Рішення № 128934462, 08.07.2025, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/427/25

Провадження №2/594/358/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, цивільну справу за позовом керівника Чортківської окружної прокуратури (м.Чортків, вул.Горбачевського,4 Тернопільської області) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, місцезнаходження: вул.Лисенка, 20а, м.Тернопіль до ОСОБА_1 , громадянки російської федерації, жительки АДРЕСА_1 , російська федерація, про конфіскацію у власність держави земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ :

Керівник Чортківської окружної прокуратури М.Марцун у квітні 2025 року звернувся в суд з цим позовом в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , в якому просить припинити право власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,42 га за кадастровим номером 6120880900:01:001:1051, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в с.Більче-Золоте Чортківського району Тернопільської області, шляхом її конфіскації в користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. В обґрунтування позову посилається на те, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВКК № 269198 від 24.04.2008. Всупереч вимог чинного законодавства України відповідачка упродовж року після набуття права власності на дану земельну ділянку не відчужила її. Враховуючи те, що отримана у власність відповідачкою спірна земельна ділянка нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 28.11.2009), право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду.

Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 07.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження в справі та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 30.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідачка у судовезасідання неприбула,будучи належноповідомленою черезоголошення наофіційному веб-сайтісудової владиУкраїни.Про причининеявки неповідомила,заяв провідкладення розглядусправи віднеї ненадходило.Відзиву напозов не подавала.

Представник Головногоуправління Держгеокадаструу Тернопільськійобласті в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечував.

Дослідивши та оцінивши докази суд встановив такі фактичні обставини справи.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВКК№ 269198 від 24.04.2008 ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку з кадастровим номером 6120880900:01:001:1051 площею 1,42 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, с.Більче-Золоте.

На підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 058206, виданого 27.11.2008 на ім`я ОСОБА_1 , вона є власником земельної ділянки площею 1,42 га за кадастровим номером 6120880900:01:001:1051, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі вказаного вище свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.04.2008.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.92-4475/2-23 від 04.12.2023 земельна ділянка площею 1,4196 га за кадастровим номером 6120880900:01:001:1051 віднесена до категорії земель землі сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і знаходиться на території Більче-Золотецької сільської ради Чортківського (колишнього Борщівського) району,відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру 27.11.2008, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 058206, виданого 27.11.2008 на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 30.01.2025 встановлено, що земельна ділянка площею 1,4196 га за кадастровим номером 6120880900:01:001:1051, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Статтею 14 Конституції Українивизначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Устатті 26 Конституції Українизазначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленимиКонституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

За змістом частин 2, 3 та 4 статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті уразі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Устатті 13 Конституції Українизакріплено, що власність зобов`язує. Аналогічні положення викладені устатті 319 Цивільного кодексу України.

Приписамистатті 14 Цивільного кодексу Українивстановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, підставою виникнення зобов`язання є, зокрема, закон, що встановлює обов`язкові дії для того чи іншого суб`єкта. Невиконання обов`язкових дій цим суб`єктом, забезпечується відповідальністю.

Статтею 354 Цивільного кодексу Українипередбачено, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Пунктом «е» частини першоїстатті 140 Земельного кодексу Українипередбачається, що не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом, є однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку.

За змістом частин 1, 2 та 4статті 145 Земельного кодексу Україниякщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Такий позов подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах, а ціна проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідно з інформацією Головного управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації та клопотань щодо надання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на постійне або тимчасове проживання не подавала, паспортом громадянина України або паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалась.

Оскільки ОСОБА_1 протягом рокуз часупереходу прававласності наземельну ділянку сільськогосподарськогопризначення площею1,42га закадастровим номером6120882900:02:001:1051для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,а саме з 17.11.2008, не відчужила, то право власності на зазначену земельну ділянку необхідно примусово припинити, шляхом конфіскації.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція) закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий і навпаки встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Слід зазначити, що право держави примусово припиняти право власності земельної ділянки, яка мала бути відчужена її власником, передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи, які регламентують цю процедуру, наведені у судовому рішенні.

З огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави у право відповідача на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника спірної земельної ділянки, оскільки такий мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак у встановлений законом строк земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №513/444/15-ц від 23 січня 2018 року.

Крім того, частиною 4 статті 145 ЗК України передбачено, що конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

За таких обставин, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Чортківськоїокружної прокуратури підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звідповідачки в користь позивача підлягає до стягнення судовий розмір в розмірі 2422,40 грн, оскільки при подачі даного позову позивачем було сплачено судовий збір у зазначеній сумі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,5,12,13,19,76,77,81,258,263-265,268,280, 352,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,42 га за кадастровим номером 6120882900:02:001:1051 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Стягнути ізОСОБА_1 накористь Головногоуправління Держгеокадаструу Тернопільськійобласті судовівитрати,понесені насплату судовогозбору всумі 2422,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачкою може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Керівник Чортківської окружної прокуратури (м.Чортків, вул.Горбачевського,4 Тернопільської області, кож ЄДРПОУ 0291009826) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, місцезнаходження: вул.Лисенка, 20а, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ: 39766192.

Відповідачка: ОСОБА_1 , громадянка російської федерації, жителька АДРЕСА_1 , російська федерація, НОМЕР_1 .

Повне рішення складено 18 липня 2025 року.

Головуючий : Г.Зушман