Постанова № 12890388, 18.08.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2010 року справа № 2-а-6451/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Балаклицького А.І., при секретарі – Мостовому О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія» до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області за участю Прокуратури Київської області, Головного управління Державного казначейства України в Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

07.06.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Згурівського відділення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2007р. № 0000151600/0; від 18.04.2007р. № 0000161600/0; від 10.05.2007р. за №№ 0002011500/0, 0002021500/0, 0002031500/0, 0002041500/0, 0002051500/0, 0002061500/0; від 24.05.2007 р. №№ 108/1600/34099131, 109/1600/34099131, 110/1600/34099131 та визнання права ТОВ «Українська Молочна Компанія» на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 5 126 428,00 грн. за 1-й, 2-й, 3-й та 4-й місяці 2007 року та за 6-й, 7-й, 8-й, 9-й, 10-й та 12-й місяці 2006 року.

18.07.2007 року позивач уточнив позовні вимоги та просив скасувати податкові повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення) від 20.03.2007р. № 0000151600/0; від 18.04.2007р. № 0000161600/0; від 10.05.2007р. за №№ 0002011500/0, 0002021500/0, 0002031500/0, 0002041500/0, 0002051500/0, 0002061500/0; від 24.05.2007 р. за №№ 0002601500/0,0002591500/0, 0002581500/0; від 05.06.2007р. за №№ 0002011500/1, 0002021500/1, 0002031500/1, 0002041500/1, 0002051500/1, 0002061500/1 та визнати право ТОВ «Українська Молочна Компанія» на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 5 126 428,00 грн. за 1-й, 2-й, 3-й та 4-й місяці 2007 року та за 6-й, 7-й, 8-й, 9-й, 10-й та 12-й місяці 2006 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Українська Молочна Компанія» здійснено нарахування податкового кредиту внаслідок придбання основних фондів, а відповідно до п.п.«а» п.п.7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на бюджетне відшкодування мають право особи, які зареєстровані менш як за 12 місяців, якщо це витрати на спорудження основних фондів. Свої вимоги позивач також обґрунтовує п.п.4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» яким передбачено, що у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Постановою Господарського суду Київської області від 18.07.2007 року у справі № А20/235-07 позовні вимоги ТОВ «Українська Молочна Компанія» задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеною постановою Господарського суду Київської області, Яготинська МДПІ подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2008 року постанову Господарського суду Київської області від 18.07.2007 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2010 року постанова Господарського суду Київської області від 18.07.2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2008 року скасовані з направленням справи на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України колегією суддів звернуто увагу на те, що справу розглянуто без повідомлення відповідного органу казначейства про можливість вступити у справу, оскільки наявна позовна вимога про визнання права на бюджетне відшкодування та без повідомлення Прокуратури.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.05.2010 року, суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача – Головне управління Державного казначейства України в Київській області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник Яготинської МДПІ в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що позивачем порушено п.п.7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На думку відповідача, позивач не має права на бюджетне відшкодування, оскільки, згідно з п.п.7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш, як за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців не має права на бюджетне відшкодування. Таким чином, платник ПДВ протягом перших 12 календарних місяців реєстрації не має право на бюджетне відшкодування, у тому числі і на бюджетне відшкодування, що сформоване за рахунок податкового кредиту, який виник внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів. Також зауважив, що ані в Кодексі адміністративного судочинства України, ані в Закону України «Про податок на додану вартість», не міститься такого способу захисту порушеного права як визнання права на бюджетне відшкодування.

Представник прокуратури Київської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити.

Представник Головного управління Державного казначейства України в Київській області в судове засідання не з’явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні, яке відбулось 12 серпня 2010 року, суд вирішив здійснювати розгляд справи за відсутністю представника Головного управління Державного казначейства України в Київській області на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Яготинською МДПІ (Згурівське відділення) проведені перевірки обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість ТОВ «Українська Молочна Компанія». За результатами перевірок складені відповідні акти: № 00051/1600/34099131 від 19.03.2007р., № 00052/1600/34099131 від 18.04.2007р., № 91/1600/34099131 від 10.05.2007р., № 110/1600/34099131 від 24.05.2007р., № 93/1600/34099131 від 10.05.2007р., № 92/1600/34099131 від 10.05.2007р., № 94/1600/34099131 від 10.05.2007р., № 109/1600/34099131 від 24.05.2007р., № 108/1600/34099131 від 24.05.2007р., № 95/1600/34099131 від 10.05.2007р., № 96/1600/34099131 від 10.05.2007р. Претензій щодо розрахунку сум податку на додану вартість, які заявлені позивачем для бюджетного відшкодування, відповідач не має.

На підставі вищезазначених актів перевірок Яготинською МДПІ (Згурівське відділення) винесені податкові повідомлення-рішення № 0000151600/0 від 20.03.2007р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 649 774 грн. за 1-й місяць 2007 року, № 0000161600/0 від 18.04.2007р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 311 292 грн. за 2-й місяць 2007 року, № 0002011500/0 від 10.05.2007р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 300649 грн. за 3-й місяць 2007 року, № 0002601500/0 від 24.05.2007р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 773 333 грн. за 4-й місяць 2007 року, № 0002031500/0 від 10.05.2007р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 159 661 грн. за 6-й місяць 2006 року, № 0002021500/0 від 10.05.2007р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 41 724 грн. за 7-й місяць 2006 року, № 0002041500/0 від 10.05.2007р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 533 грн. за 8-й місяць 2006 року, № 0002591500/0 від 24.05.2007р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 74 812 грн. за 8-й місяць 2006 року, № 0002581500/0 від 24.05.2007р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 85 700 грн. за 9-й місяць 2006 року, № 0002051500/0 від 10.05.2007р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 333 666 грн. за 10-й місяць 2006 року, № 0002061500/0 від 10.05.2007р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 385 284 грн. за 12-й місяць 2006 року. Разом відповідач відмовив позивачу у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на суму у розмірі 5 126 428,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення відповідача від 10.05.2007р. за №№ 0002011500/0, 0002021500/0, 0002031500/0, 0002041500/0, 0002051500/0, 0002061500/0 були оскаржені Позивачем 18.05.2007 року, у зв’язку з чим Відповідач відповідно до п.п.5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» надав відповідь, якою відмовив в задоволенні вимог скаржника з тих же самих підстав та прийняв нові податкові повідомлення-рішення від 05.06.2007р. за №№ 0002011500/1, 0002021500/1, 0002031500/1, 0002041500/1, 0002051500/1, 0002061500/1.

Суд не може погодитись із твердженням Яготинської МДПІ (Згурівське відділення) щодо того, що податкові повідомлення-рішення від 10.05.2007 року скасовані. Підпунктом «б» пункту 6.1 статті 6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 25.06.2001 року № 253 передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним якщо податковий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов’язання (штрафних (фінансових) санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження. Оскільки, Яготинська МДПІ (Згурівське відділення) сформувала нові податкові повідомлення-рішення на ті ж суми, та не надала до суду рішення про скасування раніше нарахованої суми податкового зобов’язання (штрафних (фінансових) санкцій), можна зробити висновок про те, що податкові повідомлення-рішення від 10.05.2007 року не були скасовані.

Перевірками було встановлено, що відповідно до п.п.7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш, як за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, не має права на бюджетне відшкодування, у тому числі і на бюджетне відшкодування, що сформоване за рахунок податкового кредиту, який виник внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Але суд не може погодитись із висновками проведених перевірок, оскільки п.п.7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не має права на бюджетне відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш, як за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Отже, нормою п.п.7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прямо визначено, що обмеження права на бюджетне відшкодування ПДВ для осіб, зареєстрованих як платники податку менш, як за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, не розповсюджується на випадки нарахування такими особами податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Як встановлено судом, нарахування податкового кредиту Позивачем було здійснено внаслідок будівництва та придбання Позивачем основних фондів на загальну суму 30 758 576,39 грн., з яких податок на додану вартість складає 5 126 428,00 грн.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам Яготинська МДПІ (Згурівське відділення) як суб’єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 20.03.2007р. № 0000151600/0; від 18.04.2007р. № 0000161600/0; від 10.05.2007р. за №№ 0002011500/0, 0002021500/0, 0002031500/0, 0002041500/0, 0002051500/0, 0002061500/0; від 24.05.2007 р. за №№ 0002601500/0,0002591500/0, 0002581500/0; від 05.06.2007р. за №№ 0002011500/1, 0002021500/1, 0002031500/1, 0002041500/1, 0002051500/1, 0002061500/1.

Однією з позовних вимог Позивача є визнання права ТОВ «Українська Молочна Компанія» на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 5 126 428,00 грн. за 1-й, 2-й, 3-й та 4-й місяці 2007 року та за 6-й, 7-й, 8-й, 9-й, 10-й та 12-й місяці 2006 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов’язання відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов’язання відповідача - суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Заявлена позивачем вимога про визнання права на бюджетне відшкодування не відповідає положенням спеціального Закону України «Про податок на додану вартість», який визначає та встановлює виникнення права платника на бюджетне відшкодування.

Ані в Кодексу адміністративного судочинства України, ані в Законі України «Про податок на додану вартість» не міститься такого способу захисту порушеного права як визнання права на бюджетне відшкодування.

Таким чином, позовна вимога про визнання права ТОВ «Українська Молочна Компанія» на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 5 126 428,00 грн. за 1-й, 2-й, 3-й та 4-й місяці 2007 року та за 6-й, 7-й, 8-й, 9-й, 10-й та 12-й місяці 2006 року не підлягає задоволенню.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про часткову правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 105, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія» – задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення) від 20.03.2007р. № 0000151600/0; від 18.04.2007р. № 0000161600/0; від 10.05.2007р. за №№ 0002011500/0, 0002021500/0, 0002031500/0, 0002041500/0, 0002051500/0, 0002061500/0; від 24.05.2007 р. за №№ 0002601500/0,0002591500/0, 0002581500/0; від 05.06.2007р. за №№ 0002011500/1, 0002021500/1, 0002031500/1, 0002041500/1, 0002051500/1, 0002061500/1.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя А.І. Балаклицький

Повний текст постанови складено та підписано 21 серпня 2010 року.

Постанова станом на 21 серпня 2010 року законної сили не набрала.