Ухвала суду № 128905212, 15.07.2025, Зміївський районний суд Харківської області

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

у виді тримання під вартою

Справа № 621/2231/25

Провадження 1-кс/621/348/25

15 липня 2025 року м. Зміїв Харківської області

Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 ,

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Зміїв Харківської обл., українець, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 307 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_7 , в провадженні якого знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221260000268 від 21.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1, частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконне зберігання з метою збуту наркотичних засобів, реалізуючи свій намір, переслідуючи мету особистого збагачення, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, придбав медичний препарат «Метадон», який містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, який став зберігати при собі з метою подальшого збуту, тобто незаконно зберігав наркотичні засоби метадон, з метою збуту.

17.06.2025, об 11 годині 54 хвилин, ОСОБА_5 , реалізуючи свій умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення за рахунок протиправної діяльності, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_8 , який виступив зі зміненими анкетними даними, один блістер з написом «Метадон-ЗН…метадона гидрохлорида 25 мг…», всередині якого знаходилось десять таблеток заводського пакування загальною масою 5,0640 грама, які містять у своєму складі наркотичний засіб метадон, за які отримав від ОСОБА_8 (анкетні дані якого змінено) грошові кошти у сумі 1000,00 (одна тисяча) гривень.

Після цього, 17.06.2025, об 11:58 годині, ОСОБА_8 , на відкритій ділянці місцевості поблизу житлової будинку за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Зміїв, вул. Сонячна, буд. 4, в присутності понятих добровільно видав працівникам поліції: один блістер з написом «Метадон-ЗН…метадона гидрохлорида 25 мг…», всередині якого знаходилось десять таблеток заводського пакування загальною масою 5,0640 грама, які відповідно до висновкуексперта №СЕ-19/121-25/16696-НЗПРАПвід 02.07.2025за результатамисудової експертизидослідження матеріалів,речовин івиробів,за експертноюспеціальністю 8.6«Дослідження наркотичнихзасобів,психотропних речовин,їх аналогіві прекурсорів»,містять усвоєму складіметадон,який віднесенодо наркотичнихзасобів тарослин,обіг якихобмежено,маса метадонустановить 0,2490грама.Вищевказані наркотичнізасоби ОСОБА_8 (анкетнідані якогозмінено) придбав у ОСОБА_5 17.06.2025, у вищезазначений час, тим самим ОСОБА_5 незаконно збув наркотичний засіб метадон.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 статті 307 Кримінального кодексу України, тобто у незаконному зберіганні наркотичних засобів з метою збуту та у незаконному збуті наркотичних засобів.

15 липня 2025 року вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 статті 307 Кримінального кодексу України.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, та наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які можуть зберігати на собі сліди злочину та мати значення для справи, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілого та свідків, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання вказавши, що орган досудового розслідування має достатній обсяз доказів, що підтверджують систематичність вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень в сфері обігу наркотичних засобів. Не зважаючи на те, що пред`явлена підозра за лише 1 епізодом, досудове розслідування чекає на висновки експертів по іншим встановленим епізодам злочинної діяльності, що підтверджує наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме: вчинення нових аналогічних чи інших кримінальних правопорушень, вплив на свідків, знищення чи спотворення речей, документів, які можуть мати значення для досудового розслідування та використані в якості речових доказів.

Прокурор наполягав на задоволенні клопотання, вказуючи на обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого правопорушення, особу підозрюваного, та наявність ризиків, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України. Зазначив, що в умовах воєнного стану ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є підвищеним, підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків та постійного джерела доходу, тому обрання виключного запобіжного заходу є необхідним та обгрунтованим.

Підозрюваний ОСОБА_9 заперечував проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вказав, що декілька разів дійсно вчинив інкриміноване правопорушення, однак помилково вважав це незначним проступком, однак не збирається переховуватися від слідства та суду, в зв`язку з чим просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник адвокат ОСОБА_10 заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати підозрюваному менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту, вказавши, що ризики, на які посилається прокурор у клопотанні, належним чином не обгрунтовані, а систематичність діяння не підтверджена станом на момент розгляду клопотання. В матеріалах справи наявна копія повідомлення про підозру ОСОБА_5 лише в одному епізоді правопорушення, передбаченого ч.1 статті 307 Кримінального кодексу України, підозрюваний в силу статті 89 КК є несудимою особою, має сестру, яка хоча й не мешкає разом з ним, але зі слів підозрюваного постійно знаходиться з ним на зв`язку та підтримує матеріально. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати ОСОБА_9 менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту.

На підтвердження доводів клопотання в судовому засіданні досліджено письмові докази:

- Витяг з ЄРДР №12025221260000268 від 22.05.2025, згідно якого 21.05.2025 зареєстровано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 307 Кримінального кодексу України; крім того 02.07.2025 року зареєстровано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 307 Кримінального кодексу України;

- постанова про створення слідчої групи;

- рапорт ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 30.10.2024,

- протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 26.05.2025;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 10.06.2025;

- протокол огляду грошових коштів від 17.06.2025;

- протокол огляду покупця від 17.06.2025;

- протокол добровільної видачі від 17.06.2025;

- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 17.06.2025;

- протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 11.07.2025;

- постанова про визнання предметів речовими доказами від 17.06.2025

- висновок експерта № СЕ-19/121-25/16696 - Н3ПРАП від 02.07.2025;

- протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 17.06.2025

- протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 17.06.2025

- копію документів, що характеризують особу підозрюваного, в тому числі характеристику за місцем реєстрації, відомості про наявність судимостей, згідно якої ОСОБА_5 притягався до кримінальної відповідальності 18.07.1997 за ч.1 статті 206 КК України; 27.12.2002 за ч.3 статті 81 КК України; 22.10.2008 за ч.1 статті 263 КК України; 15.05.2012 за ч.1 статті 190 КК України; 05.10.2017 року за ч.1 статті 309 КК України;

- копію повідомлення про підозру від 15.07.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 307 Кримінального кодексу України.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, додані до клопотання, слідчий суддя зазначає наступне:

Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ч.1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом. Згідно ч.1 статті 177 Кримінального процесуального України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 1, частиною 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ч.1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

В судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який, у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років.

При цьому, наявні підстави вважати, в тому числі й враховуючи підтвердження цього факту підозрюваним в судовому засіданні, що ОСОБА_5 вчинено як мінімум ще одне аналогічне правопорушення, за яким підозра не пред`явлена виключно в зв`язку з відсутністю висновку відповідної експертизи, що потребує певного часу.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (п.32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Наявність обґрунтованої підозри сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бекчієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Суд також приймає до уваги роз`яснення Верховного Суду, який у своєму Листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» вказав, що слідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану, що введений в Україні з 24.02.2022 в зв`язку з агресією російської федерації, та вирішуючи питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів.

Враховуючи дію в Україні воєнного стану, пов`язаного зі збройною агресією російської федерації, та близькість місця проживання підозрюваного до зони активних бойових дій і тимчасово непідконтрольних державі територій, суд вважає ризик ймовірного переховування та втечі достатньо високим.

Окрім наявноїобґрунтованої підозрита високоївірогідності ризикувтечі (переховування),слідчий суддявважає,що уданому кримінальномупровадженні існуютьй іншіризики,наведені слідчимта прокуророму клопотанні,а саме: ризик знищення, схову або спотворення будь-якої з речей, які можуть зберігати на собі сліди злочину та мати значення для справи, незаконно впливати на свідків, місце перебування яких відоме підозрюваному, перешкоджання провадженню іншим чином, а з огляду на наявність в минулому 5 судимостей - також і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

За таких обставин слідчий суддя вважає клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. На думку суду, не зважаючи на виключний характер такого запобіжного заходу, його застосування є доцільним в умовах воєнного стану для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, визначеним ч.1 статтею 177 КПК України.

З цих же підстав, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту про обрання менш суворого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки заборона підозрюваному покидати місце постійного проживання не запобігає ризику можливого спілкування зі свідками в телефонному режимі чи можливості стороннім особам відвідувати підозрюваного вдома, тощо.

Вказані обставини, на думку суду, унеможливлюють обрання менш суворих запобіжних заходів у виді домашнього арешту та особистого зобов`язання.

Разом з тим, згідно частин 3-4 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.4 статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч.5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, з покладенням обов`язків, встановлених статтею 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів), починаючи з 15 липня 2025 року до 12 вересня 2025 року, але в межах строку досудового розслідування, у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".

Виконання ухвали доручити співробітникам БКС ГУНП в Харківській області та направити підозрюваного до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Зобов`язати слідчого негайно повідомити родичів підозрюваного про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Визначити підозрюваномузапобіжний західу виглядізастави для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, в сумі 121120,00(стодвадцять однатисяча стодвадцять)гривень,що становить40розмірів прожитковогомінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р ua 208201720355299002000006674, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: ДКСУ м Київ, МФО одержувача: 820172. Призначення платежу: застава за _____ (ПІБ) , згідно ухвали Зміївського районного суду Харківської області внесені (ПІБ особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області із встановленою ним періодичністю, та за першою вимогою - до прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого чи прокурора в даному кримінальному провадженні

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання підозрюваним обов`язків, покладених цією ухвалою, застава звертається в дохід Державного бюджету України та може бути застосовано інший запобіжний захід.

Зобов`язати слідчого негайно повідомити родичів підозрюваного про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення з дня отримання копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено й проголошено 15.07.2025

Слідчий суддя ОСОБА_1