Ухвала суду № 128900809, 17.07.2025, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/474/25

Провадження №2-а/951/7/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 липня 2025 року селище Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5069888 від 25.06.2025.

Відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України та підлягає залишенню без руху.

Так, частиною третьою статті 161КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Натомість позивач у позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору на підставі частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір». Також позивач вказує, що він є інвалідом третьої групи та перебуває у важкому матеріальному становищі. До позовної заяви позивачем надано копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Козівським управлінням праці та соціального захисту населення 21.03.2018, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є отримувачем державної соціальної допомоги як особа з інвалідністю третьої групи загального захворювання.

Водночас суд звертає увагу позивача, що пільги щодо сплати судового збору визначені частиною першою статті 5 Закону України «Просудовий збір»,за змістомякої відсплати судовогозбору підчас розглядусправи вусіх судовихінстанціях звільняються: 1)позивачі -у справахпро стягненнязаробітної платита поновленняна роботі; 2)позивачі -у справахпро відшкодуванняшкоди,заподіяної каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я,а такожсмертю фізичноїособи; 3)позивачі -у справахпро стягненняаліментів,збільшення їхрозміру,оплату додатковихвитрат надитину,стягнення неустойки(пені)за простроченнясплати аліментів,індексацію аліментівчи змінуспособу їхстягнення,а такожзаявники уразі поданнязаяви щодовидачі судовогонаказу простягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Прореабілітацію жертвполітичних репресійна Україні"; 5)особи,які страждаютьна психічнірозлади,та їхпредставники -у справахщодо спорів,пов`язаних зрозглядом питаньстосовно захиступрав ізаконних інтересівособи підчас наданняпсихіатричної допомоги; 6)позивачі -у справахпро відшкодуванняматеріальних збитків,завданих внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення; 7)громадяни,які увипадках,передбачених законодавством,звернулися іззаявами досуду щодозахисту правта інтересівінших осіб; 8)особи зінвалідністю внаслідокДругої світовоївійни тасім`ї воїнів(партизанів),які загинуличи пропалибезвісти,і прирівнянідо ниху встановленомупорядку особи; 9)особи зінвалідністю Iта IIгруп,законні представникидітей зінвалідністю інедієздатних осібз інвалідністю; 10)позивачі -громадяни,віднесені до1та 2категорій постраждалихвнаслідок Чорнобильськоїкатастрофи; 11)виборці -у справахпро уточненнясписку виборців; 12)військовослужбовці,військовозобов`язані тарезервісти,які призваніна навчальні(абоперевірочні)та спеціальнізбори,-у справах,пов`язаних звиконанням військовогообов`язку,а такожпід часвиконання службовихобов`язків; 13)учасники бойовихдій,постраждалі учасникиРеволюції Гідності,Герої України-у справах,пов`язаних зпорушенням їхніхправ; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 ЗаконуУкраїни "Пробіженців таосіб,які потребуютьдодаткового аботимчасового захисту"; 15)фізичні особи(крімсуб`єктів підприємницькоїдіяльності)-кредитори,які звертаютьсяз грошовимивимогами доборжника щодовиплати заборгованостііз заробітноїплати,зобов`язань внаслідокзаподіяння шкодижиттю таздоров`ю громадян,виплати авторськоївинагороди тааліментів,-після офіційногооприлюднення оголошенняпро відкриттяпровадження усправі пробанкрутство (неплатоспроможність),а такожпісля офіційногооприлюднення повідомленняпро визнанняборжника банкрутом; 15-1)органи місцевогосамоврядування -за поданнязаяви провизнання спадщинивідумерлою; 16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частинипершої статті6Закону України"Простатус ветераніввійни,гарантії їхсоціального захисту"; 17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору ; 20)центральний органвиконавчої влади,що реалізуєдержавну політикуз питаньнагляду таконтролю задодержанням законодавствапро працю,його територіальніоргани; 21)заявники -у справахза заявамипро встановленняфактів,що маютьюридичне значення,поданих узв`язку іззбройною агресією,збройним конфліктом,тимчасовою окупацієютериторії України,надзвичайними ситуаціямиприродного читехногенного характеру,що призвелидо вимушеногопереселення зтимчасово окупованихтериторій України,загибелі,поранення,перебування вполоні,незаконного позбавленняволі абовикрадення,втрати документів,необхідних дляотримання компенсаціїза пошкодженіта знищеніоб`єкти нерухомогомайна внаслідокбойових дій,терористичних актів,диверсій,спричинених збройноюагресією РосійськоїФедерації протиУкраїни,а такожпорушення прававласності нарухоме та/абонерухоме майно; 22)позивачі -у справахза позовамидо держави-агресораРосійської Федераціїпро відшкодуваннязавданої майновоїта/абоморальної шкодиу зв`язкуз тимчасовоюокупацією територіїУкраїни,збройною агресією,збройним конфліктом,що призвелидо вимушеногопереселення зтимчасово окупованихтериторій України,загибелі,поранення,перебування вполоні,незаконного позбавленняволі абовикрадення,а такожпорушення прававласності нарухоме та/абонерухоме майно; 23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Прореабілітацію жертврепресій комуністичногототалітарного режиму1917-1991років"; 24) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному статтею 52 ЗаконуУкраїни "Просистему гарантуваннявкладів фізичнихосіб"; 25) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частинипершої статті4Закону України"Просанкції"; 26)Національна радаУкраїни зпитань телебаченняі радіомовленняна часдії воєнногостану -за поданняпозовів,предметом якихє стягненняштрафу; 27)центральний органвиконавчої влади,що реалізуєдержавну податковуполітику,його територіальніоргани -в частиністягнення сумподаткового боргу,заборгованості зісплати єдиноговнеску назагальнообов`язкове державнесоціальне страхування; 28) позивачі за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб`єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.

Таким чином, Закон України «Про судовий збір» не передбачає пільг зі сплати судового збору для осіб з інвалідністю третьої групи загального захворювання. Такі пільги передбачені, зокрема, для осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняних до них у встановленому порядку осіб, та для осіб з інвалідністю I та II груп. Доказів того, що позивач належить до будь-якої з вищевказаних категорій осіб, до матеріалів позовної заяви не надано.

З приводу заявленого позивачем у позовній заяві клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, суддя зазначає наступне.

Згідно з частинами першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8Закону України«Про судовийзбір» (у редакції, чинній на дату звернення позивача до суду), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно із частиною другою статті 8Закону України«Про судовийзбір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

За змістом правової позиції, сформованої у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

У постановах від 20.02.2020 у справі №420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 та інших Верховний Суд констатував, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).

Отож, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, визначення якого є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які слід вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Таким чином, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Поряд з цим, позивач, вказуючи на перебування у важкому матеріальному становищі, не подав до суду жодних доказів на підтвердження наведених обставин та наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відтак клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Водночас слід роз`яснити позивачу, що відмова у задоволенні вказаного клопотання не позбавляє його права повторного звернення з таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів на підтвердження підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Порядок сплати судового збору регламентує Закон України «Про судовий збір». Згідно з частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у розмірах, визначених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір». Однак зазначена норма не містить визначеної ставки судового збору за подання позову про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.

Згідно з частиною четвертою статті 288КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

При цьому відповідно до положень статей 3, 5 Закону Закон України «Просудовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 суд відступив від попередньо сформованого висновку щодо звільнення від сплати судового збору та вказав, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим визначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 грн. Відповідно 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,60 грн (0,2х3028 грн).

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за подання цієї позовної заяви у розмірі 605,60 грн за платіжними реквізитами Козівського районного суду Тернопільської області:

отримувач коштів: ГУК у Терн.обл./тг смт.Козова/22030101,

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599,

банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),

рахунок отримувача: UA128999980313131206000019763;

код бюджетної класифікації 22030101;

призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Козівський районний суд Тернопільської області (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, слід звернути увагу позивача, що згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За змістом частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Поряд з тим, частиною першою статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5069888, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн, така постанова винесена 25.06.2025.

Разом з тим, до Козівського районного суду Тернопільської області Баран П.М. звернувся лише 15.07.2025, тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 286 КАС України.

У позовній заяві позивач просить поновити строк для оскарження постанови, зазначивши, що вказану постанову отримав 05.07.2025 засобами поштового зв`язку.

Водночас до позову не надано доказів, з яких можна б було встановити дату отримання позивачем копії спірної постанови.

Для встановлення обставин дотримання строку звернення до суду позивач має додати конверт, у якому отримав оскаржувану постанову, з відбитками календарного штемпеля відділення поштового зв`язку та номером штрих-кодового ідентифікатора, присвоєного поштовій кореспонденції.

Відсутність належних і достатніх доказів позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду з цією позовною заявою.

Відповідно до частини першої статті 123КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

документа про сплату судового збору у розмірі та за реквізитами, вказаними вище, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

належних доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови. У разі пропуску строку звернення до суду позивачу з урахуванням вимог статі 123КАС України необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій вказати поважні причини пропуску строку звернення до суду та надати докази на їх підтвердження.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 256, 286, 294 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Лавренюк