Рішення № 128927603, 15.07.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2264/25

Провадження № 2-о/309/139/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючої судді Кемінь В.Д.

секретар судового засідання Плиска А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Хустська міська рада, приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В`ячеслав Дмитрович про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, де заінтересовані особи: Хустська міська рада, приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В`ячеслав Дмитрович про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Як на підставу для задоволення заяви ОСОБА_2 посилається на те, що вона проживала на день смерті своєї матері ОСОБА_3 , разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , а також дбала та піклувалася про останню, оскільки вона перебувала у тяжкому стані у зв`язку з хворобою та була обмежена в пересуванні. Батько заявниці - ОСОБА_4 помер раніше матері. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сестра заявниці - ОСОБА_5 . Інших дітей спадкоємців першої черги в батьків заявниці не було. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом та за заповітом до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її донька заявниця ОСОБА_1 . В 2002 році заявниця перевезла матір ОСОБА_3 для подальшого проживання у свій будинок, де вона проживала до дня смерті. Після смерті матері ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 0,88 га, передана у приватну власність матері ОСОБА_3 , жительці АДРЕСА_2 , на підставі розпорядження голови Хустської райдержадміністрації від 12 березня 2002 року № 89, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Краниківської сільської ради. Дана обставина підтверджується державним актом на право власності на землю серії IV-ЗK № 018047, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6283 від 15.03.2002. Мати ОСОБА_3 заповіту за життя не складала. В лютому 2025 року заявниця звернулася до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В.Д. для подання заяви про прийняття спадщини за законом за померлою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але нотаріусом їй було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва на спадщину та надано роз`яснення про те, що заявницею пропущено строк для прийняття спадщини, оскільки протягом шести місяців вона не звернулася до нотаріуса із заявою для прийняття спадщини спадкодавця ОСОБА_3 та на момент смерті не була зареєстрована за місцем проживання спадкодавця і не проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 . Одночасно, нотаріусом перевірено у Спадковому реєстрі про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 та встановлено, що в Спадковому реєстрі така інформація відсутня. Тобто, спадкові справи не заводилися та ніхто із спадкоємців не подавав заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги спільне проживання зі спадкодавцем до моменту її смерті, заявник вважає себе такою, що прийняла спадщину в порядку, визначеному чинним законодавством. У зв`язку з цим, встановлення факту постійного проживання заявниці разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини має для неї юридичне значення, оскільки є підставою для визнання її такою, що прийняла спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України. Враховуючи вищенаведене просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 25.06.2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі з призначенням справи до розгляду за участю заявника та заінтересованих осіб.

В судове засідання заявниця не з`явилася, натомість представник заявника адвокат Стець М.І. подав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, вимоги за заявою підтримують та просять задоволити.

Представник Хустської міської ради в судове засідання не з`явився, подав заяву у якій просив розгляд справи проводити буз участі уповноваженого представника за наявними матеріалами у справі, вимоги заяви залишає на розсуд суду.

Приватний нотаріус Хустського нотаріального округу Шкарампота В.Д. подав до суд заяву без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності заявника і заінтересованої особи та ухвалити рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що вимоги заяви слід задовольнити виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 за актовим записом №9 від 13.04.2009 року.

Заявник є донькою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 за актовим записом №90 від 02.11.1987 року.

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії IV -ЗК №018047 від 15.03.2002 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №6283, ОСОБА_3 , мешканці АДРЕСА_2 , на підставі розпорядження голови Хустської райдержадміністрації Ради народних депутатів від 12.03.2002 року №89, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,88 га в межах згідно з планом на території Крайниківської сільради для ведення особистого селянського господарства.

Факт проживання заявниці разом з матір`ю ОСОБА_3 на день її смерті підтверджується актом обстеження житлово-побутових і матеріальних умов, складений депутатом Хустської міської ради М.Сарвадій від 17.09.2024 року та довідкою виконавчого комітету Хустської міської ради, відповідно до якого ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала разом із заявницею до дня смерті.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру за № 80073770 від 12.02.2025 року встановлено, що інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 відсутня.

За життя ОСОБА_3 заповіту не складала.

Як зазначає заявниця, протягом останнього періоду життя її матері ОСОБА_3 , вона проживала разом з матір`ю, вела спільне господарство, піклувався про неї та здійснювала необхідний догляд, у зв`язку з важким станом її здоров`я та потребою в постійному догляді.

Після смерті матері вона як спадкоємець за законом звернулася до приватного нотаріуса Шкарампота В.Д. із заявою про видачу їй свідоцтва про прийняття спадщини, але 12.02.2025 року нотаріус надав їй відповідь, в якій зазначив про відмову у вчиненні нотаріальної дії на підставі пропуску заявницею строку для прийняття спадщини та на момент смерті не була зареєстрована за місцем проживання спадкодавця і не проживала разом із спадкодавцем матір`ю ОСОБА_3 .

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи суд також виходить з того, що згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини відповідно до ст. 549 ЦК (п. 9 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у справах № 336/709/18-цвід 07.11.2018,№ 303/1816/17від 23.12.2019.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 17 січня 2022 року по справі №643/790/20 констатував процесуальну можливість розгляду заяви про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження.

Таким чином, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, статтями 1268 та 1269 Цивільного кодексу України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у частинах третій, четвертій статті1268, статтях1269,1270 ЦК України.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При цьому, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду наведеними у постанові від 10 січня 2019 року по справі № 484/747/17.

У матеріалах справи на підтвердження постійного спільного проживання разом зі спадкоємцем на час її смерті міститься: акт депутата Хустської міської ради від 17.09.2014 року, довідка виконавчого комітету Хстсьої міської ради №1148/02-22 від 04.11.2024 року.

З Витягу зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №80073770 від 12.02.2025 слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 не відкривалася. Водночас матеріали справи містять дані про те, що крім заявника ОСОБА_1 , з нині померлою ОСОБА_3 ніхто інший не проживав та не був зареєстрований, що є підтвердженням того, що спору стосовно спадкового майна, що належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , немає.

Встановлення вищевказаного факту має безпосереднє значення для можливості оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Крім того, судом не встановлено наявності спору про право, наявності інших спадкоємців.

Таким чином, вимоги за заявою є підставними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 76, 258-259, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , з метою оформлення прав на спадкове майно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

С уддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.