Рішення № 128948827, 18.07.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2025 р. № 520/5126/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 та картку відмови № UA807200/2024/000651 від 09.09.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 21.03.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» (Покупець) (далі - позивач, ТОВ «НОВАСФЕРА») та NOVINO TRADING LIMITED (Постачальник) укладено контракт №NTL20230526 (далі - Контракт).

11.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» та NOVINO TRADING LIMITED укладено Додаткову угоду № б/н до Контракту, якою внесені зміни та викладено у новій редакції статті 1, 6, 7, 8.

Додатковою угодою № б/н від 14.07.2024 до Контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» та NOVINO TRADING LIMITED доповнено статтю 3 Контракту.

Статтею 1 Контракту (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № б/н від 11.07.2023) визначено, що: «За цим договором Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі - «Товар»). Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору. Постачальник гарантує, що Товар належить йому на праві власності, не знаходиться в заставі, не заарештований, не є предметом претензій третіх осіб».

Відповідно до абз. 2 ст. 2 Контракту встановлено: «Загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку».

Статтею 3 Контракту визначено, що: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі».

Згідно зі ст. 4 Контракту: «Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США».

У відповідності до абз. 2 ст. 5 Контракту: «Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця».

09.09.2024 позивачем було подано до відповідача митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA807200013305U7, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації щодо митної вартості товару, яка становить 25490,34 доларів США, було подано наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 08.07.2024;

2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № NVTRL240708/1 від 08.07.2024;

3. Коносамент (Bill of lading) № UTRUST24062187B від 14.07.2024;

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 3498 від 04.09.2024;

5. Декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT1900E31024L7 від 04.09.2024;

6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № NVTRL240708/1 від 08.07.2024;

7. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20240528/1 від 28.05.2024 (з перекладом);

8. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-19/09-2024 від 06.09.2024;

9. Розрахунок ціни (калькуляція) № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 (з перекладом);

10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 11.07.2023;

11. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 14.07.2024;

12. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №NTL20230526 від 26.05.2023;

13. Видаткова накладна № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 (з перекладом);

14. Відвантажувальна специфікація № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 (з перекладом);

15. Комерційна пропозиція № NTL20230515 від 15.05.2023 (з перекладом);

16. Лист №09/04-1 від 04.09.2024 з інформацією від ТОВ «НОВАСФЕРА», що страховка не здійснювалася;

17. Лист №09/04-2 від 04.09.2024 з інформацією від ТОВ «НОВАСФЕРА», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту;

18. Лист №NVTRL240708/1/1 від 08.07.2024 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

19. Лист №NVTRL240708/1/2 від 08.07.2024 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

20. Лист №NVTRL240708/1/3 від 08.07.2024 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

21. Лист №NVTRL240708/1/4 від 08.07.2024 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

22. Лист №NVTRL240708/1/5 від 08.07.2024 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом);

23. Якісний опис № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 (з перекладом).

09.09.2024 відповідачем направлено повідомлення позивачу № 474172, копія якого додана позивачем до позову, в якому зазначалося, що необхідно «…надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476; 9) Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР Інспектор пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів».

09.09.2024 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив:

- у відповіді № 09/09/24-1 - щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - У відношенні товару відвантаженого по інвойсу № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «НОВАСФЕРА» вказаних документів не вимагається;

- у відповіді № 09/09/24-2 - щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - За контрактом №NTL20230526 від 26.05.2023 не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом Постачальника №NVTRL240708/1/5 від 08.07.2024 . Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ «НОВАСФЕРА» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається;

- у відповіді № 09/09/24-3 - щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - У відношенні товару відвантаженого по інвойсу № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом Постачальника №NVTRL240708/1/2 від 08.07.2024. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «НОВАСФЕРА» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається;

- у відповіді № 09/09/24-4 - щодо надання виписки з бухгалтерської документації - Статтею 5 Контракту №NTL20230526 від 26.05.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «НОВАСФЕРА» виписки з бухгалтерської документації не вимагається;

- у відповіді № 09/09/24-5 - щодо надання ліцензійного чи авторського договору покупця - Ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися. Отже, ліцензійний та авторський договір покупця не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «НОВАСФЕРА» таких договорів не вимагається;

- у відповіді № 09/09/24-6 - щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - Вказано, що прайс-лист № NTR20240528/1 від 28.05.2024 року ТОВ «НОВАСФЕРА» подано разом із митною декларацією №24UA807200013305U7 та вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді № 09/09/24-7 - щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ) - Вказано, що декларацію № 24ROCT1900E31024L7 від 04.09.2024 року, складену за уніфікованою формою переклад якої не вимагається, ТОВ «НОВАСФЕРА» подано разом із митною декларацією № 24UA807200013305U7 та вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді № 09/09/24-8 - щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів Вказано, що висновок експерта № 20-19/09-2024 від 06.09.2024 ТОВ «НОВАСФЕРА» подано разом з митною декларацією № 24UA807200013305U7 та вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді № 09/09/24-9 - щодо надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо - Вказано, що п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до ст. 3 Контракту №NTL20230526 від 26.05.2023 встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи останнє, надання ТОВ «НОВАСФЕРА» транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо - не вимагається;

- у відповіді № 09/09/24-10 - щодо інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів - Вказано, що інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України.

Також, 09.09.2024 відповідачем було направлено позивачу повідомлення № 474186, в якому зазначалося «З метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомляю, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України, цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях складає: товар 1) 3,97 $/кг».

09.09.2024 ТОВ «НОВАСФЕРА» надано відповідь на повідомлення №474186 листом №09/09/24-11 та вказано, що разом із митною декларацією № 24UA807200013305U7 вже подано відповідачу усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. А спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

09.09.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000538/2.

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000651 від 09.09.2024.

Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000651 від 09.09.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024, позивач подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA807200013365U4.

Позивачем було визначено митну вартість товару згідно інвойсу № NVTRL240708/1 від 08.07.2024, яка становить 25490,34 доларів США (графа 22 митної декларації №24UA807200013305U7).

Суми платежів, нараховані за митною вартістю згідно інвойсу № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 склали 83642,57 грн (вид 020 - мито) та 225834,95 грн (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В Подробиці розрахунків митної декларації № 24UA807200013305U7.

Суми платежів, нараховані за митною вартістю, визначеною відповідачем, склали 164549,75 грн (вид 020 - мито) та 444284,34 грн (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В Подробиці розрахунків нової митної декларації ІМ 40 ДЕ МД № 24UA807200013365U4.

Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю згідно інвойсу №NVTRL240708/1 від 08.07.2024 (83642,57 + 225834,95 = 309 477,52 грн) та сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною відповідачем (164549,75 + 444284,34 = 608 834,09 грн) склала 608 834,09 - 309 477,52 = 299 356,57 гривень.

Таким чином, позивачем здійснено переплату мита та податку на додану вартість у загальному розмірі 299 356,57 гривень.

Не погодившись із прийнятими Харківською митницею рішенням про коригування митної вартості № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000651 від 09.09.2024, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. ч 2, 3, 5 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16, від 01.04.2021 по справі № 260/695/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачем до митного оформлення подано митні декларації, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Рішення митного органу про коригування митної вартості прийняті з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Відповідно до ст. 49 МК України «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари». Митна вартість товару - ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші предмети, які підлягають митному обкладенню, на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об`єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Позивач зазначає, що у поданих до відповідача документах на підтвердження митної вартості містяться всі складові для підтвердження митної вартості:

Вартість товару дол. США/м вказана у вже наявному у відповідача прайс-листі №NTR20240528/1 від 28.05.2024. Загальна вартість товару, що відображена в Митній декларації, підтверджена вже наявним у відповідача інвойсом № NVTRL240708/1 від 08.07.2024.

Інвойсом № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 визначено умову поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару. Додатково це підтверджено також і вже наявним у відповідача листом Постачальника №NVTRL240708/1/1 від 08.07.2024, відповідно до якого вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Отже, інвойсом № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару, а також підтверджено і вартість самого товару.

Страхування вантажу за інвойсом не здійснювалося, що підтверджується вже наявним у відповідача листом Постачальника №NVTRL240708/1/4 від 08.07.2024 та листом ТОВ «НОВАСФЕРА» №09/04-1 від 04.09.2024.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується вже наявним у відповідача листом Постачальника №NVTRL240708/1/5 від 08.07.2024.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсу № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується вже наявним у відповідача листом Постачальника №NVTRL240708/1/2 від 08.07.2024.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсу № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 ліцензування не передбачено, що підтверджується вже наявним у відповідача листом Постачальника №NVTRL240708/1/3 від 08.07.2024 та листом ТОВ «НОВАСФЕРА» №09/04-2 від 04.09.2024.

Всі витрати вказано у калькуляції № NVTRL240708/1 від 08.07.2024, яка також надавалася відповідачу, інші витрати відсутні.

Тобто, всі наведені вище документи на підтвердження складових митної вартості товару за митною декларацією № 24UA807200013305U7 від 09.09.2024 відповідачу було надано та вони вже знаходилися у відповідача. Розбіжності у наданих документах відсутні.

Щодо наявних рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, слід зазначити наступне.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 митним органом зазначено: «наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству».

Позивач у позовній заяві зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Доводи митниці про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості є безпідставними, оскільки позивачем був поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 (адміністративне провадження № К/9901/8839/19): «Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару».

Також щодо наведеного Верховним Судом зроблено наступний висновок у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а: «Слід вказати про те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками».

Щодо митної декларації країни відправлення слід зазначити наступне.

У спірному рішенні № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 відповідач зазначає: «декларантом не надана митна декларація країни відправлення, (в якій міститься інформація щодо, контрагентів, вагові характеристики, умови поставки товару, товаросупровідни документи а також саме головне вартість товару. Всі ці значення впливають на як на підтвердження митної вартості товару а також її спростування)».

Суд зазначає, що пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

Незважаючи на це, відповідачу одночасно з Митною декларацією надавалася декларація на підтвердження факту експорту товарів, а саме № 24ROCT1900E31024L7 від 04.09.2024, на яку відповідач посилається й у спірній картці відмови № UA807200/2024/000651 від 09.09.2024.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ВС від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 (касаційне провадження № К/9901/53456/18): «Крім того, перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення».

Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів.

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що твердження відповідача щодо неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товар у зв`язку з ненаданням перекладу митної декларації країни відправлення, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та спростовується наданими позивачем документами».

Окрім того, декларація № 24ROCT1900E31024L7 від 04.09.2024 містить усі необхідні реквізити, а посилання відповідача на те, що «не надана митна декларація країни відправлення, в якій міститься інформація щодо, контрагентів, вагові характеристики, умови поставки товару, товаросупровідні документи а також саме головне вартість товару...» не є дійсним, оскільки відповідна інформація міститься в Контракті, інвойсі № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 та інших наданих позивачем документах.

Отже, декларація на підтвердження факту експорту товарів № 24ROCT1900E31024L7 від 04.09.2024 подана одночасно з Митною декларацією та вже знаходилася у відповідача.

Щодо цінової інформації відносно вартості товару слід зазначити наступне.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 містяться наступні посилання відповідача:

«- відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- наданий до митного оформлення лист під кодом 3014 (NTR20240528/1) є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «Новасфера» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так, відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців».

Суд зазначає, що документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України, як каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції, складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.

Позивач зазначає, що відповідачу одночасно з Митною декларацією надавався прайс-лист № NTR20240528/1 від 28.05.2024, про що наголошувалося відповідачу й у листі ТОВ «НОВАСФЕРА» № 09/09/24-6 від 09.09.2024.

Щодо твердження митниці, що наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ НОВАСФЕРА та не відображає дійсну вартість, суд зазначає, що відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.

Щодо цього Верховним Судом зроблено висновок у постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19: «Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів».

Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання відповідача на недоліки наданого позивачем прайс-листа на підставі здійснення дослідження відповідачем загальносвітової практики не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Така позиція викладена у постанові 23 жовтня 2020 р. Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 810/690/17: « 23. Посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару».

Також, Верховним Судом у Постанові від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20 зазначено: « 60. Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв`язку з чим витребував додаткові документи, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з огляду на наступне: термін дії прайс листа не є обов`язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.

61. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару».

Тобто, прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Отже, твердження відповідача про «недоліки» прайс-листа є явно необґрунтованим та не підтвердженим жодними нормативно-правовими документами чи встановленими чинним законодавством нормами, наданий прайс-лист № NTR20240528/1 від 28.05.2024 містить достатню цінову інформацію про товар, а коригування митної вартості на підставі додаткового документа, який митну вартість не підтверджує, є незаконним.

Щодо транспортних витрат слід зазначити наступне.

Спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 містить наступне посилання відповідача: «відповідно до п.4 контракту «ціна за одиницю товару погоджується та встановлюється в рахунку» що вказує на відсутність врахування транспортних витрат, тобто не враховано морській фрахт по доставки товару».

Відповідно до ст. 3 Контракту №NTL20230526 від 26.05.2023 Поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі.

У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Окрім цього, відповідачу одночасно з Митною декларацією надавалася калькуляція собівартості товару № NVTRL240708/1 від 08.07.2024, в якій включено фрахт.

Також, відповідачу одночасно з Митною декларацією надавався лист Постачальника №NVTRL240708/1/1 від 08.07.2024 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Тобто, до митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, в т.ч., але не виключно, Контракт, калькуляцію собівартості товару № NVTRL240708/1 від 08.07.2024; лист Постачальника №NVTRL240708/1/1 від 08.07.2024; інвойс № NVTRL240708/1 від 08.07.2024, які чітко та однозначно дозволили би встановити, що умовами поставки є CPT, вартість фрахту включено у вартість товару.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на постачальника.

Також, твердження відповідача, що «відповідно до п.4 контракту «ціна за одиницю товару погоджується та встановлюється в рахунку» що вказує на відсутність врахування транспортних витрат, тобто не враховано морській фрахт по доставки товару» не є дійсним, оскільки враховуючи вище викладене витрати на транспортування/витрати, пов`язані з транспортуванням вже включені до ціни товару на умовах поставки СРТ. В наданій калькуляції собівартості товару № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 включено фрахт.

Отже, позивачем повністю документально підтверджено, що витрати на транспортування/витрати, пов`язані з транспортуванням, включено до ціни товару, що кореспондується як з умовою поставки CPT, так і з наданими позивачем та вже наявними у Відповідача документами.

Щодо перевізних транспортних документів слід зазначити наступне.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 вказано: «відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту UTRUST24062187B».

Пункт 6 ч. 2 ст. 53 МК України містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Позивач зазначає, що витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується, зокрема, але не виключно, ст. 3 Контракту №NTL20230526 від 26.05.2023, відповідно до якої Поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі.

У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, зазначеному в постанові від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17: «З`ясовуючи обґрунтованість зазначених розбіжностей, судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з ЕМД №125150001/2016/710666 поставка товарів здійснювалась на умовах CPT Київ.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця».

Автотранспортна накладна CMR № 3498 від 04.09.2024 та коносамент № UTRUST24062187B від 14.07.2024 надавалися декларантом відповідачу та знаходяться у митного органу.

Також, позивач у позові зазначає, що в коносаменті № UTRUST24062187B від 14.07.2024 зазначено «FREIGHT PREPAID» (ФРАХТ З ПЕРЕДОПЛАТОЮ), що підтверджує включення витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням, до ціни товарів.

Безпідставність коригування митної вартості товарів через не надання транспортних/перевізних документів при включенні витрат на транспортування у вартість товарів узгоджується із висновком Верховного Суду, зазначеному в постанові від 23.03.2020 року у справі № 804/4905/15: «…вимоги відповідача щодо надання документів відповідно до пункту 2.6 статті 53 Митного кодексу України, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України є безпідставними, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару та покладені на продавця.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, а не перевіряється митним органом порядок формування ціни на товар продавцем».

Також, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 вказано: «відсутні документи, що надаються для підтвердження витрат на транспортування згідно ст. 53 МКУ та Наказу МФУ від 24.05.2012 №599, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів».

Відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил їх заповнення», до документів які містять відомості про транспорті витрати можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Однак, цей перелік не є вичерпним та обов`язковим. При цьому сам перелік документів вказаний у правилах заповнення Графи 20-ї ВМД.

Слід зауважити, що у Графі 20 ВМД відповідно до правил заповнення декларації митної вартості: «зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ)».

У спірних правовідносинах за умовами поставки CPT витрати на транспортування вже включені у вартість товару, про що вище детально зазначено.

Одночасно з Митною декларацією на підтвердження митної вартості товарів позивачем було подано інвойс (Commercial invoice) № NVTRL240708/1 від 08.07.2024, який містить усі необхідні реквізити сторін та суму. Умови оплати сторонами встановлено у ст. 5 Контракту №NTL20230526 від 26.05.2023.

Також, відповідачу одночасно з Митною декларацією надавався лист Постачальника №NVTRL240708/1/1 від 08.07.2024 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Відповідачу, зокрема, надавалися Контракт, калькуляція № NVTRL240708/1 від 08.07.2024; інвойс № NVTRL240708/1 від 08.07.2024; коносамент № UTRUST24062187B від 14.07.2024, з яких вбачається, що умовами поставки є CPT, вартість фрахту включено у вартість товару.

Отже, за умовами поставки CPT витрати на транспортування вже включені у вартість товару (що також підтверджено наданими Контрактом, інвойсом № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 та ін. документами), відповідно до п. 6 ч.2 ст. 53 МК України вимога відповідача до позивача надати перевізні, транспортні документи була би незаконною, а тому ненадання документів, які відповідно до підстав та умов за ст. 53 МК України надаватися не повинні, не може бути та не є підставою для коригування митної вартості товарів.

Щодо умов поставки слід зазначити наступне.

У спірному рішенні № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 міститься наступне посилання відповідача: «відповідно до п.3 контракту умови поставки "постачальник зобов`язаний тільки завантажити товар на борт судна в порту..", що свідчить про умови поставки FOB, тобто не враховано морській фрахт по доставки товару».

Відповідно до ст. 3 Контракту №NTL20230526 від 26.05.2023 встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.

У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № NVTRL240708/1 від 08.07.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Пункт призначення в свою чергу визначено державу УКРАЇНА.

Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на продавця.

Щодо умови поставки «FOB» - вільно на борті судна (найменування порту відвантаження) - FOB (free on board) - умова, яка використовується при морських перевезеннях. За нею продавець зобов`язаний за власний рахунок доставити товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, а також у зазначений термін в узгодженому порту відвантаження повідомити та передати йому документи разом з коносаментом.

Покупець укладає угоду перевезення, повідомляє продавцеві назву судна, місце відвантаження, необхідну дату поставки та несе всі витрати, пов`язані з переміщенням товару, з моменту фактичного переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.

Виходячи з наведеного, умови поставки «FOB» взагалі не відповідають умовам Контракту №NTL20230526 від 26.05.2023.

Відповідачу одночасно з Митною декларацією надано калькуляцію собівартості товару №NVTRL240708/1 від 08.07.2024, а також лист Постачальника №NVTRL240708/1/1 від 08.07.2024 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

З цього приводу Верховний суд у Постанові від 13.05.2021 у справі № 400/2126/19 виклав наступну правову позицію: «Окрім того, судами враховано, що у Специфікаціях до контрактів з контрагентами-нерезидентами було визначено умови постачання, а саме: CPT порт Очаків. Такі ж умови постачання були вказані в митних деклараціях та визнані посадовими особами митниці такими, що відповідають документації. Право власності на поставлений нерезиденту товар переходив від продавців до покупця на умовах CPT порт Очаків. Незважаючи на викладене, відповідач поставив під сумнів дотримання платником умов виконання контрактів щодо поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС і зробив припущення про застосування платником інших умов поставки, ніж визначені в наведених вище контрактах, а саме: FOB Франко-борт. Однак, оскільки позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що ТОВ «НК ГРЕЙН» здійснено поставку товару покупцям-нерезидентам KARDIMORIO LTD та VISTATRADE LTD за умовами CPT порт Очаків, суди дійшли висновку, що контролюючим органом безпідставно здійснено коригування умов поставки з CPT на FOB та визначено відхилення ціни контрольованої операції щодо експорту сільськогосподарської продукції на користь компаній KARDIMORIO LTD, VISTATRADE LTD».

Отже, позивачем до митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, в т. ч., але не виключно, Контракт, інвойс № NVTRL240708/1 від 08.07.2024, які чітко та однозначно дозволили би встановити, що умовами поставки є саме CPT, а не FOB та усі витрати на транспортування/витрати, пов`язані з транспортуванням включено в ціну товару.

Щодо висновку експерта слід зазначити наступне.

У спірному рішенні № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 зазначено: «наданий до митного оформлення Висновок експерта від 06.09.2024 № 20-19/09-2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами».

Суперечливо посилаючись у спірному рішенні щодо висновку експерта на певні вимоги Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, як підставу для коригування митної вартості товарів, відповідач фактично повністю нівелював положенням ч. 1 ст. 54 МК України, здійснивши перевірку нечислових значень, замість числових (як того вимагає МК України), та вийшов за межі предмету контролю правильності визначення митної вартості товару.

Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюються в інвойсі № NVTRL240708/1 від 08.07.2024.

Незаконність коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як висновок експерта, який митну вартість не підтверджує, висвітлено у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №820/585/17, від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, від 25 серпня 2023 року у справі № 826/3098/16.

Суд зазначає, що посадові особи митного органу не є експертами чи спеціалістами у відповідній сфері та повинні діяти в межах своїх посадових інструкцій та рекомендацій. Митним органом вказано, що наданий висновок підготовлено нібито з порушенням, однак останній не має права виявляти порушення у висновках експерта.

Отже, наданий позивачем відповідачу висновок експерта не є документом, що підтверджує митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковим документом на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсі, відповідає ринковій вартості товару

Щодо копії автотранспортної накладної слід зазначити наступне.

Спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 містить посилання відповідача: «у гр.23 CMR від 04.09.2024 № 3498 відсутній підпис та реквізити перевізника».

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідачем висловлене твердження про відсутність підпису та реквізитів перевізника на автотранспортній накладній № 3498 від 04.09.2024, однак відсутність підпису та реквізитів не може бути підставою для не прийняття до уваги наданого документу митним органом, як і інших документів. Окрім того у гр. 23 на автотранспортній накладній № 3498 від 04.09.2024 міститься відтиск печатки відповідного перевізника з усіма необхідними реквізитами. Звертаємо увагу суду, що відсутність підпису та реквізитів на автотранспортній накладній жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості товару.

Слід звернути увагу на висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 820/250/17: «Стосовно ж тверджень відповідача про надання позивачем під час митного оформлення комерційних та транспортних документів, в яких відсутні печатки, підписи уповноважених осіб, відмітки митних органів іноземних держав, які повинні проставлятися при перетині митного кордону у передбачених міжнародними угодами випадках, відмітки офіційних органів країни експортеру, то, як вказали суди, вони не відповідають фактичним обставинам, адже такі комерційні документи як страховий поліс, комерційний інвойс, сертифікати якості та пакувальний лист мають всі необхідні реквізити, підписи та печатки».

Також, у Постанові ВС від 30 червня 2022 року у справі №280/1824/19 зазначено наступне: «Що ж до посилань Митниці на відмінність підписів відповідальної особи продавця у контракті від 10.10.2018 № DZH-ASSOL-2018/2, специфікації від 11.10.2018 № 1, додаткових угодах до зазначеного контракту від 10.12.2018 № 1 від 02.01.2019 № 2, то такі розбіжності, навіть якщо вони фактично мали б місце, жодним чином не впливають на числові значення складових митної вартості товару».

Відповідно до п. 6 ч. 2. ст. 53 МК України передбачено, що транспортні (перевізні) документи є документами, які підтверджують митну вартість товарів, але у тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У нашому випадку за умовами поставки CPT витрати на транспортування вже включені у вартість товару (що також підтверджено наданими Контрактом, інвойсом №NVTRL240708/1 від 08.07.2024 та ін. документами).

Таким чином, автотранспортна накладна № 3498 від 04.09.2024 не є документом який підтверджує митну вартість товарів.

Щодо проведення консультації з митним органом слід зазначити наступне.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 зазначено: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі».

Позивач у позові зазначає, що при проведенні консультації, ніякої іншої інформації, крім вимоги про надання додаткових документів до ТОВ «НОВАСФЕРА» не надходило, що свідчить про недотримання митним органом порядку проведення консультації, а також неналежного обґрунтування неможливості застосування митної вартості за ціною договору, задекларованої Позивачем. Під час проведення консультації позивачем наголошено, що ним подано усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

Суд зазначає, що спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Дана позиція підтримана у Постанові ВС від 15 серпня 2023 року у справі № 810/2875/16: «У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що процедура консультацій проведена шляхом надіслання електронного повідомлення.

