Постанова № 12890176, 09.07.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2010 року справа № 2-а-786/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Балаклицького А.І., при секретарі – Мостовому О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія» до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2009 року № 0000162300/0,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія» (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2009 року № 0000162300/0 та визнання права Позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 4 953 029,00 грн. за 12-й місяць 2008 року.

17 червня 2010 року Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення) від 28.04.2009 року № 0000162300/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неправомірно відмовив ТОВ «Українська Молочна Компанія» у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість у розмірі 4 953 029,00 грн. за 12-й місяць 2008 року, яка заявлена Позивачем у січні 2009 року, оскільки Позивач має право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло до 01.01.2009 року на підставі п.п. «а» п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Тому податковим органом невірно встановлено порушення Позивачем вимог пункту 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення Позивачем суми бюджетного відшкодування за січень місяць 2009 року у розмірі 4 953 029,00 грн.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням уточнених позовних вимог та просив суд позов задовольнити.

Представник Відповідача позовні вимоги не визнав, в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що податкова декларація з податку на додану вартість за січень місяць 2009 року із заявленою сумою бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 953 029,00 грн. була подана до податкової інспекції 20.02.2009 року, тобто в період, коли Позивач застосував спеціальний режим оподаткування. На думку відповідача, позивачем порушено вимоги п. 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з чим завищено суму бюджетного відшкодування на 4 953 029,00 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія» до 01.01.2009 року перебувало на загальній системі оподаткування та мало статус платника податку на додану вартість.

З 01.01.2009 року Позивач перейшов на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, у зв’язку з чим отримав свідоцтво № 100165202 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Оскільки позивач перебував до 01.01.2009 року на загальній системі оподаткування, ним заявлена сума до відшкодування в декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року, яка складається виключно з податкового кредиту, який виник у 2008 році та включений в декларацію з ПДВ в січні 2009 року (додаток 5 до акту перевірки).

Як встановлено судом, в квітні 2009 року працівником сектору контролю за відшкодуванням ПДВ Яготинської МДПІ було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «Українська Молочна Компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 4 953 029,00 грн. за грудень місяць 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено Акт від 17.04.2009 року № 311/2301/34099131.

За даними Акта перевірки податковим органом встановлено, що на порушення п. 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР ТОВ «Українська Молочна Компанія» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень місяць 2009 року на суму 4 953 029,00 грн.

На думку податкового органу, якщо вхідний податок на додану вартість за товари (послуги) раніше потрапив до загальної декларації, а потім їх спрямовують для використання в спец режимній діяльності, то необхідно зменшити податковий кредит за встановленою формою, перенісши його до скороченої декларації. Таким чином, залишок податку на додану вартість, який відображений у рядку 26 податкової декларації за грудень 2008 року необхідно перенести до податкової декларації (скороченої по спец режиму) за січень 2009 року.

На підставі висновків Акту перевірки Яготинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.04.2009 року № 0000162300/0, згідно з яким сума завищення бюджетного відшкодування складає 4 953 029,00 грн.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені у п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР.

Згідно з п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР платник податків, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Граничні строки для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлені п.п.15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, відповідно до якого заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, право платника податку на отримання бюджетного відшкодування виникає у разі наявності від’ємного значення між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, якщо податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Тобто, у разі фактичної наявності надміру сплаченого податку, він підлягає відшкодуванню платнику податку з бюджету. При цьому, платник податків має право протягом 1095 днів заявити до податкового органу про намір отримати таке відшкодування з бюджету.

У свою чергу, статтею 81 Закону України № 168/97-ВР передбачено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

Згідно зі ст. 81.2 Закону України № 168/97-ВР сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.

Відповідно до ст. 81.3 Закону України № 168/97-ВР, якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Проте, зі змісту вказаної норми вбачається, що вона не містить положень, які б передбачали втрату платником податку права на отримання бюджетного відшкодування за попередні податкові періоди у зв’язку із переходом з загальної системи оподаткування на спеціальний режим оподаткування.

Отже, оскільки позивачем фактично було надмірно сплачено до Державного бюджету України певні суми податку на додану вартість, вони підлягають відшкодуванню позивачу у встановленому законом порядку.

Таким чином, висновок податкового органу, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування лише з огляду на те, що позивач перейшов на спеціальну систему оподаткування, і втратив право на отримання бюджетного відшкодування є необґрунтованим, і таким, що не відповідає змісту закону.

Висновком судово-економічної експертизи № 11148/11149 від 05.03.2010 року встановлено, що платник податків має право включати суми по податковим накладним, які були виписані до 01.01.2009 року (з урахуванням дії ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ), за операціями виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, які були здійсненні до 01.01.2009 року, до загальної декларації по яких здійснюються розрахунки з бюджетом в 2009 році.

Суд приходить до висновку, що податковий орган не мав право зменшити суму бюджетного відшкодування, виходячи лише з тієї підстави, що позивач змінив систему оподаткування і звернувся до податкового органу про отримання такого відшкодування на момент знаходження на спеціальному режимі оподаткування.

Таким чином, ТОВ «Українська Молочна Компанія» має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 953 029,00 грн. за 12-й місяць 2008 року, яка заявлена Позивачем у січні 2009 року, оскільки перехід з січня 2009 року на спеціальний режим оподаткування не позбавляє його права на отримання бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам Відповідач як суб’єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 28.04.2009 року № 0000162300/0, а висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог пункту 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковими.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 92, ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, витрати за проведення судово-економічної експертизи підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 92, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія» – задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення) від 28.04.2009 року № 0000162300/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Українська Молочна Компанія » (07620, Київська обл., с. Великий Крупіль, вул. Леніна, буд. 11-А) 21 000 (двадцять одну тисячу) грн. 00 коп. витрат за проведення судово-економічної експертизи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя А.І. Балаклицький

Повний текст постанови складено та підписано 13 липня 2010 року.

Постанова станом на 13 липня 2010 року законної сили не набрала.