Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 761/22945/25
Провадження № 1-кс/761/15434/2025
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 720 250 012 200 000 01 від 08.01.2025 за ч. 3 ст. 212 КК України,
у с т а н о в и в :
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 720 250 012 200 000 01 від 08.01.2025 на майно, вилучене 29.05.2025 під час обшуку за адресою - АДРЕСА_1 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що службові особи ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн експрес» (ЄДРПОУ 36129430), за попередньою змовою із службовими особами компанії Mavi Gok Havacilik AS, у період з 01.01.2017 по 31.12.2022, при виплаті на користь компаній Mavi Gok Havacilik AS лізингової плати за користування повітряними суднами, неправомірно скористалися положенням статті 8 «Міжнародні перевезення» Угоди між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і майно, з метою умисного ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах на загальну суму 83 175 000 грн.
Так, при виплаті вказаного доходу службові особи ТОВ «Авіакомпанія» «Скайлайн експрес», з метою ухилення від сплати податків, протиправно застосували пільгову ставку оподаткування - 0%, керуючись при цьому положенням ст. 8 «Міжнародні перевезення» Угоди між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, оскільки надання оренду літаків та двигунів є одним з основних видів діяльності компанії Mavi Gok Havacilik AS.
Встановлено, що такий дохід (лізингової/орендної плати) підпадає під визначення ч.3 ст. 12 «Роялті» Угоди та підлягає оподаткуванню за ставкою 10% від суми таких доходів.
До Бюро економічної безпеки України за вх. №3/0/16-25 від 08.01.2025 надійшов висновок аналітичного дослідження ДПС України про результати дослідження фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» (ЄДРПОУ 36129430) щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом за період з 01.01.2017 по 30.09.2024.
Як вбачається предметом договорів є оренда літаків та авіаційних двигунів із умовами оплати щомісяця та за час польотів. Також, більшість договорів укладені протягом двох тижнів після придбання лізингодавцями предметів договору (літаків, двигунів).
Договір № 14.02-2023 від 22.03.2023, укладений з Mavi Gok Havacilik A S (Туреччина), стосувався літака, який придбано за 13 днів до укладання договору, а саме 10.03.2023.
У деяких випадках договори укладалися навіть раніше придбання лізингодавцями предметів договору (літаків, двигунів). Так, встановлено, що договір №14.02-2018 від 09.08.2018, укладений Azex leasing limited (Ірландія), стосувався літака, який буде придбано на наступний день (10.06.2021) після підписання договору оренди.
Пунктом 1 статті 8 «Міжнародні перевезення» встановлено, що прибутки, отримані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, річкових та повітряних суден у міжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цій Державі.
Таким чином за результатами проведеного аналітичного дослідження фінансово - господарської діяльності ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» (ЄДРПОУ 36129430) у період 01.01.2017 по 30.09.2024 вбачається, що підприємницька діяльність Mavi Gok Havacilik A S / Azur Havacilik anonym щодо оренди/лізингу повітряних суден та двигунів до них, підлягає оподаткуванню за ставкою 10% від суми таких доходів, та сплачується за рахунок таких доходів.
Особою, уповноваженою справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, тобто ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес».
Враховуючи вищевикладене, ймовірні втрати бюджету за 2017 - І півріччя 2024 у вигляді несплати ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» (ЄДРПОУ 36129430) податку на прибуток іноземних юридичних осіб становлять 83 017, 5 тис. грн., у тому числі: у 2017 - 13 915, 2 тис. грн., у 2018 - 5 837, 0 тис. грн., у 2019 - 5 843,3 тис. грн., у 2020 - 26 846, 5 тис. грн., у 2021 - 470, 1 тис. грн., у 2022 - 495, 7 тис. грн., у 2023 - 106, 0 тис грн. та у І півріччі 2024 - 29 503, 7 тис. грн.
У зв`язку з цим на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2025, за адресою - АДРЕСА_1, 29.05.2025 проведений обшук, під час якого вилучено: планшет «Ipad Air», s/n: VMYFY2LwA; мобільний телефон «Iphone 15Pro Max», Vc9M2L9LV6D, які належать ОСОБА_6 .
Вилучене майно рішенням детектива від 29.05.2025 визнане речовими доказами у кримінальному провадженні.
Керуючись наведеним, прокурор просив з метою забезпечення збереження такого доказу накласти на нього арешт.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити. Також просила врахувати, що з метою дослідження вилученого планшета та мобільного телефона у кримінальному провадженні призначено комп`ютерно-технічну експертизу.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання сторони обвинувачення, стверджуючи, що вилучене майно не містить інформації, яка б мала значення для досудового розслідування кримінального провадження. Крім того, зазначив, що під час проведення обшуку детективи діяли за межами наданих їм повноважень, оскільки ухвалою суду не передбачено вилучення технічних пристроїв.
Слідчий суддя, заслухавши аргументи прокурора, заперечення представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на мирне володіння майном має бути законним. Втручання у право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, клопотання містить підстави та мету у відповідності до положень статті 170 КПК та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, прокурором та матеріалами доведено, що вилучені під час обшуку планшет та мобільний телефон можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин.
У матеріалах клопотання наведено конкретні обставини та докази, які свідчать про системний характер фінансово-господарських операцій з використанням підконтрольних підприємств, що підтверджує зв`язок вказаного майна з предметом досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя враховує, що на теперішній час у кримінальному провадженні призначено комп`ютерно-технічну експертизу, яка потребує дослідження вмісту вилучених планшета та мобільного телефона. Проведення такої експертизи можливе лише за умови забезпечення збереження зазначеного майна, що також обґрунтовує необхідність накладення арешту.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
у х в а л и в:
Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 720 250 012 200 000 01 від 08.01.2025 арешт на майно, вилучене 29.05.2025 під час обшуку за адресою - АДРЕСА_1 , а саме:
-планшет «Ipad Air», s/n: VMYFY2LwA;
-мобільний телефон «Iphone 15Pro Max», Vc9M2L9LV6D,
які належать ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 128952674, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 15.07.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/22945/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: