Рішення № 128952234, 18.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/39684/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОАД-ТЕХ до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернувся Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОАД-ТЕХ (далі - позивач, ТОВ ЛОАД-ТЕХ) до Одеської митниці (далі - відповідач, ), у якому, просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України без статусу юридичної особи публічного права, код ЄДРПОУ ВП: 44005631) про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000570/2 від 09.11.2024 р.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що відповідно до умов контракту від 25 травня 2023 № T2305222 укладеного між ТОВ ЛОАД-ТЕХ,( Покупець) та компанією Qingdao Tai Star Machinery Co., Ltd ( Продавець) на митну територію України на умовах поставки FOB ввезено товар. З метою митного його оформлення, 08.11.2024 р. декларантом позивача була подана електронна (МД) №24UA500500037997U6 та перелік документів, наведених у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001152 від 09.11.2024 р., що підтверджують митну вартість товару, визначену за ціною контракту. Крім того, на запит митного органу Позивач листом від 09.11.2024 надав документи та пояснення щодо поданих раніше документів. Разом з тим, відповідачем 09.11.2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000570/2, яким застосовано резервний метод визначення митної вартості. Оскільки надані для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України та підтверджують задекларовану митну вартість товару, позивач вважає рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000570/2 від 09.11.2024 р. протиправним, що стало підставою звернення до суду.

10.01.2025 р. до суду через систему Електронний суд від відповідача відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500500037997U6 від 08.11.2024, відповідно до якої на митну територію України на умовах поставки FOB надійшов товар . Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товару Одеською митницею встановлено розбіжності та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № № UA500500/2024/000570/2 від 09.11.2024 р. Зазначені обставини зумовлювали необхідність витребувати від декларанта, встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Проте додатково надіслані декларантом 24.11.2024 року акт звірки взаємних розрахунків, цінова довідка від 08.11.2024 № 144/472, бухгалтерська виписка №917-11 від 09.11.2024, прайс-лист від 14.06.2024, лист імпортера № 915-11 від 09.11.2024, лист ТОВ "ЛОАД-ТЕХ" від 09.11.2024 щодо неможливості надання сертифікату якості та експортної декларації; платіжні інструкції № 15, 20 від 09.11.2024 не усунули встановлені розбіжності. Зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000570/2 від 09.11.2024. При цьому, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод. Таки чином, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

14.01.2025 року до суду через систему Електронний суд надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач повторно посилається на розбіжності в поданих документах обґрунтовано наведені у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000570/2 від 09.11.2024 та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ ЛОАД-ТЕХ до Одеської митниці у повному обсязі.

09.04.2025 року позивачем в систему Електронний суд повторно сформована відповідь на відзив відповідача та зареєстрована судом, в якій повторно наводить підстави необґрунтованості наведених у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000570/2 від 09.11.2024 розбіжностей та вказує, що відповідач у відзиві на позову заяву так і не зазначив, у яких саме наданих Позивачем документах відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та які відомості, зазначені у МД не підтверджено документально.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Щодо клопотання представника відповідача, про розгляд справи з повідомленням сторін, суд враховує наступне.

Як вбачається з вказаного клопотання, то необхідність розгляду справи з повідомленням сторін обґрунтована віднесенням даної справи до категорії справ, яка містить можливий розмір матеріальних збитків на суму258 919, 41 грн., а тому вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи з наданням можливості у судовому засіданні надати усні пояснення по суті спору.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. ( частина 3 ст. 257 КАС України).

Натомість, у клопотанні про розгляд справи з викликом сторін представником відповідача не наведено переконливих доводів, з яких вбачалось би необхідність вирішення вказаного питання, а доводи, на які представник посилається у клопотанні є такими, що не доводять суду необхідності розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Окрім того, відповідач не обґрунтовує надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту та негативні наслідки.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не позбавлений права викласти свої міркування та заперечення у додаткових письмових поясненнях та надати додаткові докази по справі, тобто не позбавлений прав, передбачених ст. 44 КАС України.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

При цьому, суд зауважує, що предметом оскарження у даній справі є рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів, а не рішення суб`єкта владних повноважень, яким визначена сума грошових зобов`язань, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про її стягнення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена необхідність продовження розгляду справи з викликом сторін, тому дане клопотання є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що ухвалою про відкриття провадження у справі від26 грудня 2024 року судом вирішено, що розгляд справи буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, виходячи із характеру та обсягу доказів по справі та характеру спірних правовідносин, які не потребують усного заслуховування сторін.

З огляду на вказане справа розглядається судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

25 травня 2023 р. між Qingdao Tai Star Machinery Co., Ltd (Продавець) та ТОВ ЛОАД-ТЕХ (Покупець) укладено контракт № T2305222, у відповідності до умов якого передбачено, що продавець зобов`язується продати і поставити Покупцеві продукцію власного виробництва, іменовану надалі Товар, а Покупець згоден прийняти і оплатити Товари, що наводяться у міру потреби в окремих Специфікаціях, згідно із зазначеними в них даних, відповідно до умов даного Контракту. (п.1 Контракту) (а.с. 48-53)

14.06.2024 р. підписано Специфікацію № 2 до цього контракту, якою сторони погодили обсяг, ціни і терміни поставки товару. (а.с. 54 -56)

Відповідно до вказаного контракту на умовах поставки FOB Qingdao China на митну територію України ввезено товар, а саме - ланцюги зі сталі із зварними кільцями: -G80 LIFTING CHAIN, клас 8 (Grade 80) 8*24 - 52 шт.; 8mm*24mm*200m/length/ Ланцюг підйомний -G80 LIFTING CHAIN, 16mm*48mm*100m/length/ Ланцюг підйомний клас 8 (Grade 80) 16*48 - 18 шт. Призначені для виготовлення ланцюгових строп, ланцюгових стяжок, ручних ланцюгових талей, що використовуються при підйомі і переміщенні різних вантажів. Торговельна марка - немає даних. Виробник - QINGDAO TAI STAR MACHINERY CO., LTD. Країна виробництва - Китай, CN.

08.11.2024 року декларантом позивача до Одеської митниці подано (МД) № 24UA500500037997U6 та документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, і обраний метод її визначення, а саме, за ціною контракту. (а.с.59-60).

Перелік поданих декларантом позивача документів зазначені у графі 44 МД, а також Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001152 від 09.11.2024 р., а саме, Пакувальний лист (Packing list) T2406313-1P 18.07.2024, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) T2406313-1C 18.07.2024 , Коносамент (Bill of lading) SXE24070523 29.07.2024 , Автотранспортна накладна (Road consignment note) 1867 07.11.2024, Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 24С3702A7270/50001 31.07.2024, Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) T2406313-1C 18.07.2024, Рахунок-фактура про надання транспортноекспедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4598481 25.10.2024, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрат 08.11.2024,Специфікація №2 14.06.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 25.05.2023 № T2305222; Договір про надання послуг митного брокера від 07.09.2023 № 07092023; Договір (контракт) про перевезення 11/10/23 11.10.2023 Копія митної декларації країни відправлення від 26.07.2024 № 426620240000027647 (а.с. 115.)

В свою чергу, на електронну адресу декларанта надійшло повідомлення, в якому митний орган повідомив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів та відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язав протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. (а.с.84)

09.11.2024 року позивач листом зв вих. №915-11 надано листи в яких наведено пояснення стосовно розбіжностей та надано додатково наступні документи : акт звірки між ТОВ Лоад Тех та компанією Qingdao Tai Star Machinery Co., Ltd , лист імпортера №915-11 від 09.11.2024 р., платіжна інструкція в іноземній валюті №20 від 08.10.2024 та № 15 від 19.06.2024 р. , Лист імпортера №916-11 від 08.11.2024., цінову довідку від 08.11.2024 № 144/472, бухгалтерську виписку №917-11 від 09.11.2024, прайс-лист від 14.06.2024., Рахунок проформу T2406313 від 14.06.2024 р. , переклад експортної ВМД КНР від 08.11.2024,Переклад комерційного рахунку Переклад пакувального листа Переклад сертифікату про походження, Видаткові накладні (а.с.85-88)

Факт отримання відповідачем вказаних документів не заперечується та підтверджується наявними у справі копії вказаних документів.

Відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ та внаслідок не усунення встановлених розбіжностей та підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, Одеською митницею прийнято рішення № UA500500/2024/000570/2 від 09.11.2024 року про коригування митної вартості товарів, застосувавши при визначенні митної вартості другорядний ( резервний) метод 2ґ . (а.с. 117-118)

Крім того, 09.11.2024 року Одеською митницею складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA500500/2024/001152 ( а.с. 115-116)

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (EМД) № 24UA50038083U3 від 09.11.2024 р. (а.с. 119-120) за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 258 919, 41 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи рішення відповідача рішення про коригування митної вартості товару протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, у редакції на час виникнення спірних правовідносин ( надалі - МК України) визначає, зокрема

- митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ( стаття 49 МК України);

- декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. ( частина друга статті 52 МК України)

- у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. ( стаття 53 МК України)

- перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України.

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком). ( частина третя статті 53 МК України);

- забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. ( частина п`ята - шоста статті 53 МК України);

- митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості ( пункти 1 та 2 частини п`ятої статті 54 МК України);

- митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.( частина шоста статті 54 МК України);

- рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. ( частина друга статті 55 МК України);

- у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. ( частина сьома статті 55 МК України);

- протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. ( частина восьма статті 55 МК України);

- визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. ( частини перша-четверта статті 57 МК України)

- у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. ( частини 5-6 статті 57 МК України).

- метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.(частина друга статті 58 МК України)

- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. ( частини четверта - п`ята статті 58 МК України).

VI. Оцінка суду.

З аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

При цьому, наведені приписи МК України надають митному органу право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Щодо вищевказаного, то Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу суду, а саме, постанови від 19 лютого 2019 року у справі №804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 6 травня 2020 року у справі №140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15).

Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Предметом оскарження у даній справі є рішення року про коригування митної вартості товарів, яке прийнято у зв`язку з не поданням декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, та не спростуванням у додатково поданих документах розбіжностей.

Вказаний висновок митного органу ґрунтується на обставинах, викладених у пункті 33 оскаржуваного рішення № UA500500/2024/000570/2 від 09.11.2024 р. , через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною контракту.

Так, за позицією митного органу, відповідно до п.3.3. зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2023 № Т2305222 авансовий платіж за товар повинен бути здійснений в розмірі 100 % від загальної вартості товару по специфікації, але до митного оформлення не надані банківські платіжні документи, що унеможливлює ідентифікувати дану оплату до цієї поставки товару.

Надаючи правову оцінку даному доводу митного органу, суд вказує про таке.

Згідно п.3.3 контракту від № T2305222 від 25.05.2023 оплата за даним Контрактом проводиться шляхом 100 % авансового платежу від загальної вартості товару по специфікації. За специфікацією № 2 від 14.06.2024 р. загальна сума складає 97 043,00 дол. США.

При цьому, суд враховує, а відповідачем не заперечується, що декларантом ФОП Лоад Тех було надано пояснення від 09.11.2024 року, до якого з поміж іншого додано лист імпортера №915-11 від 09.11.2024, платіжна інструкція в іноземній валюті №20 від 08.10.2024, платіжна інструкція в іноземній валюті №15 від 19.06.2024, акт звірки взаємних розрахунків №б/н від 09.11.2024.

Так з наданих платіжних інструкцій в іноземній валюті №20 від 08.10.2024 р. на суму 16 837,80 доларів США. та №15 від 19.06.2024 року в сумі 29 112,90 доларів США вбачається посилання на зовнішньоекономічний контракт №Т2305222 від 25.05.2023 р. , специфікацію № 2 від 06.14.2024 р. з огляду на що, твердження відповідача про неможливість ідентифікувати факт оплати з цією поставкою товару, є безпідставним.

При цьому відповідачем не надано пояснень щодо підстав не прийняття вказаних пояснень та платіжних інструкцій, якщо їх відсутність була підставою для встановлення розбіжностей числових значень складових митної вартості товару .

Разом з тим, суд наголошує на тому, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17 та постанові від 12.03.2019 у справі №803/3649/15.

За правовою позицією Верховного Суду у постанові від 29 липня 2020 року по справі № 420/1709/19 (провадження № К/9901/34107/19) у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються.….

