Рішення № 128948167, 18.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15558/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (проспект Берестейський, 10, м. Київ, 01135) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України (далі МОНУ), в якому просить суд: - визнати протиправною відмову МОНУ №3/3992-25 від 09.05.2025 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо його - ОСОБА_1 ; - зобов`язати МОНУ вжити заходи щодо внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ним - ОСОБА_1 , черговості здобуття освіти, визначеної ст.10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».

Позивач зазначив, що він є здобувачем 2 курсу Факультету права та економіки Міжнародного гуманітарного університету.

З метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, отримав довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №625621 від 14.04.2025.

В отриманій довідці, в графі - «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» проставлений помилковий запис «Ні, порушує».

Позивач наголошує, що він диплом освітнього рівня «Бакалавр» не отримував, отже ним не порушено послідовність здобуття рівнів освіти, визначену ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», а зазначення МОНУ в Єдиній державній електронній базі з питань освіти запису «Ні, порушує» є протиправним і незаконним.

Вказаний запис «Ні, порушує» позбавляє його права на відстрочку, як наслідок він може бути мобілізованим, не зможе завершити навчання та здобути відповідний рівень освіти.

Позивач зазначив, що 07.05.2025 його представник звернувся до МОНУ з заявою, в який просив внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ним черговості здобуття освіти.

За результатом розгляду заяви МОНУ листом №3/3992-25 від 09.05.2025 повідомило, що повторне зарахування на навчання освітнього рівня «Бакалавр» означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Отже в довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.

Позивач вважає, що незавершене навчання не свідчить про здобуття відповідного рівня освіти, оскільки він не пройшов повний освітній курс і не підтвердив набуття необхідних знань та навичок.

Вважаючи відмову МОНУ у внесенні змін до відомостей, що містяться в ЄДЕБО протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 26.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача МОНУ подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що 03.06.2024 МОНУ надіслав керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству «Інфоресурс» листа №1/9758-24 від 03.06.2024, яким роз`яснив особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Представник вважає, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.

Отже за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки в будь-якому обсязі, у такої особи формуються знання, уміння, навички компетентності на відповідному рівні вищої освіти. Як наслідок, особа яка долучалася до таких заходів, має здобуту освіту на відповідному рівні вищої освіти. Для здобуття освіти, на рівні вищому ніж раніше здобутий та збереження послідовності здобуття освіти визначеною ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», відрахована із закладу вищої особи особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеня вищої освіти.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 01.09.2011 зарахований за освітнім рівнем бакалавра до Одеської державної академії будівництва та архітектури, відрахований 01.09.2012 за порушення умов контракту. 11.08.2023 позивач повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Міжнародного гуманітарного університету. Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».

В обґрунтування позиції представник відповідача посилається на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 по справі №240/22353/24 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду 17.04.2025 по справі №280/9417/24, від 15.04.2025 по справі №160/27032/24, від 15.04.2025 по справі №280/10778/24, від 06.05.2025 по справі №160/30947/24, від 15.05.2025 по справі №160/34591/24 та від 15.05.2025 по справі №160/30981/24.

Крім того представник відповідача зазначив, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові, додатково зазначивши, що Лист МОНУ №1/9758-24 від 03.06.2024, на який посилається відповідач, не є нормативно-правовим актом, має лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Норма Закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу, ніж лист МОНУ.

Також зазначив, що саме МОНУ як розпорядник ЄДЕБО має повноваження на внесення інших змін до електронної бази, в тому числі щодо внесення змін про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту».

Крім того позивач зазначив, що на підтвердження правомірності його правової позиції існує численна протилежна практика апеляційних судів, яка аналогічна за обставинами до цієї справи (постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/39229/24 від 02.06.2025, у справі №420/38351/24 від 03.06.2025, у справі №400/1429/25 від 04.06.2025). При цьому, суд при ухваленні рішення враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду, а не вибіркову апеляційну практику. А наразі висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - відсутній.

Справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав атестат про повну загальну середню освіту атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_1 .

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 01.09.2011 зарахований за освітнім рівнем бакалавра до Одеської державної академії будівництва та архітектури, відрахований 01.09.2012 за порушення умов контракту. 11.08.2023 ОСОБА_1 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Міжнародного гуманітарного університету.

За заявою позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №625621 від 14.04.2025 року, в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту» якої проставлено запис «Ні, порушує».

07.05.2025 року представник позивача звернувся до МОНУ із заявою, у якій просив внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст.10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» вказати «Так, не порушує».

Листом №3/3992-25 від 09.05.2025 МОНУ повідомило, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 01.09.2011 зарахований за освітнім рівнем бакалавра до Одеської державної академії будівництва та архітектури, відрахований 01.09.2012 за порушення умов контракту. 11.08.2023 позивач повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Міжнародного гуманітарного університету. Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку, а в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.

Також в листі зазначено, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО та її корегування належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, тобто закладів освіти.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630 (далі Положення №630), визначено, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Міністерство освіти і науки України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно Указу Президента України від 30.09.2010 №926 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 №752 затверджено Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти. Згідно вказаного Положення, Міністерству освіти і науки: забезпечити створення до 1 січня 2012 р. та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти; розробити та затвердити порядок формування та функціонування зазначеної Єдиної бази.

Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» визначено, що рівнями освіти є: - дошкільна освіта; - початкова освіта; - базова середня освіта; - профільна середня освіта; - перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; - другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; - третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; - фахова передвища освіта; - початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; - перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; - другий (магістерський) рівень вищої освіти; - третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Абзацами 1-5 частини першої статті 5 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (далі Закон №1556-VII) передбачено, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий / освітньо-творчий) рівень.

Відповідно до п.5, 25 ч.1 ст.1 Закону №1556-VII:

вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти;

рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Отже, здобуття освіти відбувається шляхом послідовного проходження її рівнів, і отримання вищого рівня можливе лише після завершення попереднього. Обов`язковою умовою цього процесу є завершення відповідного рівня освіти.

Згідно з п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Конструкція «раніше здобутий рівень освіти», що міститься в п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вказує на те, що здобуття нового рівня освіти можливе лише після повного завершення попереднього етапу, що, у свою чергу, підтверджує наявність відповідних професійних та академічних компетентностей.

Суд вважає, що незавершене навчання не свідчить про здобуття відповідного рівня освіти, оскільки особа не пройшла повний освітній курс і не підтвердила набуття необхідних знань та навичок.

Закон вимагає оцінювати поточний рівень освіти, порівнюючи його з рівнем, який особа вже завершила. У розрахунок береться виключно здобута освіта, підтверджена відповідними документами. Жоден із вищезазначених нормативних актів не передбачає винятків для осіб, які раніше відраховані з навчального закладу.

Суд дійшов висновку, що лише факт здобуття певного рівня освіти (для вищої освіти - отримання відповідного освітнього ступеня), а не сам процес навчання, надає право на здобуття наступного рівня.

У відзиві представник відповідача в обґрунтування викладених доводів посилається на лист МОНУ №1/9758-24 від 03.06.2024, у якому містяться роз`яснення щодо формування довідки з ЄДЕБО.

Згідно з вказаним листом, що наявний в матеріалах справи, для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», визначення послідовності здобуття освіти здійснювати за таким алгоритмом:

- якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» зазначається «Ні, порушує»;

- в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається «Ні, порушує», а якщо відсутня - «Так, не порушує».

Суд вважає, що лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024 не підлягає врахуванню, оскільки не є нормативно-правовим актом, має лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм, в том же час норми Закону є нормами прямої дії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що процес здобуття освіти позивачем є послідовним у розумінні ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», проте МОНУ в порушення чинного законодавства України не забезпечило належного функціонування системи ЄДЕБО.

При цьому, суд не приймає доводи представника відповідача, що внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО та її корегування належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про освіту» у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Згідно з ч.5 ст.74 Закону України «Про освіту» визначено, що держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.74 Закону України «Про освіту», положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі Положення №1132/32584), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

За змістом пункту 5 розділу І Положення №1132/32584 власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є МОНУ, технічним адміністратором державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Пунктом 2 розділу III Положення №1132/32584 передбачено, що інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Положення №1132/32584 розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», а також освітньо-професійних програм у сфері фахової перед вищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством.

Отже, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави.

Таким чином, МОНУ уповноважене на внесення до ЄДЕБО інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо позивача, отже суд не приймає доводи представника позивача.

Суд також не приймає посилання представник відповідача на постанови апеляційних судів, оскільки згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд дійшов висновку про вчинення відповідачем МОНУ протиправних дій щодо відмови у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про не порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» та зобов`язання відповідача МОНУ вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо позивача, а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту"» - вказати «Так, не порушує».

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У змісті позову позивачем заявлено про орієнтовний розмір понесених судових витрат, який складається з судового збору 968,96 грн.

Суд вважає, що цій справі з відповідача МОНУ за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 7, 9, 12, 13, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства освіти і науки України (проспект Берестейський, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про не порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ "Про освіту"» - вказати «Так, не порушує».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва