Вирок № 128938224, 18.07.2025, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/308/25

Провадження 1-кп/193/79/25

В И Р О К

іменем України

18 липня 2025 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого -судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Софіївка кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041580000248 від 14.12.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кринички Софіївського району, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, не працюючого, солдата ВЧ НОМЕР_1 , маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , 2021 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі , на підставі ст..75 КК України звільнено від відбування покарання строком 1 рік 6 місяців;

-кримінальне провадження з обвинувальним актом за 126-1 КК України направлено до суду 27.09.2024;

-кримінальне провадження з обвинувальним актом за ч. 1 ст. 125 КК України направлено до суду 23.10.2024;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України,

встановив:

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який послідовно неодноразово безперервно продовжувався.

Останній раз Указом Президента України № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 4024-ІХ від 29.10.2024.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-IX від 03.03.2022 року.

Відповідно доч.8ст.4,ч.1ст.5,ст.10,ст.11,ч.3ст.22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію»,ст.39Закону України«Про військовийобов`язок івійськову службу»,Указу ПрезидентаУкраїни «Прозагальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженого Законом України №2105-ІХ від 10.03.2022.

На виконання цього Указу Президента України, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11.04.2022 № 103, з урахуванням стану здоров`я та інших даних, а також відсутності визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 року підстав для відстрочки або звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_8 призначено на посаду механіка-водія 9 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 із зарахуванням до списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Таким чином, згідно ст. 24 ч. 1 п. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від25.03.1992 року ОСОБА_8 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 року, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999 року, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.Поряд з цим, ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин проти життя за наступних обставин.

Так, ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді механіка-водія 9 парашутно-десантної роти 3парашутно-десантного батальйону, у військовому званні «солдат», 11 грудня 2024 року близько о 17 год 00 хв., за попередньою домовленістю щодо спільного розпивання спиртних напоїв зі своїм знайомим ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийшов до території домоволодіння останнього, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . 11 грудня 2024 року приблизно о 19 год 00 хв під час спільного розпивання спиртних напоїв в приміщенні житлового будинку за вищевказаною адресою між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 з невстановлених слідством причин виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_10 , перебуваючи позаду сидячого на стільці ОСОБА_8 , наніс невстановленим слідством предметом удар в потиличну область голови ОСОБА_8 , від якого останній похилився. Після чого, ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, підійнявся зі стільця та, схопивши лівою рукою в області грудної клітини за куртку ОСОБА_10 , та наніс удар кулаком правої руки в область носа ОСОБА_10 , від якого останній почав падати, потягнувши за собою ОСОБА_8 , в результаті чого вони обоє впали на поверхню підлоги. Загалом ОСОБА_8 наніс ОСОБА_10 не менше 11 ударів в області голови та шиї. Далі, ОСОБА_8 намагаючись звільнитись від захвату ОСОБА_10 , який продовжував тримати його рукою за куртку в області грудної клітини, наніс не менше десяти травматичних дій в область верхніх та нижніх кінцівок ОСОБА_10 . Потім ОСОБА_10 схопив ОСОБА_8 за ліву ногу, ближче до області ступні, на що той, продовжуючи реалізовувати свій раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ступнею правої ноги, взуту в кросівки, спричинив не менше шести травматичних ударів в область ребер праворуч, лежачому на поверхні підлоги ОСОБА_10 . Потім, ОСОБА_8 місце вчинення злочину покинув, та прослідував до свого місця мешкання по АДРЕСА_2 . Причиною настання смерті ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є множинні переломи ребер, грудини; післятравматична пневмонія; закрита травма грудної клітини. Смерть ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 настала14.12.2024 року від перелому тіла грудини у місці проекції 3,4-го ребер; переломів 2-ого ребра праворуч по біля грудниної лінії; 3,4,5,6,7,8-ого ребер праворуч та 2,3,4,5,6,7-ого ребер ліворуч по середньоключичній лінії, з них переломи 4,6,7-ого ребер праворуч та 4,5,6,7-ого ребер ліворуч з ушкодженням пристінкової плеври; переломи 8,9- ого ребер праворуч та 8-ого ребра ліворуч по передньопахвинній лінії; 7,9- ого ребер праворуч по задньопахвинній лінії, з них перелом 9-ого ребра з ушкодженням пристінкової плеври; переломи 8,10-ого ребер праворуч та 3-ого ребра ліворуч по лопатковій лінії; переломи 11,12-ого ребер праворуч; крововиливи в товщі обох легень; двобічний пневматоракс; правобічний гемоторакс (350,0 мл); крововилив в товщі серцевої сорочки; інфільтруючі крововиливи в м`яких тканинах грудної клітки; синець на передній поверхні грудної клітки по центру та ліворуч, у верхній її третині; синець на передній поверхні грудної клітки по центру та праворуч, у нижній її третині, від рівня мечевидного відростку; синець на правій задньо-бічній поверхні грудної клітки праворуч, у середній та нижній її третинах, який розташований між середньо-ключичною та лопатковою лініями; синець на лівій передньо-бічній поверхні грудної клітки, у середній та нижній її третинах, який розташований в проекції між середньо ключичною та задньо-пахвинною лініями.

Закрита тупа травма грудної клітини у вигляді численних переломів ребер по різним анатомічним лініям з ушкодженням пристінкової плеври, перелому тіла грудини, численних синців грудної клітки, крововиливів в товщі м`яких тканин грудної клітки, що у своєму клінічному перебігу призвело до розвитку двобічної післятравматичної пневмонії, двобічного пневматораксу, правобічного гемотораксу, яка ускладнилась гострою легенево- серцевою недостатністю, що підтверджується наявністю прижиттєво встановлених тілесних ушкоджень, даними судово-медичної експертизи трупа та додаткових методів дослідження.

Виявлені при судово-медичній експертизі трупа тілесні ушкодження, що входять до комплексу закритої тупої травми грудної клітки (сукупність тілесних ушкоджень грудної клітки) прижиттєві, заподіянні за 2-3 доби до настання смерті, за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою, що небезпечні для життя, оцінюються у сукупності і розділенню по ступеню тяжкості кожне окремо не підлягають, знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Потерпілим ОСОБА_11 подано цивільний позов в порядку ст. 128 КПК України, в якому заявлено до стягнення з обвинуваченого у звязку із втратою сина ОСОБА_10 , в порядку матеріальної шкоди 19750,00 грн., моральну шкоду в розмірі 500000 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав. Цивільний позов визнав частково, а саме в частині витрат на поховання у розмірі 19750,00 грн. та 100000,00 грн. в порядку відшкодування завданої моральної шкоди. Пояснив, що вони з ОСОБА_10 товаришували з серпня 2024 року: разом рибалили, працювали, вживали алкоголь. Також пояснив, що його було поранено, у зв`язку з цим він проходив лікування, після якого до військової частини не повернувся. Проживає він одноособово за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок наданий йому в оренду прадавцем ОСОБА_12 вживали алкогольні напої у нього вдома, іноді у ОСОБА_10 за адресою його мешкання АДРЕСА_2 . Приблизно в середу перед вихідними 14.12.2024 , до нього прийшов ОСОБА_13 , він розмовляв по телефону із батьком. На вихідних ОСОБА_14 різав свиню, він допомагав. Йому зателефонував ОСОБА_10 та попрохав принести горілки. Обвинувачений далі пояснив, що він взяв літру горілки і прийшов ввечері до ОСОБА_10 на АДРЕСА_2 . ОСОБА_15 вдома не було. Під час вживання горілки у них виник конфлікт, за що, не пам`ятає. В результаті конфлікту сталася бійка. ОСОБА_10 наніс йому удав по потилиці не відомим йому предметом, за що-не знає. Обвинувачений вдарив його два рази кулаком в обличчя, разом вони впали, він наніс ще раз удар ОСОБА_10 . Після цього, коли він вже піднявся, ОСОБА_10 , схопив та утримував його за ногу, і він наніс йому удари взутою ногою по тулубу три рази. В приміщенні було темно, бо відключене електропостачання. Він пішов додому до себе. На наступний день, вранці, приблизно о 8-30 год він зайшов до ОСОБА_10 , вони пререкурили. У ОСОБА_10 був зламаний ніс, навкруги очей були синці, боліли ребра. Він попрохав принести йому знеболювальне. Обвинувачений далі пояснив, що він повернувся додому та приніс йому дві пігулки диклофенаку. Також, пообіцяв спитати у дружини ОСОБА_16 знеболювальне. Ввечері того ж дня йому зателефонував ОСОБА_13 і попросив горілки. Обвинувачений придбав горілку, 250 мл. Разом вони випили горілку і обвинувачений пішов додому. Приблизно через годину він прийшов до ОСОБА_10 з ще однією пляшкою 250 мл. Вдома була ОСОБА_17 його співмешканка. Вона виганяла з будинку ОСОБА_18 . Намагалася його стягти з дивана. ОСОБА_10 запитав у ОСОБА_8 , чи можна йому до нього, на що той погодився. Вони разом пішли на Широку, 9 с. Мар`є-Дмитрівка Криворізького району Дніпропетровської області. Коли вони були у нього вдома, приїхали працівники поліції, яких викликала ОСОБА_15 , яка хотіла, щоб ОСОБА_10 повернувся додому, зайшли, подивились і поїхали, ОСОБА_10 залишився у обвинуваченого на ніч. ОСОБА_15 до нього не заходила. Вранці обвинувачений пішов на роботу, а ОСОБА_10 залишався у нього вдома. Ввечері обвинувачений повернувся, ОСОБА_10 був у нього, лягли відпочивати. На наступний день був мороз. На роботу йому не потрібно було йти, він пішов, придбав дві пляшки пива по 2л та 0,5 л горілки, хліб. Цілий день вони з ОСОБА_10 сиділи, випивали, розмовляли, дивились кіно на мобільному телефоні. Ввечері лягли спати. На наступний день його розбудили працівники поліції. ОСОБА_10 в хаті не було, він пішов. Одяг ні він, ні ОСОБА_10 , не змінювали з моменту бійки. До їхньої бійки, у ОСОБА_10 будь-яких слідів побиття не бачив. Також пояснив, що він пропонував викликати швидку, але ОСОБА_19 відмовився. Також, йому на телефонувала ОСОБА_15 та пропонувала ОСОБА_18 викликати швидку допомогу, але він відмовився. ОСОБА_10 ходив, не стогнав, сидів на дивані. Окрім того, в обґрунтування заперечень щодо розміру моральної шкоди пояснив, що ОСОБА_10 з батьком не спілкувався, жив окремо, вів аморальний спосіб життя, зловживав алкогольними напоями, що виключає , на його думку, душевні страждання на суму , заявлену потерпілим.

Враховуючи повне визнання вини, але часткове визнання кількості тілесних ушкоджень, суд визнає визнання вини як часткове. Зі згоди сторін кримінального провадження, справа розглядається в порядку ч. 2 ст. 349 КПК України.

Так, суд, вислухавши показання свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , потерпілого, обвинуваченого, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що винуватість обвинуваченого в інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю і об`єктивно підтверджується наступними доказами:

-свідченнями потерпілого ОСОБА_11 , який пояснив, що із сином ОСОБА_10 у нього нормальні стосунки, спілкувалися телефоном 1-2 рази на місяць. Проживали окремо. Приблизно 10.12.2024 ввечері йому зателефонував син та повідомив, що його співмешканка ОСОБА_17 від нього пішла і три тижні з ним не проживає. Після смерті сина він себе погано почуває, підвищується тиск, п`є ліки. Також пояснив, що має другого сина, який наразі служе в ЗСУ. Також пояснив, що він є працюючим пенсіонером, на роботі йому буває погано, напарниця його підміняє. Пов`язує погане самопочуття зі смертю сина, дуже хвилюється. Також пояснив, що ОСОБА_22 після похорон йому триччі телефонувала вночі, в нетверезому стані, плакала та казала, що вона ОСОБА_18 не вбивала. Підтримав цивільний позов в повному обсязі. Також, пояснив, що син був інвалідом третьої групи через втрату нижньої кінцівки до коліна. В обґрунтування цивільного позову на суму 19750 грн. в рахунок матеріальної шкоди надав копію накладної від 16.12.2024 року про оплату ФОП ОСОБА_23 суми 19750 грн. за товари для поховання; моральної шкоди повідомив про душевний біль, погіршення здоров`я, підвищення тиску, зміну стану здоров`я при виконанні роботи у зв`язку з чим йому необхідно звертатися з проханням про підміну, оскільки зненацька йому стає погано і виконувати свою роботу не може. Окрім того пояснив, що син був інвалідом, другий син служе в лавах ЗСУ і з?явився страх та тривожний стан втрати всіх дітей;

- показами свідка ОСОБА_24 , яка пояснила, що вона на протязі 16 років проживала разом із ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_2 . Разом із ОСОБА_10 вони зловживали алкогольними напоями. Перед цією подією вона два тижні вдома не проживала, мешкала у свого дядька ОСОБА_25 в с. Ковальове. ОСОБА_10 проживав один. ОСОБА_8 зателефонував їй та повідомив, що побив ОСОБА_10 . Після цього ОСОБА_8 приїхав до її дядька в с. Ковальове Криворізького району Дніпропетровської області та залишився на ніч. Вранці ОСОБА_26 зателефонував працедавець ОСОБА_14 і він поїхав на мотоциклі на роботу, а вона приблизно через годину, прийшла додому на АДРЕСА_2 . ОСОБА_10 був вдома, побитий, спав на дивані в одязі, голова та руки у крові. Вона йому дала попити компоту та обтерла руки та голову від крові. З?їздила на велосипеді до матері, привезла знеболювальну пігулку. Пропонувала викликати швидку, але він відмовився, жалівся на біль в області ребер. Після цього прийшов ОСОБА_8 , приніс горілку, і ОСОБА_10 пішов з ним, йшов сам. Вона його сварила за спілкування із ОСОБА_8 та один раз вдарила по обличчю бічевкою рибацькою, коли він лежав на дивані, вона в цей час стояла біля дивану. ОСОБА_8 це бачив. Після того як ОСОБА_10 пішов з ОСОБА_8 , вона зателефонувала в поліцію, щоб повернули її чоловіка, якого побив військовий на ім`я ОСОБА_27 . Більше вона чоловіка не бачила. Також пояснила, що на наступний день ОСОБА_8 телефонував їй зі свого телефону і вона чула, як ОСОБА_10 казав, що він ще живий. У її присутності ОСОБА_8 ОСОБА_10 не бив. З приводу чого між ними виник конфлікт - їй невідомо. ОСОБА_10 вона не душила, на ньому не сиділа. 15.12.2024 працівники поліції приїхали в с. Ковальово та вона дізналася про смерть ОСОБА_10 , а 17.12.2024 його поховали. Коли викликала поліцію була трохи в стані алкогольного сп`яніння. Претензій до ОСОБА_8 у неї немає, якщо він піде в ЗСУ; (покази в частині неприсутності під час бійки даного свідка підтверджено протоколом проходження поліграфу);

-показами свідка ОСОБА_21 , який пояснив, що він працює кочегаром ліцею по вул. Шкільна, с. Мар`є-Дмитрівка. ОСОБА_8 та ОСОБА_10 знає як односельців. ОСОБА_10 до цього раніше приходив до нього у кочегарку, коли сварився зі ОСОБА_28 , його співмешканкою, спав, грівся. 14.12.2024 року він приблизно о 5:00 год. ранку носив вугілля , яке знаходиться близько 200 метрів від будівлі кочегарки і бачив як ОСОБА_10 пішов до нього. Через вікно він бачив, що ОСОБА_10 спить на дивані. На вулиці було ще темно. Після виконання робіт від зайшов та почув як ОСОБА_10 видав захрип і відкинувся. Він зрозумів, що той помер. Він його не розглядав, не торкався, відразу зателефонував до директора та повідомив, що в нього труп. Йому сказали перетелефонувати до поліції, що він і зробив. З ОСОБА_10 у той день він не розмовляв;

-витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.12.2024 року (т. 1 а.к.п. 1);

- рапортом 14.12.2024 р. о 05-26 год. на спецлінії «102» повідомлення охоронця котельні ОСОБА_21 про те, що до нього прийшов чоловік. Який був дуже побитий та помер на дивані (т. 1 а.к.п. 2);

- протоколом огляду місця події від 14.12.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , з відеозаписом та фототаблицею під час якого виявлено труп з (т. 1 а.к.п.8-28);

-актом застосування службового собаки від 14.12.2024, який привів за адресою АДРЕСА_2 , в якому мешкає ОСОБА_8 (т. 1 а.к.п.29);

- лікарським свідоцтвом про смерть № 224 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 14.12.2024 (т. 1 а.к.п.31);

- постановою про визнання речових доказів від 14.12.2024, якою визнано речовими доказами дві липкі стрічки з мікрооб`єктами, вилученими з правої та лівої долоні рук трупа (т.1 а.к.п. 32-33); квитанція № 419 (т. 1 а.к.п.34);

- протоколом огляду місця події від 14.12.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , з відеозаписом та фототаблицею (т. 1 а.к.п.36-47);

- постановою про визнання речових доказів від 14.12.2024, якою визнано речовими доказами майка жовтого кольору зі слідами РБК, лопатку металеву зі слідами РБК, фрагмент наволочки зі слідами РБК, фрагмент наволочки зі слідами РБК, недопалки 4 шт., фрагмент килима зі слідами РБК, поліетиленовий пакет зі слідами РБК(т.1 а.к.п. 48-49); (квитанція № 415) (т. 1 а.к.п.50);

- протоколом огляду місця події зі згоди власника ОСОБА_8 від 14.12.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , з відеозаписом та фототаблицею (т. 1 а.к.п. 58-59);

- постановою про визнання речових доказів від 14.12.2024, якою визнано речовими доказами фрагмент рукава худі сірого кольору зі слідами РБК, майку сірого кольору зі слідами РБК, фрагмент покривала із слідами РБК (т.1 а.к.п. 60); (квитанція № 415) (т. 1 а.к.п.50);

- згідно протоколу ОСОБА_29 затримано в порядку ст.208 КПК України (т. 1 а.к.п.90-91);

-протоколом огляду предмету (одягу ОСОБА_8 ) з фототаблицею від 14.12.2024 року (т.1 а.к.п. 96-114),

-постановою слідчого від 14.12.2024 року визнано речовими доказами : чоловічі штани чорного кольору зі слідами РБК; чоловічі кросівки білого кольору із синьо-червоними вставками зі слідами РБК; куртку чоловічу бежевого кольору із тканини типу шкіра із множинними слідами РБК (т. 1 а.к.п.115);

-протоколом огляду предметів (одягу ОСОБА_10 ) з фототаблицею від 16.12.2024 року (т.1 а.к.п. 146-155);

-постановою про визнання речовими доказами від 16.12.2024 року , якою визнано речовими доказами кросівки чоловічі зі шкірозамінника темнокоричневого кольору, кофта чоловіча синього кольору, штани чоловічі брудно-синього кольору, штани спортивні коричневого кольору, куртка чоловіча темно-синього кольору зі слідами РБК, футболка чоловіча у горизонтальну смужку блакитного , коричневого та сіро-брудного кольору, труси чоловічі чорного кольору, шкарпетки чоловічі чорно-гірчичного кольору, які запаковано та передано до камери схову ВП № 9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 413). (т. 1 а.к.п. 156-157, 158);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.2024 року з відеозаписом, під час якого у присутності адвоката, ОСОБА_8 продемонстрував обставини та порядок нанесень тілесних ушкоджень ОСОБА_10 (т. 1 а.к.п. 159-163);

-протоколом отримання зразків крові ОСОБА_8 для експертизи від 18.12.2024 року (т. 1 а.к.п.167)

-висновком експерта №4 від 18.12.2025 , за висновками якої кров ОСОБА_8 , належить до групи А з ізогемаглютинвном анті-В за ізосерологічною системою АВ0 (т. 1 а.к.п. 173);

-висновком експерта № 3 від 18.12.2024 , за висновками якої кров ОСОБА_10 , належить до групи А з ізогемаглютинвном анті-В за ізосерологічною системою АВ0 (т. 1 а.к.п. 179-180);

-висновком експерта № 25 від 08.01.2025 по 10.01.2025, згідно якого на полотні лопатки (об. №№1-2), на поліетиленовому пакеті (об. №№ 3-4) та майці (об. №№5-7) встановлена наявність крові, при дослідженні якої виявлений гемоглобін людини (т.1 а.к.п.185-188);

-постановою про визнання речовими доказами від 20.01.2025, згідно якої речовими доказами визнано: майка жовтого кольору зі слідами РБК, лопатку металеву зі слідами РБК, фрагмент наволочки зі слідами РБК, фрагмент наволочки зі слідами РБК, недопалки 4 шт., фрагмент килима зі слідами РБК, поліетиленовий пакет зі слідами РБК, які запаковано та передано до камери схову ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 1 а.к.п. 189) (квитанція № 426);

-висновком експерта № 28 від 13.01.2025-15.01.2025, за результатами якої на фрагменті тканини (об.№1)- «фрагмент килима зі слідами РБК»; на фрагменті тканини (об.№2-4), як «фрагмент наволочки зі слідами РБК з дивану №2» встановлена наявність крові, в якій виявлено гемоглобін людини. (т. 1 а.к.п. 195-197);

-постановою про визнання речовими доказами від 14.12.2025 , якою визнано речовими доказами 4 недопалки та передано до камери схову ВП № 9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 1 а.к.п. 198-199);

-висновком експерта № 27 , проведеної 13.01.2025-15.01.2025 р., за підсумками якої встановлено: на фрагменті тканини (об.№4 «фрагмент рукава худі», на фрагменті тканини (ою.№№ 6,7)-«фрагмент покривала» встановлена наявність крові, в якій виявлено гемоглобін людини (т. 1 а.к.п. 204-206);

-постановою про визнання речовими доказами від 20.01.2025 , якою визнано речовими доказами фрагмент рукава худі сірого кольору, фрагмент покривала, які здані до камери схову ВП№9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 425) (т. 1 а.к.п. 207-208);

-висновком експерта № 26 від 13.01.2025-15.01.2025 , за висновком якого на куртці (об. №№ 2-5) встановлена кров з гемоглобіном людини, в об.№7 гемоглобін не виявлений.(т. 1 а.к.п. 213-215)

-висновком експерта № 24 від 14.01.2025-16.01.2025 , за висновком якого на штанях (об. №4) та кросівках (об.№6) встановлена кров з гемоглобіном людини, на штанях (об. №№1-3) та кросівках (об.№№5,7-12 наявність крові не встановлена (т. 1 а.к.п. 220-222);

-висновком експерта № 29 від 07.01.2025-13.01.2025 , за висновком якого на кросівках (об.№ 1-12) наявність крові не встановлена (т. 1 а.к.п. 227-228);

-висновком експерта № 31 від 07.01.2025-13.01.2025 , за висновком якого на куртці (об.№ № 1-19), наявність крові встановлена , в якій вивлено гемоглобін людини (т. 1 а.к.п. 233-234);

-висновком експерта № 30 від 07.01.2025-13.01.2025 , за висновком якого на кофті (об.№ № 1,4,5,7) та на спортивних штанях (об. №№ 19,20,22,26), наявність крові встановлена, в якій вивлено гемоглобін людини, на кофті (об. №№ 2,3,6,8,), штанів (об. №№9-18) та на спортивних штанях (об. №№ 21,23-25,27-30) наявність крові не встановлена (т. 1 а.к.п. 239-241);

-висновком експертизи № 2308 від 18.12.2024-23.12.2024, за підсумками якої встановлено: на тілі ОСОБА_8 виявлені садна нижніх кінцівок, що підтверджується даними огляду. Характер виявлених тілесних ушкоджень свідчить про їх утворення від дії тупого твердого предмета (предметів) за механізмом тертя ковзання. За своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Ступінь загоєння відповідає часу, зазначеному в постанові. Ступінь загоєння виявлених ушкоджень (скоринки саден, розташованих вище рівня шкіри навколо), свідчить , що термін їх виникнення може відповідати часу, зазначеному в постанові. Також, в дослідній частині зазначено, що будь-яких інших тілесних ушкоджень (наслідків удару по голові, про який заявляв ОСОБА_8 ) при огляді не виявлено (т. 1 а.к.п. 245-246);

-висновком експерта № СЕ-19/104-24/52038-Д від 27.12.2024 , згідно якого слід руки 16 ?14 мм непридатний (т. 2 а.к.п. 7-15);

-постановою про визнання речовим доказом двох чарок, дактилоскопічна карта, які здані на зберігання до камери схову ВП № 9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 2 а.к.п. 16-18)

-постановою слідчого про речові докази одяг ОСОБА_8 , чоловічі штани чорного кольору зі слідами РБК, чоловічі кросівки білого кольору із синьо-червоними вставками зі слідами РБК, куртку чоловічу бежевого кольору із тканини типу шкіра зі слідами РБК, які передані на зберігання ВП №( КРУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 424) (т. 2 а.к.п. 19-20)

-висновком експертизи № 224 , проведеної 14.12.2024 по 03.01.2025, згідно якої встановлено наступний діагноз: закрита тупа травма грудної клітки: перелом тіла грудини; численні переломи ребер по різним анатомічним лініям з обох сторін з ушкодженням пристінкової плевен; крововиливи в товщі обох легень; двобічний пневмоторакс; правобічний гемоторакс (350,0мл); крововилив в товщі серцевої сорочки; інфільтруючі крововиливи в м`яких тканинах грудної клітки; численні масивні синці на грудній клітці. Ускладнення: Двобічна післятравматична пневмонія: еритроцити у порожнинах альвеол; осередки гнійної пневмонії; ділянки гострої емфіземи та ателектазів, а також внутрішньо альвеолярного набряку в легенях (акт судово-гістологічного дослідження №28 від 02.01.2025 року); ниткоподібні плівки фібрину на вісцеральній плеврі; збільшення ваги легень; щільність легеневої тканини. Гостра легенево-серцева недостатність. Супутній: Закрита черепно-мозкова травма: перелом кісток носу; субарахноїдальний крововилив в проекції правої півкулі мозку; крововиливи в товщі м`яких покривних тканин голови та в товщі лівого скроневого м`язу; забійна рана на нижній губі праворуч; крововиливи на слизових оболонках обох губ; численні синці та садна голови; набряк речовини головного мозку. Садна та синець шиї. Численні синці та садна верхніх та нижніх кінцівок;

встановлено тілесні ушкодження:закрита тупа травма грудної клітки: перелом тіла грудини у місці проекції 3,4-ого ребер; переломи 2-ого ребра праворуч по білягрудинній лінії; 3,4,5,6,7,8-ого ребер праворуч та 2,3,4,5,6,7-ого ребер ліворуч по середньоключичній лінії, з них переломи 4,6,7-ого ребер праворуч та 4,5,6,7-ого ребер ліворуч з ушкодженням пристінкової плеври; переломи 8,9-ого ребер праворуч та 8-ого ребра ліворуч по передньопахвинній лінії; 7,9-ого ребер праворуч по задньопахвинній лінії, з них перелом 9-ого ребра з ушкодженням пристінкової плеври; переломи 8,10-ого ребер праворуч та 3-ого ребра ліворуч по лопатковій лінії; переломи 11,12-ого ребер праворуч; крововиливи в товщі обох легень; двобічний пневмоторакс; правобічний гемоторакс (350,0мл); крововилив в товщі серцевої сорочки; інфільтруючі крововиливи в м`яких тканинах грудної клітки; синець на передній поверхні грудної клітки по центру та ліворуч, у верхній третині; синець на передній поверхні грудної клітки по центру та праворуч, у нижній її третині, від рівня відростку, синець на правій задньо-бічній поверхні грудної клітини праворуч, у середній та нижній її третинах, який розташований між середньо-ключичною та лопатковою лініями, синець на лівій передньо-бічній поверхні грудної клітини, у середній та нижній її третинах, який розташований в проекції між середньо ключичною та задньо-пахвинною лініями.

Виявлені при судово-медичній експертизі трупа тілесні ушкодження, що входять до комплексу закритої тупої травми грудної клітки (сукупність тілесних ушкоджень грудної клітки) прижиттєві, заподіяні за 2-3 доби до настання смерті від неодноразових дій тупих твердих предметів, якими могли бути стиснута в кулак рука (руки), взута чи роззута у взуття нога (ноги) та інші тупі предмети, що мають аналогічні властивості, у різні області грудної клітки; за своїм характером відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою, що небезпечні для життя, оцінюються у сукупності і розділенню по ступеню тяжкості кожне окремо не підлягають; знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

Встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма: перелом кісток носу; субарахноїдальний крововилив на зовнішній та базальній (нижній) поверхнях правої півкулі мозку в проекції лобної, скроневої та тім`яної часток; крововиливи в товщі м`яких покривних тканин голови у лобній та тім`яній областях по центру та праворуч; у лобній області ліворуч; два крововиливи у потиличній області праворуч та по центру; крововилив в товщі лівого скроневого м`язу; крововиливи в товщі м`яких тканин обличчя; забійна рана на нижній губі праворуч; садно на нижній губі праворуч; крововилив на слизовій оболонці нижньої губи праворуч; крововилив на верхній губі праворуч; три садна у лобній області ліворуч; садно на верхній повіці лівого ока; садно у лобній області праворуч; два садна на передній та нижній поверхнях підборіддя праворуч та по центру; синці навкруги обох очей; синець на зовнішній поверхні лівої вушної раковини, у верхній та середній її третинах; синець на зовнішній поверхні правої вушної раковини, у верхній та середній її третинах; синець на лівій передньо-бічній поверхні перенісся.

Виявлені при судово-медичній експертизі трупа тілесні ушкодження, що входять до комплексу закритої черепно-мозкової травми (сукупність тілесних ушкоджень на голові) прижиттєві, заподіяні за 2-3 доби до настання смерті від неодноразових дій тупих твердих, якими могли бути стиснута в кулак рука (руки), взута чи роззута у взуття нога (ноги) та інші тупі предмети, що мають аналогічні властивості.

На підставі пункту 4.13.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ №6 від 17.01.1995 року встановленню ступеню тяжкості не підлягають так, як невизначений кінець ушкодження (травми), що не було небезпечним для життя у зв`язку зі смертю гр. ОСОБА_10 від закритої тупої травми грудної клітки, що знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

Сім саден на лівій передньо-бічній поверхні шиї, у верхній її третині; синець на передній поверхні шиї праворуч, у нижній та середній її третинах. Два синці та садно на передньо- зовнішній поверхні лівого плеча, у верхній його третині; синець на передньо-зовнішній поверхні правого плеча, у всіх його третинах; садно на задній поверхні лівого передпліччя, у верхній його третині; синець та чотири садна на тильній поверхні правої кисті, у середній та верхній її третинах; двц садна на тильних поверхнях 2,3-ого пальців правої кисті, у середніх їх третинах; три дрібних садна на тильній поверхні лівої кисті, у середній її третині, в проекції 1,2-ого пальців; три садна на тильних поверхнях 1,3,4-ого пальців лівої кисті, у середніх їх третинах; синець на передньо-зовнішній поверхні правого стегна, у середній та верхній його третинах; синець на передній поверхні правого стегна, у нижній його третині; синець на задньо- зовнішній поверхні правого стегна, у верхній його третині; синець на правій сідниці, в місці проекції верхнього та внутрішнього її квадрантів; прижиттєві, заподіяні за 2-3 доби до настання смерті, синці від дії тупих твердих предметів, якими могли бути стиснута в кулак рука (руки), взута чи роззута у взуття нога (ноги) та інші тупі предмети, що мають аналогічні властивості, садна від ковзаючої або дотиково-ковзаючої дії тупих предметів, конструктивні особливості яких не відобразилися в ушкодженнях; на трупі, стосовно живих осіб, як у сукупності так і кожне окремо, мають ознаки тілесних ушкоджень ЛЕГКОГО ступеня тяжкості. Між їх наявністю та настанням смерті причинно-наслідковий зв`язок не встановлено.

Враховуючи пору року, умови перебування трупа, ступінь виразності посмертних змін на момент огляду трупа на місці його виявлення («...Шкіряні покрови бліді, прохолодні на дотик, відмічається тепло в пахвинних та пахових областях. Трупне заклякання ледь виражене в жувальних м`язах обличчя, в м`язах шиї, в інших досліджуваних групах м`язів не виражене. Трупні плями синювато-фіолетового кольору, розташовані на задньо-бічних поверхнях тулуба та кінцівок, при трикратному дозованому натисканні нд них динамометром із зусиллям 2кг\см2 на протязі 3х секунд зникають та відновлюють свій колір через 30-40 секунд (14.12.2024 року, 08.55 годин)...» та ступінь виразності посмертних змін на момент експертного дослідження трупа в морзі («...Шкірні покрови холодні на дотик на всьому протязі тіла, в місці відсутності трупних плям бліді. Трупне заклякання добре виражене в усіх досліджуваних групах м`язів, руйнується зі значним фізичним зусиллям. Трупні плями синювато-фіолетового кольору, розташовані на задньо-бічних поверхнях тулуба та кінцівок, при триразовому дозованому натисканні на них динамометром з зусиллям 2кг\см2 на протязі 3 секунд зникають та відновлюють свій першопочатковий колір через 3-4 хвилини (14.12.2024 року, 15:30 годин). Ознаки гниття не виражені...) можна вважати, що смерть гр. ОСОБА_10 настала за 3-5 годин до момент огляду трупа на місці його виявлення (14.12.2024 року, 08.55 годин).

Всі виявлені при судово-медичній експертизі тілесні ушкодження прижиттєві, виникли за 2-3 доби до настання смерті. Вказати послідовність нанесення тілесних ушкоджень неможливо через відсутність об`єктивних судово-медичних даних.

Враховуючи характер, локалізацію та особливості тілесних ушкоджень вважаю, що гр. ОСОБА_10 було заподіяно:-не менше одинадцяти травматичних дій тупим предметом (предметами) в різні області голови та шиї;-не менше шести травматичних ударних дій тупим предметом (предметами) в область грудної клітки;-не менше десяти травматичних дій тупим предметом (предметами) в область верхніх та нижніх кінцівок

Враховуючи причину смерті, характер та особливості загоєння тілесних ушкоджень вважаю, що вони були заподіяні за 2-3 доби до настання смерті та можуть відповідати даті 11.12.2024 року.

При судово-токсикологічному дослідженні крові, вилученої з трупа, етиловий спирт виявлений у концентрації 1,14 проміле; даний результат стосовно живих осіб відповідає ЛЕГКОМУ ступеню алкогольного сп`яніння. При судово-медичній експертизі трупа та за даними судово-гістологічного дослідження виявлено морфологічні ознаки дифузної середньо крапельної жирової дистрофії печінки. Між її наявністю та настанням смерті причинно- наслідковий зв`язок не встановлено.Будь-яких об`єктивних даних, які б вказували на те, що після заподіяння тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_10 не був спроможний самостійних цілеспрямованих дій (рухатися, кричати, кликати на допомогу та інші) до моменту втрати свідомості не виявлено.Тілесні ушкодження виникли від ударних дій зі значною силою (силою, достатньою для заподіяння ушкоджень). (т.2 а.к.п. 31-38);

-висновком експерта № 224-14-додатковий 30.12.2024-29.01.2025 за висновками якої встановлено, що при порівняльних даних, отриманих при медичній експертизі трупа ОСОБА_10 , 1987 року народження з даними, отриманими з протоколу проведення слідчого експерименту та перегляді відеозапису проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного гр. ОСОБА_8 , виявлено наступне:

-підозрюваний гр. ОСОБА_8 в ході слідчого експерименту вказав та продемонстрував, що він заподіяв три удари в область голови рукою, стиснутою в кулак та три удари ногою, взутою у взуття, в область грудної клітки. При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_10 встановлено, що в різні області

області голови та шиї було заподіяно не менше одинадцяти травматичних дій, в область грудної клітки не менше шести травматичних ударних дій, та не менше десяти травматичних дій в область верхніх та нижніх кінцівок; підсумовуючи вищевикладене, вважаю, що весь комплекс тілесних ушкоджень міг бути спричинений як було продемонстровано та вказано підозрюваним ОСОБА_8 в ході проведення слідчого експерименту.(т. 2 а.к.п. 42-48);

-висновком молекулярно-генетичної експертизи № 745/856-БД 29.01.2025-13.02.2025, яким встановлено, що проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив снівпадання генотипу досліджених слідів крові на кросівці ОСОБА_8 та лопатці з-під совка з генотипом потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .ДНК слідів крові на кросівці та лопатці може походити від потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ймовірністю не менше 99,999999999999999987%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,13 *10 18. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,13 чоловіків на квинтильйон. Також, проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив неспівпадання генотипу слідів крові на кросівці та лопатці з-під совка з генотипом підозрюваного ОСОБА_8 (т. 2 а.к.п. 53-59);

-рапортом про отримання заяви від 12.12.2024 року, про зникнення чоловіка ОСОБА_10 , якого забрав військовий Антон, перед цим побив за адресою АДРЕСА_2 , будинок у крові. Заявник ОСОБА_24 , (т. 2 а.к.п. 86,87);

-рапортом інспектора СРПП ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_30 б/н, б/дати про те, що за викликом ОСОБА_24 , 12.12.2024 після 20-00 год під час патрулювання вул. Широка с. Мар`є-Дмитрівка Криворізького району Дніпропетровської області за адресою Широка, 9 оглянутий будинок, в якому світла не було на підлозі лежить чоловік обличчям до низу. Конфліктних ситуацій не встановлено. (т. 2 а.к.п. 89);

-свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 20.12.2024 року, виданим Софіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яким зареєстровано смерть ОСОБА_10 у віці 37 років 14.12.2025 року, актовий запис 373, лікарське свідоцтво про смерть № 244 (т. 1 а.с.31)

З урахуванням наведеного, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до впевненого висновку що діяння, яке вчинено ОСОБА_8 дійсно мало місце, його вина у скоєному доведена у повному обсязі та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Судом достовірно встановлено, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 виникли неприязні відносини та виник конфлікт 11.12.2024, що не заперечується обвинуваченим та вказує свідок ОСОБА_24 . З пояснень підозрюваного ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту за його участі, встановлено, що між ним та потерпілим відбулася бійка, під час якої обвинувачений завдав потерпілому три удари кулаком правої руки в область голови та три удари правою взутою ногою по тулубу в лежачому стані потерпілого ОСОБА_10 , тобто діяння характеризуються умислом на протиправне заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. Також, в судовому засіданні додатково пояснив, що під час бійки вони падали, та бажаючи, щоб ОСОБА_10 від нього відчепився він ще наносив удари рукою.

Покази обвинуваченого, надані протягом судового слідства щодо нанесення меншої кількості ударів, ніж зазначено в судово-медичній експертизі спростовуються висновком судово-медичної експертизи № 224 та додаткової № 224-1 з урахуванням проведеного слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_8 , якими встановлено кількість тілесних ушкоджень, причинно-наслідковий зв`язок зі смертю сукупних тілесних ушкоджень грудної клітки, які відповідають даті спричинення 11.12.2024.

Суд критично ставиться до показів обвинуваченого ОСОБА_8 щодо дій ОСОБА_24 та вважає його покази при визнанні вини, позицією захисту, які не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні шляхом безпосереднього допиту свідка ОСОБА_24 . Також, не знайшли підтвердження покази обвинуваченого щодо нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_10 по потилиці, які спростовуються довідкою медичного огляду пацієнта ОСОБА_8 (т. 1 а.к.п.114).

Обставин, регламентованихст. 87 КПК Українищодо свідків в ході судового розгляду встановлено не було.

Даних передбачених ч.2ст. 96 КПК Українистороною захисту відносно допитаних під час судового розгляду свідків для доведення недостовірності їх показань надано не було.

Сторона обвинувачення та сторона захисту не заявляла клопотань про допит інших осіб в якості свідків у кримінальному провадженні.

Згідност.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

У відповідності до вимог ч. 1ст. 91КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.Статтею 92 КПК Українивизначено, що обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексупокладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Таким чином, аналізуючи усі зібрані у справі докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд доходить висновку, що усі вище перелічені та досліджені у судовому засіданні докази не викликають сумніву, оцінені судом, як належні та допустимі докази, які містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.

Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України, як і порушень вимогКПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом не встановлено, відповідних клопотань стороною захисту не заявлялося.

Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Правова позиція Європейського суду з прав людини щодо цього відображена, зокрема, у п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Оцінюючи показання, дані в судовому засіданні свідками, суд вважає їх правдивими та такими, що не суперечать іншим, дослідженим під час судового розгляду доказам, а тому підстав не приймати за основу зазначені показання у суду немає.

Розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимогст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору взаємозв`язку та достатності для ухвалення даного вироку, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Суд вважає вину ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення встановленою та доведеною у повному обсязі, та кваліфікує дії за ч. 2ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Згідно ч.1 ст.2 ККУкраїни підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин. Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов`язок обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбаченаКК України, піддатися осуду збоку держави і бути покараним у повній відповідності із законом.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченомуКримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд керується вимогамистатей 65-67 КК України, роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання, суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. В справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року так і в справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року суд зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, визнання вини обвинуваченим, сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_31 , суд виходить із положень ст.ст.50,65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення -злочину проти життя та здоров`я особи, передбаченого ч.2 ст.121 КК Україниякий є тяжким, дані про особу обвинуваченого, який характеризується негативно, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним діяння, його ставлення до вчиненого, думку потерпілого, скоєння інших кримінальних правопорушень, які знаходяться на розгляді суду, непогашену судимість за ч. 4 ст. 185 КК України, а також ту обставину, що ОСОБА_32 є особою, що самовільно залишила військову частину та продовжує скоєння інших кримінальних правопорушень, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується негативно за місцем мешкання та негативно за місцем проходження служби, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 121 КК України, що буде відповідати меті призначення покарання відповідно до положеньст. 50 КК України.

Сукупність зазначених доказів свідчить про те, що ОСОБА_8 діяв умисно, усвідомлював небезпечний характер своїх дій та їх можливі наслідки. Об`єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України, підтверджуються способом вчинення діяння, характером та локалізацією.

Також,судом враховується, що ОСОБА_8 раніше судимий вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 06.06.2018 року за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі із застосування ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку 3 роки. Належних висновків не зробив. На цей час також мається на розгляді суду обвинувальні акти відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України та 126-1 КК України, що свідчить про стійку схильність особи до вчинення кримінальних правопорушень , пов`язаних з насильством.

Крім того, судом встановлено, що матеріальну та моральну шкоду потерпілому обвинувачений не відшкодував, публічні вибачення потерпілому не висловив.

Отже, в судовому засіданні обставина за ст. 66 КК України як щире каяття обвинуваченого не знайшло належного підтвердження при розгляді кримінальної справи, хоча обвинувачений шкодує про скоєне, але виправдовує свій вчинок : «була бійка, так вийшло, я не хотів».

Відповідно до правових позицій Верховного Суду (справа № 462/1937/18 від 28.06.2022 року), щире каяття передбачає не лише формальне визнання вини, а й дійсне, відверте усвідомлення своєї протиправної поведінки, що виражається у реальному жалю за вчинене, активних діях, спрямованих на виправлення наслідків злочину, усунення заподіяної шкоди та недопущення подальших правопорушень.

Для визнання щирого каяття обставиною, що пом`якшує покарання, не має значення стадія його прояву, головневстановити реальні дії обвинуваченого, які б свідчили про його справжнє каяття. В даному випадку таких дій не було вчинено. ОСОБА_8 не надав потерпілій стороні жодної компенсації, не виявив активних дій щодо відшкодування шкоди та полегшення страждань родини загиблого, натомість частково визнає цивільний позов в частині заявленої моральної шкоди, мотивуючи аморальним способом життя ОСОБА_10 та окремим проживанням з батьком.

З огляду на нормиКонституції України(ст. 3), життя та здоров`я людини визнаються найвищою соціальною цінністю, а отже, посягання на них має тягнути адекватну кримінальну відповідальність.

Вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України, спричинило непоправні наслідки -загибель потерпілого, що виключає можливість пом`якшення покарання на підставі формального часткового визнання вини.

Водночас, суд враховує особу обвинуваченого, який має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, не має постійного місця проживання, вчинення дій щодо сприяння розслідуванню злочину, що не може істотно змінювати суспільну небезпеку обвинуваченого.

Також, суд враховує позицію потерпілої сторони, яка , незважаючи на тяжкість наслідків злочину та відсутність конструктивної позитивної посткримінальної поведінки з боку обвинуваченого, не наполягала на призначенні максимально суворого покарання, передбаченого санкцією ч. 2ст. 121 КК України.

Це рішення є необхідним і достатнім для реалізації цілей кримінального покарання, визначених чинним законодавством, забезпечення справедливості .

З огляду на це, на момент вчинення нового кримінального правопорушення у ОСОБА_8 була відсутня непогашена судимість, а тому його попередня судимість та наявні обвинувальні акти не можуть братися до уваги при визначенні покарання та не може розглядатися як підстава для призначення більш суворого покарання, але тотожність соціальної поведінки обвинуваченого може бути взята судом як характеризуюча особу обставина, яка свідчить про відсутність бажання на виправлення, корекції своєї поведінки та схильності особи до вчинення злочинів, повязаних з насильством.

Відповідно дост. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 1167 ЦК Україниза загальним правилом моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги обставини та характер злочину, у вчиненні якого вину обвинуваченого визнано доведеною, глибину душевних страждань потерпілого у зв`язку із втратою батька. Так, враховуючи визнання позову обвинуваченим, суд приходить до висновку, що заявлена до відшкодування ОСОБА_11 моральна шкода в розмірі 500000 грн. є справедливою і співмірною. Таким чином, цивільний позов потерпілого слід задовольнити в повному обсязі, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на законі та доведені в судовому засіданні.

Згідно копії протоколу ОСОБА_8 затримано 14.12.2024 року о 19-15 год (т. 1 а.к.п. 90-91).

Враховуючи скоєння даного злочину ОСОБА_8 до постановлення вироку Софіївським районним судом Дніпропетровської області від 13.06.2025 року року, суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_8 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9ст.100 КПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 124 КПК Україниу випадку винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експерта, тому з обвинуваченого підлягають стягненню відповідні витрати на залучення експертів.

Керуючись ст.ст.371,373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК Українита призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

За правилами ч. 1 ст. 70 КК України на підставі ч. 4ст. 70 КК Україниза сукупністюкримінальних правопорушень,шляхом поглиненняменш суворогопокарання,призначеного вирокомСофіївського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від13.06.2025,більш суворим,призначеного даним вироком,і призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_8 у виді тримання під вартою- залишити до набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5ст. 72 КК Українидо строку позбавлення волі ОСОБА_8 зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період з 14 грудня 2024 року по день набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 відраховувати з моменту фактичного затримання - 14.12.2024 року.

Цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 19750,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) та моральну шкоду в розмірі 500000 грн. (п`ятсот тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експерта № СЕ-19/104-24/52038-Д від 27.12.2024 в сумі 3183,60 грн.(т. 2 а.к.п.6)

Речові докази:майка жовтого кольору зі слідами РБК; лопатка металева зі слідами РБК; фрагмент наволочки зі слідами РБК; фрагмент наволочки зі слідами РБК; дві чарки; недопалки 4 шт.; фрагмент килима зі слідами РБК; поліетиленовий пакет зі слідами РБК; кросівки чоловічі зі шкірозамінника, темно-коричневого кольору; кофта чоловіча синього кольору; штани чоловічі брудно-синього кольору; штани спортивні коричневого кольору; куртка чоловіча темно-синього кольору зі слідами РБК; футболка чоловіча у горизонтальну смужку блакитного , коричневого та сіро-брудного кольору; труси чоловічі чорного кольору; шкарпетки чоловічі; фрагмент рукава від кофти, футболка і фрагмент килима; чоловічі кросівки білого кольору із синьо-червоними вставками зі слідами РБК, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області (№1639, квитанції 415, 413, 424),знищити після набрання вироком законної сили; дві дактилострічки з долонь рук трупа (№ 1639, порядковий 419)зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження зберігати при матеріалах судової справи т. 1 на 249 арк., т. 2 на 172 арк.

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1