Такі висновки Верховного Суду свідчать про те, що коригування митної вартості можливе лише за передбачених законом підстав, а вихід за межі таких підстав свідчить про неправомірність дій митного органу.

Щодо зауважень митниці в частині того, що у копії експортної декларації країни відправлення від 26.07.2024 № 426620240000027647 зазначено інвойс № T2406313, який до митного оформлення не надано і вказані умови поставки FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу ризиків від продавця до покупця, то суд вказує , що експортна декларація лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, тому будь-які відхилення у переліку наданих декларантом документів на підтвердження митної вартості товару, не може викликати сумнівів, оскільки це може бути пов`язано виключно з розрахунком витратною частини постачальника на його митній території.

При цьому в листі № 916-11 від 09.11.2024 р. декларант позивача пояснив митному органу, що в експортній декларації китайський постачальник QINGDAO TAI STAR MACHINERY CO., LTD. зазначив номер проформи інвойсу N T2406313.

Також суд зауважує, що за Правилами Iнкотермс умови поставки FOB (франко-борт) визначають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з моменту переходу через поручні судна в названому порту відвантаження усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. При цьому, вказані Правила Iнкотермс не визначають обов`язку вказувати географічний пункт переходу обов`язків сторін за поставками на умовах FOB в експортній декларації виробника або в будь-якому іншому документів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 160/8775/18.

Суд також приймає до уваги, що конкретний географічний пункт переходу відповідальності поставки FOB Qingdao, China, визначений також у наданих до митного органу такого документу як коносамент № SXE24070523 від 29.07.2024 рр.

Щодо зауваження митного орагну, що в СМR № 1867 від 07.11.2024 зазначено перевізника ФОП ОСОБА_1 , проте довідка про транспортні витрати №442215 від 08.11.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг видана ТОВ Ламан Шипінг, то суд враховує наступне.

За Правилами Iнкотермс 2010 при умовах умови поставки FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) термін Інкотермс 2010, Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту, переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Як встановлено судом з`ясовано, а відповідачем не заперечується, що на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування позивачем були надані, серед іншого:

- довідка про транспортні витрати за вих. №442215 від 08.11.2024 року, складена ТОВ Ламан Шипінг, згідно якої витрати на міжнародне морське перевезення вантаж по коносаменту SXE24070523 за маршрутом морський торговельний порт рот Qingdao (China) прикордонний перехід Одеса (Ukraine) становлять 302 490.54 грн, вантаж не страхувався. Витрати включають всі портові та інші витрати пов?язані з обробкою вантажу в порту Одеса (Ukraine), оформленням і вивезенням вантажу автомобілем наступного перевізника (а.с. 70)

- міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) 1867 від 07.11.2024 р.

- договір про транспортно-експедиторське обслуговування 11/10/23 від 11.10.2023 р.

Так, за умовами договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 11/10/23 від 11.10.2023 р., укладеного між ТОВ Ламан Шипінг (Експедитор) та ТОВ Лоад-Тех (Клієнт), останній доручає, а Експедитор зобов?язався організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою Сторін. (п. 1.1. Договору) Відповідно до умов п. 2.2.4 Договору експедитор має право доручати виконання цього договору третій особі (а.с.75)

Отже, за умовами даного договору ТОВ Ламан Шипінг, як експедитор, має право залучати до перевезення інших перевізників, в даному випадку перевізника ФОП ОСОБА_1 , який здійснив перевезення вантажу, після чого експедитор склав довідку про транспортні витрати №442215 від 08.11.2024 р. та згодом виставив рахунок на оплату вказаних послуг, при цьому до взаємовідносин перевізника з третіми особами, Позивач не має ніякого не відношення.

Суд зазначає, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні.

Разом з тим, відповідач у рішенні про коригування митної вартості, не вказав, яким чином відсутність вказаних документів впливає на числові розбіжності щодо вартості послуг транспортування товару за межами митної території України в наданих декларантом документах на їх підтвердження.

Оскільки вартість транспортування вантажу за вказаними довідками про транспортні витрати не містять розбіжностей з заявленими декларантом складовими митної вартості, які нараховані до фактурної вартості товару, на загальну суму 302 490,00 грн., що не було спростовано відповідачем, суд вважає таку позицію митного органу не обґрунтованою.

Що стосується витребування митним органом додаткових документів, то суд вказує про таке.

Повноваження митного органу щодо витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18).

Щодо вказаного питання, то схожі за змістом висновки викладав Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №820/4849/16, від 21 квітня 2021 року у справі №809/1838/15 від 13 жовтня 2021 року у справі №804/15600/15, від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18).

У даній справі відповідач вважав, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта були витребувані додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено митним органом за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі додатково поданих декларантом документів, які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом, ТОВ Лоад -Тех листом за вих. №915-11 надано листи в яких наведено пояснення стосовно розбіжностей та надано додатково наступні документи : акт звірки між ТОВ Лоад Тех та компанією Qingdao Tai Star Machinery Co., Ltd , лист імпортера №915-11 від 09.11.2024 р., платіжна інструкція в іноземній валюті №20 від 08.10.2024 та № 15 від 19.06.2024 р. , Лист імпортера №916-11 від 08.11.2024., цінову довідку від 08.11.2024 № 144/472, бухгалтерську виписку №917-11 від 09.11.2024, прайс-лист від 14.06.2024., Рахунок проформу T2406313 від 14.06.2024 р. , переклад експортної ВМД КНР від 08.11.2024,Переклад комерційного рахунку Переклад пакувального листа Переклад сертифікату про походження, Видаткові накладні

При цьому, щодо зауважень позицією Митниці щодо акту звірки взаємних розрахунків від 09.11.2024 який на думку митниці не підтверджує отримання продавцем коштів за товар та не містить реквізитів рахунків, за якими здійснювався оборот коштів між продавцем та покупцем, суд зауважує, що акт звірки наданий як додатковий документ на вимогу митного органу і містить в собі подробиці розрахунків між Продавцем та Покупцем (Імпортером) товару, що підтверджує наявність взаєморозрахунків, облік їх у бухгалтерському обліку та наявність грошового/товарного обороту, а відтак певні недоліки вказаного документа при наявності інших доказів щодо оплати товару не є підставою для коригування митної вартості товару.

При цьому суд не заперечує що надана позивачем цінова довідка від 08.11.2024 № 144/472 носить виключно інформаційний характер, при цьому суд зауважує що вказана довідка є додатковим документом який наданий на запит митного органу, з огляду на що при наявності інших доказів митної вартості товару не є підставою для коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обставин для витребування у позивача (за наявності) додаткових документів, визначених положенням частини третьої статті 53 МК України, отже є необґрунтованими і підстави коригування митної вартості проведеної митним органом.

Щодо правомірності застосування відповідачем методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст. 57 Митного кодексу.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 статті 57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT)- за резервним методом.

Законодавцем встановлений чіткий алгоритм, яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митої вартості - другорядний: резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить: по товару № 1 заявлену митну вартість скориговано за резервним методом визначення митної вартості до рівня- 2,35 долар США за кг нетто (ЕМД від 03.10.2024 № UA100330/2024/518315), ніж заявлено декларантом 1,3295 дол.США/кг нетто

Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15).

Крім того, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. ( постанови Верховного Суду від 8 лютого 2019 року у справі справа №825/648/17, від 20 липня 2023 року у справі № 640/22572/20).

Таким чином, оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд повинен враховувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як встановлено судом, то спірне рішення про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не містить пояснень митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного ( резервного) методу.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.

При цьому, суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000570/2 від 09.11.2024 року, оскільки контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

VII. Висновок суду.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат.

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 107,03грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 240 від 23 грудня 2024 року (а.с.24)

Оскільки судом задоволено позов в повному обсязі, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3107,03 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, то у позові позивачем заявлено про вирішення цього питання в порядку передбаченому ст. 143 КАС України. (а.с.18)

Керуючись ст.ст. 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОАД-ТЕХ (вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 2, м. Одеса, 65045, ЄДРПОУ 38935167) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, м. Одеса, Одеська обл., 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України без статусу юридичної особи публічного права), про коригування митної вартості товарів № № UA500500/2024/000570/2 від 09.11.2024 р..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОАД-ТЕХ судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3107,03 (три тисячі сто сім гривень 03 копійок ) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна