Рішення № 128945179, 17.07.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2491/25

пр.№ 2/464/1455/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2025 року Сихівський районний суд м. Львова в складі головуючого судді Теслюка Д.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

представник Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Споживчийцентр» (далі ТзОВ «Споживчий центр») Шабатин Н.А. 15.04.2025 звернулась в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №22.07.2024-100000516 від 22.07.2024 в розмірі 8880 грн, а також сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 22.07.2024 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №22.07.2024-100000516 (далі Договір), який був підписаний електронним підписом позичальника. Згідно з Договором, кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 3 000 грн строком на 98 днів. Дата повернення (виплати) кредиту 27.10.2024. Позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 8 880 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3 000 грн, по процентах 3780 грн, комісії - 150 грн, додаткової комісії 450 грн та неустойки 1 500 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суддівід 17.04.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У зазначений відповідачу ОСОБА_1 строк, останній не скористався своїм правом, відповідно до ст.178 ЦПК України, для подання відзиву на позов.

Відповідно до ч.5ст.279 ЦПК України,суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22.07.2024 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір (оферти) №22.07.2024-100000516, шляхом підписання Заявки одноразовим ідентифікатором E698, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит в розмірі 3 000 грн. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 4 періодів користування кредитом. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Строк, на який надається кредит- 98 днів. Дата повернення кредиту 27.10.2024 (а.с.10-15).

ТзОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , перерахувавши останньому 3 000 грн на банківську картку, яку відповідач вказав у заявці, за допомогою системи іPay, що підтверджується повідомленням про успішне перерахування коштів №13-0104 від 01.04.2025 (а.с.8).

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, нарахованих відсотків та комісій у строк, передбачений кредитним договором.

Як вбачається з довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №22.07.2024-100000516 від 22.07.2024, заборгованість ОСОБА_2 по вказаному договору складає 8 880 грн, з яких: тіло кредиту 3 000 грн, проценти 3 780 грн, комісія 150 грн, додаткова комісія 450 грн, неустойка 1 500 грн (а.с.19).

Відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України),підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно достатті 629 ЦК України,договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першоюстатті 638 ЦК України,договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша, другастатті 639 ЦК України).

Частиною першоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно з частиною першоюстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»,електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно достатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»,електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Таким чином, відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію», вказаний вище договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача ОСОБА_1 для укладення договору на таких умовах.

Згідно із частиною першоюстатті 509 ЦК України,зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно достатті 525 ЦК України,одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ізстаттею 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 530 ЦК України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зістаттею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першоїстатті 611 ЦК України,у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами першою, другоюстатті 612 ЦК Українивизначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 основного боргу за договором №22.07.2024-100000516від 22.07.2024 в розмірі 3000 грн.

Щодо нарахованих ТзОВ «Споживчий центр» за кредитним договором від №22.07.2024-100000516від 22.07.2024 комісій та процентів за користування кредитними коштами суд враховує наступне.

Частиною 1ст. 1056-1 ЦК Українипередбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно Заявки та Відповіді сторонами Договору встановлено наступні умови нарахування процентів за користування кредитом та комісій:

- строк, на який надається кредит98 днів з дати його надання (22.07.2024), а дата повернення27.10.2024 (пункт 3 Заявки та Відповіді);

- період користування кредитомкожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (черговий період) (пункт 5 Заявки та Відповіді);

- процентна ставка «Стандарт»фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 4 чергових періодів (пункт 7 Заявки та Відповіді);

- процентна ставка «Економ»фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» (пункт 8 Заявки та Відповіді);

- денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 1,49%=(4380/3000)/98*100% (пункт 9 Заявки та Відповіді);

- комісія, пов`язана з наданням кредиту- 150 грн, яка нараховується кредитором (позивачем) та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів (пункт 11 Заявки та Відповіді);

- комісія за обслуговування кредитної заборгованості- 150 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, що нараховується кредитором (позивачем) та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, та встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, а також надання ряду інших платних послуг, що визначені цим пунктом договору та до яких не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит (пункт 12 Заявки та Відповіді).

З наданої позивачем довідки-розрахунку (а.с.19) вбачається, що за період з 22.07.2024 по 27.10.2024 (98 днів) позивач нарахував відповідачу проценти у розмірі 3780 грн, а також комісію 150 грн та додаткову комісію 450 грн, що разом становить 4380 грн.

Відповідно до ч. 5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗакону України«Про внесеннязмін додеяких законівУкраїни щодоудосконалення державногорегулювання ринківфінансових послуг»№3498-IXвід 22.11.2023 (з 24.12.2023), максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів2,5 %; протягом наступних 120 днів1,5 %.

При цьому, з 21.08.2024 максимальна денна процентна ставка становить 1%.

Відповідно до ч.4ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентнаставка розраховуєтьсяу процентахза формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t?100%,де ДПС-денна процентнаставка; ЗВСК-загальні витратиза споживчимкредитом; ЗРК-загальний розміркредиту; t - строк кредитування у днях.

При цьому, для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом (ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»). До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

- доходи кредитодавця у вигляді процентів;

- комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

- інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Відтак, з урахуванням максимально допустимої денної процентної ставки, відповідно доЗакону України «Про споживче кредитування»,визначений судом максимально можливий розмір витрат за Договором становить 3390 грн.

Розрахунок:

-за період з 22.07.2024 по 20.08.2024 (максимальна денна процентна ставка 1,5%): 1,5%=(1350/3000 грн)/30 днів*100%.

-за період з 21.08.2024 по 27.10.2024 (максимальна денна процентна ставка 1%): 1%=(2040/3000 грн)/68 днів*100%.

Таким чином, ЗВСК= 1350+2040 = 3390 грн.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Разом з тим, погоджені сторонами умови кредитування, визначені в пунктах 7-9,11,12 Заявки та Відповіді, суперечать положенням ч.5 ст.8, п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», та є нікчемними в частині розміру визначених процентів та комісій, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений вказаним вище Законом, а відтак не можуть бути застосовані судом при вирішенні цього спору.

Враховуючи наведеневище,оскільки дозагальних витратза кредитомвключаються нарахованіпроценти такомісії,суд дійшоввисновку прообґрунтованість вимогТзОВ «Споживчийцентр» вчастині стягненняз відповідачазаборгованості запроцентами закористування кредитомта комісійза наданнята обслуговуваннякредиту врозмірі,який неперевищує максимальнуденну процентнуставку,визначенуЗаконом України «Про споживче кредитування», а саме 3 390 грн.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення із відповідача неустойки в розмірі 1 500 грн, суд зазначає таке.

За умовами п.17 Договору, неустойка нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання та становить 30 грн.

Згідно з ч.1ст. 14 ЦК України,особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено та такий діє на цей час.

Таким чином, на кредитний договір №22.07.2024-100000516від 22.07.2024 розповсюджується дія п.18розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак нарахування позивачем ТзОВ «Споживчий центр» неустойки у сумі 1 500 грн є безпідставним.

Враховуючи наведене вище, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за Договором в розмірі 6390 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3 000 грн, по процентах та комісіях в розмірі 3390 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з урахуванням положеньстатті 141 ЦПК України,з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Споживчий центр» слід стягнути витрати зі сплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1743 грн 15 коп.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 265, 279 ЦПК України,

у хв ал ив:

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №22.07.2024-100000516 від 22.07.2024 в розмірі 6 390 (шість тисяч триста дев`яносто) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір, сплачений при поданні позову, в сумі 1 743 грн 15 коп.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.07.2025.

Повне найменування(ім`я)учасників справита їхмісце проживання(місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, м.Київ, вул.Саксаганського, 133а.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК