Ухвала суду № 128927565, 15.07.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4254/25

1-кс/308/4081/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024072030000047 від 17.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , в якому останній просить накласти арешт на земельну ділянку загального користування навпроти багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Возз`єднання (вул. Анатолія Тегзи), 19 в місті Ужгород в межах, визначених рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.06.2025 №337 «Про погодження проекту благоустрою території»,що належить територіальній громаді міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 33868924, у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування майном, у тому числі шляхом накладення заборони на проведення будь-яких підготовчих чи будівельних робіт на ній, здійснення будь-яких дій щодо зміни цільового призначення, передачі її в оренду чи на іншому праві користування.

Клопотання обґрунтовано наступним.

Ужгородською окружною прокуратурою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024072030000047 від 17.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Так, службові особи Ужгородської міської ради, зловживаючи владою та службових становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для замовників об`єктів будівництва, систематично видають містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок та дозвільні документи на будівництво об`єктів нерухомого майна, що суперечать містобудівній документації та будівельним нормам і правилам, зокрема з перевищенням встановлених вимог щодо площі, висотності та щільності забудови земельних ділянок, а також обмежень щодо використання земель.

При цьому в ході забудови земельних ділянок не передбачаються достатні розміри майданчиків у складі прибудинкових територій, зокрема для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, для відпочинку дорослого населення, для тимчасової стоянки автомобілів, для тимчасової стоянки велосипедів, для занять фізкультурою, для збирання побутових відходів, для вигулу домашніх тварин тощо, а для розміщення відповідних об`єктів всупереч законодавства використовуються території загального користування комунальної власності (у тому числі зелені зони), прибудинкові території вже існуючих багатоквартирних будинків, громадські зони обслуговування населення тощо, чим завдається істотна шкода охоронюваним законом громадським інтересам.

Показники граничних параметрів забудови земельної ділянки згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» 3 поверхи без урахування мансарди - 50%, 4-5 поверхів 45 %, 6-8 поверхів 40 %, 9-10 поверхів 35%, 11 поверхів і вище 30%. Максимально допустима висота (поверховість) житлової забудови міста чисельністю понад 100 тис. осіб встановлюється містобудівною документацією (п. 6.1.3).

Встановлено, що 30.12.2020 Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради виданий Наказ за №309-М, яким затверджено містобудівні умови та обмеження MU01:5466-3385-5487-3432 для проектування об`єкта будівництва будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592.

Гранично допустима висотність будівлі зазначена у 40 м від найнижчої планувальної відмітки землі до верхньої конструктивної відмітки даху.

Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 53 згідно детального плану території

У подальшому 25.03.2021 зареєстровано дозвіл на будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення за номером ЗК012210316603 на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 по вул. Возз`єднання, 19 в місті Ужгород (13 поверхів).

Тобто, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 при висотності забудови 13 поверхів згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» не міг перевищувати 30 %, натомість забудовнику видано містобудівні умови та обмеження на забудову 53 %.

Прокурор зауважує, що рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.06.2025 №337 «Про погодження проекту благоустрою території» погоджено план благоустрою прилеглої території з облаштуванням пакувальних місць загального користування по вул. Анатолія Тегзи, навпроти ЖК «Уж Тауерс».Згідно вказаного проєкту благоустрою території передбачено облаштування 66 пакувальних місць загального користування по обидва боки Слов`янської набережної навпроти вищевказаного багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Возз`єднання (вул. Анатолія Тегзи), 19 в місті Ужгород.

Разом з тим встановлено, що згідно з містобудівною документацією «Внесення змін в детальний план території, обмеженої вулицями Возз`єднання, Миколи Бобяка, Володимирською, Михайла Драгоманова», затвердженої рішенням Ужгородської міської ради від 28.10.2021 №481, відповідна територія відноситься до рекреаційної зони загального користування.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації (ч.ч. 1 та 2 ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Прокурор вказує, що територія зелених насаджень загального користування, згідно з додатком 60 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, допускає розміщення переліку переважних та супутніх видів використання забудови. Зокрема, відповідно до класифікатора видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок, територія зелених насаджень загального користування включає такі переважні види цільового призначення земельних ділянок 04.04; 04.05; 04.06; 04.07; 04.10; 05.01; 07.08; 08.01, супутні види використання 11.04; 13.01; 13.03; 14.02 (в частині розміщення об`єктів розподільчих мереж).

Тобто, розміщення земельних ділянок транспорту (код 12 Класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок згідно з додатком 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051), на території зелених насаджень загального користування не допускається.

Отже, прокурор стверджує, що є достатні підстави вважати, що виконавчим комітетом Ужгородської міської ради прийнято протиправне рішення про облаштування зони паркування на території рекреаційної зони загального користування, що потягне за собою істотну шкоду охоронюваним законом громадським інтересам.

Враховуючи те, що земельна ділянка загального користування навпроти багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Возз`єднання (вул. Анатолія Тегзи), 19 в місті Ужгородв межах, визначених рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.06.2025 №337 «Про погодження проекту благоустрою території», містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (зокрема містить на собі зелені засадження загального користування), а також являється предметом кримінального правопорушення, вона постановою від 10.07.2025 визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Разом з тим, проведення робіт з благоустрою території призведе до приховування, пошкодження та перетворення земельної ділянки як речового доказу, оскільки докази приналежності даної території до рекреаційної зони загального користування будуть знищені.

Відповідна територія не має визначеного кадастрового номеру, відноситься до зон загального користування міста Ужгорода та відповідно до вимог Земельного кодексу України належить територіальній громаді міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 33868924.

На підставі вищевикладеного. з метою запобігання вчинення будь-яких дій спрямованих на приховування, пошкодження та перетворення майна, яке у відповідностідо ст.98КПК України,має значенняречового доказу,прокурорпросить задовольнитиподане клопотання.

У судове засідання прокурор не з`явився, при цьому подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує та просить його задоволити.

Представник власника майна Ужгородської міської ради в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про розгляд клопотання.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Дослідивши подане клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як випливає з матеріалів клопотання, Ужгородським районним управлінням поліції ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42024072030000047 від 17.05.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

У межах розслідування даного провадження в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою збереження речових доказів, якою є земельна ділянка загального користування навпроти багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Возз`єднання (вул. Анатолія Тегзи), 19 в місті Ужгород в межах, визначених рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.06.2025 №337 «Про погодження проекту благоустрою території»,що належить територіальній громаді міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 33868924.

Постановою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 10.07.2025 року земельна ділянка загального користування навпроти багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Возз`єднання (вул. Анатолія Тегзи), 19 в місті Ужгород в межах, визначених рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.06.2025 №337 «Про погодження проекту благоустрою території» визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст.132КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно з ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст.131КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за вимогами ст.132КПКУкраїни його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» визначено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи вищенаведене, а також ступінь суспільної небезпеки та характер вчиненого протиправного діяння, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, з метою збереження речових доказів та запобіганню вчинення будь-яких дій спрямованих на приховування, пошкодження та перетворення майна, враховуючи те, що даний об`єкт являється об`єктом протиправних посягань, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024072030000047 від 17.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку загального користування навпроти багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Возз`єднання (вул. Анатолія Тегзи), 19 в місті Ужгород в межах, визначених рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.06.2025 №337 «Про погодження проекту благоустрою території», що належить територіальній громаді міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 33868924, у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування майном, у тому числі шляхом накладення заборони на проведення будь-яких підготовчих чи будівельних робіт на ній, здійснення будь-яких дій щодо зміни цільового призначення, передачі її в оренду чи на іншому праві користування.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1