Ухвала суду № 128898536, 17.07.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.07.2025

Справа № 334/5695/25

Провадження № 2/334/3213/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/про залишення позовної заяви без руху/

17 липня 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», подана за підписом представника Незамай А.Д. (діє на підставі Довіреності №670 від 05.12.2024р.), до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 222443,09 гривень та судовий збір.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.07.2025 року головуючим у справі визначено суддю Коломаренко К.А.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 175 - 177 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

За вимогами ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як встановлено судом при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, до матеріалів справи долучено Платіжну Інструкцію №94763 від 24.01.2025 року на суму 3336,65 гривень, яка врахована раніше по іншій цивільній справі № 334/1126/25, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Статтею 9 Закону України«Про судовийзбір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Приєднання квитанції про сплату судового збору, що була врахована по іншій справі, є порушенням положень Закону України «Про судовийзбір» і дана квитанція не може бути врахована повторно.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою судовий збір сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, оскільки ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1,5 відсотку ціни позову, сума судового збору становить 3336,65 грн. (222443,09 грн. * 1,5%).

Враховуючи вищезазначене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 3336,65 грн. та надати суду квитанцію про його оплату.

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами:

Отримувач коштівГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37941997 Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA828999980313131206000008512 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд м. Запоріжжя (назва суду, де розглядається справа)

Згідно ч.7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частиною третьою статті 131-2Конституції України передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді.

Згідно з частиною четвертою статті 131-2Конституції України законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

За змістом частин першої-другої статті 60ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Справа №334/5695/25 не є трудовою та не є малозначною (ціна позову 222443,09 грн.). Отже, представництво позивача в суді має здійснюватись адвокатом, однак відсутні підтвердження того, що підписант позовної заяви є адвокатом.

Крім того, до позовної заяви не додано доказів, що підписант позовної заяви має право діяти від імені Товариства в порядку самопредставництва.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

До схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження№ 14-105цс21).

Таким чином, на підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва позивач має надати суду належним чином засвідчені докази того, що Незамай А.Д. обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір); докази, що дозволяють встановити обсяг повноважень (статут, положення, трудовий договір (контракт), посадову інструкцію), які би засвідчували можливість підписанта діяти від імені Товариства за правилами самопредставництва останнього.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177ЦПКУкраїни підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

При винесенні ухвали судом враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи статтю шостуКонвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суддя також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Керуючись ст. 30, 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений строк він виконає вимоги, визначені статтями175,177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Коломаренко К. А.