Рішення № 128919309, 17.07.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2025 року м. Ужгород№ 260/4171/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:

-Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до наказу для виплати додаткової винагороди, не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за травень 2022 року.

-Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) встановити, шляхом включення до відповідного наказу для виплати додаткової винагороди, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за травень 2022 року додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Позивач звертався з заявою 17 квітня 2025 року на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 про надання інформації щодо нарахування за травень 2022 року додаткової винагороди передбаченої Постановою №168, на що отримав відповідь 25 травня 2025 року де було зазначено, що 18 травня 2022 року ТУ ДБР, розташованому у місті Краматорську внесено до ЄРДР відомості щодо вчинення військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 402 КК України та відкрито кримінальне провадження №42022052100000307, у зв`язку з цим позивача було позбавлено додаткової винагороди. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

30 травня 2025 року до суду надійшов відзив від відповідача у якому він не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити у задоволенні позову. Обгрунтовує це тим, що повноваження щодо визначення порядку, правил та розміру виплати грощового забезпечення делеговано КМУ (МОУ), що і здійснюється: Постановами, наказами та розпорядженнями, відповідно до пункту 15 розділу XXXIV «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (зі змінами та доповненнями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 за №260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження),- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом. Також, зазначає, що у травні 2022 року розпочато службове розслідування із чим усім військовослужбовцям 1 стрілецької частини НОМЕР_4 не було виплачено додаткову винагороду, передбачену ПКМУ № 168 від 28.02.2022 .

02 червня 2025 року представник позивача подав до суду відповід на відзив, де зазначає, що відповідач не довів правомірність своїх дій та просить задоволити позов. Представник позивача зауважує, що кримінальне провадження на яке посилається відповідач було закрите 25 травня 2023 року, та немає правових підстав утримувати відповідачем належні виплати позивачу. Предстаник позивача посилається на Верховний Суд у постанові від 08.05.2024 у справі №620/546/23 де зазначено, що закриття кримінального провадження унеможливлює обмеження виплат згідно з Постановою №168.

03 червня 2025 року судом отримано заперечення від відповідача у якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач звернувся до суду одразу після отримання інформації про закриття кримінального провадження, висновки Верховного суду відсутні, рішення судів не можуть бути обгрунтуванням під час розгляду справи, а тому посилання на справу №260/11128/23 (№260/3354/24) вважає таким, що не може бути враховане.

Відповідно до положень ч.5 ст. 262, ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до довідки виданої командиром військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 ,стрілець другого стрілецького відділення першого стрілецького взводу першої стрілецької ротивійськової частини НОМЕР_1 , в період з 28.04.2022 року по 20.05.2022 року та з 07.07.2022 року по 16.07.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.л. Костянтинівка, н.п. Трипілля, н.П. Часів Яр Донецької області, н.л. Білогриве Сумської області.

У травні 2022 року позивач у складі військовослужбовців 1 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 на виконання бойових розпоряджень виконував бойові завдання в зоні проведення бойових дій на визначених територіях в районах Донецької та Луганської областей, що підтверджується також, крім іншого і Довідкою про безпосередню участю особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України виданою командиром військової частини НОМЕР_1 (копія додається), у зв`язку із чим, позивач мав право отримати додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень та 30000 гривень, відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №242 від 15.07.2022 «Про результати службового розслідування» за результатами службового розслідування факт залишення військовослужбовцями 1 стрілецької роти, зазначеними в рапорті начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 , бойової позиції в районі населеного пункту Трипілля Донецької області без відповідного дозволу не підтвердився.

Як вбачається з листа територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську №13-01-12351/23-кр від 30.06.2023 року у провадженні Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську перебувало кримінальне провадження №42022052100000307 від 18.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, проте 25.05.2023 року, за результатами досудового розслідування, дане провадження було закрито.

17.04.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати додаткової винагороди позивачу за травень 2022 року.

На вказане зверення позивача військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь від 25.05.2025 року №1471/1758, у якій вказано, що стосовно виплати додаткової винагороди за травень 2022 року та включення позивача до наказу для виплати додаткової винагороди за травень 2022 року рекомендовано звернутися до суду та Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорську (а.с.16).

До вказаної відповіді відповідачем долучено довідку про розмір сум грошового забезпечення позивача за травень 2022 року, згідно якої розмір грошового забезпечення склав 14181,71 грн (а.с.17).

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, що полягає у ненарахуванні та невиплаті йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за травень 2022 року, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадянин України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч. 1 ст. 9). Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9). Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз. 1 та 2 ч. 4 ст. 9).

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щоміячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- однразові додаткові види грошового забезпечення.

Пуктом 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), встановлено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується:

- щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

- одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Згідно з пунктом 14 Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Воєнний стан на усій території України введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженого Законом №2102-IX від 24.02.2022).

Цим Указом воєнний стан введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, однак в подальшому цей строк продовжувався з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента №133/2022 від 14.03.2022, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб - Указом Президента №259/2022 від 18.04.2022, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб - Указом Президента №341/2022 від 17.05.2022, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента №573/2022 від 12.08.2022, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента №757/2020 від 07.11.2022, та діє по теперішній час.

Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 та №254/2023 від 01.05.2023 строк дії воєнного часу продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі Постанова №168).

Абзацом першим пункту 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Телеграмою-рішенням Міністерства оборони України від 25.03.2022 №248/1298, що адресоване, Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командиру військової частини НОМЕР_5 , голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України, керівникам структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 визначено термін «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів».

Згідно з вимогами пунктів 1 - 6 рішення-телеграми Міністерства оборони України від 25.03.2022 №248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

- 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

- 30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі бойових наказів (бойове розпорядження), журналів бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналів ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапортів (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми.

Виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №2 до цієї телеграми).

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Пунктом 10 рішення-телеграми Міністерства оборони України від 25.03.2022 №248/1298 передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень не включати військовослужбовців, які:

- беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки; проходять службу у багатонаціональних органах військового управління за кордоном;

- добровільно здалися в полон - з дня захоплення в полон, оголошеного наказом командира;

- самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира;

- відбувають покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах - з дня початку відбування покарання, оголошеного наказом командира;

- усунені від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира;

- відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, якому здійснено таке порушення;

- перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння - у місяць, в якому здійснено таке порушення;

- навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство (крім випадків доведення особи до самогубства, встановленого судом) - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство;

- у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення;

- перебували: під вартою чи домашнім арештом; на навчанні за кордоном; у відпустках, за якими відповідно до законодавства України не передбачено збереження грошового забезпечення.

Окреме доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 №912/в/29 також надане з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та адресоване, в тому числі командуванню Збройних Сил України.

Воно містить і аналогічні положення тим, що викладені в рішенні-телеграмі Міністерства оборони України від 25.03.2022 №248/1298, однак і деякі більш деталізовані вимоги щодо здійснення такої виплати.

Так згідно з вимогами пунктів 3 - 6 окремого доручення райони ведення бойових дій слід визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави-відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у тому числі повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.

Генеральному штабу Збройних Сил України довести до військ Затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України перелік органів військового управління (штабів угрупування військ(сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців за формою, наведеною в додатку до цього доручення.

Керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони - держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління,- військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку до цього доручення.

У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях кожного військовослужбовця за формою наведеною в додатку 2 до цього доручення.

У підставах про надання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацом 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Надати право керівникам органів військового управління штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022.

Виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі- військових частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління- командиром (начальником) військових частин.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначити підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Пункт 9 окремого доручення МОУ від 23.06.2022 №912/в/29 містить такі положення:

- до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень не включати, в тому числі військовослужбовців, які: …

9.8. вживали алкогольні напої (наркотичні та психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошеного наказом командира (начальника);

9.10. вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією - за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини.

Пунктами НОМЕР_6 окремого доручення МОУ від 23.06.2022 №912/в/29 передбачено:

- вважати такими, що не застосовуються з 01.06.2022 телеграми Міністра оборони України від 02.03.2022 №248/1196 (крім пункту 5), від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529;

- це доручення застосовувати з 01.06.2022 (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовувати з 24.02.2022);

- окреме доручення довести до кожної окремої військової частини (установи), встановити контроль за її виконанням.

Отже саме пункт 9 окремого доручення, яким унормовано порядок і підстави виплати додаткової винагороди, умови виплати якої передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, мають бути застосовані до спірних правовідносин.

В той же час відповідно до вимог пункт 9.10 окремого доручення МОУ від 23.06.2022 №912/в/29 у разі вчинення військовослужбовцем інших дій (бездіяльності), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення правопорушення (кримінального, військового адміністративного або адміністративного, пов`язаного з корупцією), такі військовослужбовці не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди - за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини.

Однак, як встановлено судом, факт залишення військовослужбовцями 1 стрілецької роти, зокрема позивачем, бойової позиції в районі населеного пункту Трипілля Донецької області без відповідного дозволу або наказу не підтвердився.

Також, 25 травня 2023 року, за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022052100000307 від 18.05.2022 року, прийнято рішення про закриття такого.

Однак відповідач протиправно позбавив позивача додаткової винагороди за травень 2022 року згідно з Постановою №168 від 28.02.2022 року, за відсутності у нього встановленого факту залишення військовослужбовцями 1 стрілецької роти, зокрема позивачем, бойової позиції.

Довідкою та наказом було підтверджено те, що позивач у період з 28.04.2022 по 20.05.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на отримання щомісячної додаткової винагороди за травень 2022 року з розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) або забезпеченні здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України.

Відтак, обираючи спосіб захисту прав позивача, суду слід зважати на ефективність такого захисту.

Ця мета визначена в статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При вирішенні даної справи, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за травень 2022 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить висновку, що підстав для невиплати позивачу додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року за травень 2022 року, відповідачем не наведено, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262,297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за траввень 2022 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за травень 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору