Ухвала суду № 128945224, 17.07.2025, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа № 601/2045/25

Провадження № 2-з/601/2/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2025 року м. Кременець

Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці заяву представника Кредитної спілки «СуперКредит» Захарової Ярослави Вікторівни про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -

УСТАНОВИВ:

Представник Кредитної спілки «СуперКредит» Захарова Я.В. звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, шляхом витребування з Кременецької державної нотаріальної контори копїї спадкової справи №100/2023, 09.09.2023 та 04.12.2024, заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву мотивує тим, що на момент смерті ОСОБА_1 не виконав всіх взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим за кредитним договором № СК-45/27/20/118/09С від 03.09.2020 залишилась заборгованість у розмірі 21170 гривень 63 копійки, за кредитним договором СК-45/028/20/119/04С від 02.11.2023 залишилась заборгованість в розмірі 36291 гривень 44 копійки. Спадкоємці ОСОБА_1 не повідомили кредитора про відкриття спадщини та не виявили наміру виконати обов`язок спадкоємців відповідно до ст. 1282 ЦК України, задовольнивши вимоги кредитора.

Кредитною спілкою «СуперКредит» рекомендованим листом на адресу Кременецької державної нотаріальної контори за вих.№844/25 від 11.04.2025 було направлено запит про надання інформації даних правонаступників якими прийнято та оформлено спадщину спадкодавця ОСОБА_1 . Однак, листом за вх.№523/25 від 22.05.2025 Кременецької державної нотаріальної контори, посилаючись на статтю 8 Закону України «Про нотаріат», у наданні інформації щодо спадкоємців ОСОБА_1 відмовлено.

Без інформації про спадкоємців померлого позичальника банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку.

В судове засідання представник заявника не з`явилася, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши подану заяву про забезпечення доказів, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 4 ст.84 ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Частина 1 ст.117 ЦПК України містить перелік вимог до заяви про забезпечення доказів, зокрема у заяві необхідно зазначити докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку ст.ст.116-119 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи у відповідності до ст.84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №367/6751/18-ц (провадження №61-23322св19) викладено наступну правову позицію: "Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом".

Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11.03.2020 року у справі №9901/608/19, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №9901/845/18.

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Натомість, механізм витребування доказів - це спосіб сприяння стороні в отриманні тих чи інших доказів, які вона не може отримати самостійно.

Отже, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (ст.ст.116-117 ЦПК України) та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (ст.84 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів заяви, представник заявника звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів, посилаючись на те, що витребувані документи захищаються нотаріальною таємницею, що утрудняє їх отримання та можуть бути витребувані виключно судом. При цьому, заявник не вказує необхідність забезпечення доказів, зокрема існування ризиків, що витребування доказів пізніше буде неможливим, або ускладненим.

За таких обставин, враховуючи, що підстав допускати, що засіб доказування може бути втрачений чи збирання доказів стане неможливим у суду немає, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Відмовляючи в задоволенні даної заяви, судом також враховано, що ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 03.06.2024 закрито провадження у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відповідно до п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, де позивач не був позбавлений права заявити клопотання про витребування спадкової справи і замінити відповідача правонаступниками.

Керуючись ст. 84, 116-118, 260-261, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Кредитної спілки «СуперКредит» Захарової Ярослави Вікторівни про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 17.05.2025.

Суддя