Рішення № 128904763, 15.07.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/901/25

15 липня 2025 року селище Богородчани

Богородчанськмй районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Двібородчин І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Богородчани в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до капітана поліції ВП №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Мельничука Василя Петровича, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

07 липня 2025 року до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 до капітана поліції ВП №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Мельничука Василя Петровича, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №5066998, від 25 червня 2025 року, винесену капітана поліції ВП №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Мельничуком Василем Петровичем, за ч. 3 ст.122КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.

Посилається на те, що 25.06.2025 року капітаном поліції Мельничук Василь Петрович відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в ІваноФранківській області винесено стосовно нього постанову Серія ЕНА № 5066998 за ст. 122 ч.3 КУпАП за порушення п.3.2. ПДР України за адресою с. Драгомирчани, вул. Миру 1, а саме ненадання переваги в русі транспортному засобу, що рухався з увімкненими спеціальними сигналами.

Він не погоджується зі змістом оскаржуваної постанови, оскільки фактичні обставини, викладені у постанові, не відповідають дійсності; в постанові відсутні достатні докази; оформлення постанови не відповідає вимогам КУпАП. На момент інциденту він рухався автошляхом Н10 від Чукалівки в напрямку Підлісся не заїжджаючи в с. Драгомирчани. В силу того, що він не проїжджав за адресою с. Драгомирчани, вул. Миру 1, як зазначено в постанові, тому і порушити там п.3.2. ПДР України він не міг. Постанова винесена з порушенням вимог КУпАП, без належного фото- або відео підтвердження, без свідків та без врахування об`єктивних обставин. Ухвалою судді від 20 лютого 2024 року позовну заяву адвоката Маланюка Олега Ярославовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області, було залишено без руху з наданням позивачу строку для виправлення недоліків, впродовж 10 (десяти) днів з дня отримання ним копії цієї ухвали. Зазначено, що протягом цьогостроку позивачунеобхідно: надати квитанцію про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн. чи зазначити докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (при їх наявності) та надати відповідний підтверджуючий документ.

07липня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження по справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням положень ст. 286 КАС України. Призначено судове засідання длярозгляду справипо суті на 15 годину00 хвилин 15 липня 2025року.

Відповідачі були повідомлені про розгляд справи у встановленому законом порядку, про що свідчать інформація про доставку електронного документу до електронного кабінету та супровідний лист про скерування копії ухвали про відкриття провадження з позовною заявою та додатками на електронну адресу та відповідна розписка про отримання поштового відправлення. Жодних заяв, клопотань від них не надходило.

Судом встановлено, що 25.06.2025 року капітаном поліції Мельничук Василь Петрович відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області винесено постанову Серія ЕНА № 5066998 за ст. 122 ч.3 КУпАП за порушення водієм - ОСОБА_1 п.3.2. ПДР України, а саме за адресою с. Драгомирчани, вул. Миру 1 не надав переваги в русі транспортному засобу, що рухався з увімкненими спеціальними сигналами.

Вказаною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно із положеннями ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з частинами другою-четвертою ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у ч. 1 ст. 222 КУпАП.

Виходячи з викладеного, поліцейський Мельничук В.П. при винесенні оскаржуваної постанови діяв від імені органів Національної поліції та був наділений повноваженнями на розгляд справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, на місці його вчинення, тому підстав для визнання його дій неправомірними в цій частині немає.

Щодо доведеності порушення ОСОБА_1 п.3.2. ПДР України - вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, слід зазначити наступне.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 4ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи.

Згідно з ч. 1, 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, правом на подання відзиву представник відповідача, відповідач не скористався та у судове засідання будь-яких доказів на спростування позову не надав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідач на обгрунтування правомірності оскаржуваної постанови не надав жодних доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

При цьому суд зазначає, що окремо сама по собі постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо надання достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, викладеним у постанові від 23.10.2019 року у справі № 357/10134/17 (провадження № К/9901/32368/18).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Крім цього, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Всупереч даним вимогам, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення та правомірності винесеної ним постанови про накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 122 КУпАП.

За змістом п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема при встановленні відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема скасовує постанову і закриває справу.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи те, що суд прийшов до переконання про відсутність (недоведеність) складу адміністративного правопорушення, поставленого у провину ОСОБА_1 належним способом захисту буде визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови і закриття провадження у справі за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 241,243-246, 286 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до капітана поліції ВП №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Мельничука Василя Петровича, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 50666998 від 25 червня 2025, винесену капітаном поліціїВП №2(смт.Богородчани)Івано-Франківськогорайонного управлінняполіції ГУНПв Івано-Франківськійобласті МельничукомВасилем Петровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст судового рішення складено 15 липня 2025 року.

Суддя