Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
м. Вінниця
17 липня 2025 р.Справа № 120/9875/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в письмовому порядку заяву про забезпечення позову, подану з адміністративним позовом, у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання вчинити дії.
16.07.2025 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, якою просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа № 127/17413/22 заборонивши Першому відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти будь-які дії, направлені на реалізацію квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення торгів через СЕТАМ.
Обґрунтовуючи подану заяву представник позивача зазначив, що спірна квартира перебуває під описом та арештом виконавчої служби і після проведення її оцінки буде виставлена на торги. Також він вказав, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають іншого житла, тому незастосування заходів забезпечення позову може призвести до тяжких наслідків, зокрема позбавлення їх житла та виселення на вулицю, а також унеможливити виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В даному ж випадку, дослідивши викладенні у заяві мотиви, а також матеріали позовної заяви, на думку суду, наявні підстави для розгляду заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
В даному ж випадку обґрунтовуючи необхідність забезпечення даного адміністративного позову, представник позивача зазначив, що спірна квартира описана і арештована виконавчою службою і після її оцінки буде виставлена на торги, що в свою чергу унеможливить виконання рішення суду.
Однак, твердження представника позивача про те, що спірна квартира після оцінки буде виставлена на торги, ґрунтуються виключно на власних припущення, які не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами.
Окремо суд акцентує увагу, що до заяви про вжиття заходів забезпечення позову представником позивача долучено лише копію ордеру та квитанції про сплату судового збору.
При цьому до позовної заяви представником позивача додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №72398138 від 02.08.2023, а також копію постанови про опис та арешт майна боржника від 20.09.2024. Вказаною постановою, зокрема, встановлено обмеження щодо користування спірною квартирою, а саме "заборонено здавати її в оренду та погіршувати її теперішній стан".
Однак, ані до позовної заяви, ані до заяви про вжиття заходів забезпечення позову представником позивача не додано жодних доказів того, що державним виконавцем вчиняються реальні дії щодо реалізації спірної квартири. Зокрема, відсутні докази оголошення торгів, призначення дати проведення аукціону або інших процесуальних дій, спрямованих на фактичний продаж майна. Таким чином, лише наявність постанов про опис та арешт квартири без підтвердження стадії примусової реалізації не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки представником позивача не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
СуддяБошкова Юлія Миколаївна
Судове рішення № 128918496, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 17.07.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/9875/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: