Ухвала суду № 128893027, 16.07.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16 липня 2025 р. Справа № 520/15210/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові матеріали позовної заяви Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№ 12)" (вул. Лелюківська, буд. 1,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61030) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№ 12)", звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звільнити майно з податкової застави шляхом скасування в державного реєстру відповідного запису щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна у податкову заставу.

Ухвалою суду від 13.06.2025 року позовну заяву - залишити без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали шляхом приведення позовних вимог у відповідності до ст. 160 КАС України, а саме чітко визначити зміст позовних вимог.

23.06.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій уточнив позовні вимоги та просить суд визнати протиправним дії Головного управління ДПС у Харківській області, щодо прийняття рішення від 01.07.2021 № 565/20-40-13-10-21 опису майна в податкову заставу згідно акту №67/20-40-13-13 від 27.01.2022 року шляхом скасування відповідного запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (11.06.2024 року за №313386895).

Ухвалою суду від 26.06.2025 року продовжено Державному підприємству "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№ 12)" строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку.

02.07.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зокрема зазначено, що у зв`язку з військовою агресією РФ проти України працівники позивача у галузі юриспруденції були вимушені покинути територію України внаслідок бойових дій, через що позивач був позбавлений можливості надати правову оцінку зазначеним у позові обставинами та надати правову оцінку порушеного права та своєчасно звернутися до суду, надати всі наявні матеріали у встановлений законом термін.

Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.

Крім цього, початок перебігу шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 р. у справі № 826/10808/18.

Зі змісту позову судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем оскаржуються бездіяльність та позивач просить суд зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звільнити майно з податкової застави шляхом скасування в державного реєстру відповідного запису щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна у податкову заставу.

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав позивач знав або повинен був дізнатися ще з 01.07.2021 року.

Таким чином суд дійшов висновку, що позов поданий з порушенням шестимісячного строку встановленого п.2 ст.122 КАС України, яким зазначено, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що у зв`язку з військовою агресією РФ проти України працівники позивача у галузі юриспруденції були вимушені покинути територію України внаслідок бойових дій, через що позивач був позбавлений можливості надати правову оцінку зазначеним у позові обставинами та надати правову оцінку порушеного права та своєчасно звернутися до суду, надати всі наявні матеріали у встановлений законом термін, з огляду на наступне.

По перше, питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду у всіх абсолютно випадках.

Посилання позивача, як на причину пропуску строку звернення до суду у зв`язку із введеним в Україні воєнного стану, суд вважає необґрунтованим, оскільки із вказаної заяви не зрозуміло, як саме воєнний стан вплинув на неможливість подання позовної заяви до суду, в межах установленого Законом строку чи в більш короткі строки.

Суд зазначає, що доказів наявності об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом в більш коротші строки, матеріали справи не містять.

По друге, суд також не приймає до уваги посилання позивача на те, що працівники позивача у галузі юриспруденції були вимушені покинути територію України внаслідок бойових дій, через що позивач був позбавлений можливості надати правову оцінку зазначеним у позові обставинами та надати правову оцінку порушеного права та своєчасно звернутися до суду, надати всі наявні матеріали у встановлений законом термін, оскільки зазначене не є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду в розумінні чинного КАС України.

Суд окремо наголошує, що з 01.07.2021 року, тобто з дати прийняття Головним управлінням ДПС у Харківській області рішення № 565/20-40-13-10-21 про опис майна в податкову заставу згідно акту №67/20-40-13-13 від 27.01.2022 року та до початку введення в Україні воєнного стану 24.02.2022 року, позивачем вже було пропущено строк звернення до суду з даним позовом, що в свою чергу також свідчить про безпідставність посилання позивача, як на поважну причину для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав є неповажними. Позивач не надав доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Зокрема, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду

З огляду на що суд зазначає, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2025 надано заяву на виконання ухвали суду, однак обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви усунуті не були.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№ 12)" (вул. Лелюківська, буд. 1,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61030) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.