Вирок № 128912105, 17.07.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1953/24

пр.№ 1-кп/464/200/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2025 року

Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_1

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №12024141410000234 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, з неповною середньою освітою, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимого, востаннє 29.11.2023 Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання на підставі ч.1 ст.71 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років 1 місяць, покарання не відбув, судимість не погашена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 , 17.03.2024 близько 18:25 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо 354», що належить ТзОВ «СІЛЬПО-ФУД» (ЄДРПОУ 40720198) та знаходиться у приміщенні торгового центру «Fabrik», що за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,45, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з торгівельного прилавку майно, яке належить ТзОВ «СІЛЬПО-ФУД», а саме алкогольний напій - віскі торгової марки «Ezra Brooks 99 Proof Bourbon», у кількості 1 шт., об`ємом 0,7 л., вартістю 395,05 грн. без ПДВ, яке заховав собі під куртку з лівого боку. В подальшому, ОСОБА_5 будучи викритим працівником охорони вказаного магазину ОСОБА_6 , розуміючи, що його дії виявлені, та бажаючи досягти своєї протиправної мети, продовжуючи свої злочинні дії, які переросли з таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у відкрите викрадення чужого майна (грабіж), не реагуючи на вимогу працівника охорони зупинитись та повернути викрадене, з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення почав втікати, однак свого злочинного умислу до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони магазину ТзОВ «СІЛЬПО-ФУД» ОСОБА_6 , за межами торгового центру «Fabrik» із викраденим майном. Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_5 , намагався заподіяти ТзОВ «СІЛЬПО-ФУД» (ЄДРПОУ 40720198), матеріальну шкоду на загальну суму 395,05 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15- ч.4 ст.186 КК України в ході розгляду кримінального провадження заперечив, вказав на невірну кваліфікацію кримінального правопорушення, оскільки вважає, що вчинив крадіжку.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину стверджується зібраними в ході досудового слідства та дослідженими під час судового розгляду наступними доказами:

- показаннями у судовому засіданні представника потерпілого - ОСОБА_7 , яка у судовому засіданні вказала, що про обставини вчинення кримінального правопорушення їй відомо від заступника керуючого магазину «Сільпо» ОСОБА_8 . Останній повідомив їй, що 17.03.2024 перебуваючи на своєму робочому місці йому на мобільний телефон зателефонував охоронець ОСОБА_6 та повідомив, що перебуваючи за межами кас магазину о 18.25 год., через касу вийшов невідомий чоловік. Під час його переходу через антикрадіжні рамки, такі спрацювали та почали сигналити, оскільки невідомий, як пізніше встановлено ОСОБА_5 , мав при собі викрадений товар. ОСОБА_5 , почувши сигнал, почав бігти в сторону виходу з приміщення, а охоронець почав бігти за ним. Вибігши з приміщення ОСОБА_5 викинув викрадений товар у смітник. Після цього охоронець його з іншим працівником затримали та повідомили ОСОБА_8 , який викликав працівників державної служби охорони. В ході огляду відеозаписів з приміщення магазину встановлено, що 17.03.2024 о 18.22 год. у приміщення магазину «Сільпо 354» через касу зайшло двоє невідомих осіб чоловічої статі, один з них ОСОБА_5 , та попрямували у відділ продажу алкогольних напоїв, де в подальшому ОСОБА_5 викрав віскі торгової марки «Ezra Brooks 99 Proof Bourbon», у кількості 1 шт., об`ємом 0,7 л., на якому був антикрадіжний магніт, та заховав собі під куртку. Після цього ОСОБА_5 попрямував на вихід де спрацювала антикрадіжна рамка, та останній побіг на вихід з приміщення;

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , охоронця-пакувалька магазину, який повідомив, 17.03.2024 року перебуваючи орієнтовно о 18.25 год. перебуваючи на робочому місці почув сигнал антикрадіжкової рамки у магазині та побачив, як невідомий (в подальшому встановлена особа - ОСОБА_5 ) почав втікати на вихід з приміщення. Він з ще одним працівником торгового центру почали його наздоганяти та кричати, щоб він зупинився. Після того, як ОСОБА_5 вибіг із приміщення торгового центру, викинув викрадений товар у смітник. Він разом з іншим працівником наздогнали ОСОБА_5 , затримали його та повідомили про обставини події заступника керуючого магазину ОСОБА_8 ;

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , працівника ТЦ «Фабрік», який повідомив, що 17.03.2024 року він перебуваючи у приміщенні торгового центру, де знаходиться його магазин, побачив, що охоронець супермаркету «Сільпо» ОСОБА_10 біжить за невідомою особою (в подальшому встановлена особа - ОСОБА_5 ). Він теж побіг за ним, охоронець кричав ОСОБА_5 зупинитися, однак останній надалі втікав. Коли ОСОБА_5 вибіг за межі приміщення, то викинув у смітник викрадений товар, де і був затриманий до приїзду працівників поліції. При цьому, ОСОБА_5 просив його відпустити;

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , заступника керуючого магазину "Сільпо 354", який зазначив, що перебуваючи у своєму службовому кабінеті, де знаходиться система камер відеоспостереження, до нього подзвонив охоронець ОСОБА_11 , та повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення. Після вказаних дій він викликав працівників державної служби охорони, які швидко приїхали;

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , працівника поліції, який повідомив, що 17.03.2024 року надійшло повідомлення про вчинення крадіжки у ТзОВ "Сільпо-Фуд" за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,45. Він разом з напарником прибули на місце вчинення кримінального правопорушення та побачили там ОСОБА_5 . Про обставини вчинення кримінального правопорушення їм повідомив охоронець ОСОБА_6 , зокрема про те, що коли ОСОБА_5 втікав, то викинув пляшку в сміттєвий бак;

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , знайомої ОСОБА_5 , яка вказала, що 17.03.2024 року під вечір вона спільно з ОСОБА_5 зустрілися із їхніми знайомими ОСОБА_14 і ОСОБА_15 та розпивали спиртні напої. В подальшому вони розійшлися, однак пізніше до неї подзвонила ОСОБА_15 та запропонувала знову зустрітися в ТЦ "Фабрік". Вони сиділи на лавочках торгового центру на відстані близько 20 метрів від вхідних дверей магазину "Сільпо". Вона бачила, як з магазину вийшов їх спільний знайомий ОСОБА_14 , дав їй пляшку віскі та сказав заховати. Після цього до неї підійшов ОСОБА_5 , який хотів перекурити, але до них підійшов охоронець та забрав його. Зустріч з ОСОБА_5 тривала до 10 секунд. Вона не бачила, що ОСОБА_5 щось мав при собі чи щось викинув у смітник. Біля них був лише один охоронець. ОСОБА_5 не біг і не втікав;

- витягом із журналу ЄО №4785 від 17.03.2024, з якого вбачається, що 17.03.2024 року о 18.32 год. надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 17.03.2024 о 18.31 за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,45 у супермаркеті «Фабрік» заявник охоронець повідомив про затримання трьох осіб, які здійснили крадіжку на суму більше 1000 грн. (а.с.103 Т.1);

- заявою заступника керуючого магазином "Сільпо №354" ОСОБА_8 від 17.03.2024 року, в якій просить притягнути до відповідальності невідому особу, яка 17.03.2024 року протягом періоду часу з 18.20 до 18.25 через вхід в торговий зал супермаркету «Сільпо», шляхом вільного доступу до товару, таємно викрала товар, а саме: «Віскі Ezra Brooks 99 Proof Boerbon» за ціною 395, 05 грн. за 1 штуку без ПДВ, де в подальшому затриманий охороною супермаркету (а.с.104 Т.1);

- протоколом огляду місця події від 17.03.2024 року та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що оглядом являється відкрита територія-вулиця біля головного входу у приміщення торгового центру «Фабрік» за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,45. Проводиться огляд смітника, який знаходиться поруч із входом у приміщення та у якому знаходиться пляшка алкогольного напою віскі «Ezra Brooks 99 Proof Bourbon», у кількості 1 шт., об`ємом 0,7 л. Дана пляшка закрита. Зі слів охоронця магазину ОСОБА_6 дану пляшку викинув у смітник невідомий чоловік одягнений у темну куртку з бородою (а.с.105-110 Т.1);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.03.2024 року, з якого вбачається, що 17.03.2024 о 21.25 (фактичний час затримання 17.03.2024 о 18.25) на вулиці біля центрального входу (виходу) з торгового центру «Фабрік», у м.Львові по вул.Стрийська,45 затриманий ОСОБА_5 (а.с.112-114 Т.1);

- довідкою заступника керуючого магазином "Сільпо №354" ОСОБА_8 від 18.03.2024 року, з якої вбачається, що вартість викраденого товару: «Віскі Ezra Brooks 99 Proof Bourbon», у кількості 1 шт., об`ємом 0,7 л. становить 395, 05 грн (а.с.115 Т.1);

- протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 18.03.2024 року, з якого вбачається, що слідча ОСОБА_16 зняла на оптичний носій інформацію показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію аудіозапису, а саме відеозаписи з камер відео-спостереження за 17.03.2024, що знаходяться у приміщенні магазину «Сільпо» ТзОВ «Сільпо-Фуд» (а.с.116 Т.1);

- протоколом огляду предметів від 18.03.2024 року, з якого вбачаються обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_5 здійснив крадіжку віскі із торгового прилавку магазину "Сільпо" (а.с.117-119 Т.1).

Статтею 129 Конституції України закріплено такі основні засади судочинства: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист.

У ст.7 КПК України наведено загальні засади кримінального провадження, серед яких: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; забезпечення права на захист; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; диспозитивність.

Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Наведене передбачене ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України.

У силу приписів ст.ст. 22, 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Виходячи із положень ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Як регламентовано ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З постанови Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 521/844/21 випливає, що відповідно до положень ст.92 КПК України у кримінальному провадженні обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення.

При оформленні цих доказів не було допущено істотного порушення прав та свобод обвинувачених та інших осіб, а інформація, яка в них міститься не дає суду правових підстав для висновку сумніватися у її правдивості.

Оцінюючи наведені докази в сукупності, суд визнає їх допустимими, належними, достатніми та достовірними і такими, які об`єктивно і повно доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

В основу обвинувального вироку суд покладає описані вище у логічній послідовні показання представника потерпілої ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , правдивість яких не оспорюється, письмові та електронні докази, недостовірність яких не встановлено, що не містять протиріч та доповнюють один одного, у зв`язку з чим у повній мірі відображають картину і хронологію подій. Досліджені та проаналізовані у ході судового розгляду докази в сукупності та взаємозв`язку, що зібрані стороною обвинувачення відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є належними та допустимими, безсумнівно вказують на обвинувачену як особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення, поза розумним сумнівом підтверджують винуватість: обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України.

При цьому суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_13 , яка є знайомою обвинуваченого ОСОБА_5 та знаходиться з ним у приязних відносинах. Її показання частково не співпадають з об`єктивними та послідовними показаннями інших свідків, спрямовані на ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та спростовуються долученими до матеріалів справи письмовими та електронними доказами.

Щодо покликань обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника щодо невірної кваліфікації кримінального правопорушення, суд приходить до наступного.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про злочини проти власності" №10 від 06.11.2009 року вбачається, що крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.

Із показань у судовому засіданні свідків та долучених до матеріалів справи письмових та електронних доказів встановлено та доведено, що ОСОБА_5 будучи викритим працівником охорони вказаного магазину ОСОБА_6 , розуміючи, що його дії виявлені, та бажаючи досягти своєї протиправної мети, продовжував свої злочинні дії, які переросли з таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у відкрите викрадення чужого майна (грабіж), не реагуючи на вимогу працівника охорони зупинитись та повернути викрадене, з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення почав втікати, однак свого злочинного умислу до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони магазину.

Відтак, дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутні.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на момент вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебував, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Враховуючи вищевказані обставини в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті КК України. Вищевказане покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст.65 КК України, та є необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за вказаним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного за вироком Пустомитівським районним судом Львівської області від 29.11.2023 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 25.03.2024 - скасувати.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання останнього, а саме з 17.03.2024 року.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 8 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за вказаним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.11.2023 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання, а саме з 17.03.2024 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 залишити до вступу вироку в законну силу.

Речові докази:

-Алкогольний напій - віскі торгової марки «Ezra Brooks 99 Proof Bourbon» у кількості 1 шт., об`ємом 0,7 л., який переданий на відповідальне зберігання у камеру схову ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області - повернути представнику потерпілого;

-Компакт диск -DVD-R на якому знаходяться відеозаписи з приміщення магазину «Сільпо №354» ТзОВ «Сільпо-Фуд» за 17.03.2024 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 25.03.2024 - скасувати.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1