Ухвала суду № 128918881, 15.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

15 липня 2025 рокуСправа №160/23935/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В. за участі: представника позивача Федотової О.П. розглянувши у підготовчому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Криворізької східної окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Девладівської сільської ради, Відділу освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Криворізької східної окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області до Девладівської сільської ради, Відділу освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльності Девладівської сільської ради (адреса: 53132, Дніпропетровська область, Криворізький район, с-ще Девладове, вул. Привокзальна, буд. 10, код ЄДРПОУ 04525219), Відділу освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради (адреса: 53100, Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Софіївка, вул. Незалежності, буд. 66, код ЄДРПОУ 43383693) в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №14223, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Ордо-Василівка, вул. Весняна, буд 56, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту;

- зобов`язати Девладівську сільську раду (адреса: 53132, Дніпропетровська область, Криворізький район, с-ще Девладове, вул. Привокзальна, буд. 10, код ЄДРПОУ 04525219), Відділ освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради (адреса: 53100, Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Софіївка, вул. Незалежності, буд, 66, код ЄДРПОУ 43383693) привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №14223, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Ордо-Василівка, вул, Весняна, буд. 56, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 року зупинене провадження у справі №160/23935/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №260/4199/22, постановленим Верховним Судом за результатом касаційного оскарження.

03.07.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Представник прокуратури в підготовчому засіданні підтримала вимоги позовної заяви.

Представник позивача, представники відповідачів до суду не прибули, про день, час та місце проведення підготовчого засідання, повідомлені належним чином.

З урахуванням належного повідомлення Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області, відповідачів, суд ухвалив здійснити проведення підготовчого засідання за їх відсутності.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Так, Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалою від 11.01.2024 було зупинено провадження у цій справі до ухвалення рішення Верховним Судом у справі №260/4199/22, в якому буде надано правову оцінку наявності правових підстав для здійснення прокурором повноважень щодо захисту інтересів держави шляхом реалізації права на звернення до суду із позовом в інтересах ДСНС стосовно невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту.

Верховним Судом по справі №260/4199/22 у постанові від 03 березня 2025 року викладено наступний висновок:

«48.Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогамзакону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

49.Враховуючи викладене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

50.Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, від 13.05.2021 у справі № 806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

51.У справі, що розглядається, керівник Хустської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Закарпатській області, який є територіальним органом ДСНС, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

52.З матеріалів справи вбачається, що звернення Хустської окружної прокуратури Закарпатської області до суду з цим позовом обґрунтовано бездіяльністю ГУ ДСНС у Закарпатської області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

53.У позовній заяві прокурор зазначив, що ГУ ДСНС у Закарпатської області, як спеціально уповноважений державою орган, який мав би бути позивачем у цій справі, знаючи про тривале (починаючи з 2019 року) ігнорування балансоутримувачем вимог щодо приведення сховища № 25812 у відповідність до вимог наказу МВС України №579, відповідних заходів не вживає, тобто не виконує своїх функцій та, відповідно, не здійснює захисту інтересів держави, а тому з вказаним позовом звертається саме прокурор в інтересах ГУ ДСНС у Закарпатській області як позивача у цій справі, щоб інтереси держави, які полягають у забезпеченні належного цивільного захисту населення в умовах воєнного стану, не залишилися незахищеними.

54.У контексті наведеного першочергового значення набуває питання, чи наділено ГУ ДСНС у Закарпатській області належним обсягом компетенції, що дозволяє йому набути статус позивача у цій справі.

55.Згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

56.Принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали дозвіл на вчинення певних дій та в наступному діяли виключно в межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією Українита законами України.

57.Таким чином, участь органів державної влади в судовому процесі пов`язана саме з їх компетенцією у здійсненні їх повноважень.

58.Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій, реагуванням на них,функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів державної влади, що не входять до системи центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування регулюютьсяКодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI(у редакції, чинній на момент звернення до суду із цим позовом).

59.Статтею 17-1 Кодексу цивільного захисту Українивизначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) (пункт 1 Положення про Державну службу з надзвичайних ситуацій, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, у редакції, чинній на момент звернення до суду із цим позовом), який здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього ж Положення, частина 3статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України).

60.Згідно з частиною другоюстатті 17-1 Кодексу цивільного захисту Україницентральний орган виконавчої влади, щореалізує державну політику у сфері цивільного захисту, серед іншого:

здійснюєдержавний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпекищодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, іншими юридичними особами;

звертається до адміністративного суду щодо застосуваннязаходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпекироботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти;

подаєРаді міністрів Автономної Республіки Крим,центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування інформацію про юридичних та фізичних осіб, винних у порушенні вимог законодавства у сфері цивільного захисту.

61.Статтею 18 Кодексу цивільного захисту Українивизначені повноваження інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту, до яких віднесено Міністерство внутрішніх справ України (МВС), яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, щозабезпечує формування державної політики, зокрема, у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (пункт 1 Положення про МВС України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 878, у редакції, чинній на момент звернення до суду із цим позовом).

62.Згідно з частиною першоюстатті 18 Кодексу цивільного захисту Українидо повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить, серед іншого:

забезпечення цивільного захисту у сфері суспільного життя, в якій реалізує державну політику відповідний орган виконавчої влади;

здійснення заходів щодо захисту населення і територій під час надзвичайних ситуацій;

визначення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування загальної потреби у захисних спорудах цивільного захисту для суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління;

організація здійснення заходів щодо створення, утримання та використання фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління;

організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності;

організація проведення технічної інвентаризації фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління;

виключення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сховищ та протирадіаційних укриттів з фонду захисних споруд цивільного захисту.

63.Частиною першоюстатті 19 Кодексу цивільного захисту УкраїнивизначеніповноваженняРади міністрів Автономної Республіки Крим,місцевих державних адміністраційу сфері цивільного захисту, до яких, крім іншого, віднесено:

забезпечення цивільного захисту на відповідній території;

взаємодія з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту;

організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту;

визначення потреби фонду захисних споруд цивільного захисту;

планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення;

прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності;

організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту;

здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту;

організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду таких споруд.

64.Частиною першоюстатті 19 Кодексу цивільного захисту Українивизначеніповноваження органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захистудо яких, крім іншого, віднесено:

забезпечення цивільного захисту на відповідній території;

взаємодія з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту;

організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту;

планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення;

прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд;

організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту;

здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту;

організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

65.До завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту частиною першоюстатті 20 Кодексу цивільного захисту Українивіднесено, зокрема:

забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання;

забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту;

здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні).

66.ОтжеКодексом цивільного захисту Українипередбачено функціонуванняєдиної державної системи цивільного захисту, яка, за визначенням Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 11, є сукупністю органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.

67.Відповідно до частини восьмоїстатті 32 Кодексу цивільного захисту Україниутримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

68.Контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (частина п`ятнадцятастатті 32 Кодексу цивільного захисту України).

69.Згідно з пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації)

70.Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку № 138).

71.Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства (пункт 12 Порядку № 138).

72.Частиною першоюстатті 47 Кодексу цивільного захисту Українипередбачено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно доЗакону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

73.Пунктом 48 частини другоїстатті 17-1 Кодексу цивільного захисту Українив редакціїЗакону № 2655-ІХ встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з інших, ніж передбаченіЗаконом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

74.На відміну від попередньої редакціїКодексу цивільного захисту України, якою було передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування, у новій редакції законодавець розширив перелік випадків, за яких ДСНС має право на звернення до суду.

75.Зокрема, у пункті 48 частини другоїстатті 17-1 Кодексу цивільного захисту Українивжито формулювання «з інших підстав, визначених законом».

76.За змістом доводів касатора, саме із цим формулюванням прокурор пов`язує свій ключовий аргумент щодо наявності у ДСНС, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, права на звернення до суду з вимогами про зобов`язання балансоутримувача вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан захисної споруди цивільного захисту.

77.Водночас Верховний Суд вважає такі доводи скаржника помилковими, оскільки ДСНС, як суб`єкт владних повноважень, при застосуванні своєї компетенції, має право на звернення до суду виключно з підстав, визначених законом (пункт 5 частини п`ятоїстатті 46 КАС України).

78.Натомість, ні положеннямиКодексу цивільного захисту України, ні іншими законами України не встановлено додаткових підстав для звернення Державної служби України з надзвичайних ситуацій до адміністративного суду з питань щодо належного виконання нею своїх повноважень, окрім тих, які визначені законом.

81.Проаналізувавши чинне законодавство щодо обсягу повноважень ДСНС, Верховний Суд у зазначеній постанові дійшов висновку, що законодавець у відповідних профільних нормативно-правових актах не наділив ДСНС правом на звернення до суду із позовом щодо приведення у стан готовності захисних споруд та відповідно правом на оскарження бездіяльності балансоутримувачів щодо допущеного неналежного стану таких захисних споруд.

82.З огляду на викладене, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та її територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про зобов`язання щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту у якості позивача.

84.З огляду на викладене прокурор у позовній заяві визначив орган, в особі якого він звернувся до суду та захищає інтереси держави, який не має самостійного права на звернення із цим позовом, тобто не може набути статусу позивача.»

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Відтак, з урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що Криворізька східна окружна прокуратура Дніпропетровської області у позовній заяві визначила орган Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в особі якого прокуратура звернулася до суду та захищає інтереси держави, який, з огляду на позицію Верховного суду, викладену у постанові від 03 березня 2025 року у справі №260/4199/22, не має самостійного права на звернення із цим позовом до суду, а тому не можу набути статусу позивача, що свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду згідно пункту 1 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 240, 241-243, 250, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Криворізької східної окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Девладівської сільської ради, Відділу освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 17 липня 2025 року.

Суддя Н.Є. Сліпець