Рішення № 128946610, 17.07.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2025 року м. Ужгород№ 640/24076/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Укртелеком" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2019 №0011314406 у частині нарахування штрафних санкцій у сумі 128848,12 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Дору Ю.Ю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року вказану справу прийнято до розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду 19 травня 2025 року було замінено позивача ПАТ «Укртелеком» на АТ «Укртелеком та замінено відповідача у справі №640/24076/19 - Офіс великих платників податків Державної податкової служби України на його правонаступника Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок, 3, код ЄДРПОУ 44082145).

Позивач в обгрунтування позовних вимог вказав, що частково не погоджується з рішенням контролюючого органу (оскільки несвоєчасна реєстрація стала наслідком неналежного функціонування автоматизованих систем ДФС України), а позовні вимоги просив задовольнити. ПАТ «Укртелеком» зазначило про часткову незгоду з оскаржуваним ППР від 29.08.2019 № 0011314406 та вважає протиправним застосування штрафних санкцій у сумі 128 848,12 грн, щодо реєстрації 12 ПН/РК, оскільки порушення граничних термінів реєстрації відбулось за обставин, які не залежали від волі платника податків, при цьому Товариством було вжито всіх заходів для своєчасного виконання обов`язку, передбаченого ПКУ

Відповідач проти позову заперечив та вказав, що ним правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення за результатами проведеної камеральної перевірки. Окрім цього вказав, що позивач не оскаржував рішення ДПС України щодо відмови в реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. В задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 01.08.2019 року офісом великих платників податків ДФС України було проведено камеральну перевірку ПАТ «Укрателеком», за результатами якої було складено відповідний акт, згідно якого встановлено порушення граничних строків реєстрації у ЄРПН та РК відповідних податкових накладних. (т. 1 а.с.14-24). За результатами вказаного акту винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.08.2019 р. №0011314406 на суму 218 586,71 грн.

Позивач частково не погоджується з ППР від 29.08.2019 № 0011314406 та вважає протиправним застосування штрафних санкцій у сумі 128 848,12 грн, щодо реєстрації кількох ПН/РК , оскільки порушення граничних термінів реєстрації відбулось за обставин,, як вважає позивач, які не залежали від волі платника податків, при цьому Товариством було вжито всіх заходів для своєчасного виконання обов`язку, передбаченого ПКУ

Як вбачається із матеріалів справи позивачем було подано на реєстрацію податкові накладні № 1824 (дата виписки ПН/РК 30.11.2018 р. , дата реєстрації 05.04.2019 р.); № 1802 (дата виписки ПН/РК 30.09.2018 р. , дата реєстрації 05.04.2019 р.); № 1779 (дата виписки ПН/РК 31.10.2018 р. , дата реєстрації 05.04.2019 р.); № 1781 (дата виписки ПН/РК 31.10.2018 р. , дата реєстрації 05.04.2019 р.); № 1760 (дата виписки ПН/РК 31.07.2018 р. , дата реєстрації 05.04.2019 р.); № 1799 (дата виписки ПН/РК 31.08.2018 р. , дата реєстрації 05.04.2019 р.); № 1801 (дата виписки ПН/РК 30.09.2018 р. , дата реєстрації 05.04.2019 р.); № 1958 (дата виписки ПН/РК 31.12.2018 р. , дата реєстрації 08.04.2019 р.); № 1957 (дата виписки ПН/РК 31.12.2018 р. , дата реєстрації 08.04.2019 р.); № 1825 (дата виписки ПН/РК 30.11.2018 р. , дата реєстрації 08.04.2019 р.); № 1782 (дата виписки ПН/РК 31.10.2018 р. , дата реєстрації 17.04.2019 р.); № 1826 (дата виписки ПН/РК 30.11.2018 р. , дата реєстрації 17.04.2019 р.) (т.1 а.с.48-162).

АТ «Укртелеком» 21.12.2018 р., 15.01.2019 р. зверталося до ДФС України із консультаціями щодо порядку заповнення податкових накладних (т.1 а.с.163-165).

12.02.2019 р. ДФС України було надано податкову консультацію ( т.1 а.с.166-171).

Як було зазначено вище, 01.08.2019 р. відповідачем на підставі п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в порядку ст.76 розділу II ПК України та п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 було проведено камеральну перевірку ПАТ «Укртелеком» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), за період із 01.01.2016 р. по 31.12.2018.

Спірні правовідносини у сфері подачі та реєстрації податкових накладних регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Так, згідно ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до ст. 201.10 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкової накладної передбачені ст..120-1 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст.120-1.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Також, згідно ст..201.10 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Даним порядком є Постанова КМУ від 29.12.2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних». Згідно п. 2 зазначеного Порядку операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Відповідно до п. 3 Порядку операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Щодо правомірності винесення ППР від 29.08.2019 №0011314406 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних №1824 від 30.11.2018, №1802 від 30.09.2018. №1779 від 31.10.2019. №1781 від 31.10.2018. №1760 від 31.07.2019. №1799 від 31.08.2018. №1801 від 30.09.2018. №1958 від 31.12.2018. №1957 від 31.12.2018. №1825 від 30.11.2018. №1782 від 31.10.2018 та №1826 від 30.11.2018 в ЄРПН, суд вказує наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Абзацом 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Тобто, як вбачається з даної норми, платник податків зобов`язаний зареєструвати податкову накладну / розрахунок коригування у встановлені терміни податковим законодавством.

Законодавець абзацом 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України чітко зазначив «Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції».

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, як- надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/ послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 6 п. 192.1 ст. 192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Абзацом 15 п. 201.10 ст. 201 ПК України Законодавець зазначає, що «У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом».

Пунктом 1201.! статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення

платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за соЄ_л накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, що виписані податкові накладні/ розрахунки коригування №1824 від 30.11.2018, №1802 від 30.09.2018, №1779 від 31.10.2019, №1781 від 31.10.2018, №1760 від 31.07.2019, №1799 від 31.08.2018, №1801 від 30.09.2018, №1958 від 31.12.2018, №1957 від 31.12.2018. №1825 від 30.11.2018, №1782 від 31.10.2018 та №1826 від 30.11.2018 зареєстровані Позивачем в ЄРПН з пропуском граничного строку реєстрації. Пропущення строку реєстрації таких податкових накладних позивачем не заперечується.

В подальшому, відповідачем на підставі п. 201.10 ст. 201 ПК України (у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом) та відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, до АТ «Укртелеком», з врахуванням ст. 19 Конституції України на підставі наведених вище норм, за порушення платником податку податкового законодавства правомірно, у межах своєї компетенції, застосував штрафні санкції.

Суд відхиляє доводи позивача щодо того, що ним вживалися дії для реєстрації таких податкових накладних, а неможливість їх реєстрації не залежала від позивача, оскільки предметом розгляду даної справи є дані, встановлені актом камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації у ЄРПН ПН та РК , а не протиправність дій фіскального органу щодо не реєстрації, не вчасної реєстрації чи відмови у реєстрації вказаних ПН та РК.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Особливості функціонування ЄРПН закріплені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» зі змінами та доповненнями (далі - Порядок №1246).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 11 Порядку №1246, після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200¬1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно повноваженням щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є виключною компетенцією Державної фіскальної служби України (правонаступником якої є ДПС України)

Відповідно до п. 1 ст. 109 ПК України з якого вбачається, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 2 ст. 109 ПК України з якої вбачається, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, відповідачем в межах податкового законодавства застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Окрім цього, позивач у адміністративному позові вказує на той факт, що відповідачем листом надано відповідь тільки 12.02.2019 р. на лист від 21.12.2018 р. (отриманий ДФС України 26.12.2018 р. ), що, як вказує позивач, мало вплив на пропущення стоків реєстрації розрахунків коригування у ЄРПН (т.1 а.с.10).

Відповідно до ст.. 56.9 Податкового кодексу України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Нереалізація свого права на звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів ні в якому випадку не може ставитись у провину органу владних повноважень.

Згідно ч.1, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позовні вимоги, заявлені позивачем при зверненні до суду, стосуються прийняття Офісом великих платників податків ДПСУ податкового повідомлення-рішення від 29.08.2019 р. №0011314406. Позовні вимоги щодо не реєстрації, або невчасної реєстрації податкових накладних та РК у ЄРПН в межах даного позову позивачем не заявлено. Також не надано доказів оскарження дій ДФС / ДПС України щодо відмови у реєстрації, невчасної реєстрації ПН та РК у ЄРПН.

Суд зазначає, що ДФС / ДПС України взагалі не є стороною у справі, а відтак суд не може надавати висновки щодо правомірності реєстрації ДФС України податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Так, суд дійшов висновку про те, що предметом спору є лише правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.08.2019 р. №0011314406. Тому аргументи щодо можливої на думку позивача неправомірної діяльності ДФС України, зміни програмного забезпечення тощо , яка у судовому порядку не встановлена, суд не може брати до уваги.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування наявності в діях позивача ознак неправомірності, а відтак і правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 133, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Укртелеком" (01054, м.Київ, бульв.Т.Шевченка, буд.18, код ЄДРПОУ 21560766) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок, 3, код ЄДРПОУ 44082145) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору