Рішення № 128951773, 18.07.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2025 року Справа№640/6894/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «БУДКОНСТРУКЦІЯ» (04050, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 77, офіс 803) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «БУДКОНСТРУКЦІЯ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.05.2020 № 0466740405, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві, про накладення на TOB «БГ «БУДКОНСТРУКЦІЯ» штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму штрафу у розмірі 19729,36 грн.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірне податкове повідомлення рішення було прийнято у зв`язку з порушенням строків реєстрації податкових накладних. Втім таке порушення строків реєстрації відбулось не з вини позивача, оскільки підприємство було віднесено до категорії ризикових суб`єктів господарювання.

Також зазначає, що скарга позивача на спірне податкове повідомлення рішення була розглянута з порушенням строків, тому відповідно до приписів Податкового кодексу України така скарга вважається задоволеною.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві. Вказав, що спірне рішення прийнято на підставі акта камеральної перевірки, яким встановлено порушення строків реєстрації податкових накладених. Щодо строків розгляду скарги зазначає, що Законом України № 591 внесені зміни до п.52-8 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового відповідно до яких зупиняється перебіг строків, встановлених ст.56 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2021 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького адміністративного суду від 19.05.2025 року справу було прийнято до провадження.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Товариства з обмеженою «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «БУДКОНСТРУКЦІЯ» (04050, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 77, офіс 803), код ЄДРПО 42459310), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач Головне управління ДПС у м.Києві, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані їм Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатен здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

28.04.2020 року Головним управлінням ДПС у м.Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «БУДКОНСТРУКЦІЯ» та складено акт перевірки № 8587/26-15-04-05-16/42459310.

За висновками акта перевірки встановлено порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України , а саме порушено строки реєстрації податкових накладних: № 7 від 01.08.2019 порушено строки реєстрації на 200 днів, № 8 від 01.08.2019 порушено строки реєстрації на 202 дні, № 10 від 31.08.2019 порушено строки реєстрації на 188 днів.

На підставі акта камеральної перевірки № 8587/26-15-04-05-16/42459310 від 28.04.2020 було прийнято податкове повідомлення рішення від 04.05.2020 № 0466740405, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві, про накладення на TOB «БГ «БУДКОНСТРУКЦІЯ» штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму штрафу у розмірі 19729,36 грн.

Позивач вважає, що зазначена затримка реєстрації податкових накладних відбулась у зв`язку з віднесенням позивача до категорії ризикових суб`єктів господарювання.

Розглянувши позовну заяву, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.1. ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.9. ст.201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстраціяподаткових накладнихта/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: дляподаткових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; дляподаткових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (п.201.10 ст.210 ПК України).

Відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі іменується Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

Відповідно до п 5 Порядку 117 . який діяв на час складання податкових накладних позивачем , 5. Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 Порядку 117 встановлено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.12 Порядку 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 14 Порядку 117 встановлено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 15 Порядку 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених упункті 14цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно зУКТЗЕДабо кодами послуг згідно зДержавним класифікатором продукції та послуг).

Відповідно до п.18 Порядку 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно допункту 15цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з п.21, п.22 Порядку 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно допідпункту 4пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно здодатком 2підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до п.120-1.1.ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченогостаттею 201цього Кодексу, для реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно допункту 198.5статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначенихпідпунктами "а" - "г"цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно достатті 199цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно доабзацу одинадцятогопункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимогстатей 192і201цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченогостаттею 201цього Кодексу, для реєстраціїподатковоїнакладноїта/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимогстатей 192і201цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;

податкової накладної, складеної відповідно допункту 198.5статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначенихпідпунктами "а" - "г"пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно доабзацу одинадцятогопункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної.

У разі зупинення реєстраціїподаткової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно зпунктом 201.16статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

У разі реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

З огляду на вищезазначені приписи податкового законодавства штрафні санкції передбачені п. 120.1 ст. 120* ПК України, не застосовуються лише до тих податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію в ЄРПН яких зупинено, на період зупинення такої реєстрації. При цьому, платник податків, у період зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. повинен здійснити дії щодо їх реєстрації в ЄРПН та отримати квитанцію, в якій зазначено: «документ прийнято, реєстрація зупинена». Після прийняття рішення комісією регіонального рівня щодо відновлення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, вони реєструються датою їх надсилання до ЄРПН і штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120-1 ПК України, не застосовуються, за умови, що такі податкові накладні/розрахунки коригування платником податку були надіслані на реєстрацію в ЄРПН своєчасно, з урахуванням граничних строків, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було віднесено до п.1.6 Критеріїв ризиковості , про що було зазначено в квитанції 1.

При цьому, позивачем не було здійснено відповідних дій щодо своєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, зазначених в розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Зазначені обставини визнаються сторонами , отже не є спірними.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних та само по собі не несе негативних наслідків.

В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, з позовної заяви не вбачається оскарження рішення комісії відповідача щодо зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної позивача.

Отже, віднесення комісією контролюючого органу позивача як платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості мають характер службової діяльності відповідних осіб з інформаційно- аналітичного забезпечення діяльності органу. Використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання, зокрема віднесення особи до платників, які відповідають критеріям ризиковості є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків і є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючий орган функцій і завдань.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Таким чином, віднесення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин.

Така позиція вже викладалась Верховним Судом у постановах по справах №480/4006/18, № 540/2077/18.

Отже, само по собі віднесення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості не може бути підставою для порушення строків реєстрації податкових накладних з боку позивача.є

Тому суд не сприймає доводи позивача в цій частині.

Щодо порушення розгляд скарги позивача , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 56.1. п.56.4. ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимогпункту 44.6статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині виконання функцій контролюючого органу відповідно допідпункту 41.1.2пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Згідно до п.56.8. 56.9. ст.56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Відповідно до п. 56.13.-56.14. ст.56 Податкового кодексу України у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначенихпунктом 102.6статті 102 цього Кодексу.

13 травня 2020 року був прийнятий Закон України № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню корона вірусної хвороби (СОУ1О-19)» (далі - Закон Україн і № 591), в якому зазначено, що «Внесено зміни до п. 52-8 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (СОУЮ-19), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПК України (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з відємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (СОУ1О-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу; статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі; статтями 73 і 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Постановою КМУ від 27.06.2023р. №651 визначено, що карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023р.

Отже, в силу п.528підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 13.05.2020р. №591-ІХ строк розгляду адміністративної скарги заявника у спірних правовідносинах тривав через зупинення аж до 30.06.2023р.

При цьому, суд зауважує, що ані норми п.528підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 13.05.2020р. №591-ІХ, ані норми інших статей Податкового кодексу України або суміжних законів не визначали, що зупинення перебігу строку на розгляд адміністративних скарг платників податків на рішення контролюючих органів позбавляє ДПС України правових підстав для реалізації повноважень для вирішення цих скарг по суті.

Відтак, у спірних правовідносинах зупинення строку розгляду адміністративних скарг платників податків на рішення контролюючих органів було введено законом, не потребувало прийняття з цього приводу жодних окремих індивідуальних рішень ДПС України, означало незавершення строку прийняття рішення по суті скарги платника, однак не позбавляло ДПС України правових підстав для реалізації повноважень на вирішення кожної конкретної скарги по суті.

До того ж суд не знаходить жодних об`єктивних даних на визнання доведеним аргументу заявника про те, що в аспекті ч.1 ст.2 КАС України фактичне вирішення ДПС України поданої адміністративної скарги заявника хоча б яким-небудь чином вплинула на стан прав та обов`язків, погіршила правове становище як учасника суспільних відносин.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.02.2023р. по справі №826/11086/18 винесене у порядку ст.56 Податкового кодексу України рішення не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для учасника суспільних відносин, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з огляду на сформульовану у зазначеній постанові Верховним Судом правову природу прийнятого у порядку ст.56 Податкового кодексу України рішення контролюючого органу доводи позивача в цій частині також судом не беруться до уваги.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача..

З огляду на наведене позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому прийняте контролюючим органом рішення податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «БУДКОНСТРУКЦІЯ» (04050, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 77, офіс 803) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2020 № 0466740405 - відмовити.

Рішення складено та підписано 18.07.2025 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Стойка