Постанова № 128909880, 10.07.2025, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1771/25

Провадження № 3/626/508/2025

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.07.2025 року м. Берестин

Суддя Берестинського районного суду Харківської області Бєлостоцька О.В, розглянувши матеріал, який надійшов з Берестинського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мартоноша, Новомиргородського району, Кіровоградської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 30 травня 2025 року близько 12 години 30 хвилин займався видами господарської діяльності щодо якої є спеціальна заборона встановлена законом, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , здійснював роздрібну торгівлю саморобними алкогольними напоями.

ОСОБА_1 в судове засідання нез`явився,продату,частамісцейогопроведення повідомлений належним чином, на його адресу направлялись повістки рекомендованими листами з повідомленнями, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав; за таких умов неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany).

З протоколусерії ВАВ№ 034532від 30 травня 2025року вбачається,що ОСОБА_1 знав, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, однак на судовий виклик до суду не з`явився, що дає суду підстави після вжиття заходів щодо належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, розглянути справу в його відсутності.

Дослідивши протокол та додані до нього докази, судом встановлено наступне.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом серії ВАВ №034532 від 30 травня 2025 року, в якому ОСОБА_1 в своїх поясненнях вказав, що з протоколом згоден; копією письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; розпискою ОСОБА_1 від 30травня 2025року проте,що віндобровільно видавпрацівникам поліціїсамогонний апарат;актом вилученнясамогонного апаратувід 30травня 2025року,що склавДОП БерестинськогоРВП ГУНПв Харківськійобласті лейтенантполіції ПрядкоІ.О.;відеозаписом правопорушення.;копією постановипо справіпро адміністративнеправопорушення серіїГБВ №692661від 30.05.2025року,відповідно доякої ОСОБА_4 притягнуто доадміністративної відповідальностіза ст.177КУпАП зате,що 30.05.2025року близько12години 30хвилин вінпридбав у ОСОБА_1 0,5л самогонуза адресою: АДРЕСА_2 для власного вживання.

Згідно зі статті 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Щодо юридичної відповідальності особи слід зазначити, що у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити надмірний тягар для особи».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.

Таким чином, вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, кваліфікувати його дії необхідно за ч.1 ст. 164-16 КУпАП, як зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченогоКримінальним кодексом України.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.164-16 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження вчинення нових правопорушень.

Відповідно до ч.2 ст.4 закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору, що стягується з правопорушника, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 164-16 ч.1, 279, 280, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (однуа тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Штраф підлягає сплаті в 15 денний термін на розрахунковий рахунок: UA298999980314090542000020611 код одержувача 37874947, одержувач ГУДКСУ у Харківській області.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. на отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Вилучені предмети самогонний апарат згідно Акту вилучення від 30 травня 2025 року, який знаходиться на зберіганні в Берестинському РВП ГУНП в Харківській області знищити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Суддя