Рішення № 128946773, 09.07.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2025 р. справа № 300/818/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Главача І.А.,

за участі:

секретаря судового засідання Сливінської М.Ю.,

позивач і його представниця у судове засідання не з`явились

представника відповідача Булки Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф"

до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" (надалі, також позивач ПАТ "Івано-Франківськторф"), в інтересах якого діє Ковтун Надія Олександрівна (надалі, також представниця позивача), звернулось з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 28.01.2025 за № 0026132404 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нарахування контролюючим органом штрафних санкцій за несплату єдиного соціального внеску було здійснено з певними порушеннями. Зокрема, звертає увагу на неправильність дати визначення початку нарахування пені за несплату єдиного соціального внеску а також помилковість нарахування пені за період дії карантину, та вказує на необхідність списання такої пені, відповідно до вимог закону.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з відсутністю документа про сплату судового збору, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

19.02.2025 до канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з доказом сплати судового збору.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 300/818/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Підготовче засідання призначене на "17" березня 2025 р. о 10:30 в приміщенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду, вул. Незалежності, 46, зал судових засідань № 201.

14.03.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника позивача на лікарняному.

Судове засідання, призначене на 17.03.2025 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці згідно наказу від 10.03.2025 № 69-В (а.с. 31). Проведення підготовчого засідання призначено на "02" квітня 2025 р. о 10:30.

27.03.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його участю в іншому судовому засіданні в Івано-Франківському апеляційному суді.

02.04.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням відповідального за участь у даній справі представника відповідача у відпустці.

У зв`язку з відсутністю сторін, судове засідання, призначене на 02.04.2025 не відбулося, про що складено відповідну довідку (а.с. 42). Судом прийнято рішення про відкладення підготовчого засідання. Судове засідання відкладено на "05" травня 2025 о 10:30.

29.04.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що платники податку зобов`язані належним чином у визначені законодавством строки сплачувати податкові та інші платежі, які передбачені законом. Крім того, законом не передбачено звільнення від сплати податків у період дії карантину. З огляду на це, дії відповідача є правомірними, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

Судове засідання, призначене на 05.05.2025 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці згідно наказу від 04.04.2025 № 80-В (а.с. 61). Проведення підготовчого засідання призначено на "26" травня 2025 р. о 13:30.

06.05.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив. У своїй відповіді позивач звертає увагу на помилковість аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. З огляду на це, просив позов задовольнити.

В ході підготовчого засідання на обговорення сторін поставлено питання про продовження строку підготовчого провадження задля подання відповідачем здійснених ним розрахунків пені позивача. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі у зв`язку з необхідністю подання відповідачем даних проведення розрахунку пені та штрафних санкцій. Проведення підготовчого засідання призначено на "25" червня 2025 р. о 10:30.

05.06.2025 від адвоката Ковтун Надії Олександрівни надійшла заява про вступ у справу як представниці позивача.

25.06.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення.

В підготовчому засіданні 25.06.2025 судом поставлено на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження у справі та перехід до судового розгляду по суті спору.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та перейдено до судового розгляду справи по суті. Проведення судового засідання призначено на "09" липня 2025 р. о 13:30.

27.06.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли роздруковані докази, клопотання про долучення яких було ним надіслано попередньо.

09.07.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду від представниці позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні в Івано-Франківському апеляційному суді.

В ході судового засідання 09.07.2025 було розглянуто подане клопотання, досліджено всі наявні письмові докази та заслухано позицію відповідача. Позивач та його представниця у судове засідання не з`явились. Суд відмовив у задоволенні поданого представницею позивача клопотання, у зв`язку з відсутністю підтвердження участі в іншому судовому засіданні в Івано-Франківському апеляційному суді. Зважаючи на те, що неявка позивача та його представниці не перешкоджає розгляду справи, суд продовжив розгляд справи по суті.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у раніше поданих відзиві та додаткових поясненнях.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті спору, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" 04.02.2000 зареєстровано як суб`єкта господарювання, номер запису 11191200000002804.

З 01.01.1996 ПрАТ "Івано-Франківськторф" перебуває на обліку платників єдиного внеску в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області, номер запису 1509. Видами діяльності позивача визначено наступні види діяльності: 08.92 Добування торфу; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук; 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 81.30 Надання ландшафтних послуг.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої виявлено порушення порядку оплати єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За результатами цього було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 02108324404 від 02.10.2024.

Вказане рішення надійшло позивачу на його поштову адресу 08.10.2024.

14.10.2024 позивачем подано скаргу на вказане рішення.

13.12.2024 Державною податковою службою України скаргу позивача задоволено частково і прийнято рішення № 37345/6/99-00-06-02-01-06, яким вищевказане рішення скасовано, у зв`язку з тим, що його винесено без урахування частини 8 статті 9, частини 10 та 13 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

28.01.2025 відповідачем прийнято нове рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0026132404 (надалі, також оскаржуване рішення).

Вважаючи прийняте рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, (надалі, також Закон № 2464-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною 5 статті 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі договір про добровільну участь).

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу (пункт 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (частина 11 статті 9 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок згідно з частиною 12 вказаної статті Закону № 2464-VІ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону № 2464-VI податкові органи зобов`язані, серед іншого, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону та вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску.

Заходи впливу та стягнення передбаченні статтею 25 Закону України № 2464-VI.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 статті 25 Закону № 2464-VI).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 14 статті 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом нарахована штрафна санкція та пеня згідно рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 28.01.2025 № 0026132404 за період з 21.11.2017 по 15.03.2024.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 533-IX від 17.03.2020 доповнено розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI пунктами 9-10 9-12 (до яких надалі вносилися зміни Законами України від 30.03.2020 № 540-IX та від 13.05.2022 № 591-IX).

Пунктом 9-11.1 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19): несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.

Відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464-VI протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 установлено з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на всій території України карантин. В подальшому цей строк постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався аж до 30 червня 2023 року.

Отже, пеня у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не нараховується.

Крім того, Законом № 3219 внесено зміни до Закону № 2464-VI, зокрема, викладено у новій редакції пункти 9-21 9-22 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення":

"9-21. Тимчасово, за порушення вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.

9-22. Тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, до 01 серпня 2023 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню".

Таким чином, зважаючи на Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-1, яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та враховуючи положення пунктів 9-21 9-22 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій та пені визначено 01.08.2023.

Враховуючи наведене, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464-VI, та пеню за порушення вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.

Як встановлено судом, за даними Інформаційно-комунікаційної системи "Податковий блок" в інтегрованій картці платника Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" виникла сума боргу на підставі проведених нарахувань з єдиного внеску в автоматичному режимі за період 2017-2024 роки, та станом на 01.01.2017 рік обліковувався борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 344452,79 грн., у зв`язку з чим відповідачем було розпочато нарахування пені та застосовано штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. В підсумку, вся сума недоїмки та нарахованого єдиного соціального внеску була погашена позивачем 15.03.2024, з якого на рахунку позивача почала обліковуватися переплата щодо сплати єдиного соціального внеску.

У постанові від 16.03.2023 у справі № 480/5678/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що правове значення у контексті застосування пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строків сплати єдиного внеску (несвоєчасна сплата). При цьому податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати є триваючим порушенням, початком якого є перший календарний день, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, а закінчується таке правопорушення в день фактичної сплати (перерахування) єдиного внеску. Пеня нараховується за кожний день прострочення платежу. Колегія суддів зазначила, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахування пені, а не у цілях встановлення застосовності пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI до спірних правовідносин у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого. Пункт 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Як вже зазначалося судом, контролюючим органом нарахована штрафна санкція та пеня згідно рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 28.01.2025 № 0026132404 за період з 21.11.2017 по 15.03.2024, що суперечить вимогам пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI та пункту 9-21 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI в редакції Закону № 2120-ІХ від 15.03.2022, оскільки за період з 01.03.2020 по 01.08.2023 пеня та штрафні санкції за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування підлягає списанню.

Разом з тим, оцінюючи можливість виокремлення зі спірного рішення від 28.01.2025 № 0026132404 частини нарахованих штрафних санкцій та пені за періоди з 21.11.2017 по 28.02.2020 та з 01.08.2023 по 15.03.2024 року, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 449, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790; надалі, також Інструкція № 449), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІКС. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

Рішення Головного управління ДПС у Івано-Франківській області від 28.01.2025 № 0026132404 містить розрахунок штрафної санкції, який є додатком до вказаного рішення. Проаналізувавши даний розрахунок суд дійшов висновку про неможливість виділення з нього сум пені та штрафних санкцій, які не підлягають нарахуванню, оскільки в даному розрахунку відсутні суми, на які було відповідно нарахована пеня за певний період, і, крім того, значна кількість періодів нарахування пені мають характер таких, що накладаються, оскільки охоплюють нарахування пені як за період, коли така пеня могла бути нарахована, так і за період, коли нарахування такої пені було протиправним. Крім того, відсутній розрахунок нарахування штрафних санкцій у розмірі 187394,86 гривні.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.06.2020 у справі № 819/1785/17, встановивши невідповідність частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми штрафних (фінансових) санкцій. Разом з тим, рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Водночас, визнання рішення контролюючого органу недійсним повністю у такій ситуації, дає йому можливість визначити в установленому Законом порядку правильне рішення, зокрема через прийняття нового рішення.

Відтак, підсумовуючи встановлені судом обставини у сукупності, в контексті викладених норм права, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 28.01.2025 № 0026132404 в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про повне обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 18549,80 грн згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 14 від 19.02.2025 (а.с. 17). Також позивачем заявлено у позовній заяві вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу, однак у матеріалах справи відсутні докази понесення таких витрат, у зв`язку з чим питання про розподіл даного виду витрат не може бути вирішено.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 18549,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0026132404 від 28.01.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" (код ЄДРПОУ 05489158, вул. Богдана Хмельницького, буд. 59, м. Івано-Франківськ, 76007) сплачений судовий збір, що становить 18549 (вісімнадцять тисяч п`ятсот сорок дев`ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Копію рішення надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" (код ЄДРПОУ 05489158, вул. Богдана Хмельницького, буд. 59, м. Івано-Франківськ, 76007);

відповідач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 18 липня 2025 р.