Постанова № 128915737, 10.07.2025, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/731/25

Провадження № 3/379/394/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2025 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , студента 1-го курсу Академії праці, соціальних відносин і туризму,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених:

- ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

11.04.2025о 21год.30хв.за адресою:Київська область,Білоцерківський район,м.Тараща навул.Богдана Хмельницького,буд.6,громадянин ОСОБА_1 керував ТЗШкода Октавіяз н.з. НОМЕР_2 ,з явнимиознаками алкогольногосп`яніння,а саме:запах алкоголюз порожнинирота,поведінка,що невідповідає обстановці,різка зміназабарвлення шкірногопокриву обличчя,порушення координаціїрухів.Від проходженнямедичного оглядуна станалкогольного сп`янінняу встановленомузаконодавством порядкувідмовився,що зафіксованона технічнийзасіб відеозапису,а саменагрудну БКМоторола 476673,476761,чим порушивп.2.5Правил дорожньогоруху України.

За указаним фактом працівником поліції на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.04.2025 серії ЕПР1 № 297899 за ч. 1 ст. 130КУпАП.

Крім того, 11.04.2025 о 22 год. 25 хв. за адресою: Білоцерківський район, м. Тараща вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, біля супермаркету «Фора» гр. ОСОБА_1 не виконував неодноразове законне розпорядження (вимогу) про припинення правопорушення (вимогу працівників поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), а саме дрібного хуліганства, шарпав працівників поліції, плювався в обличчя працівникові поліції Музичуку О.В. та чинив опір при затриманні.

За вказаним фактом на ОСОБА_1 працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.04.2025 серії ВАД № 330036 за ст. 185 КУпАП.

Крім того, 11.04.2025 о 22 год. 25 хв. за адресою: Білоцерківський район, м. Тараща вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, біля супермаркету «Фора» гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в громадському місці, поводив себе зухвало та неадекватно, висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції в присутності інших громадян, шарпав поліцейського ОСОБА_3 за формений одяг, штовхав, погрожував фізичною розправою, чим порушив громадський порядок та громадську безпеку.

За вказаним фактом на ОСОБА_1 працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.04.2025 серії ВАД № 330035 за ст. 173 КУпАП.

Постановами Таращанського районного суду Київської області від 26.06.2025 матеріали адміністративних справ № 379/732/25, 379/733/25 та № 379/731/25 були об`єднані в одне провадження із присвоєнням об`єднаній справі № 379/731/25.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП, однак своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав. Суду пояснив, що він 11.04.2025 був в селі Велика Березянка, де він за вечерею вживав алкогольні напої після чого повернулися в ОСОБА_4 . За кермом їхала його дружина. Близько 21 чи 22 години вони з дружиною під`їхали до магазину Фора та вийшли з автомобіля. Він пішов до магазину. По дорозі у нього виникла суперечка з якимось хлопцем. Коли він вийшов з магазину, то вже під`їхала поліція. Працівники поліції спілкувались з його дружиною. Він втрутився в розмову, став сперечатись з працівниками поліції, при цьому нецензурно лаявся. Визнає, що порушив громадський порядок та не виконував вимог працівників поліції припинити хуліганські дії. Після цього працівники поліції затримали його, наділи на нього кайданки та відвезли до відділення поліції. Вже там через значний час запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння але він відмовився, оскільки автомобілем не керував.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Божок М.І. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 визнає свою вину за ст.ст. 173, 185 КУпАП. У вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП вини не визнає з тих підстав, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів. Також послався на те, що належним доказом могли б бути записи з камер відеоспостереження магазину «Фора», на яких мало бути зафіксовано, хто саме керував автомобілем Шкода 11.04.2025 близько 21:30.

Вислухавши особу,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності тайого захисника,дослідивши матеріалиоб`єднаної адміністративноїсправи, проглянувши відеозаписи з нагрудних боді-камер поліцейських, оцінивши всі наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступних висновків.

За положеннями ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.173КУпАП дрібнехуліганство,тобто нецензурналайка вгромадських місцях,образливе чіпляннядо громадянта іншіподібні дії,що порушуютьгромадський порядокі спокійгромадян,тягне засобою накладенняштрафу відтрьох досеми неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян абогромадські роботина строквід сорокадо шістдесятигодин,або виправніроботи настрок відодного додвох місяцівз відрахуваннямдвадцяти процентівзаробітку,або адміністративнийарешт настрок до п`ятнадцяти діб.

Крім того, за змістом ст.185КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку, тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні обох адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП, крім власного визнання вини, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 330036 від 11.04.2025;

- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 330035 від 11.04.2025;

- протоколом серії АЗ № 111138 від 11.04.2025 про адміністративне затримання ОСОБА_1 за ст. 185, ст. 173 та ч. 1 ст. 178 КУпАП;

- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 330037 від 11.04.2025 складеного відносно ОСОБА_1 ч. 1 ст. 178 КУпАП ;

- копією постанови серії ЕГА № 1740756 від 11.04.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 178 КУпАП;

- копією рапорту поліцейського рядового поліції Музичука О.В.;

- відеозаписом з нагрудних камер 476761, 476673, 476438 та 476281 від 11.04.2025.

Отже, суддя кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а також за ст. 185 КУпАП, як злісна непокора законному розпорядженню (вимозі) поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують її відповідальність.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Відповідно до ст.36КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, справи про які одночасно розглядаються суддею, враховуючи характер цих правопорушень, обставини їх вчинення, зважаючи на особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, приходжу до висновку про те, що з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, необхідним і достатнім буде застосування до нього адміністративного стягнення у виді громадських в межах санкції ст. 185 КУпАП, що є більш серйозним правопорушенням порівняно зі ст. 173 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. (3028 грн. х 0,2).

Щодо адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП вважаю за необхідне зазначити наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність.

У той же час, вказана норма закону відсилає до підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, і що встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Пунктом 2.9а Правил дорожньогоруху України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожньогоруху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За визначенням п.1.10 ПДР України водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

За наслідком дослідження відеозапису з нагрудної боді-камери поліцейського судом не встановлено факту керування ОСОБА_1 11.04.2025 о 21 год. 30 хв. транспортним засобом.

Так, відеозаписи розпочинаються із моменту, коли працівники поліції під`їхали до магазину «Фора» о 22:08 год. ОСОБА_1 в цей час разом з дружиною стоять на майдані перед магазином «Фора» неподалік автомобіля Шкода Октавія з н.з. НОМЕР_2 , який в цей момент не рухається та замкнений. Тобто в наданих до суду відеозаписах з бодікамер працівників поліції рух автомобіля Шкода Октавія з н.з. НОМЕР_2 не зафіксований, так само не зафіксований факт, що саме ОСОБА_1 керував вказаним автомобілем. Також, з перегляду відеозаписів вбачається, що від початку працівниками поліції висловлювались звинувачення у вчиненні ним правопорушень, передбачених ст. 173 та 185 КУпАП. Вперше про склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП зайшла мова о 23:59 (Clip 7, БК476761) коли поліцейський ОСОБА_2 обговорює по телефону з керівництвом ситуацію щодо ст. 130 КУпАП : «…наверно не стоїть «ліпить». Відео там геть … (вживає нецензурний вираз, який за змістом відповідає слову «погане»). Тільки від цього відтштовхуваться? Предложить, а там… Мені цим займатись чи ні?»

Також на відеозаписах з бодікамер 476438 та 476281 зафіксовано, що працівники поліції після затримання ОСОБА_1 та доставки його до приміщення відділку поліції, повернулись до магазину «Фора» де намагались відшукати очевидців події, але жоден з присутніх не погодився надати пояснення. Суд також звертає увагу на ту обставину, що відеозапис з бодікамери 476438 припиняється саме в той момент, коли працівник поліції з охоронцем магазину «Фора» йдуть переглядати запис камери зовнішнього спостереження. При цьому самі відеозаписи з камер зовнішнього відео спостереження магазину «Фора» в матеріалах справи відсутні.

Крім того, до протоколу ЕПР1 № 297899 також додано пояснення ОСОБА_5 , яка заявила, що 11.04.2025 року близько 21:30 перебувала біля магазину «Фора» та бачила, як під`їхав автомобіль білого кольору «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2 з якого вийшов водій з яким була дівчина. Разом з тим, опису водія пояснення ОСОБА_5 не містять, також вона не вказала, що водієм був саме ОСОБА_1 ..

Разом з тим, як зазначалося вище, на відеозаписах з бодікамер поліцейських не зафіксовано моменту, коли працівники поліції відшукали свідка ОСОБА_5 та відібрали у неї письмові пояснення.

Суд не зміг заслухати пояснення ОСОБА_5 , оскільки клопотання про її виклик в судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Божок М.І. не заявляли.

Відповідно до рішення ЄСПЛвід 06.10.2022у справі«Бантиш таінші протиУкраїни» (заява№ 13063/18)у кожнеіз призначенихзасідань (20.05.2025,05.06.2025,26.06.2025,03.07.2025та 10.07.2025)викликався прокурор,як сторонаобвинувачення,проте ужодне ізсудових засіданьостанній нез`явився,хоча згідноз ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 06.03.2018 у справі «Михайлова проти України» (заява № 1066/08) Суд зазначає, що з огляду на суворість покарання адміністративне провадження як те, що здійснювалося щодо заявниці у цій справі, має розглядатися як «кримінальне» для цілей Конвенції та протоколів до неї. В рішенні у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08, від 20 вересня 2016 року, Суд встановив порушення принципу безсторонності в провадженні у справі про адміністративне правопорушення щодо заявника, під час якого прокурор був відсутнім. Справу було розглянуто згідно з процесуальними нормами, які значною мірою нагадували ті, що Суд розглянув у згаданій справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia). Роль посадової особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, обмежувалася переданням суду протоколу та підтверджуючих доказів. Після виконання цієї функції ця посадова особа не відігравала ролі у провадженні, так само як і прокуратура. Іншими словами, під час провадження у суді не було «сторони обвинувачення» або «прокурора». Потерпіла також не була представлена під час провадження. Хоча прокурор мав право бути присутнім, не вбачається, що він дійсно був присутній або навіть повідомлений про провадження. Це означало, що у судовому засіданні не було нікого, хто б міг заперечити заявниці. У цьому контексті Суд нагадує, що, як він встановив у рішенні у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), коли (і) проводиться усний судовий розгляд з метою встановлення обґрунтованості будь-якого «кримінального обвинувачення», висунутого проти підсудного, та (іі) якщо було надано адекватну можливість з`явитися у судове засідання і сторона захисту не відмовилася від неї у встановленому порядку, присутність сторони обвинувачення є, як правило, необхідною для усунення обґрунтованих сумнівів, які можуть виникнути щодо безсторонності суду (там само, пункт 76).

Враховуючи наведене вище, суд з власної ініціативи не здійснював виклик свідка ОСОБА_5 , оскільки це було б порушенням принципу неупередженості та викликало б сумнів у безсторонності суду.

Так, згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

При цьому, з протоколу ЕПР1 № 297899 вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем 11.04.2025 о 21:30; затриманий ОСОБА_1 був 11.04.2025 о 22:25 (а.с. 8); пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння була зроблена ОСОБА_1 12.04.2025 о 00:05, його відмова зафіксована 12.04.2025 о 00:11 (Clip 7,8 БК476761), пояснення ОСОБА_5 отримано 12.04.2025 час не зазначено, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 5) дата та час не зазначені. За наведених обставин встановити поза розумними сумнівами момент встановлення підстав для здійснення огляду особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння з матеріалів справи неможливо, а тому неможливо встановити і момент закінчення двогодинного строку, встановленого для проведення огляду на стан сп`яніння чи пред`явлення вимоги про проходження такого огляду.

Крім того, в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1 та його захисника Божка М.І. було допитано свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_1 , який 11.04.2025 року в с. Велика Березянка вживав алкогольні напої, після чого вони на автомобілі Шкода поїхали в м. Тараща. За кермом їхала вона, оскільки її чоловік був в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, судом установлено, що матеріали цієї справи не містять доказів, які б указували на те, що ОСОБА_1 в час та місці, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, дійсно керував автомобілем Шкода Октавія з н.з. НОМЕР_2 , тобто був водієм, який відповідно до п. 2.5 ПДР України зобов`язаний був пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Положеннями статей 251 та 252КУпАП регламентовано, що доказами всправі проадміністративне правопорушення,є будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку орган(посадоваособа)встановлює наявністьчи відсутністьадміністративного правопорушення,винність даноїособи вйого вчиненніта іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Матеріали даної справи не містять і суду не надано доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час та за обставин, вказаних в протоколі, висновую про те, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у даній справі в цій частині підлягає закриттю.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 36, 38, 247, 252, 266, 268, 276-285, 301, 303, 304 КУпАП та відповідно до ч. 1 ст. 130, ст. 173, ст. 185 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 і ст. 185 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню:

- за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП у виді громадських робіт на строк 50 (п`ятдесят) годин.

- за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП у виді громадських робіт на строк 50 (п`ятдесят) годин.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягненнявмежах санкції ст. 185 КУпАП у виді громадських робіт на строк 50 (п`ятдесят) годин.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (реквізити: стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код стягувача (за ЄДРПОУ): 26255795; отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до статті 321-1Кодексу Українипро адміністративніправопорушення направити постанову для виконання до уповноваженого органу з питань пробації.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Таращанського районного суду

Київської області Олександр НЕВГАД