Рішення № 128932304, 18.07.2025, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/320/25

Провадження №2/151/166/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

18 липня 2025 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю секретаря судових засідань Трачук Ю.О.

розглянувши увідкритомусудовомузасіданнівселищі ЧечельникВінницької областів порядкуспрощеного позовногопровадження звикликом сторінцивільну справуза позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю ''УКРКРЕДИТ ФІНАНС''до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ ''УКРКРЕДИТ ФІНАНС''Підлетейчук М.М. через систему ''Електронний суд'' звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що 13.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'' (надалі за текстом - ТОВ ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'', або ''Кредитодавець'', або ''Позивач'') і ОСОБА_1 (надалі за текстом- ''Відповідач'', або ''Позичальник'', або ''Боржник'') за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'', в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1286-6906 (надалі за текстом ''Кредитний договір''). Позивач (через партнера АТ КБ ''ПРИВАТБАНК'' з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачкою в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ ''ПРИВАТБАНК'' про перерахування коштів від ТОВ ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'' через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ ''Про споживче кредитування'' та статтей 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 24.03.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 148 425 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом - 15 000 гривень та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 133 425 гривень. Разом з тим повідомляють, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'', а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 73 425 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 75 000 гривень. Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 15 000 гривень та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 60 000 гривень, що разом становить 75 000 гривень та судові витрати.

Ухвалою судувід 01 травня 2025 року у справі відкрито спрощене провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ ''УКРКРЕДИТ ФІНАНС''не з`явився, однак разом із позовною заявою подав клопотання згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 17.06.2025 та 18.07.2025 не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать розписки про вручення поштових відправлень з відміткою ''вручено особисто''. Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідачки на адресу суду не надходило.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 13.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'' і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'', в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1286-6906, в якому визначаються всі істотні умови надання кредиту, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальникові на умовах, передбачених договором грошові кошти (Кредит) у сумі 15000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Відповідно до умов кредиту сума кредиту - 15000 гривень, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 21 день, знижена % ставка - 2,50 % в день, стандартна % ставка - 3,00 % в день.

Даний договір підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А2090.

Також відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А2090 підписано правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів ) продукту ''CreditkaKasa'' та паспорт споживчого кредиту.

Видача кредитних коштів в сумі 15000 гривень відповідачці згідно кредитного договору № 1286-6906від 13.10.2025 підтверджена довідкою про перерахування суми кредиту на картку № НОМЕР_1 . Видача коштів за вказаним договором здійснювалася за допомогою системи LipPay.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідачка використала кредитні кошти, однак, умов договору не виконала і не погасила борг.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1286-6906 від 13.10.2023 станом на 24.03.2025 загальна сума заборгованості становить - 148 425 гривень, з яких: основновний борг - 15000 гривень та залишок відсотків - 133 425 гривень.

З матеріалів справи встановлено, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'', а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 73 425 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 75000 гривень, з якої 15000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 60000 - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України ''Про електронну комерцію''.

У статті 3 Закону України ''Про електронну комерцію'' зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі №732/670/19.

Норми статтей 509, 623, 625 ЦК України зазначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки, і він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Також статтями 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, а також те, що право позивача порушено невиконанням відповідачкою взятих на себе зобов`язань, тому підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1286-6906 від 13.10.2023 в розмірі 75000 гривень, з якої 15000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 60 000 - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції №67342 від 11.04.2025 в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні, який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись викладеним та статтями 259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'' заборгованість за кредитним договором №1286-6906від 13.10.2023 в сумі 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'' судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

Повне найменування (ім`я) сторін, їх місцезнаходження (місце проживання чи перебування) :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'' (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження : Бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, поштовий індекс 01133)

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ).

Суддя Людмила ТОКАРЧУК