Ухвала суду № 128944164, 15.07.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27953/25

Провадження № 1-кс/761/18469/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Полтава, громадянки України, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваній у кримінальному провадженні №72023000110000106 від 15.11.2023р.,-

ВСТАНОВИВ:

Старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №72023000110000106 від 15.11.2023р.

Клопотання обгрунтовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

02.07.2025 старшим детективом у кримінальному провадженні за погодженням із прокурором групи прокурорів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 повідомлено про підозру.

У клопотанні зазначено, що підставою застосування підозрюваній ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді застави є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана матиме можливість: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Слідчий у клопотанні зазначає, що за викладених обставин, сторона обвинувачення вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави в повній мірі забезпечить виконання підозрюваною покладних на неї процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ураховуючи, що кримінальне правопорушення, яке вчинене ОСОБА_5 в умовах воєнного стану під час здійснення поставок товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Свігруп» до Військової частини НОМЕР_1 НГУ, має значний суспільний резонанс, а також враховуючи факт надходження на розрахункові рахунки ТОВ «Свігруп» у період із 08.07.2022 року по 04.04.2023 грошових коштів за поставлену продукцію у загальній сумі 470 848 800 грн. при фактичній сплаті підприємством протягом вказаного періоду єдиного податку за ставкою 2 % у сумі лише 264 450 грн., беручи до уваги встановлені в ході досудового розслідування факти виведення ОСОБА_5 із рахунків ТОВ «Свігруп» грошових коштів під виглядом поворотної фінансової допомоги на пов`язані підприємства та їх неповернення до теперішнього часу, зокрема, суми у розмірі понад 18 900 000 грн., що в тому числі свідчить про достатній майновий стан підозрюваної, а також враховуючи суму збитків державному бюджету України, завдану умисними діями ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, сторона обвинувачення вважає розмір застави у визначених межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб таким, що не здатний забезпечити у вказаному кримінальному провадженні виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї обов`язків, та є недостатнім для забезпечення запобіганню ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вказані обставини у своїй сукупності сторона обвинувачення вважає виключним випадком, при якому для забезпечення дієвості кримінального провадження, належного виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, розмір застави повинен бути визначений у сумі 8 930 000,00 гривень.

Враховуючи викладене, ініціатор клопотання вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 2 949, 14 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 930 000, 00 грн. та відповідає сумі завданної збитків державному бюджету України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Захисник заперечував щодо вимог клопотання, оскільки визначений у клопотанні розмір застави підозрювана позбавлена можливості сплатити, а тому вважає, що застава у розмірі 100 000, 00 грн. буде достатньою, крім того, просив виключити обов`язок не відлучатися з м. Полтави та Полтавської області без дозводу детектива, прокурора або суду, оскільки вказане призведе до неможливості пошуку роботи за межами Полтавської області для забезпечення своїх власних потреб та допомоги літнім батькам.

Підозрювана підтримала думку захисника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши додані до матеріалів клопотання копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено слідчим суддею, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023000110000106 від 15.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 212 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами, зокрема, висновками аналітичного продукту, висновками експертів, протоколами огляду та іншими матеріалами, доданими до клопотання, у їх сукупності.

Щодо зауважень захисника підозрюваної про неналежність аналітичного продукту як доказу та висновку експерта, в яких зазначається про імовірність не сплати податку, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 212 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від десяти тисяч до п`ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Водночас, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді, є надуманим та не підтверджується доданими до клопотання документами.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 статті 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст. 182 КПК України).

Слідчий суддя зауважує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Відповідно до рішення від 27.06.1968 у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що як сума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив`язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому, не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності звинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя.

З урахуванням вищезазначеної практики ЄСПЛ, клопотання органу досудового розслідування визначити підозрюваній суму застави на рівні суми заподіяної шкоди в розмірі 8 930 000, 00 грн., не можуть бути належною підставою для визначення застави вище межі, встановленої ч.5 ст.182 КПК України для тяжкого злочину.

Крім того, слідчим суддею при визначені розміру застави також враховуються дані про особу підозрюваної, зокрема, наявність на її утриманні непрацездатних батьків.

Крім того, захисником до матеріалів клопотання долучено довідку про дохід підозрюваної за період з 01.04.2024 року по 06.06.2025 року, з якої вбачається, що сукупний дохід за вищевказаний період складав 212 675, 42 грн.

Принагідно зауважити, що прокурор у судовому засіданні зазначив, що на даний час підозрювана офіційно не працевлаштована, рухомого або нерухомого майна немає.

Отже, в судовому засіданні прокурором не доведено наявності виключних обставин для застосування застави в розмірі 8 930 000, 00 грн., оскільки такий розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваної.

На переконання слідчого судді, застава у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної, а також буде стимулюючим розміром для запобігання реалізації підозрюваною встановлених слідчим суддею ризиків за п. 1-4, ч.1, ст. 177 КПК України.

При цьому, підстав вважати вказаний розмір застави непомірним для підозрюваної або недостатнім для виконання нею процесуальних обов`язків, слідчий суддя не вбачає.

Одночасно, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрювану прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; не відлучатися з м. Полтава та Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну; утримуватися від спілкування з гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стосовно прохання сторони захисту щодо не покладення обов`язку не відлучатися з м. Полтава та Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, то слідчий суддя звертає увагу, що захисником не надано належних та допустимих доказів, що підозрювана здійснює пошук роботи за межами Полтавської області, необхідність такого пошуку саме за межами області, а також, не доведено, що вказаний обов`язок призведе до неможливості пошуку роботи, зокрема, за межами Полтавської області. У випадку наявної у підозрюваної необхідності відлучитись із населеного пункту, в якому проживає, останння має можливість звернутися до слідчого або прокурора з метою отримання відповідного дозволу.

З огляду на викладене, слідчий суддя вбачає підстави для задоволення клопотання частково.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 70 (сімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрювана, яка не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

- не відлучатися з м. Полтава та Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Строк дії ухвали в частині покладення на підозрювану обов`язків визначити до 02.09.2025 року включно.

Попередити підозрювану, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 18.07.2025 року.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1