третіми сторонами, які стосуються виконання проекту «Шлях до мрії», відповідно до договору про надання благодійної допомоги (пожертви) № DCAM-34/2024.

2. Копії первинних документів (видаткові, акти наданих послуг/виконаних робіт), які підтверджують цільове використання коштів, наданих відповідно до договору про надання благодійної допомоги (пожертви) № DCAM-34/2024.

3. Банківські виписки про рух грошових коштів (пожертви) за період 17.07.2024-16.12.2024 відповідно до договору про надання благодійної допомоги (пожертви) № DCAM-34/2024.

Факт направлення адвокатського запиту підтверджується поштовою квитанцією.

14.01.2025 позивачем направлено відповідачу лист-вимогу № 20 від 14.01.2025, в якому позивач просив у строк до 20.01.2025:

1. Надати описовий звіт, що містить детальну інформацію про використання отриманої пожертви разом із відповідними підтверджуючими документами.

2. Надати фінансовий звіт у паперовій та електронній формах за зразком, погодженим цим договором.

3. Надати належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують цільове використання коштів (договори, банківські виписки, акти виконаних робіт тоню).

Описовий звіт, фінансовий звіт та належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують цільове використання коштів просив надіслати на поштову адресу: 79013, м. Львів, я/с 1570, а також скан копії вищезгаданих документів надіслати на електронну адресу lc.aliekseieva.mykolaiv@ukredu.org.

Факт направлення листа-вимоги підтверджується описом вкладення та поштовою накладною.

20.01.2025 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 43 від 20.01.2025 щодо виконання умов договору про надання благодійної допомоги № DCAM-34/2024, в якій позивач вимагав повернути пожертву у розмірі 550 000, 00 грн., отриману в межах договору № DCAM-34/2024, встановивши термін повернення коштів до 27.01.2025 включно.

Факт направлення претензії підтверджується описом вкладення та поштовою накладною.

Підставою позову стали обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору № DCAM-34/2024 від 17.07.2024, а саме щодо допущення істотного порушення умов договору та невиконання передбаченого умовами договору обов`язку щодо використання пожертви виключно для реалізації Проєкту, не надання звітності про цільове використання пожертви разом з підтверджуючими документами, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про розірвання договору та стягнення коштів у розмірі 550 000, 00 грн.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Правове регулювання договірних правовідносин.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Договір про благодійну пожертву валютних цінностей не підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 729 ЦК України пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 730 ЦК України пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.

Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.

Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 720 ЦК України сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 725 ЦК України договором дарування може бути встановлений обов`язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред`являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов`язку на користь третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 726 ЦК України у разі порушення обдаровуваним обов`язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості.

Відповідно до ч. 5 ст. 727 ЦК України у разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов`язаний повернути дарунок у натурі.

Відповідно до ст. 728 ЦК України до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

4.2. Правове регулювання розірвання договору та наслідки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

При вирішенні питання щодо розірвання договору з підстави, передбаченої договором, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 927/877/17).

З аналізу змісту статті 651 ЦК України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі № 910/8819/18.

Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 28.08.2019 у справі № 910/5381/18.

Звертаючись із позовними вимогами щодо розірвання договору, на позивача покладається обов`язок зазначити істотні порушення умов спірного договору та шкоду і її розмір, яка завдана йому відповідачем.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 3 ст. 730 ЦК України пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

Відповідно до ст. 726 ЦК України у разі порушення обдаровуваним обов`язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості.

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

17.07.2024 між Благодійною організацією "Українська освітня платформа" (благодійник) та Громадською спілкою "Футбольний клуб Миколаїв" (бенефіціар) було укладено договір про надання благодійної допомоги (пожертви) № DCAM-34/20245 від 17.07.2024, відповідно до умов якого благодійник в порядку і на умовах визначених даним договором надає бенефіціару пожертву для використання останнім даної пожертви відповідно до цілей, передбачених цим договором протягом строку реалізації проєкту (п. 1.1, п. 1.4 договору).

Системний аналіз умов договору з урахуванням додатків до нього свідчить, що сторони погодили використання пожертви протягом строку реалізації Проєкту "Шлях до мрії" (до 17.12.2024) з цільовим призначенням використання пожертви - виключно на реалізацію Проєкту, можливістю використання пожертви з іншою метою виключно за згодою благодійника, загальною вартістю проєкту 805 000 грн., очікуваним фінансуванням від гранту 550 000 грн. (п. 1.1, п. 1.3, п. 3.3.1, п. 3.4.1, п. 6.2.1 договору, п. 1.1, п. 1.5, п. 1.6, п. 1.8 додатку № 2 до договору).

Отже, в силу умов п. 1.3 договору використання бенефіціаром пожертви виключно на цілі, визначені Проєктом, та згідно умов договору набувають характеру зобов`язань бенефіціара перед благодійником і можуть бути змінені лише за письмовим погодженням благодійника. При цьому, умовами п. 3.1.1, п. 3.1.2 договору сторони погодили право благодійника здійснювати контроль цільового використання пожертви, а також вимагати від бенефіціара надання звіту про використання пожертви та первинних бухгалтерських документів на підтвердження цільового використання пожертви. Вказане право благодійника в силу умов п. 3.3.1, п. 3.3.2, п. 4.1-п. 4.10 договору кореспондується з обов`язком бенефіціара складати та надавати благодійнику фінансові та описові звіти з наданням копій документів на підтвердження цільового використання пожертви.

