Вирок № 128940050, 17.07.2025, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 155/437/20

Провадження № 1-кп/931/2/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року сел. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000002366 від 26.09.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горохів Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, неодруженого, працюючого судовим розпорядником Горохівського районного суду Волинської області, військовозобов`язаного, раніше не судимого,

увчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.2 ст.15 ч.3 ст.369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом, у період часу з 19 вересня 2018 року до 12 жовтня 2018 року в м. Горохів, ОСОБА_6 , згідно з наказом №20/02-04 від 22 жовтня 2013 року призначений на посаду судового розпорядника Горохівського районного суду Волинської області, діючи умисно, усвідомлюючи злочинність своїх дій та їх правові наслідки, підбурював ОСОБА_7 до передачі грошових коштів в сумі 25000 гривень для подальшого їх надання в якості неправомірної вигоди голові Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_8 , призначеної на посаду судді Горохівського районного суду Волинської області згідно з постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» №3433-IV від 09.02.2006, яка займає відповідальне становище, за вирішення питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Зокрема, 15 вересня 2018 року ОСОБА_7 , рухаючись за кермом автобуса БАЗ АО79.03, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Ковель Волинської області був зупинений працівниками поліції, за результатами перевірки яких, в 11 год. 30 хв. стосовно нього складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ОЮ № 012824, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вилучено посвідчення водія.

Вищевказані матеріали скеровано для розгляду в Горохівський районний суд Волинської області, за місцем проживання ОСОБА_7 та розподілені для розгляду голові вищевказаного суду ОСОБА_8 .

В подальшому, 19 вересня 2018 року, близько 16 години, ОСОБА_7 , з метою отримання інформації про порядок та строки розгляду судом вказаного адміністративного протоколу, приїхав до Горохівського районного суду Волинської області за адресою: Волинська область, м. Горохів, вул. Шевченка, 29, де зустрів ОСОБА_9 , який перебував на посаді судового розпорядника вказаного суду, та звернувся до останнього за консультацією з приводу вищевказаних питань.

В ході вищевказаної зустрічі ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 , що зможе йому допомогти з вирішенням даного питання, і запевнив, що з цього приводу звернеться безпосередньо до судді ОСОБА_8 .

При цьому, під час вищевказаної розмови, ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_7 , що вирішення вищевказаного питання можливе лише шляхом надання неправомірної вигоди судді Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_8 , на розгляді якої знаходяться дані матеріали.

В ході чого, ОСОБА_6 наголосив ОСОБА_7 , що питання щодо розгляду складеного на нього адміністративного протоколу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тягне за собою серйозні наслідки, які можливо полягатимуть в накладенні штрафу в сумі 10500 гривень та позбавленні права керування транспортним засобом мінімально на 1 рік, що в свою чергу потягне за собою втрату роботи останнім, а також повідомив, що у таких випадках перевізника, який є роботодавцем ОСОБА_7 , можуть позбавити ліцензії на пасажирські перевезення.

Однак, ОСОБА_6 запевнив ОСОБА_7 , що він зможе посприяти йому в уникненні адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення за умови надання йому неправомірної вигоди для подальшої її передачі ним судді ОСОБА_8 , на розгляді якої перебувають матеріали по адміністративному протоколу.

Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно та переслідуючи корисливу зацікавленість, направлену на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , повідомив останньому завідомо неправдиві відомості щодо можливого вирішення даного питання шляхом надання йому неправомірної вигоди для подальшої передачі судді ОСОБА_8 , чим підбурив останнього до передачі грошових коштів в якості неправомірної вигоди.

20 вересня 2019 року, у післяобідню пору, ОСОБА_6 , зловживаючи довірою до себе, як до працівника Горохівського районного суду Волинської області, оскільки перебував на посаді судового розпорядника, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливою метою, попередньо зателефонувавши до ОСОБА_7 на мобільний телефон і домовившись про зустріч вдома у останнього, приїхав на своєму автомобілі до місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , для обговорення вищевказаного питання.

В ході вищевказаної зустрічі, ОСОБА_6 почав підбурювати останнього до надання неправомірної вигоди в сумі 25000 гривень, при цьому ввів останнього в оману щодо необхідності передачі зазначеної неправомірної вигоди для судді, голови суду ОСОБА_8 , якій справа по складеному на ОСОБА_7 адміністративному протоколу буде розподілена для розгляду, за закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_10 складу адміністративного правопорушення, хоча жодного наміру щодо передачі їй грошових коштів в якості неправомірної вигоди він не мав.

У подальшому, 25 вересня 2018 року, близько 17 години, ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом зловживання довірою ОСОБА_7 до себе, як до співробітника Горохівського районного суду Волинської області, зателефонував до останнього на мобільний телефон, та повідомив, що той повинен передати йому частину озвученої суми грошових коштів в якості неправомірної вигоди, для подальшої передачі їх ним судді ОСОБА_8 у найкоротші терміни.

08 жовтня 2018 року, о 10 год. 50 хв., за вказівкою ОСОБА_9 , ОСОБА_7 під`їхав на своєму автомобілі марки «Фольцваген Гольф», LU479GG, до приміщення Горохівського районного суду Волинської області за адресою: Волинська область, м. Горохів, вул. Шевченка, 29, де його чекав ОСОБА_6 , який підсів до нього у даний автомобіль.

В ході розмови, яка відбувалася в салоні автомобіля, ОСОБА_6 , діючи умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість, спрямовану на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , запитав у останнього чи є у нього при собі раніше обумовлена сума неправомірної вигоди в розмірі 25000 гривень, але, отримавши відповідь ОСОБА_7 , що вказана сума грошових коштів при ньому відсутня, бо він її не взяв, ОСОБА_4 неодноразово наголосив, що зазначені грошові кошти необхідно передати йому особисто для судді ОСОБА_8 .

При цьому ОСОБА_6 наголосив, що це потрібно якнайшвидше, хоча б за 30 хвилин до початку судового розгляду по його справі, запевнивши при цьому у позитивному та швидкому вирішенні питання на його користь, за умови надання неправомірної вигоди.

Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно та переслідуючи корисливу зацікавленість, направлену на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , запевнив останнього щодо можливого вирішення даного питання шляхом надання йому неправомірної вигоди для подальшої передачі судді ОСОБА_8 , чим підбурив останнього до передачі грошових коштів в якості неправомірної вигоди.

При цьому ОСОБА_7 усвідомлював, що ОСОБА_6 є працівником Горохівського районного суду Волинської області, сприймав його як особу, яка за специфікою своєї діяльності знайома із службовими особами зазначеного суду, як наслідок вважав його пропозицію дати неправомірну вигоду реальною та такою, яка спрямована на вчинення дій на його користь щодо не притягнення його до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_7 , в черговий раз, будучи поставленим ОСОБА_11 в умови, за яких останній запевнив його, що зобов`язується передати грошові кошти судді за вчинення вище обумовлених дій, а також в умови, за яких відмова від передачі ОСОБА_7 вказаної суми коштів могла потягнути прийняття негативного рішення, погодився на такі протиправні вимоги останнього.

12 жовтня 2018 року, в 10 год. 40 хв., ОСОБА_7 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_11 , під`їхав на своєму автомобілі марки «Фольцваген Гольф», LU479GG, до місця проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 , для передачі йому грошових коштів в якості неправомірної вигоди.

Під час вищевказаної зустрічі, яка відбулася у автомобілі ОСОБА_7 , для того, щоб шляхом обману одержати від нього грошові кошти, ОСОБА_6 продовжив підбурювати останнього до надання неправомірної вигоди через нього судді Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_8 , особі, яка займає відповідальне становище, за непритягнення до адміністративної відповідальності.

В ході вищевказаної розмови ОСОБА_7 , будучи переконаним у необхідності передачі неправомірної вигоди ОСОБА_12 , перебуваючи в салоні власного автомобіля, в 11 год. 10 хв. передав йому грошові кошти в сумі 25000 грн, як неправомірну вигоду для їх подальшої передачі ним судді Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_8 , яка займає відповідальне становище, за не притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину, передбаченого ч.4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України, до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки суддя Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_8 прийняла рішення на користь ОСОБА_7 згідно чинного законодавства.

Стороною обвинувачення такі дії ОСОБА_9 кваліфікуються як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2. ст.15, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме: вчинення підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, однак він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Окрім цього, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді судового розпорядника Горохівського районного суду Волинської області згідно з наказом №20/02-04 від 22 жовтня 2013 року, повторно, в період часу з 17 січня 2019 року до 18 березня 2019 року в м. Горохів, діючи умисно, усвідомлюючи злочинність своїх дій та їх правові наслідки, підбурював ОСОБА_7 , до передачі йому грошових коштів в сумі 25 000 для подальшого їх надання в якості неправомірної вигоди голові Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_8 , призначеної на посаду судді Горохівського районного суду Волинської області згідно постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» №3433-IV від 09.02.2006, яка займає відповідальне становище, за вирішення питання, щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_13 , у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Зокрема, 28 грудня 2018 року ОСОБА_13 , рухаючись за кермом легкового автомобіля марки «Фольцваген Гольф», LUBO 154 А, в с. Терешківці Горохівського району Волинської області був зупинений працівниками поліції, за результатами перевірки яких, в 19 год. 20 хв. стосовно нього складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ОБ № 013218 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та вилучено посвідчення водія.

Вищевказані матеріали скеровано для розгляду в Горохівський районний суд Волинської області та розподілені для розгляду голові вищевказаного суду судді ОСОБА_8

16 січня 2019 року, у післяобідню пору, у приміщенні магазину в с. Ватин Горохівського району Волинської області, ОСОБА_13 зустрів свого знайомого ОСОБА_7 , якому розповів про складений щодо нього адміністративний протокол, в ході розмови висловив занепокоєння, оскільки хвилювався, що внаслідок судового розгляду його буде позбавлено права керування транспортним засобом.

17 січня 2019 року, ОСОБА_7 , попередньо домовившись в ході телефонної розмови з судовим розпорядником Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_11 , зустрівся з останнім о 12 год. неподалік приміщення Горохівського районного суду, що за адресою: Волинська область, м. Горохів, вул. Шевченка, 29, з метою отримання інформації про порядок розгляду судом вказаного протоколу, можливі існуючі пом`якшуючі вину ОСОБА_13 обставини.

В ході вищевказаної зустрічі, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 , що зможе йому допомогти з вирішенням даного питання, і запевнив, що з цього приводу звернеться безпосередньо до судді ОСОБА_8 .

При цьому, під час вищевказаної розмови, у ОСОБА_9 виник умисел на отримання грошових коштів ОСОБА_7 , шляхом підбурення його до надання неправомірної вигоди судді Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_8 , на розгляді якої знаходяться дані матеріали.

18 січня 2019 року ОСОБА_6 зателефонував до ОСОБА_7 і домовився про зустріч за місцем проживання останнього, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , та через деякий час під`їхав на своєму автомобілі.

Під час спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 повідомив, що радився із суддею Горохівського районного суду ОСОБА_8 з приводу складеного протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП на ОСОБА_13 , а саме: про можливість уникнення відповідальності вказаною особою шляхом зібрання пакету документів, які б пом`якшили його становище, при цьому ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи злочинність своїх дій та їх правові наслідки, повторно, почав підбурювати останнього до надання неправомірної вигоди в сумі 25000 гривень для передачі зазначеної суми неправомірної вигоди для судді, голови суду ОСОБА_8 .

В подальшому, 17 березня 2019 року ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, знову домовився по мобільному телефону з ОСОБА_7 про зустріч, після чого останній під`їхав на своєму автомобілі марки «Опель Зефіра», д.н.з. НОМЕР_2 , до житлового будинку ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 .

В ході вищевказаної зустрічі, яка відбулася в салоні автомобіля ОСОБА_7 , ОСОБА_6 продовжував підбурювати останнього до надання неправомірної вигоди через нього судді Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_8 за не притягнення до адміністративної відповідальності.

Внаслідок чого, 17 березня 2019 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_6 схилив ОСОБА_7 до надання йому грошових коштів в якості неправомірної вигоди, та отримав від останнього грошові кошти в сумі 10000 гривень в якості завдатку від раніше обумовленої суми.

При цьому, ОСОБА_6 , перерахувавши в салоні автомобіля отримані грошові кошти в якості неправомірної вигоди, отримані від ОСОБА_7 , наголосив на передачі йому на наступний день решти раніше обумовленої суми неправомірної вигоди.

Крім цього, в ході вказаної зустрічі, ОСОБА_6 призначив час передачі йому грошових коштів на 9 годину наступного дня, на території автостанції в м. Горохів, що за адресою: вул. Луцька, 27, м. Горохів Волинської області.

18 березня 2019 року о 09 год. 02 хв. ОСОБА_4 , під час зустрічі з ОСОБА_7 , яка відбувалася в салоні автомобіля марки «Опель Зефіра», д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується останній, на території автостанції в м. Горохів, вул. Луцька, 27, Волинської області, діючи умисно, усвідомлюючи злочинність своїх дій та їх правові наслідки, схилив ОСОБА_7 надати та отримав від останнього другу частину неправомірної вигоди, у вигляді грошових коштів в сумі 10000 гривень, для подальшого їх надання в якості неправомірної вигоди судді Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_8 за не притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_13 .

Після цього, 22 березня 2019 року, близько 10 год. 15 хв., ОСОБА_4 під час зустрічі з ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , яка відбувалася в салоні автомобіля марки «Опель Зефіра», д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_7 , біля приміщення Горохівського районного суду в м. Горохів Горохівського району Волинської області за адресою: Волинська область, м. Горохів, вул. Шевченка, 29, діючи умисно, усвідомлюючи злочинність своїх дій та їх правові наслідки, наголосив, що оскільки у ОСОБА_13 не має жодних документально підтверджуючих пом`якшуючих вину обставин, необхідно додати ще 5000 гривень в якості неправомірної вигоди для передачі судді Горохівського районного суду ОСОБА_8 .

В той самий день, а саме: 22 березня 2019 року, близько 10 год. 45 хв., біля приміщення Горохівського відділу поліції ГУНП у Волинській області за адресою: Волинська область, м. Горохів, вул. Шевченка, 27, до ОСОБА_7 у салон його автомобіля марки «Опель Зефіра», д.н.з. НОМЕР_2 , сіли ОСОБА_13 і ОСОБА_6 , та останній повідомив, що рішення по складеному на ОСОБА_13 адміністративному протоколу прийнято не на його користь, тобто накладено штраф в сумі 10200 гривень і позбавлено його права керувати транспортним засобом строком на 1 рік, тобто, що прийнято рішення не на користь ОСОБА_13 .

Після цього, ОСОБА_6 запропонував всім під`їхати до нього додому за адресою: АДРЕСА_1 , де повернув ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 20000 гривень, надані йому 17 та 18 березня 2019 року в якості неправомірної вигоди для передачі судді Горохівського районного суду ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину, передбаченого ч.4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки суддя Горохівського районного суду ОСОБА_8 прийняла рішення згідно чинного законодавства.

На думку сторони обвинувачення, ОСОБА_6 своїми умисними діями, вчиненими повторно, що виразились у вчиненні підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, однак він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.27, ч.2. ст.15, ч. 3 ст. 369 КК України.

ОСОБА_12 також пред`являлось обвинувачення щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 та 2 ст.190 КК України, проте з огляду на його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі статті 49 КК та закриття кримінального провадження в цій частині ухвалою суду від 01.05.2025 року, що набрала законної сили, суд не вбачає необхідності здійснювати оцінку цієї частини обвинувального акту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в частині пред`явленого йому обвинувачення за ч.4 ст.27, ч.2. ст.15, ч. 3 ст. 369 КК України свою вину не визнав та пояснив, що в період з 2013 року по даний час працює судовим розпорядником Горохівського районного суду Волинської області. Станом на 2018 рік головою суду була ОСОБА_8 , яка також самостійно здійснювала правосуддя в той час в суді. ОСОБА_7 був його однокласником, вони перебували в дружніх відносинах, часто спілкувалися, а тому він вирішив йому допомогти, надавши юридичну консультацію з приводу притягнення його адмінвідповідальності за ст.130 КУпАП, маючи юридичну освіту та знаючи практику розгляду справ відповідної категорії. Він взяв кошти в ОСОБА_7 за надання юридичної консультації, зокрема, допомогу в підготовці відповідних документів для їх подачі до суду, що могло потягнути закриття провадження у справі та не казав ОСОБА_7 , що це питання можливо вирішити шляхом надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_8 . При цьому він не зазначав ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , за що бере кошти, позаяк розумів, що не має права отримувати винагороду за надання юридичних послуг, адже є державним службовцем. До судді ОСОБА_8 для вирішення питання щодо закриття провадження у справі він не звертався, лише просив розглянути справу раніше за проханням ОСОБА_7 . Він не підбурював ні ОСОБА_7 ні ОСОБА_13 до передачі коштів, це вони просили його допомоги у вирішенні цього питання. Він отримував кошти від ОСОБА_7 , однак суму не пам`ятає. Кошти, отримані від ОСОБА_7 , витратив на особисті потреби. ОСОБА_7 наполегливо просив його допомогти ОСОБА_13 , він погодився надати юридичні послуги, зокрема, шляхом оформлення та подачі відповідних документів для передачі його на поруки. Кошти по епізоду з ОСОБА_13 надавалися двома траншами по 10 000 грн, всього 20000 грн, які він повернув після того як питання щодо закриття провадження у справі відносно ОСОБА_13 не було вирішено позитивно.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що у 2018 році працівниками поліції відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. У нього був знайомий ОСОБА_7 , з яким він випадково зустрівся та розповів йому про складення відносно нього протоколу за ст. 130 КУпАП. Останній зазначив, що в нього була така ж ситуація і він її вирішив. Він попросив ОСОБА_7 , щоб той допоміг йому у вирішенні цього питання також таким чином, щоб його не позбавили права керування транспортними засобами, позаяк водіння автомобілем є важливим для нього, при цьому він згідний сплатити штраф в любому розмірі. ОСОБА_7 сказав, що через декілька днів зателефонує йому, вказавши, що це питання він повинен вирішити, позаяк у нього є однокласник, який працює в суді. Пізніше ОСОБА_7 сказав, що за 25 000 грн це питання може бути вирішено позитивно. Він зазначив, що наразі такої суми не має, однак протягом місяця підзбирає та віддасть йому цю суму коштів. ОСОБА_7 погодився та через деякий час він познайомив його із ОСОБА_4 та при другий зустрічі він дав йому 10000 грн, а ще 10 000 грн ОСОБА_7 віддав замість нього, всього суму 20 000 грн. ОСОБА_4 зазначив йому, що постарається вирішити це питання та сказав, які документи необхідно підготувати для взяття його на поруки. Він звертався на завод та готував такі документи. ОСОБА_7 зазначав йому, що питання вирішиться позитивно, він не цікавився яким чином та в який спосіб. Судове засідання переносилося, а у визначений день розгляду, за результатами такого розгляду, його було позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто штраф. В цей же день вони поїхали до ОСОБА_4 додому, останній зазначив, що питання не вирішилося і повернув кошти в сумі 20000 грн та порадив йому адвоката. Він звернувся з апеляцією до апеляційного суду, де за результатами перегляду постанову суду було залишено без змін. Будь яких претензій до ОСОБА_4 він не має, не вважає, що останній підбурював його до вчинення злочину. Йому важливим було вирішення питання щодо не позбавлення його права керування транспортними засобами, про що він просив, яке не вдалося вирішити позитивно, він не оцінював дії ОСОБА_4 будь яким чином.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що в 2018 року він працював водієм, здійснював пасажирські перевезення. На нього було складено протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння за ст.130 КУпАП, результат тестування - 0,26 проміле. Він звернувся до ОСОБА_4 для того, щоб проконсультуватися, та попросив його посприяти у вирішенні питання щодо закриття провадження у справі, оскільки відповідальність за цією статтею передбачала накладення штрафу, позбавлення права керування транспортними засобами та для підприємства наслідки у вигляді позбавлення ліцензії. Вони зустрілися з ОСОБА_4 , він сказав, що допоможе у вирішенні цього питання, поспілкується з головою суду. Після того як поговорив, зазначив, що вирішення цього питання буде вартувати 25000 грн і їх необхідно надати до судового засідання для голови суду. Він погодився. Однак, оскільки це була значна сума коштів, він змушений був звернутися до правоохоронних органів. А також ОСОБА_4 зазначив йому про необхідність зібрати документи для подачі до суду, а саме: довідку про склад сім`ї та характеристику за місцем роботи, які він подавав через ОСОБА_4 . Фактично останній надав йому юридичну консультацію щодо розгляду його справи. За юридичною допомогою він більше ні до кого не звертався, крім ОСОБА_4 . Йому не відомо чи розмовляв ОСОБА_4 з суддею ОСОБА_8 з цього приводу. Його було звільнено від відповідальності за малозначністю та справу закрито. Гроші він йому передавав частинами, ще 5000 грн мало бути надано після позитивного вирішення питання, однак чи передавав він їх, не пам`ятає. Кошти були надані йому працівниками поліції. Щодо ОСОБА_13 відбулася аналогічна ситуація, відносно останнього було складено протокол про адмінправопорушення за ст.130 КУпАП. Вони двоє під`їхали до ОСОБА_4 з метою отримання консультації, щоб закрити цю справу також. Він познайомив ОСОБА_4 з ОСОБА_13 , останній розповів йому ситуацію. ОСОБА_4 сказав, які документи підготувати для взяття його на поруки, і ОСОБА_13 ці документи збирав та передавав ОСОБА_4 . Була озвучена сума 25 000 грн, вони надали 20 000 грн, ще 5000 грн мала бути надана після позитивного рішення. Кошти були надані також правоохоронними органами, він передавав їх ОСОБА_4 . Коштів ОСОБА_13 не позичав. Однак, позитивного рішення відносно нього не було, на нього було накладено штраф та позбавлено права керування транспортними засобами. ОСОБА_4 повернув кошти в сумі 20000 грн ОСОБА_13 та порадив адвоката, який може подати апеляцію. Вони з ОСОБА_13 розуміли правові наслідки притягнення до адмінвідповідальності за ст.130 КУпАП, зокрема, позбавлення права керування транспортними засобами, тому вони й звернулися до ОСОБА_4 для того, що вирішити це питання. ОСОБА_7 зазначив, що притягався раніше до кримінальної відповідальності. Претензій до ОСОБА_4 він не має.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що працювала у Горохівському районному суді Волинської області з 1986 по 2022 роки на посаді судді та голови цього суду і здійснювала розгляд справ, в тому числі справ про адміністративні правопорушення згідно з вимогами чинного законодавства та поданих матеріалів. По справі про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_7 нею було задоволено клопотання останнього про передачу його на поруки, позаяк він мав на утриманні багато дітей та був водієм, а ОСОБА_13 було відмовлено у задоволенні його клопотання. ОСОБА_4 з будь якими проханнями до неї про вирішення цих справ на користь осіб, які притягаються до адмінвідповідальності, чи іншими не звертався.

Судом безпосередньо оголошені та досліджені в якості доказів документи, надані стороною обвинувачення, зокрема:

-витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42019000000000257від 04.02.2019року за ч.3 ст. 368 КК України (а.к.п. 52, 53 т.4);

-протокол прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 03.02.2019 року про вимагання ОСОБА_4 неправомірної вигоди в розмірі 25000 грн для судді ОСОБА_8 по справі відносно ОСОБА_13 (а.к.п. 57, 58 т.4);

-копія протоколу серії ОБ №013218 від 28.12.2018 року, складеного відносно ОСОБА_13 за ч.1 ст.130 КУпАП, повістка про виклик до суду ОСОБА_13 на 10:50 04.03.2019 року (а.к.п.60 том 4);

-постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування за № 42019000000000257та № 42019000000000287та присвоєння № 42019000000000257 ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 368 КК України (а.к.п. 66, 67 т.4);

-письмова згода ОСОБА_7 на залучення до проведення негласних слідчих дій (т.4 а.к.п. 77);

-постанова про залучення ОСОБА_7 до проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні № 42019000000000257 від 04.02.2019 року (а.к.п. 78, 79 т.4);

-протоколи огляду та ідентифікації грошових коштів в сумі 10 000 грн, купюрами номіналом по 500 грн, які надав ОСОБА_7 (а.к.п. 82-95 т.4);

-клопотання про проведення обшуку та ухвали слідчого судді від 18.03.2019 року про надання дозволу на проведення обшуку службового приміщення, домоволодіння та транспортного засобу судді Горохівського районного суду ОСОБА_8 (а.к.п. 96-115, 116-124 т.4);

-клопотання про проведення обшуку та ухвала слідчого судді від 18.03.2019 року про надання дозволу на проведення обшуку квартири судового розпорядника Горохівського районного суду ОСОБА_4 (а.к.п. 132-139 т.4);

-клопотання про проведення обшуку та ухвала слідчого судді від 20.03.2019 року про надання дозволу на проведення обшуку робочого кабінету судового розпорядника Горохівського районного суду ОСОБА_4 (а.к.п. 140-152 т.4);

-постанова про закриття кримінального провадження № 42019000000000257від 04.02.2019року в частині кваліфікації за ч.3 ст. 368 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.к.п. 153-155 т.4);

-постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42019000000000257від 04.02.2019року з ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України на ч.2 ст. 369-2 КК України (а.к.п. 155-158 т.4);

-витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018000000002366 від 26.09.2018 року за ч.3 ст. 368 КК України (а.к.п. 4 т.5);

-протоколприйняття заяви ОСОБА_7 провчинене кримінальне правопорушення(аботаке,що готується)від 25.09.2018року (а.к.п. 18-20 т.5);

- письмова згода ОСОБА_7 на залучення до проведення негласних слідчих дій (т.5 а.к.п. 41);

-постанова про залучення ОСОБА_7 до проведення негласних слідчих дій (а.к.п. 42, 43 т.5);

-протокол огляду та ідентифікації грошових коштів в сумі 25000 грн, які надав ОСОБА_7 , купюрами номіналом по 500 грн (а.к.п. 52-66 т.5);

-оригінал протоколу про адмінправопорушення серії ОБ № 012824 від 15.09.2018 року, складеного відносно ОСОБА_7 за ст. 130 КУпАП (т.5 а.к.п. 67);

-постанова про розсекречення матеріалів щодо проведення негласних слідчих дій від 29.05.2019 року (а.к.п. 71-73 т.5 );

-постанова про знищення отриманої інформації під час проведення негласної слідчої дії від 28.05.2019 року (а.к.п. 74, 75 т.5);

-постанова про зміну правової кваліфікації у кримінальному провадженні № 42018000000002366 від 26.09.2018 року з ч.3 ст. 368 КК України на ч.2 ст. 369-2 КК України (а.к.п. 77-79 т.5);

-ухвала слідчого судді від 20.09.2019 року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000002366 від 26.09.2018 року (а.к.п. 88 т.5);

-постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування кримінальних проваджень від 27.08.2019 року (а.к.п. 89, 90 т.5);

-постанова про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42018000000002366 від 26.09.2018 року з ч.2 ст. 369-2 КК України на ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369 КК України (а.к.п. 93 т.5);

-

-

-постанова судді Горохівського районного суду ОСОБА_8 від 12.10.2018 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_7 , звільнення його від відповідальності та обмеження усним зауваженням за ч.1 ст. 130 КУпАП, що набрала законної сили 23.10.2018 року (а.к.п. 101 т.5);

-

-

-

-витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018000000002366 від 26.09.2018 року за ч.1, ч.2 ст. 190; ч.3 ст. 368; ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369 КК України (а.к.п. 110-112 т.5);

-постанова судді Горохівського районного суду ОСОБА_8 від 22.03.2019 року про притягнення ОСОБА_13 до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, що набрала законної сили 22.04.2019 року (а.к.п. 118-120 т.5);

-постанова Волинського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року, якою, після перегляду, залишено без змін постанову судді Горохівського районного суду ОСОБА_8 від 22.03.2019 року про притягнення ОСОБА_13 до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.к.п. 121-123 т.5);

- постанова Верховної ради України від 09.02.2006 року №3433-ІV про обрання суддею Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_8 (а.к.п. 157 т.5);

- протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 10.11.2018 року з флеш-картою №1163т, де зафіксовано розмову 08.10.2018 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ; клопотання та ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 від 28.09.2018 року; доручення працівникам УЗЕ у Волинській області на проведення негласних слідчих (розшукових) дій на виконання вищевказаної ухвали (а.к.п.212-227 том 1);

- протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 17.10.2018 року, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 17.10.2018 року з флеш-картою №1167т, протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 10.12.2018 року з додатком машинним носієм інформації №1168т, де зафіксовано розмову 12.10.2018 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , передачу коштів, розгляд справи відносно ОСОБА_7 суддею ОСОБА_8 ; клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.10.2018 року, ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_8 від 11.10.2018 року, доручення на їх проведення, постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 11.10.2018 року (а.к.п.61-76, 145-152, 153-158 том 2);

- протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 25.02.2019 року з флеш-картою №1457т, де зафіксовано розмову 21.02.2019 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 по епізоду з ОСОБА_13 , протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 13.03.2019 року з флеш-картами №1504т, №1505т, де зафіксовано розмову 12.03.2019 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 по епізоду з ОСОБА_13 , клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 від 06.02.2019 року, ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 від 11.02.2019 року, доручення на їх проведення (а.к.п.191-214 том 2);

- протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 10.04.2019 року з флеш-картами №1530т, 1531т, де зафіксовано розмову 17.03.2019 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 по епізоду з ОСОБА_13 та передачу коштів в сумі 10 000 грн (а.к.п. 33-36 том 3);

- протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 10.04.2019 року з флеш-картою №1533т, де зафіксовано розмову 18.03.2019 року о 09 год. 02 хв. між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 по епізоду з ОСОБА_13 та передачу коштів в автомобілі на автостанції в м. Горохів (а.к.п. 37-39 том 3);

- протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 10.04.2019 року з флеш-картою №1532т, де зафіксовано отримання 18.03.2019 року о 10 год. 16 хв. ОСОБА_13 в приміщенні суду повістки про виклик до суду на 10:30 22.03, а також розмову між ним та ОСОБА_4 (а.к.п. 40-42 том 3);

- протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 10.04.2019 року з флеш-картою №1535т, де зафіксовано розмову 18.03.2019 року о 15:40 між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 по епізоду з ОСОБА_13 (а.к.п. 43-48 том 3);

- протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 10.04.2019 року з флеш-картою №1536т, де зафіксовано розмову 18.03.2019 року о 12:35 між ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та ОСОБА_4 в автомобілі (а.к.п. 49-51 том 3);

- протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 10.04.2019 року з флеш-картою №1548т, де зафіксовано розгляд суддею ОСОБА_8 справи про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_13 22.03.2019 року, за результатами розгляду якої на нього накладено штраф в розмірі 10200 грн та позбавлено права керування транспортними засобами, розмову між ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , в якій останній радить йому подати апеляційну скаргу та рекомендує адвоката, а також розмову між ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та ОСОБА_4 та передачу ОСОБА_4 коштів ОСОБА_13 (а.к.п. 102-108 том 3);

- протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30.05.2019 року з додатком DVD-R диском №1444т, де зафіксовано телефонну розмову ОСОБА_8 23 та 27.03.2019 року (а.к.п.3-4 том 4);

- протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30.05.2019 року з додатком DVD-R диском №1443т, де зафіксовано телефонну розмову ОСОБА_4 та ОСОБА_7 20 та 25.03.2019 року (а.к.п. 5-8 том 4);

- протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 16.04.2019 року з додатком машинним носієм інформації №1441т, де зафіксовано розмови ОСОБА_8 з ОСОБА_4 та працівниками суду в її робочому кабінеті, а також розгляд справи відносно ОСОБА_13 (а.к.п. 9-16 том 4);

-клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та ухвала слідчого судді від 28.09.2018 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_7 (а.к.п. 201-208 т.5);

-постанова про розсекречення матеріалів щодо проведення негласних слідчих (розшукових)дій від 10.06.2019 року (а.к.п. 211, 212 т.5);

-постанова про розсекречення матеріалів щодо проведення негласних слідчих (розшукових)дій від 28.05.2019 року (а.к.п. 215, 216 т.5);

-постанова про розсекречення матеріалів щодо проведення негласних слідчих (розшукових)дій від 04.06.2019 року (а.к.п. 220, 221 т.5);

-клопотання та ухвали слідчого судді від 11.02.2019 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_7 (а.к.п. 222-232 т.5);

-протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30.05.2019 року, де зафіксовано телефонну розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 20 та 25.03.2019 року (а.к.п. 233-235 т.5);

-постанова про проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину від 15.03.2019 року (а.к.п. 237-239 т.5);

-протоколи про результати контролю за вчиненням злочину від 12.04.2019 року, де зафіксовано розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в автомобілі 17 та 18.03.2019 року (а.к.п. 240-244 т.5);

-протокол про результати аудіо відео контролю особи - ОСОБА_8 в її робочому кабінеті від 13.03.2019 року (а.к.п. 246-248 т.5);

-клопотання та ухвали слідчого судді від 11.02.2019 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_8 (а.к.п. 253-258 т.5);

- Положення про порядок створення та діяльності служби судових розпорядників, затверджене наказом ДСА України від 20.07.2017 року №815 (а.к.п.129-134 том 5);

-наказ Горохівського районного суду від 22.10.2013 року № 20/02-04 про призначення на посаду судового розпорядника ОСОБА_4 (а.к.п. 135 т.5);

-вимога про судимість ОСОБА_4 , з якої вбачається, що останній не судимий (а.к.п. 136 т.5);

- відповіді на запит слідчого із КП "Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцька" та КП "Волинський обласний наркологічний диспансер", відповідно до яких ОСОБА_4 не перебуває на обліку у вказаних установах (а.к.п.137-138 том 5);

- довідка про доходи ОСОБА_4 (а.к.п. 140 том 5);

-свідоцтва про народження ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , з яких вбачається, що ОСОБА_4 є їх батьком (а.к.п. 141-143 т.5);

-характеристика на ОСОБА_4 на місцем роботи у Горохівському районному суді Волинської області, відповідно до з якої останній характеризується виключно позитивно (а.к.п. 146 т.5);

-присяга державного службовця ОСОБА_4 , прийнята 22.10.2013 року (а.к.п. 148 т.5);

- посадова інструкція судового розпорядника Горохівського районного суду Волинської області, з якою ОСОБА_4 ознайомлений (а.к.п. 149-151 том 5).

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Водночас, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст.87 КПК України). Такі перераховані в частинах 2 та 3 цієї статті та не є виключенням.

Отже, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Всі іншідопустимі, якщо отримані в порядку, встановленому КПК України.

Суд, оцінюючи зміст відповідних досліджених процесуальних документів, дійшов висновку, що докази, надані стороною обвинувачення, в належній мірі відповідають вимогам ст.ст.251, 252, 270, 271, 273 КПК України, тобто є належними та допустимими доказами, а тому суд не бере до уваги доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів та відхиляє їх.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

Склад злочину - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин.

Відповідно до ч.4 ст.27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з обвинуваченням, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369 КК України, тобто, підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, однак він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, та вчинення аналогічних дій повторно.

Даючи оцінку кваліфікації дій обвинуваченого органом досудового розслідування, суд враховує нижче наведене.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі №138/3717/16-к від 18.01.2021 року визначено, що у разі кваліфікації дій особи як підбурювання до закінченого замаху на вчинення злочину суди мають на підставі дослідження всієї сукупності доказів та оцінки всіх доречних фактичних обставин кримінального провадження зробити належним чином мотивований висновок про те, що дії обвинуваченого за своїм характером об`єктивно були спрямовані саме на збудження в іншої особи бажання або на зміцнення рішучості й наміру вчинити злочин. З суб`єктивної сторони підбурювач має усвідомлювати, що саме його дії мають схилити до вчинення злочину особу, яка до цього або не мала наміру його вчинити, або окрім висловлення наміру не мала рішучості такий намір реалізувати.

Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року "Про судову практику у справах про хабарництво" дії особи, яка, одержуючи гроші начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати за відповідною частиною ст.190 КК України, а за наявності до того підстав - і за відповідними частинами статей 27, 15 та 369 КК України, як підбурювання до замаху на давання хабаря.

З обставин справи встановлено, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 в частині обвинувачення за ч. 1 та ч.2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою та заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому повторно, (шахрайство) закрито ухвалою суду від 01.05.2025 року за його згодою на підставі ст. 49 КК України, тобто з нереабілітуючих підстав, отже обвинувачений погодився, що він шляхом обману та зловживання довірою заволодів чужим майном, а саме: грошовими коштами, отриманими від ОСОБА_7 та ОСОБА_13 (а.к.п. 28-31 т.7).

Разом з тим, досліджені в судовому засіданні докази не вказують на вчинення ОСОБА_4 дій, що підпадали б під ознаки підбурювання, зокрема: умовляння, підкуп, погрози, примусу або іншим чином схилення ОСОБА_7 та ОСОБА_13 до надання неправомірної вигоди.

При цьому судом взято до уваги, що саме ОСОБА_7 та ОСОБА_13 звернулися до ОСОБА_4 з метою вирішення питання не позбавлення їх права керування транспортними засобами як наслідок накладення стягнення під час притягнення до адміністративної відподальності за ч.1 ст.130 КУпАП, достовірно знаючи, що він не є адвокатом, іншим фахівцем в галузі права, а є працівником суду та відповідно державним службовцем. Обоє потерпілих у своїх показаннях зазначали, що це питання було важливим для них, позаяк тягнуло наслідком втрату роботи, що пов`язана з водінням транспортними засобами, а відповідно отримання заробітку, що свідчить про їх умисел вирішити вказане питання не в правовому полі.

У своїх показаннях потерпілий ОСОБА_13 зазначив, що не оцінював дії ОСОБА_4 будь яким чином, в тому числі як підбурювання, йому було важливим вирішення позитивно питання, яке для нього мало значення, претензій до ОСОБА_4 не має.

Хоча сторона обвинувачення, як на підставу обвинувачення, окрім інших доказів, здобутих органом досудового розслідування, посилається на показання потерпілого ОСОБА_7 , суд критично відноситься до таких показань, оскільки вони не є чіткими та послідовними і достовірно не підтверджують дій ОСОБА_4 , що інкримінуються йому згідно з обвинувальним актом.

З досліджених доказів, отриманих в результаті негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема і розмов між ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 не вбачається, що ОСОБА_4 чітко зазначав суму коштів, за що їх отримує та те, що вони мають бути передані судді ОСОБА_8 за вирішення питання закриття провадження у справах відносно потерпілих за ст.130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення (як інкримінується згідно з обвинувальним актом).

Разом з тим, підтверджується, що ОСОБА_4 надавав інформацію щодо дат розгляду справ, сприяв та просив суддю ОСОБА_8 у швидшому вирішенні справи відносно ОСОБА_7 , вказував, які документи необхідно подати потерпілим, та надавав зразки таких документів, фактично консультував їх, розраховуючи, що за результатами розгляду таких матеріалів провадження у справах може бути закрито за малозначністю чи у зв`язку з взяттям особи на поруки трудового колективу, за що отримував кошти, що відповідно кваліфіковано як шахрайські дії.

Про закриття провадження у справах у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, та те, що таке можливе лише шляхом надання неправомірної вигоди судді Горохівського районного суду Волинської області ОСОБА_8 , на розгляді якої знаходяться матеріали відносно потерпілих (як зазначено в обвинувальному акті), взагалі не відбувалося будь якої розмови.

Натомість ОСОБА_7 в зафіксованих в результаті аудіо-, відео контролю особи розмовах постійно з`ясовував чи говорив ОСОБА_4 з ОСОБА_8 , чи домовився з нею, чи вирішив питання, а по епізоду з ОСОБА_13 вбачається його активна поведінка, він наполегливо просив ОСОБА_4 вплинути на суддю прийняти рішення, що не передбачено чинним законодавством. Аналізуючи такі дії ОСОБА_7 , суд вважає їх провокативними по відношенню до обвинуваченого.

За таких обставин, на думку суду матеріали кримінального провадження не містять належних та допустимих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом вину ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369 КК України, а відповідно всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченого слід тлумачити на його користь.

Згідно до положень ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ при винесенні вироків" №5 від 29.06.1990 року, в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні, а всі сумніви у справі, в тому числі що стосуються достатності зібраних фактичних даних, якщо вичерпані всі можливості їх доповнення та усунення, повинні тлумачитися і вирішуватися на користь підсудних.

Положення ст.ст.370, 373 КПК України регламентують, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього кодексу. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, суд враховує правову позицію щодо визнання винуватості особи "поза розумним сумнівом" та визначення "стандартів доказування", висловлену Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 по справі №688/788/15-к, в якій зазначається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, що передбачають: "Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи".

В силу вимог ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Отже,суд,провівши розглядданого кримінальногопровадження увідповідності доположень ч.1ст.337КПК України,згідно зякими судовийрозгляд проводитьсялише вмежах висунутогообвинувачення відповіднодо обвинувальногоакта,дотримуючись принципівзмагальності сторінта свободив поданніними судусвоїх доказіві удоведенні передсудом їхпереконливості,дотримуючись принципудиспозитивності,безпосередньо дослідивши,надані сторонамидокази,давши їмналежну оцінку,відповідно довимог ст.94КПК України,дійшов висновкупро необхідністьвиправдання ОСОБА_4 у частиніпред`явленогообвинувачення зач.4ст.27ч.2ст.15ч.3ст.369КК Українина підставіп.3ч.1ст.373КПК України,оскільки стороноюобвинувачення недоведено,що в його діянні є склад вказаних кримінальних правопорушень.

Цивільні позови не заявлялися.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2020 року, на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_4 , необхідно скасувати на підставі ч.4 ст.174 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 369-371, 373, 374, 376, 395, ч.15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України, та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2020 року, на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_4 , - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя Локачинського районного суду ОСОБА_1