Ухвала суду № 128896777, 08.07.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6013/25

Провадження № 1-кп/643/806/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2025 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221170000199 від 16.01.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, раніше судимий згідно з вироком Московського районного суду м. Харкова від 18.02.2022 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодом таємного викрадення майна 12.01.2024

ВСТАНОВИВ

Обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 згідно з обвинувальним актом

12.01.2024,точний часв ходідосудового розслідуванняне встановлений, уперіод діїв Українівоєнного стану,який буловведено 24лютого 2022року УказомПрезидента України№64/2022,строк діїякого булопродовжено УказомПрезидента України«Про продовженнястроку діївоєнного станув Україні» від 10 листопада 2023 року № 734/2023 строком на 90 діб з 16.11.2023, ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 50, побачив, що двері до підвального приміщення відчинені, яке використовується як сховище (укриття). Далі ОСОБА_4 , знаючи, що вздовж підвального приміщення вищезазначеного будинку проходить кабельна лінія зв`язку АТ «Укртелеком», діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов до підвального приміщення та направився до місця, де проходить кабельна лінія зв`язку АТ «Укртелеком». Після цього ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь підготовлених кусачок по металу демонтував кабель лінії зв`язку АТ «Укртелеком» марки ТППЗ 10*2*0,5 - 75 м. вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи 2536,88 грн.

Після цього ОСОБА_4 , не бажаючи бути поміченим та викритим у вчиненні злочину, утримуючи при собі викрадене майно, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив АТ «Укртелеком», ЄДРПОУ 21560766, матеріальну шкоду на загальну суму 2536,88 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Позиція суду

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Захисник та обвинувачений, кожний окремо, підтримали позицію прокурора і також просили закрити кримінальне провадження.

Розглянувши заявлені клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд керується таким.

Під час судового розгляду кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, встановлено, що Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 9 серпня 2024 року, внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна», згідно яких частиною 1 передбачена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також згідно частини 2 - за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, за діяння, вчинені обвинуваченим, на даний час передбачена адміністративна відповідальність.

За загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності. У даному випадку зміни, внесені до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, покращують становище обвинуваченого.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 479-2 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Ураховуючи, що обвинувачений надав згоду на закриття кримінального провадження з підстави втрати чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд закриває кримінальне провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Питання про долю речових доказів і документів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов потерпілого суд залишає без розгляду та роз`яснює потерпілому право пред`явити вказаний позов у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 284, 369-372, 395, 479-2 КПК України

УХВАЛИВ

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221170000199 від 16.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, за епізодом таємного викрадення майна 12.01.2024.

Цивільний позов Комунального підприємства «Жилкомсервіс» в частині епізоду таємноговикрадення майна12.01.2024- залишити без розгляду.

Документи, приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її оголошення, а для ОСОБА_4 протягом семи днів з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова 14.07.2025 року о 14-10 год.

Суддя ОСОБА_1