Судом встановлено, що на виконання умов п. 1.2 договору позивачем (благодійник) на рахунок відповідача (бенефіціар) перераховано грошові кошти в сумі 550 000, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 207 від 18.07.2024.

Проте, відповідачем в порушення умов п. 3.3.1, п. 3.3.2, п. 4.1-п. 4.10 договору як протягом усього строку реалізації Проєкту (до 17.12.2024), так і станом на дату звернення до суду із позовом та дату розгляду справи судом не виконано умови договору щодо складання описової та фінансової звітності з наданням підтверджуючих первинних документів з метою підтвердження використання пожертви на цілі, передбачені та погоджені сторонами договору.

Матеріалами справи підтверджено факт неодноразового звернення позивача до відповідача (листи, претензії від 20.11.2024, від 14.01.2025, від 20.01.2025) з вимогою надати підтвердні документи щодо використання грошових коштів (пожертви) на цілі Проєкту, а також з вимогою повернути грошові кошти. Відповідачем не подано суду доказів надання відповіді на запити позивача; не подано суду доказів складання та оформлення звітності та первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту використання пожертви на погоджені сторонами цілі (реалізацію Проєкту); не подано суду докази виконання умов договору щодо реалізації Проєкту та використання пожертви саме з метою, погодженою сторонами; не подано докази повернення грошових коштів.

Враховуючи вищевикладене, позивач обґрунтовано посилається на допущення відповідачем істотного порушення умов договору, а саме невиконання передбаченого умовами договору обов`язку щодо використання пожертви виключно для реалізації Проєкту, не надання звітності про цільове використання пожертви разом з підтверджуючими документами (п. 3.3.1, п. 3.3.2, п. 3.3.3, п. 3.3.4, п. 3.3.6, п. 4.1, п. 4.2, п. 4.3, п. 4.4, п. 4.10 договору), що фактично позбавило позивача того, на що він розраховував під час укладення договору. Зокрема, позивач в позовній заяві зазначив, що невиконання відповідачем умов договору спричинило позивачу значну шкоду, яка має як фінансовий, так і нефінансовий характер, зокрема: 1) грошові кошти, виділені на реалізацію Проєкту, втратили свою купівельну спроможність через інфляцію; 2) позивач не зміг досягти мети, задля якої було укладено договір, а саме реалізації соціально значущого Проєкту; 3) шкода включає репутаційні ризики, втрату довіри, неможливість реалізації інших подібних проєктів.

Відповідно до умов п. 6.1 договору договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, водночас під час дії договору та протягом погодженого сторонами строку реалізації Проєкту (5 місяців до 17.12.2024) відповідачем не вчинено дій, спрямованих на реалізацію Проєкту, не подано доказів оформлення звітності та первинних бухгалтерських документів. Станом на дату розгляду справи доказів зворотного суду не подано.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність доказів використання пожертви за призначенням, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання договору в силу ст. 651 ЦК України, спеціальної норми ч. 3 ст. 730 ЦК України та умов п. 6.2.2 договору, а також про повернення позивачу грошових коштів в сумі 550 000, 00 грн. відповідно до ст. 726 ЦК України та умов п. 3.3.6 договору.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Позивачем під час звернення до суду із даним позовом сплачено судовий збір в загальній сумі 11 278, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2033 від 05.02.2025 на суму 11 278, 00 грн.

При цьому, позовну заяву подано позивачем в електронній формі через підсистему "Електронний суд".

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, судовий збір в спірному випадку становить 9 022, 40 грн., а саме за вимогу майнового характеру 6 600, 00 грн. та вимогу немайнового характеру 2 422, 40 грн.

Судовий збір в сумі 2 255, 60 грн. може бути повернуто судом з Державного бюджету України за клопотанням позивача відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 9 022, 40 грн. згідно ст. 129 ГПК України відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір про надання благодійної допомоги (пожертви) № DCAM - 34/2024 від 17.07.2024, укладений між Благодійною організацією "Українська освітня платформа" (код ЄДРПОУ 25254440) та Громадською спілкою "Футбольний клуб "Миколаїв" (код ЄДРПОУ 44287959).

3. Стягнути з відповідача Громадської спілки "Футбольний клуб Миколаїв", вул. Слобідська 6, буд. 130, офіс 1, м. Миколаїв, 54034 (код ЄДРПОУ 44287959) на користь позивача Благодійної організації "Українська освітня платформа", вул. Політехнічна, 4, кв. 6, м. Львів, 79013 (код ЄДРПОУ 25254440):

- 550 000, 00 грн. (п`ятсот п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) - суми благодійної допомоги;

- 9 022, 40 грн. (дев`ять тисяч двадцять дві грн. 40 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 18.07.2025

Суддя Е.М. Олейняш