Разом з тим, суди встановили, що митне оформлення товарів здійснювалось шляхом електронного декларування, при цьому, ніякої іншої інформації, крім вимоги про надання додаткових документів та прийнятих рішень про коригування митної вартості до ТОВ «Фоззі-Фуд» не надходило, що свідчить про недотримання митним органом порядку проведення консультацій, а також належного обґрунтування неможливості застосування митної вартості за ціною договору, задекларованої позивачем».

Таким чином, відповідачем безпідставно застосовано до позивача другорядний метод визначення митної вартості товару, не виконано обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості, що є підставою для визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.

У спірному рішенні не наведено належного порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення.

Суд зазначає, що наявність такої інформації за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Окрім того, відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Судом встановлено, що висновок експерта № 20-19/09-2024 від 06.09.2024 щодо визначення ринкової вартості майна, що ввозяться на територію України, також підтверджує правильність визначення митної вартості позивачем і підтверджує необхідність застосування саме першого методу.

Отже, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відсутність належних обґрунтувань відповідача, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішень цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

Тобто, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

В свою чергу, судом встановлено, що всі відомості щодо митної вартості задекларованого товару позивачем документально підтверджено, визначені кількісно і достовірно з наявністю всіх складових митної вартості, а тому підстави для застосування другорядних методів відсутні.

Таким чином, у спірних правовідносинах обрання митним органом другорядного методу визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів) у відповідності до статті 59 МК України не відповідає відомостям, що підтверджено документально скаржником, так як заявлена митна вартість декларантом та скаржником в повному обсязі відповідала ринковій вартості товару на умовах та в порядку встановленим документами, поданими до митного оформлення товарів.

Митним органом в обґрунтування правомірності своїх дій та прийнятих рішень не надано достатніх доказів порушень норм закону позивачем та не доведено аргументовано недостовірність заявленої митної вартості оцінюваного транспортного засобу відповідно до поданих позивачем інформації та документів, а тому суб`єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Декларантом для митного оформлення товару, надані всі наявні документи, які не містять розбіжностей, та є достатніми для визначення митної вартості товару.

Стосовно можливих доводів митного органу про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками суд зазначає, автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.

В свою чергу, декларант надав усі передбачені Митним кодексом України документи, необхідні для визначення митної вартості товару, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

Отже, враховуючи вищевикладене, рішення Харківської митниці про коригування митної вартості № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Митного кодексу України для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Судом встановлено, що оскаржувана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів № UA807200/2024/000651 від 09.09.2024 була прийнята відповідачем з причин прийняття рішення про коригування митної вартості № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024.

Оскільки суд дійшов висновку про скасування вищевказаного рішення про коригування митної вартості через його протиправність, то картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000651 від 09.09.2024, прийнята Харківською митницею, також підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» (ЄДРПОУ 44324382) витрат на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 20 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (ЄДРПОУ 44017626), суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" та Адвокатським бюро "Бідної Оксани Іванівни" укладено договір №б/н від 28.02.2025 про надання професійної правничої допомоги, копія якого додана до позову.

До позовної заяви також додано копію ордеру серії АХ №1244694 від 06.03.2025 на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" адвокатом Бідною Оксаною Іванівною, виданого адвокатським бюро "Бідної Оксани Іванівни", копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Бідною О.І. №1709 від 20.04.2011.

Крім того, позивачем було укладено додаткову угоду № 2 від 28.02.2025 до договору про надання правової допомоги, якою встановлено розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги за цим договором складає 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Відповідно до додано копії платіжної інструкції №291871 від 05.03.2025 позивачем оплачені послуги правової допомоги за договором б/н від 28.02.2025 на рахунок АБ "Бідної Оксани Іванівни" 20000 грн.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06.04.2022 у справі № 500/1410/21, відповідно до якого однією з особливостей нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу за Кодексом адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на те, що, дана справа належить до категорії справ незначної складності, обсяг доказів є незначним, судове засідання не проводилось, суд доходить до висновку, що вимога про стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача суми у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» (вул. Глобинська, буд. 8, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61038, ЄДРПОУ 44324382) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000538/2 від 09.09.2024 та картку відмови № UA807200/2024/000651 від 09.09.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" (ЄДРПОУ 44324382) сплачену суму судового збору в розмірі 6014 (шість тисяч чотирнадцять) грн 68 коп. та витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (ЄДРПОУ 44017626).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов