Ухвала суду № 128936781, 18.07.2025, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1897/25

Провадження № 2/177/1213/25

У Х В А Л А

18.07.2025

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Яковлев Д.С., звернувся 17.07.2025 до суду з указаним позовом, просить суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 04.04.2024 Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 131.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом отримано в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження в справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Ознайомившись із позовною заявою та долученими до неї матеріалами, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху, встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як слідує зі змісту позову, ОСОБА_1 пред`явлено вимогу про розірвання шлюбу, яка є об`єктом справляння судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що станом на дату звернення до суду складає 1211,20 грн.

У тексті позову представник позивача, посилаючись на висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі від 03.07.2024 у справі №567/79/23, зазначає, що на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору.

Однак такі доводи представника позивача суддя вважає помилковими.

Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2024 у справі № 567/79/23 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу для вирішення питання відступлення від правового висновку щодо обмеження застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 567/79/23(провадження № 14-93цс24), якою справу № 567/79/23 повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вказано, що «Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI із урахуванням вимог ст. 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості» (пункт 83 ухвали).

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.

Так, згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Даний спір, який стосується розірвання шлюбу, не стосується захисту прав позивача, пов`язаних зі статусом учасника бойових дій. Тому, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», викладеним, зокрема, у постановах від 09.10.2019 (справа № 9901/311/19), від 12.02.2020 (справа №545/1149/17), від 06.05.2020 (справа 9901/70/20), від 20.01.2021 (справа №9901/258/20) та від 19.07.2023 (справа №210/910/23).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн за реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/м.Кр.Ріг/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.)

Рахунок отримувача - UA058999980313141206000004645

код класифікації доходів бюджету - 22030101

та надати суду платіжне доручення (квитанцію), оформлене відповідно до вимог закону.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України вона підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 318, 258, 260 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху та надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 177 ЦПК України, який обчислювати з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали направити позивачу та його представникові до електронного кабінету системи «Електронний суд», - для виконання у встановлений судом строк. У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя: