Рішення № 128912564, 17.07.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/2915/25 провадження №2/489/2014/25

РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2025 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» (далі - ПрАТ «СК «Саламандра») про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою

встановив:

У квітні 2025 року представник ОСОБА_3 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом в якому просить:

- стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Саламандра» на користь позивача кошти у розмірі 4171,95 грн.;

- стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача кошти у розмірі 15521,66 грн.

- стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 970,00 грн. і 5000,00 грн витрати на оплату висновку експерта;

- стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. та в разі задоволення позову повністю або частково, стягнути з відповідачів на користь позивача гонорар успіху адвоката у розмірі 10 000,00 грн.

Як на підставу позовних вимог в позові вказано, що 12.09.2024 мала місце дорожньо-транспортна пригода ( далі - ДТП), в якій транспортним засобом МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого і водієм є відповідач ОСОБА_2 було пошкоджено транспортний засіб, який належить позивачу на праві власності, яким управляла ОСОБА_4 на підставі довіреності від 19.04.2024, а саме - Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № 219033062, термін дії з 23.01.2024 по 22.01.2025, виданого ПАТ СК «Саламандра». Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована на підставі Полісу ЕР №217229848, термін дії якого з 06.10.2023 по 06.10.2024, виданого ПРАТ СК «ПЗУ Україна».

ДТП її учасники зафіксовали євротоколом, відповідно до якого відповідач визнав себе винним.

В зв`язку з тим, що винною стороною є водій автомобіля МАЗ, позивач подав відповідачу ПрАТ «СК «Саламандра» повідомлення про подію, яка має ознаки страхового випадку, і заяву про страхове відшкодування у розмірі 40735,89 грн.

Сума, яка вказана у заяві про відшкодування (40735, 89 грн), була написана позивачем по результатам спілкування з працівником страхової компанії.

На прохання надати позивачу звіт про оцінку матеріального збитку, на підставі якого була встановлена вказана сума відшкодування, було повідомлено, що звіт не буде надано в зв`язку з тим, що звіт містить конфіденційну інформацію.

Вказана сума 40735, 89 грн (40685,89 грн) сплачена відповідачем ПрАТ «СК «Саламандра», що підтверджується квитанцією з Приватбанку від 17.03.2025.

Для перевірки розміру відшкодування, позивачем була замовлена додаткова оцінка, за яку він сплатив 5000,00 грн.

Згідно висновку № 387/10-24 вартість матеріального збитку, з урахування фізичного зносу вузлів і деталей становить 49511,41 грн., а без врахування ПДВ така сума складає 44907,84 грн.

Отже існує різниця між сумою, яка виплачена відповідачем, і сумою, яку відповідач ПрАТ «СК «Саламандра» повинен був сплатити позивачу. Ця різниця складає суму 4171,95 грн (44907,84-40735,89).

Відповідачу ПрАТ «СК «Саламандра» було направлено вимогу листом з трекінгом № 0315800058830, яка повернулося без відповіді, в зв`язку з чим у позивача виникло право звернутися до суду для захисту порушеного права.

Згідно висновку № 387/10-24 встановлено, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження становить 60429,50 грн.

Різниця між сумою, яку повинен виплатити відповідач ОСОБА_2 , і сумою, яку позивач повинен витратити на відновлюваний ремонт складає 15521,66 грн (60429,5 - 44907,84).

Отже у відповідача ОСОБА_2 існує зобов`язання перед позивачем у розмірі 15521,66 грн.

В телефонній розмові з відповідачем ОСОБА_2 було запропоновано в добровільному порядку сплатити борг, на що останній відповів, що у нього немає коштів і сплачувати не буде.

Позиваючись на наведені обставини позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Відповідач ПрАТ «СК «Саламандра» у відзиві від 23.05.2025, який подано до суду через систему «Електронний суд», в задоволенні позову в частині вимог до страхової компанії просить відмовити.

Вказує, що відповідно до статті 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), страховик зобов`язаний прийняти рішення про виплату страхового відшкодування не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

У даній справі, ПрАТ «СК «Саламандра» не лише прийняло рішення у встановлений законом термін, але й фактично здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 40735,89 грн, що підтверджується квитанцією з Приватбанку від 17.03.2025, на яку посилається позивач.

Слід зазначити, що відповідно до постанов Верховного Суду від 06.02.2018у у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018 у справі № 910/5092/17 та від 10.07.2018 у справі № 922/1436/17, на які позивач посилається у позовній заяві, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість пошкоджених складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Саме такий розрахунок і був здійснений ПрАТ «СК «Саламандра» при визначенні суми страхового відшкодування.

Окремо слід наголосити, що згідно з тим же Законом, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Важливо зазначити, що висновок експерта № 387/10-24, на який посилається позивач, був замовлений ним самостійно і є односторонньою оцінкою, яка може не враховувати всі фактори, що були взяті до уваги при розрахунку страхового відшкодування експертами страхової компанії.

Відповідно до позовної заяви, позивач і сам визнає, що різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, має стягуватися з винної особи, а не зі страховика, оскільки у страховика не виникає обов`язок з відшкодування такої різниці.

У цьому контексті належить звернути увагу на усталену судову практику Верховний Суд у своїх постановах від 16.12.2020 у справі № 462/1696/15-ц, від 16.12.2020 у справі № 757/13525/18-ц з врахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду чітко зазначив наступне: обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика. Якщо потерпілому недостатньо сплаченого страховиком відшкодування для повного відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Таким чином, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків, завданих потерпілому, останній має право пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Аналогічна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 331/6395/18, яка є частиною усталеної судової практики у справах даної категорії.

Таким чином, ПрАТ «СК «Саламандра» повністю та належним чином виконало свої зобов`язання за договором страхування, здійснивши виплату страхового відшкодування у розмірі, розрахованому відповідно до вимог законодавства та з урахуванням актуальної судової практики. Тому вимоги позивача щодо стягнення додаткової суми страхового відшкодування з Відповідача ПрАТ «СК «Саламандра» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позов від 06.06.2025 просить відмовити в задоволенні позовних вимог до нього через їх безпідставність.

У відзиві вказав, що у позові позивач зазначає, що сума до відшкодування 40735,89 грн. була написана ним за результатами спілкування з працівником страхової компанії.

Проте наведена думка позивача не відповідає дійсності.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Закону № 1961-IV розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акту чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

З цього випливає, що підставою визначення розміру заподіяної транспортному засобу позивача шкоди було не «спілкування», про яке йдеться в позовній заяві, а висновк про оцінку заподіяної шкоди, з яким, до речі, погодилася представниця власника пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до пункту 33.3 статті 31 Закону № 1961-IV водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

З цього випливає, що проведення на транспортному засобі, про який йдеться мова в позові, ремонтних робіт є доказом того, що його оглядав призначений страховиком представник (працівник або експерт) і цей огляд документально оформлено.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спори пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Тому замовлена позивачем додаткова оцінка, за яку було сплачено 5000,00 грн. не є юридичним фактом, так як закон не пов`язує з зазначеною в позовній заяві «додатковою оцінкою» будь-яких юридичних наслідків, оскільки не спростована в судовому порядку на підставі статті 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» правомірність офіційного документа, яким є висновок страховика.

В основі прийняття рішення страховика про здійснення страхового відшкодування лежать майнові вимоги позивача, сформовані ним у доданій до позову Заяви про страхове відшкодування від 26.11.2024, де зазначена суму в розмірі 40735,89 грн.

Оскільки оформлення документів про ДТП, що підтверджується доданим до позовної заяви Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 12.09.2024, відбулося без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції (європротокол), розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимального розміру ліміту, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 29.12.2025 № 3471, в розмірі 50000,00 грн., з чого випливає безпідставність позовних вимог.

Як вже зазначено, висновок № 387/10-24 не може бути прийнятий судом до уваги.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). З цього випливає, що фізичне пошкодження заподіювачем шкоди окремих деталей транспортного засобу і суму, яку позивач, як він вважає, повинен витрати на відновлювальний ремонт (15521,66 грн.) є складовими поняття «шкода», яку, відповідно до наведеного вище, у межах передбаченої законодавством страхової суми (50000,00 грн.) відшкодовує страховик, але не особа, винна у ДТП, яка з цією метою і здійснила страхування своєї цивільно-правової відповідальності.

Також відповідач не погоджується із витратами понесеними позивачем на правничу допомогу та заявив клопотання щодо їх зменшення, а щодо «гонорару успіху» то такі зобов`язання між адвокатом та клієнтом не є обов`язковими для суду.

Ухвалою Ленінського (на теперішній час - Інгульський) районного суду міста Миколаєва від 22.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 02.06.2025 продовжено відповідачу ОСОБА_2 строк для надання відзиву.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 12.09.2024 сталася ДТП за участю транспортного засобу МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого і водієм є відповідач ОСОБА_2 , та транспортного засобу Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить позивачу на праві власності ОСОБА_1 , яким керувала ОСОБА_4 на підставі довіреності від 19.04.2024. Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власників обох транспортних засобів була застрахована - відповідача ОСОБА_2 полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № 219033062, термін дії якого з 23.01.2024 по 22.01.2025, виданим ПрАТ СК «Саламандра», а позивача ОСОБА_1 на підставі Полісу ЕР №217229848, термін дії якого з 06.10.2023 по 06.10.2024, виданого ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

Так як ДТП відбулася лише за участю двох транспортних засобів, шкода була заподіяна виключно цим транспортним засобам, відсутні постраждалі або загиблі, цивільно правова відповідальність водії була застрахована, а водії не мали ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не перебували під впливом лікарських препаратів та були згодні з обставинами ДТП, винуватцем якої був водій ОСОБА_2 , то учасники пригоди за обоюдною згодою оформили ДТП європротоколом, що не вимагало виклику поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Наведені обставини підтверджуються Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 12.09.2024.

12.09.2024 водій транспортного засобу Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , звернувся до страховика винуватця ДТП - ПрАТ СК «Саламандра» з Повідомленням про подію, яка має ознаки страхового випадку.

З метою встановлення розміру заподіяної матеріальної шкоди транспортному засобу позивач замовив експертне дослідження, яке здійснило Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер Експерт».

Відповідно до висновку експертного дослідження № 387/10-24 від 13.10.2024 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 49511,41 грн., а без урахування ПДВ - 44907,84 грн. Вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить 60429,50 грн. Ринкова вартість автомобіля до моменту ДТП становить 276429,78 грн.

Нарядом-замовлення № 138, який відкрито 15.10.2024 та закрито 31.10.2024 на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту ФОП ОСОБА_5 , позивач підтвердив вартість ремонту його транспортного засобу Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка склала 55226,13 грн. (без ПДВ)

Видатковою накладною № 242 від 14.10.2024, оформленою ФОП ОСОБА_6 , позивач підтвердив оплачену вартість запчастин, які підлягали заміні внаслідок ремонту транспортного засобу, загальною вартістю 12860,00 грн. (без ПДВ).

Таким чином, фактичні витрати позивача на ремонт його транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП, склали 68086,13 грн. (55226,13 + 12860,00).

26.11.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ СК «Саламандра» із Заявою про страхове відшкодування № 0053728.09.24/1 в якій просив здійснити належне йому відшкодування шкоди, завданої ТЗ, з урахуванням франшизи в узгодженій сумі 40735,89 грн., яку перерахувати на його банківський рахунок в АТ КБ «ПриватБанк». Також надав свою згоду, що на вимогу пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV він погоджується з розміром та способом виплати страхового відшкодування шляхом складання калькуляції спеціалістами страховика.

19.01.2025 позивач направив відповідачам вимогу в якій просив прийняти висновок № 387/10-24 до уваги і здійснити відшкодування шкоди на підставі заяви № 0053728.09.24/1 у розмірі 49511,41 грн. У іншому випадку звернеться до суду з відповідним позовом.

Страхове відшкодування в узгодженій сумі - 40685,89 грн. ПрАТ СК «Саламандра» перерахувало позивачу ОСОБА_1 17.03.2025, що останній підтвердив скріншотом з мобільного додатку «Приват24» та не оспорюється сторонами.

Отже, виплата страхового відшкодування позивачу була здійснена ПрАТ СК «Саламандра» у межах строку, передбаченого Законом № 1961-IV в розмірі узгодженої страховиком та потерпілим страхової суми, яка, судячи із заяви про страхове відшкодування № 0053728.09.24/1, мала б бути підтверджена калькуляцією спеціалістами страховика.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 ЦК України).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закон № 1961-IV, чинного на момент настання страхового випадку).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (пункти 9.1 і 9.4 статті 9 Закону № 1961-IV).

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку (пункт 33.2 статті 33 Закону № 1961-IV).

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону № 1961-IV).

Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування (пункт 36.6 статті 36 Закону № 1961-IV).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди без урахування зносу і сумою страхового відшкодування (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (пункт 72)).

Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що ДТП оформлена її учасниками на підставі пункту 33.2 статті 33 Закону № 1961-IV повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом), так як цьому дозволяли обставини пригоди.

Постановою Правління Національного банку України від 30.05.2022 N 108, яка була чинна на момент ДТП, затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України, які становлять в розмірі 80000 гривень на потерпілого.

Отже, за складеним учасниками ДТП європротоколом страхова виплата для страховика обмежена 80000,00 гривнями з утрати товарної вартості транспортного засобу, що передбачено статтею 29 Закону № 1961-IV.

Із матеріалів справи слідує, що ПАТ СК «Саламандра» страхову виплату позивачу здійснила в розмірі, який є меншим від фактично понесеного на ремонт пошкодженого в наслідок ДТП його транспортного засобу, який позивач підтвердив висновком оцінювача № 387/10-24 від 13.10.2024 та нарядом-замовлення № 138 ФОП ОСОБА_5 від 31.10.2024 на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та видатковою накладною № 242 від 14.10.2024 про вартість запчастин, які підлягали заміні внаслідок ремонту транспортного засобу позивача.

Суд зазначає що позивач як потерпіла особа має право на повне відшкодування заподіяної йому шкоди.

Тому суд не погоджується з доводами ПрАТ СК «Саламандра» про дотримання страховиком своїх зобов`язання за полісом, оскільки виплата страхового відшкодування позивачу була проведена хоча і в строк встановлений статтею 36.2 Закону № 1961-IV, але вона не покриває повністю заподіяну матеріальну шкоду, враховуючи встановлений законодавством максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників поліції (80000,00 грн.).

Суд наголошує, що належне виконання страховиком своїх зобов`язань, зокрема, і проведення повного страхового відшкодування, є гарантією для учасників пригоди в регулюванні ДТП за допомогою європротоколу, без залучення поліції, та швидкого відновлення пошкодженого транспортного засобу.

Тому посилання ПрАТ СК «Саламандра» на те, що ним у повній мірі були виконані зобов`язання згідно полісу та його дії відповідають приписам Закону № 1961-IV, так як розмір страхового відшкодування був узгоджений з потерпілим (позивачем) та відповідальність має нести безпосередньо винуватець ДТП, не є прийнятними, оскільки завдана позивачу матеріальна шкода, з урахуванням обмежень встановлених наведеним Законом, в повному обсязі не відшкодована.

Крім того, заява про страхове відшкодування № 0053728.09.24/1, яка була підписана позивачем, за винятком проставляння суми та платіжних реквізитів, складена на бланку ПрАТ СК «Саламандра». При цьому, ПАТ СК «Саламандра» у відзиві на позов обмежилося лише тим, що розмір страхового відшкодування був узгоджений з позивачем, а тому на думку вказаного відповідача вимоги до нього є безпідставними. При тому, що ПАТ СК «Саламандра» не надало суду доказів на спростування доводів позивача щодо розміру заподіяної йому майнової шкоди, зокрема калькуляції спеціалістів страховика, про яку вказано в заяві № 0053728.09.24/1.

Також суд звертає увагу, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказано, що «покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.».

Із позову вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача ПрАТ СК «Саламандра» 4171,95 грн. (44907,84 - 40735,89). З яких вартість матеріального збитку, з урахуванням фізичного зносу вузлів і деталей, згідно висновку № 387/10-23 становить без урахування ПДВ 44907,84 грн.

Тому враховуючи законодавчо встановлену для європротоколу максимальний розмір страхового відшкодування, обставини справи та диспозитивність цивільного судочинства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ПрАТ СК «Саламандра» на користь позивача недотриманого страхового відшкодування в розмірі 4171,95 грн.

При вирішенні вимоги до відповідача ОСОБА_2 про стягнення 15521,66 грн. суд виходить з наступного.

У відзиві відповідач ОСОБА_2 вказав, що він застрахував свою цивільно-правову відповідальність в ПрАТ СК «Саламандра», а тому вимоги до нього є безпідставними. Суд з доводами відповідача в повні мірі не погоджується.

Як зазначено судом вище потерпілий має право на отримання повного відшкодування шкоди, обов`язок з виплати якої відповідно до Закону № 1961-IV покладається на страховика, з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом. Різниця між фактичним розміром шкоди та виплатою страхового відшкодування, покладається на винуватця ДТП.

Наданими позивачем висновком № 387/10-23 підтверджується, що вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування фізичного вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить 60429,50 грн.

При цьому, загальна вартість фактично понесених позивачем витрат на ремонт пошкодженого транспортного засобу склала 68086,13 грн. (55226,13 грн., згідно наряд-замовленням № 138, + 12860,00 грн., згідно видаткової накладної № 242).

Тобто позивач виходить з вартості відновлювального ремонту, вказаної у висновку оцінювача, яка є меншою від фактично понесених ним витрат на ремонт транспортного засобу.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 726/2755/22 (провадження № 61-3969св24) вказано, що «Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про стягнення з винуватця ДТП різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (тобто без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховою виплатою за європротоколом (див. близький за змістом висновок у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц). Інакше кажучи, винуватець ДТП має відшкодувати потерпілому різницю між вартістю ремонту автомобіля потерпілого без урахування коефіцієнта фізичного зносу пошкоджених деталей і сумою страхової виплати за європротоколом.»

Таким чином, вимога позивача до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування 15521,66 грн. (60429,50 - 44907,84) є правомірною та підлягає задоволенню.

Із доводами відповідача ОСОБА_2 про те, що висновок № 387/10-23, який складений на замовлення позивача, не може бути прийнятий в якості доказу, суд не погоджується, оскільки вказаний висновок є належним і допустимим доказом та суд його оцінює в сукупності з іншими наданими позивачем доказами, зокрема доказами наданими на підтвердження фактичних витрат, понесених на ремонт транспортного засобу.

Також суд звертає увагу, що жоден з відповідачів не спростував належними доказами висновку, наданого позивачем на підтвердження розміру заподіяної йому майнової шкоди, та з клопотанням про призначення судової експертизи не зверталися.

За такого, враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідачів майнової шкоди, у зв`язку із чим вони підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач поніс витрати на оплату судового збору 970,00 грн., виходячи з ціни позову 19693,61 грн. (4171,95 + 15521,66), що відповідає підпункту 1 пункту 1 частини другої, частині третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Так як позовні вимоги задоволено повністю, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір - з відповідача ПрАТ СК «Саламандра» 205,45 грн. (970,00 х 21,18%), а відповідача ОСОБА_2 764,55 грн. (970,00 х 78,82%).

Витрати позивача на залучення експерта склади 5000,00 грн., що підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордеру ТОВ «Клевер Експерт» № 63 від 06.10.2024. У зв`язку із цим пропорційно задоволеним вимогам з відповідача ПрАТ СК «Саламандра» на користь позивача підлягаю стягненню витрати на залучення експерта в розмірі 1059,00 грн. (5000,00 х 21,18%), а з відповідача ОСОБА_2 - 3941,00 (5000,00 х 78,82%).

Позивач просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. та «гонорар успіху» - 10000,00 грн.

Несення витрат на правничу допомогу позивач підтвердив договором № 02/04 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 02.04.2025, укладеного із адвокатом Заматовим Р.В.; Переліком (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які планує понести позивач у зв`язку із розглядом справи в судах від 13.04.2025; розрахунком адвокатських послуг за договором № 02/04 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 02.04.2025 (згідно якого на складання і подання позовної заяви витрати часу склали 2 години, вартістю 3000,00 грн.; підготовка додатків до позову - 1 година, вартістю 3000,00 грн.; підготовка документів про відшкодування адвокатських витрат - 1 година, вартістю 3000,00 грн.; участь у судовому засіданні - 1 година, вартістю 3000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві заявив клопотання про зменшення розмір витрат на правничу допомогу через недотримання позивачем вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд враховує складність справи, а саме те, що вона є не надмірно складною, перелік наданих послуг та час витрачений адвокатом на збирання доказів, складання і подання позовної заяви, ціну позову та відсутність судових засідань, так як справа розглянута в письмовому провадженні, що виключає витрати часу адвоката на участь в судових засіданнях, а також критерії розумності та співмірності.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи наведе, суд вважає достатнім розміром для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу 5000,00 грн., які відповідають зазначеним вище критеріям та підлягають стягненню з відповідачі на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам (з відповідача ПрАТ СК «Саламандра» в розмірі 1059,00 грн. (5000,00 х 21,18%), а з відповідача ОСОБА_2 - 3941,00 (5000,00 х 78,82%).

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача «гонорару успіху» в розмірі 10000,00 грн., виплата якого передбачена в пункту 4.3 договором № 02/04 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 02.04.2025.

У постанові від 12.05.2020 № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що: «5.42. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

5.43. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

5.44. З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.».

Аналогічного висновку дотримується і Верховний Суд у постанові від 19.03.2025 у справі № 757/59959/18-ц (провадження № 61-15847св24)).

Тому враховуючи, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом щодо сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, не є обов`язковими для суду, а те що з урахуванням складності справи, ціни позову та інших критеріїв суд вирішив питання розподілу витрат на правничу допомогу, підстави для стягнення з відповідачів гонорару успіху адвоката відсутні.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15521,66 грн. в рахунок страхового відшкодування, 764,55 грн. судового збору, 3941,00 грн. витрат на залучення експерта та 3941,00 грн. витрат на правничу допомогу, всього 24169,53 грн. (двадцять чотири тисячі сто шістдесят дев`ять гривень 53 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь ОСОБА_1 4171,95 грн. в рахунок страхового відшкодування, 205,45 грн. судового збору, 1059,00 грн. витрат на залучення експерта та 1059,00 грн. витрат на правничу допомогу, всього 6495,40 грн. (шість тисяч чотириста дев`яносто п`ять гривень 40 коп.).

У іншій частині понесених судових витрат ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

віддповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра», код ЄДРПОУ 21870998, місцезнаходження: м.Полтава, вул. Колективна,10;

Повний текст судового рішення складено 17.07.2025.

Суддя І.В.Коваленко