Ухвала суду № 128952075, 16.07.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

16 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3563/25

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (вул. Пашутінська, 1, м. Кропивницький, 25015, ЄДРПОУ 38613719), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, яка полягає у невиготовлені та ненаправлені до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Кіровоградській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і а деяких інших осіб, для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби, та деяких інших осіб із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових нидів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

02 червня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 20-21).

В обґрунтування вимог зазначено, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 відповідач склав довідку про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення і з служби, станом на 01 березня 2018, на підставі якої позивачу перераховану пенсію з 01.01.2018 року. Додаткові види грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення не увійшли. Не погодившись зі складенням довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, на підставі якої позивачу перераховану пенсію з 01.01.2018 року без урахування додаткових видів грошового забезпечення позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою. Відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, зазначивши, що включення до складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення зазначеною Постановою не передбачено. Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо невключення додаткових видів грошового забезпечення позивач звернувся до суду із цим позовом.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зокрема, зазначив, що на виконання вимог Постанови № 103 відповідачем 02.04.2018 було оформлено та надано довідку про розмір грошового забезпечення № 35384 ОСОБА_1 станом на 01.03.2018 за посадою заступник командира батальйону ліквідації наслідків аварії з технічної частини НОМЕР_2 окремого АРЗ оперативного реагування. Важає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Суд зазначає, що в поданій позивачем заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду представником позивача наголошено на відсутності доказів сповіщення позивача щодо виконання рішення суду Постанови Великої Палати Верховного Суду по справі № 520/2098/19 від 09.06.2022.

Положеннями частини першої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що позивач, отримавши довідку про грошове забезпечення від 02.04.2018 станом на 01.03.2018, знав про розмір її складових, а також мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, як обчислено та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок, які складові такої довідки станом на 01.03.2018. Отже, з дня отримання довідки від 02.04.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом з 01.03.2018 (а.с. 43 зв) позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання довідки, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових грошового забезпечення, звернулась до органу, уповноваженого на видачу таких доавідок, із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.

До того ж, отримання позивачем листа відповідача від 16.12.2024 року у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав діями/бездіяльністю відповідача при визначенні розміру складових його грошового забезпечення станом на 01.03.2018, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки такі дії позивач почав вчиняти після закінчення цього строку.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 9901/325/19 (провадження № 11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Разом з тим, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.п.7, 8 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (ч.4 ст.240 КАС).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr .), заява №8371/02, п.27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh . )(ухвала), заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року), п.41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України, заява №3236/03).

Керуючись ст.ст.9, 14, 77, 79, 80, 122, 123, 240, 243, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН